Понятие кризиса 4 страница

Внеплановый инструктаж проводят при введении в действие новых или переработанных инструкций и правил, модификации оборудования, при нарушениях работниками требований безопасности, при перерывах в работе, по требованию органов надзора.

Целевой инструктаж – проводят при выполнении разовых работ, не связанных с прямыми обязанностями по специальности, ликвидации последствий чрезвычайной ситуации, при выполнении работ, на которые оформляется наряд-допуск.

Вводный инструктаж проводит специалист по охране труда или лицо, на которое приказом по предприятию возложены эти обязанности. Продолжительность инструктажа определяется в соответствии с утвержденной программой. Обязательно делается запись в журнале регистрации с подписями инструктируемого и инструктирующего, а также в документе о приеме на работу.

Все остальные инструктажи проводит непосредственный руководитель работ, с регистрацией в соответствующих документах. Инструктаж на рабочем месте завершается проверкой знаний устным опросом или с помощью технических средств обучения, с обязательной проверкой приобретенных навыков работы. Знания проверяет работник, проводивший инструктаж. При получении неудовлетворительной оценки работнику необходимо вновь пройти инструктаж. До этого он к самостоятельной работе не допускается.

Специалисты (инженерно-технические работники) также обучаются безопасности труда и проходят проверку знаний. Вновь поступивший на работу руководитель и инженерно-технический работник не позднее одного месяца со дня вступления в должность должны пройти проверку знаний охраны труда.

Руководители и инженерно-технические работники, связанные с организацией и утверждением работы непосредственно на производственных участках или осуществляющие контроль и технический надзор, подвергаются периодической проверке знаний по безопасности жизнедеятельности не реже одного раза в три года. Внеочередную проверку знаний у руководителей и инженерно-технических работников проводят при вводе в действие новых или переработанных нормативных документов по охране труда, при вводе в эксплуатацию нового оборудования и технологий, по требованию органов надзора и т.п., т.е. по мере необходимости.

5.4 Основные направления государственной политики в области охраны труда

Основными направлениями государственной политики в области охраны труда являются:

- обеспечение приоритета сохранения жизни и здоровья работников;

- государственное управление охраной труда;

- государственный надзор и контроль за соблюдением требований охраны труда;

- содействие общественному контролю за соблюдением прав и законных интересов работников в области охраны труда;

- расследование и учет несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний;

- принятие и реализация федеральных законов и иных нормативных правовых актовУкраины, законов и иных нормативных правовых актов об охране труда, а также федеральных целевых, отраслевых целевых и территориальных целевых программ улучшения условий и охраны труда;

- защита законных интересов работников, пострадавших от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний, а также членов их семей на основе обязательного медицинского страхования работников от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний;

- установление компенсаций за тяжелую работу и работу с вредными и (или) опасными условиями труда, неустранимыми при современном технологическом уровне производства и организации труда;

- подготовка и повышение квалификации специалистов по охране труда;

- установление порядка обеспечения работников средствами индивидуальной и коллективной защиты, а также санитарно-бытовыми помещениями и устройствами, лечебно-профилактическими средствами за счет работодателей;

- участие государства в финансировании мероприятий по охране труда;

- координация деятельности в области охраны труда, охрана окружающей среды и других видов экономической и социальной деятельности и др.

5.5 Требования охраны труда. Организация охраны труда

Требования охраны труда:

1. Государственные нормативные требования охраны труда устанавливают правила процедуры и критерии, направленные на сохранение жизни и здоровья работников в процессе трудовой деятельности;

2. Обязанности по обеспечению безопасных условий и охраны труда возлагаются на работодателя;

3. Работники имеют как обязанности в области охраны труда, так и права на обеспечение безопасности труда;

4. Государственное управление охраной труда осуществляется правительством Украины непосредственно или по его поручению органам исполнительной власти по труду и другими органами исполнительной власти.

В целях обеспечения требований по охране труда, осуществление контроля за их выполнением в каждой организации, осуществляющей производственную деятельность, с численностью более 100 работников создается служба охраны труда или вводится должность специалиста по охране труда, имеющего соответствующую подготовку или опыт работы в этой области. Если численность работников менее 100 человек работодатель при отсутствии службы охраны труда принимает решение о возложении обязанностей специалиста охраны труда на одного из специалистов с его согласия после соответствующего обучения или заключении договора со сторонними службами безопасности, оказывающими услуги в области охраны труда. В организациях с численностью более 10 человек работодателем создаются комиссии (комитеты) по охране труда, в которые на паритетной основе вводятся представители работодателя и профсоюза или иного уполномоченного работниками представительного органа. За соблюдением требований охраны труда осуществляется административный (ведомственный), общественный (профсоюзный) контроль и государственный надзор.

Государственный контроль и надзор осуществляется Комитетом Держгірпромнаглядом и органами исполнительной власти (в пределах своих полномочий).

Инспекция по охране труда контролирует выполнение законодательства, всех норм и правил по охране труда.

Государственный санитарно-эпидемиологический надзор, осуществляемый органами Министерства здравоохранения Украины, проверяет выполнение предприятиями санитарно-гигиенических и санитарно-противоэпидемиологических норм и правил.

Государственный энергетический надзор при Министерстве топлива и энергетики Украины контролирует правильность устройства и эксплуатации электроустановок.

Государственный пожарный надзор контролирует выполнение требований пожарной безопасности при проектировании и эксплуатации зданий и помещений.

Другими надзирающими органами являются: федеральный горный и промышленный надзор, надзор по ядерной и радиационной безопасности, государственная инспекция безопасности дорожного движения, органы юстиции и т.д.

Государственные инспектора по охране труда при исполнении своих обязанностей имеют право: беспрепятственно в любое время суток при наличии удостоверения инспектировать любые организации; запрашивать и безвозмездно получать от руководителей документы, информацию, объяснения, необходимые для выполнения надзорных функций; расследовать несчастные случаи на производстве; приостанавливать работу подразделений, предприятий, отдельных лиц при выявлении нарушения требований охраны труда; привлекать к административной ответственности виновных лиц и др. Общественный контроль за соблюдением прав и законных интересов работников в области охраны труда осуществляется профсоюзами и иными уполномоченными работниками представительными органами. Профсоюзы имеют право: осуществлять контроль за соблюдением работодателем законодательства об охране труда; принимать участие в расследовании несчастного случая на производстве; проводить независимую экспертизу условий труда и др. Ведомственный (административный) контроль осуществляется специальными службами охраны труда Министерств, ведомств, управлений и т.п. по подчинению им предприятиям (подразделениям внутри предприятия).

Оперативный контроль осуществляется администрацией на всех уровнях ежедневно в масштабах руководимых ею подразделений, групп, бригад. Особая роль принадлежит мастерам и бригадирам, осуществляющим перед началом работы проверку соответствия требованиям безопасности оборудования, приспособлений, организации рабочего места, контроля за безопасностью в процессе работы. Вся полнота ответственности за обеспечение безопасности при этом возложена на руководителей в порядке подчиненности ниже стоящих перед вышестоящими. Контроль состояния и условий труда осуществляется и службой охраны труда предприятия, и службами охраны труда ведомств. На предприятии реализуется в нескольких формах: в виде целевых поверок по определенному признаку (например, контроль защиты от поражения электрическим током) или комплексных, проводимых в одном цехе. Объектом такой проверки является производственное оборудование, которое проверяется на комплекс требований безопасности, установленных стандартами системы стандартов безопасности труда.

5.6 Ответственность за нарушение законов о труде и правил по безопасности труда

В соответствии с [3] виновные в нарушении законодательства о труде и правил по безопасности труда, в невыполнении обязательств по безопасности труда несут ответственность:

1) дисциплинарную, при которой взыскания накладываются вышестоящими в порядке подчиненности органами в виде выговора, замечания, перевода на низшую должность, освобождение от должности;

2) уголовную, применяющую в соответствии с Уголовным кодексом за нарушение законодательства;

3) административную – перед органами надзора. Взыскание в виде наложения штрафа на виновных;

4) материальную, которая выражается во взыскании с виновного суммы причиненного ущерба, понесенного предприятием;

5) общественную, при которой от должностного лица, отвечающего за охрану труда, требуют отчета перед общим собранием или тому подобному мероприятию;

6) моральную, т.е. личную ответственность за несоблюдение законодательства.

5.7 Расследование и учет несчастных случаев на производстве

ПОРЯДОК
розслідування та ведення обліку нещасних випадків,
професійних захворювань і аварій на виробництві
НПАОП 0.00-6.02-04

Загальні питання

1. Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та
ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і
аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях
незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в
їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у
фізичних осіб - підприємців, які відповідно до законодавства
використовують найману працю (далі - підприємство), а також тих,
що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за
умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання (далі - особи, які забезпечують себе роботою
самостійно).

2. Дія цього Порядку поширюється на:

власників підприємств або уповноважені ними органи (далі -
роботодавці);

осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які
відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір
(контракт) або фактично були допущені до роботи в інтересах
підприємства (далі - працівники), а також на осіб, які
забезпечують себе роботою самостійно.

3. Розслідування нещасних випадків та професійних
захворювань, що сталися з працівниками, які перебували у
відрядженні за кордоном, проводиться згідно з цим Порядком, якщо
інше не передбачено міжнародними договорами України.

4. Згідно з цим Порядком проводиться розслідування та
ведеться облік нещасних випадків, професійних захворювань, що
сталися з особами, які відповідно до законодавства про працю
працюють за трудовим договором (контрактом) у військових частинах
(підрозділах) або на підприємствах, в установах та організаціях,
що належать до сфери управління Міноборони, МВС, Держспецзв'язку,
Мінтрансзв'язку, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації
Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання
покарань, МНС. { Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними
згідно з Постановами КМ N 1658 (1658-2006-п) від 29.11.2006,
N 648 (648-2007-п) від 20.04.2007 }

Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців та
інших осіб, які проходять військову службу в зазначених частинах
чи на підприємствах згідно із статутами військової служби.

{ Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 726
(726-2006-п) від 25.05.2006 }

5. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків,
що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами,
слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами,
докторантами під час навчально-виховного процесу, у тому числі під
час виробничого навчання, практики на виділеній дільниці
підприємства під керівництвом уповноважених представників
навчального закладу, визначається МОН за погодженням з
Держнаглядохоронпраці, відповідним профспілковим органом і
виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд).

6. Проведення розслідування та ведення обліку нещасних
випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу
чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому
транспортному засобі, що не належить підприємству і не
використовувався в інтересах підприємства, здійснюється згідно з
Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого
характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від
22 березня 2001 р. N 270 (270-2001-п).

Розслідування та облік нещасних випадків

7. Розслідування проводиться у разі раптового погіршення
стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою
самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі
внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого
професійного захворювання і гострого професійного та інших
отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі
утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим
випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії,
пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо),
контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що
призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день
чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу)
роботу не менш як на один робочий день, у разі зникнення
працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у
разі смерті працівника на підприємстві (далі - нещасні випадки).

До гострих професійних захворювань і гострих професійних
отруєнь належать захворювання та отруєння, спричинені впливом
небезпечних факторів, шкідливих речовин не більше ніж протягом
однієї робочої зміни.

Гострі професійні захворювання спричиняються впливом хімічних
речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним
фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем
людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергійні
захворювання.

Гострі професійні отруєння спричиняються в основному
шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.

8. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який
його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні
негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу
уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання
необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник
робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний:

терміново організувати подання першої медичної допомоги
потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до
лікувально-профілактичного закладу;

повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника
первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або
уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці,
якщо потерпілий не є членом профспілки;

зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із
спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на
робочому місці та устатковання у такому стані, в якому вони були
на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю
інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а
також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

9. Лікувально-профілактичний заклад повинен про кожне
звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на
виробництві без направлення підприємства передати протягом доби з
використанням засобів зв'язку екстрене повідомлення за формою
згідно з додатком 1:

підприємству, де працює потерпілий;

робочому органу виконавчої дирекції Фонду за
місцезнаходженням підприємства, де працює потерпілий, або за
місцем настання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе
роботою самостійно;

установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної
служби (далі - установа державної санітарно-епідеміологічної
служби), які обслуговують підприємство, де працює потерпілий, або
такій установі за місцем настання нещасного випадку з особою, яка
забезпечує себе роботою самостійно, - у разі виявлення гострого
професійного захворювання (отруєння).

10. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок
(крім випадків, передбачених пунктом 41 цього Порядку),
зобов'язаний негайно:

1) повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний
випадок:

робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням
підприємства за встановленою Фондом формою;

підприємство, де працює потерпілий, - якщо потерпілий є
працівником іншого підприємства;

органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням
підприємства - у разі нещасного випадку, що стався внаслідок
пожежі;

установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка
обслуговує підприємство, - у разі виявлення гострого професійного
захворювання (отруєння);

2) утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку
(далі - комісія) у складі не менше ніж три особи та організувати
розслідування.

11. До складу комісії включаються керівник (спеціаліст)
служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем
покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці
(голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства,
на якому стався нещасний випадок, представник робочого органу
виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (за
згодою), представник первинної організації профспілки, членом якої
є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з
питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші
особи.

У разі настання нещасного випадку з тяжкими наслідками, у
тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, до складу комісії
обов'язково включається представник робочого органу Фонду за
місцезнаходженням підприємства.

До складу комісії не може включатися керівник робіт, який
безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці,
де стався нещасний випадок.

У разі виявлення гострого професійного захворювання
(отруєння) до складу комісії включається також представник
установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка
обслуговує підприємство, та робочого органу виконавчої дирекції
Фонду за місцезнаходженням підприємства.

На підприємствах, де немає структурних підрозділів, до складу
комісії включається представник роботодавця.

На суднах морського, річкового та рибопромислового флоту під
час плавання або перебування в іноземних портах комісія
утворюється капітаном, про що повідомляється власник судна.

Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не
включається до складу комісії, але має право брати участь у її
засіданнях, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів
розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, давати
відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій
формі особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та
одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення
розслідування.

Члени комісії мають право одержувати письмові та усні
пояснення від роботодавця, посадових осіб та інших працівників
підприємства, а також проводити опитування потерпілих та свідків
нещасного випадку.

12. У разі коли нещасний випадок стався з особою, яка
забезпечує себе роботою самостійно (крім випадків, передбачених
пунктом 41 цього Порядку), розслідування організовує робочий орган
виконавчої дирекції Фонду за місцем настання нещасного випадку,
для чого утворює наказом комісію у складі не менше ніж три особи.

До складу комісії включаються представники робочого органу
виконавчої дирекції Фонду (голова комісії) за місцем настання
нещасного випадку, райдержадміністрації - у разі настання
нещасного випадку у місті районного значення чи районі мм. Києва і
Севастополя, або облдержадміністрації - у разі настання нещасного
випадку у місті обласного значення (далі - місцева
держадміністрація), первинної організації профспілки, членом якої
є потерпілий, потерпілий або особа, яка представляє його інтереси.
У разі гострого професійного захворювання (отруєння) до складу
комісії також включається представник установи державної
санітарно-епідеміологічної служби за місцем настання нещасного
випадку.

13. Комісія зобов'язана протягом трьох діб:

обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення
потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та
причетних до нього осіб;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам
законодавства про охорону праці;

з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;

визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства
про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним
нещасним випадкам;

скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5
згідно з додатком 2 у трьох примірниках (далі - акт форми Н-5), а
також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за
формою Н-1 згідно з додатком 3 у шести примірниках (далі - акт
форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний
з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з
виробництвом, за формою НПВ згідно з додатком 4, якщо цей нещасний
випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом (далі - акт
форми НПВ), і передати їх на затвердження роботодавцю;

у разі виявлення гострого професійного захворювання
(отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1
скласти також у чотирьох примірниках карту обліку професійного
захворювання (отруєння) за формою П-5 згідно з додатком 5 (далі -
карта форми П-5).

Акти форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються
головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом
зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку,
яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною, про
що робиться запис в акті форми Н-5.

У випадках, зазначених у пункті 35 цього Порядку, або у разі
виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень,
експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин
нещасного випадку строк розслідування може бути продовжено за
погодженням з територіальним органом Держнаглядохоронпраці за
місцезнаходженням підприємства, але не більше ніж на місяць, про
що роботодавець видає наказ.

14. Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що
сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у
тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:

перебування на робочому місці, на території підприємства або
в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з
моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який
повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього
трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого
та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий
час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення
роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також
виконання заходів особистої гігієни, пересування по території
підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що
належить підприємству, або на іншому транспортному засобі,
наданому роботодавцем;

використання власного транспортного засобу в інтересах
підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в
установленому роботодавцем порядку;

виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює
потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових обов'язків
працівника (подання необхідної допомоги іншому працівникові, дій
щодо запобігання аваріям або рятування людей та майна
підприємства, інших дій за розпорядженням або дорученням
роботодавця);

ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації
техногенного і природного характеру на виробничих об'єктах і
транспортних засобах, що використовуються підприємством;

подання необхідної допомоги або рятування людей, виконання
дій, пов'язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами
у процесі виконання трудових обов'язків;

надання підприємством шефської допомоги;

перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на
території вахтового селища, у тому числі під час змінного
відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням
потерпілим трудових обов'язків або з впливом на нього небезпечних
чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

прямування працівника до об'єкта (між об'єктами)
обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого
об'єкта за дорученням роботодавця;

прямування до/чи з місця відрядження згідно з установленим
завданням.

15. Визнаються пов'язаними з виробництвом також випадки:

раптового погіршення стану здоров'я працівника або його
смерті внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час
перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин,
будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний
ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних
каналів, тунелів та інших підземних споруд, геологорозвідувальні
роботи, які проводяться під землею) чи після виведення працівника
на поверхню з ознаками гострої серцево-судинної недостатності, що
підтверджено медичним висновком;

скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах
морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення
обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або
його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу
психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів.

16. Нещасні випадки, пов'язані із завданням тілесних
ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання
чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків чи
дій в інтересах підприємства незалежно від порушення кримінальної
справи розслідуються відповідно до цього Порядку. Такі випадки
визнаються пов'язаними з виробництвом (крім випадків, що сталися з
особистих мотивів).

17. Нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового
погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним
трудових (посадових) обов'язків (крім випадків, зазначених у
пункті 15 цього Порядку, у разі відсутності умов, зазначених у
пункті 18 цього Порядку), визнаються пов'язаними з виробництвом за
умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок
впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що
підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив
медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що
виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного
висновку про стан його здоров'я.

Дата добавления: 2014-12-08