Понятие кризиса 7 страница

У разі втрати працівником працездатності внаслідок
професійного захворювання лікувально-профілактичний заклад, що
обслуговує підприємство, працівником якого є потерпілий, направляє
потерпілого на медико-соціальну експертну комісію для встановлення
ступеня втрати ним професійної працездатності.

82. Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування
причин професійних захворювань, документальним оформленням,
виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють установи
державної санітарно-епідеміологічної служби, робочі органи
виконавчої дирекції Фонду, профспілки та уповноважені найманими
працівниками особи з питань охорони праці відповідно до їх
компетенції.

Розслідування причин виникнення професійних
захворювань у працівників, направлених на роботу
за межі підприємства

83. Розслідування причин виникнення професійних захворювань у
працівників, направлених на роботу за межі підприємства,
проводиться комісією з розслідування під головуванням представника
установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка
обслуговує підприємство, шкідливі виробничі фактори на якому
призвели до виникнення професійного захворювання.

84. Підприємство, де виявлено професійне захворювання,
повинне повідомити про це підприємство, працівником якого є
потерпілий, та робочий орган виконавчої дирекції Фонду.

У роботі комісії з розслідування такого випадку обов'язково
бере участь представник підприємства, працівником якого є
потерпілий, робочого органу Фонду за місцезнаходженням цього
підприємства та профспілки, членом якої є потерпілий, або
уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці,
якщо потерпілий не є членом профспілки.

85. Реєстрація та облік професійних захворювань у
працівників, які направлені на роботу за межі підприємства,
здійснюється підприємством, працівником якого є потерпілий,
робочим органом виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням
цього підприємства та установою державної
санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство.

Розслідування причин професійних захворювань у
непрацюючих пенсіонерів, а також у працівників, які
змінили місце роботи та проживання

86. Встановлення професійного захворювання у осіб, які
працювали за межами України на підприємствах колишнього СРСР,
проводиться згідно з пунктами 71-75 цього Порядку на підставі
нотаріально завіреної копії трудової книжки.

У разі виявлення професійного захворювання у непрацюючих
пенсіонерів, які працювали на території України, розслідування
проводиться згідно з пунктами 75-81 цього Порядку на підприємстві,
причетному до настання професійного захворювання.

87. Підтверджені випадки професійних захворювань у
працівників, які змінили місце роботи, або у непрацюючих
пенсіонерів підлягають реєстрації та обліку на останньому
підприємстві, де були умови для виникнення професійного
захворювання (незалежно від стажу роботи на ньому), у робочому
органі виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням цього
підприємства та в установі державної санітарно-епідеміологічної
служби, яка обслуговує підприємство.

Реєстрація та облік
професійних захворювань

88. Реєстрація та облік професійних захворювань ведеться в
журналі згідно з додатком 16:

на підприємстві, у робочих органах виконавчої дирекції Фонду
та в установах державної санітарно-епідеміологічної служби, на
підставі повідомлень про професійні захворювання та актів форми
П-4;

у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної
картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби, діагнозу,
встановленого під час обстеження в стаціонарі, а також
повідомлення про професійне захворювання.

До цього журналу також вносяться дані щодо працездатності
кожного працівника, в якого виявлено професійне захворювання.

У разі виявлення кількох професійних захворювань потерпілий
реєструється в журналі один раз із зазначенням усіх діагнозів.

Професійні захворювання, виявлені в осіб, які приїхали на
постійне проживання в Україну з інших країн, реєструються
лікувально-профілактичними закладами, установами державної
санітарно-епідеміологічної служби та робочими органами виконавчої
дирекції Фонду за місцем проживання потерпілого в Україні, а
розслідування причин цих професійних захворювань проводиться в
порядку, передбаченому міжнародними договорами України.

89. Установи державної санітарно-епідеміологічної служби на
підставі актів форми П-4 складають карти форми П-5, які
зберігаються протягом 45 років в цих установах та МОЗ.

90. Порядок збирання та передачі інформації для
автоматизованої системи обліку і аналізу професійних захворювань
визначається МОЗ.

91. Карти форми П-5 щороку до 1 лютого і 1 серпня
надсилаються МОЗ.

92. Форми державної статистичної звітності щодо професійних
захворювань затверджуються МОЗ.

Розслідування та облік аварій

93. Розслідування проводиться у тому разі, коли сталася:

1) аварія першої категорії, внаслідок якої:

загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних
речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому
природному середовищі більш як у 10 разів;

зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта,
що створило загрозу для життя і здоров'я працівників підприємства
чи населення;

2) аварії другої категорії, внаслідок якої:

загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта,
що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху,
дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 чоловік і
більше.

Випадки порушення технологічних процесів, роботи
устатковання, тимчасової зупинки виробництва внаслідок спрацювання
автоматичних захисних блокувань та інші локальні порушення у
роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив
проводів ліній електропередачі тощо не належать до аварій першої
чи другої категорії і розслідуються відповідно до законодавства.

З метою врахування специфіки галузей, визначення переліку
аварій першої чи другої категорії центральними органами виконавчої
влади у разі потреби затверджуються власні документи про
розслідування аварій за погодженням з Держнаглядохоронпраці.

94. Особа - свідок аварії повинна негайно повідомити про
аварію безпосереднього керівника робіт або іншу посадову особу
підприємства, які зобов'язані поінформувати роботодавця.

95. Роботодавець або особа, яка керує виробництвом під час
зміни, зобов'язані діяти згідно з планом ліквідації аварії, вжити
першочергових заходів для рятування потерпілих і подання їм
медичної допомоги, запобігання подальшому розвитку аварії,
встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї
людей.

96. Роботодавець зобов'язаний негайно повідомити про аварію
територіальний орган Держнаглядохоронпраці, орган, до сфери
управління якого належить підприємство, відповідну місцеву
держадміністрацію, штаб цивільної оборони та з надзвичайних
ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії і відповідний
профспілковий орган, а в разі травмування або загибелі працівників
також відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду.

97. Розслідування аварії, що спричинила нещасні випадки,
проводиться згідно з пунктами 3-62 цього Порядку.

Якщо з приводу розслідування аварії, що не спричинила нещасні
випадки, не прийнято спеціальне рішення Кабінету Міністрів
України, розслідування проводиться комісіями, що утворюються:

у разі аварії першої категорії - наказом центрального органу
виконавчої влади чи розпорядженням місцевої держадміністрації за
погодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною
праці і МНС;

у разі аварії другої категорії - наказом керівника органу, до
сфери управління якого належить підприємство, чи розпорядженням
місцевої держадміністрації за погодженням з відповідними органами
державного нагляду за охороною праці і МНС.

Головою комісії призначається представник органу, до сфери
управління якого належить підприємство, або представник органу
державного нагляду за охороною праці чи МНС.

98. У ході розслідування комісія визначає характер аварії,
з'ясовує обставини і причини, встановлює факти порушення вимог
законодавства про охорону праці, цивільної оборони, правил
експлуатації устатковання та технологічних регламентів, визначає
якість виконання будівельно-монтажних робіт або окремих вузлів і
конструкцій, їх відповідність вимогам технічних і нормативних
документів та проекту, встановлює осіб, що несуть відповідальність
за виникнення аварії, визначає заходи щодо ліквідації її наслідків
та запобігання таким випадкам.

99. Комісія зобов'язана протягом десяти робочих днів
розслідувати обставини і причини аварії та скласти акт за формою
Н-5 згідно з додатком 2. Шкода, заподіяна аварією, визначається з
урахуванням наведених у додатку 17 відомостей про матеріальні
втрати.

Залежно від характеру аварії у разі потреби зазначений строк
може бути продовжений органом, який утворив комісію, з метою
проведення додаткових досліджень або експертизи.

100. За результатами розслідування аварії роботодавець видає
наказ, яким на підставі висновків комісії затверджує заходи щодо
запобігання подібним аваріям і притягає згідно із законодавством
до відповідальності працівників за порушення вимог законодавства
про охорону праці.

Роботодавець згідно з вимогами законодавства з питань захисту
населення і територій від надзвичайних ситуацій та охорони праці
затверджує:

план запобігання надзвичайним ситуаціям, у якому визначаються
можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного та
природного характеру, прогнозуються наслідки, передбачаються
заходи щодо їх ліквідації, строки виконання цих заходів, а також
сили і засоби, що залучаються з цією метою;

план ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), у якому
визначаються всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації, дії
посадових осіб і працівників підприємства у разі їх настання,
обов'язки особового складу аварійно-рятувальних служб або
працівників інших підприємств, які залучаються до ліквідації
надзвичайних ситуацій.

101. Матеріали розслідування аварії складаються з документів,
зазначених в пункті 54 цього Порядку, а також доповідної записки
про роботу аварійно-рятувальних служб або підрозділів державної
пожежної охорони, якщо вони залучалися до ліквідації цієї аварії.

102. Друкування, тиражування і оформлення в необхідній
кількості матеріалів розслідування аварії проводить підприємство,
де сталася аварія, яке в п'ятиденний строк після закінчення
розслідування надсилає їх прокуратурі та органам, представники
яких брали участь у розслідуванні.

У разі розслідування аварії, що не спричинила нещасних
випадків, примірник акта форми Н-5 зберігається на підприємстві до
завершення виконання заходів, визначених комісією, але не менше
ніж два роки.

103. Роботодавець зобов'язаний проаналізувати причини аварії
та розробити заходи щодо запобігання таким випадкам.

104. У разі коли аварія сталася через проектні недоробки або
конструктивні недоліки устатковання, для участі в роботі комісії
залучаються представники підприємства-розробника.

Роботодавець зобов'язаний надіслати підприємствам -
розробнику і виготовлювачу устатковання обґрунтовані рекламації, а
їх копії - органам, до сфери управління яких належать підприємства
(у разі відсутності таких органів - місцевій держадміністрації).

105. Облік аварій першої і другої категорій ведуть
підприємства і органи державного управління охороною праці та
органи державного нагляду за охороною праці з реєстрацією у
журналі згідно з додатком 18.
Форми державної статистичної звітності щодо аварій
затверджуються Держкомстатом за поданням Держнаглядохоронпраці.
Письмову інформацію про виконання заходів, визначених
комісією, роботодавець подає у зазначені в акті форми Н-5 строки
організаціям, представники яких брали участь у розслідуванні.

106. Контроль та нагляд за своєчасним і об'єктивним
розслідуванням, документальним оформленням та обліком аварій,
виконанням заходів щодо усунення їх причин покладається на органи
державного управління охороною праці та органи державного нагляду
за охороною праці.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ

1. Конституция Российской Федерации от 12.12.93;

2. Федеральный закон от 17.07.99 № 181-ФЗ «Об основах охраны труда в Российской Федерации»;

3. Трудовой кодекс Российской Федерации – М.: ООО «Витрем», 2002 г.;

4. Постановление Минтруда Российской Федерации от 14.03.97 №12 «Положение о порядке проведения аттестации рабочих мест по условиям труда»;

5. Постановление Минтруда Российской Федерации от 12.10.94 №65 «Об утверждении типового положения о порядке обучения и проверки знаний по охране труда руководителей и специалистов предприятий, учреждений и организаций»;

6. ГОСТ 12.0.004-90 Система стандартов безопасности труда. Организация обучения безопасности труда;

7. Постановление правительства Российской Федерации от 11.03.99 №279 «Об утверждении Положения о расследовании и учете несчастных случаев на производстве» (с изменениями на 24.05.2000 г.);

8. Закон Хабаровского края от 29.11.2000 №263 «Об охране труда в Хабаровском крае»;

9. Межотраслевые правила по охране труда (правила безопасности) при эксплуатации электроустановок ПОТРМ-016-2001 РД 153-34.0-03.150-00 – М.: «Издательство НЦ ЭНАС», 2001 г.;

10. Безопасность жизнедеятельности. Учебник для ВУЗов / Под ред. С.В.Белова – М.: Высшая школа, 1999 г.;

11. Кукин П.П., Лапин В.Л. и др. Безопасность жизнедеятельности. Безопасность технологических процессов и производств. Охрана труда. – М.: Высшая школа, 2001 г.;

12. Безопасность жизнедеятельности: Учебник / Под ред. Проф. Э.А.Арустамова – М.: «Дашков и К⁰», 2001 г.;

13. Безопасность жизнедеятельности Учебное пособие / Под ред. О.Н.Русака – СПб. «Лань», 2000 г.;

14. Правила пожарной безопасности в Российской Федерации. Сборник нормативных документов. – Новосибирск, РИПЭЛ плюс, 2001 г.;

15. Охрана труда на предприятиях связи и охрана окружающей среды: Учебник для ВУЗов / Н.И.Баклашов и др. – М.: Радио и связь, 1989 г.;

16. П.А.Долин Справочник по технике безопасности – М.: Энергоатомиздат, 1990 г.;

17. А.Г.Качалов, В.В.Наумов Основы электробезопасности. Методические материалы для работников охраны труда и ответственных за энергохозяйство. – Мытищи: УПЦ «Талант», 2001 г.;

18. А.Д.Фомин Организация охраны труда. Справочно-методическое пособие для руководителей и специалистов – Новосибирск: МОДУС, 1997 г.;

19. Хван Т.А., Хван П.А. Безопасность жизнедеятельности. Серия «Учебники и учебные пособия» - Ростов-на-Дону: «Феникс»,2000 г.

• Происходящие в российской экономике перемены создают высокий рисковый фон для любой экономической деятельности.

• Экономика России становится чемпионом по катастрофам и потерям, поэтому антикризисное управление должно стать стандартной управленческой деятельностью.

• В основе подходов анализа и прогнозирования кризисов лежат идеи выдающегося русского экономиста Николая Дмитриевича Кондратьева. Н.Д. Кондратьев установил в 1925 году существование длинных волн или больших циклов конъюнктуры.

• Было определено, что в основе длинных волн (или циклов) протяженностью в 40-60 лет в результате кризисов происходит смена пассивной части капитала, к которой относятся здания, сооружения, коммуникации, передаточные устройства и т.д.

• Средние волны. Каждые 7 –10 лет происходит замена активной части капитала в форме станочного оборудования, транспортных средств и т.п.

• Короткие волны в 3-3,5 года распространялись на рыночные конъюнктурные изменения по отношению к определенным видам продукции промышленности.

• В волновой теории Н.Д. Кондратьева австрийский экономист Йозеф Шумпетер, работавший в Гарвардском университете США, увидел возможность преодоления кризисов и спадов в промышленном производстве за счет инновационного обновления капитала через технические, организационные, экономические и управленческие нововведения.

• Шумпетер описал три цикла. Первый цикл был связан с промышленным переворотом, начало которому положило развитие помышленности в Великобритании (примерно до1835г). Второй цикл совпал с появлением железных дорог, машиностроения, пароходов (до 1890г). Третий цикл был связан с применением в промышленности электроэнергии, изобретением двигателя внутреннего сгорания, развитием химической промышленности(до 1940г).

“Krisis” - в переводе с греческого - решение, поворотный пункт или исход.

• Применительно к бизнесу кризис - это период нестабильности, ситуация, когда надвигаются серьезные перемены. При этом результат перемен может быть неблагоприятный. Любой кризис представляет собой угрозу выживанию предприятия.

Дата добавления: 2014-12-08