КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тематичний план. Начальна дисципліна основи психогенетики вивчає особливості методології і фактології сучасної психогенетики
ОСНОВИ ПСИХОГЕНЕТИКИ Начальна дисципліна "Основи психогенетики" вивчає особливості методології і фактології сучасної психогенетики, що сприяє формуванню у студентів адекватного світосприймання щодо спадкових і середовищних причин міжіндивідуальних відмінностей. Метою навчальної дисципліни є: - ознайомлення з основами однією з фундаментальних природничо–наукових дисциплін психології – генетикою поведінки людини; - оволодіння студентами базовими знаннями та практичними навичками і вміннями психологічного супроводу і надання психологічної підтримки сприятиме формуванню правильного ставлення до різних індивідуальним варіантів поведінки, з якими психолог стикається в практиці; - озброєння знаннями про основні закономірності психогенетики, майбутніх фахівців, що дасть можливість краще уявити собі природний процес розвитку та роль різних форм індивідуального досвіду в розвитку. Це дозволить йому більш професійно брати участь в організації процесів навчання і виховання; - формування у студентів розуміння проте, що без засвоєння основної методології психогенетики неможлива правильна її інтерпретація. У результаті вивчення дисципліни "Основи психогенетики" студенти повинні: знати: - предмет дисципліни, її структуру; - функції, категоріальний апарат, сутність основних концепцій та основні етапи розвитку психогенетики, а також вміти використовувати отримані знання у практичній діяльності; уміти: - використовувати набуті у ході вивчення дисципліни знання на практиці; - визначати показники середовища і спадковості у формуванні індивідуальності людини сучасним методам математичної обробки даних.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ
Ген – це одиниця зберігання, передачі та реалізації спадкової інформації. Ген являє собою специфічний ділянку молекули ДНК, у структурі якого закодована структура певного поліпептиду (білка). Генеалогічний метод – дослідження подібності між родичами в різних поколіннях. Цей метод можна застосовувати головним чином в медичній генетиці та антропології. Однак подібність поколінь за психологічними ознаками може пояснюватися не тільки генетичною їх передачею, а й соціальної наступністю. Генетика (від грец. Genesis – походження) – наука про закони спадковості і мінливості організмів і методи керування ними. Генетичний маркер – ділянка ДНК з відомою локалізацією. Генотип – це сукупність генів, отриманих організмом від його батьків. Генофонд – сукупності генів, що зустрічаються в даній популяції. Диференціальна психологія – розділ психології, що вивчає індивідуальні психологічні відмінності між людьми. Євгеніка – вчення про спадкове здоров'я людини і шляхи його поліпшення. Зчеплення генів – явище спільного (зчепленого) успадкування генів, розташованих в одній хромосомі. Метод прийомних дітей – зіставлення подібності за певною психологічному ознакою між дитиною та її біологічними батьками, з одного боку, дитиною, яка вихована її усиновлювачами – з іншого. Мінливість – здатність організмів набувати нових ознак – різницю в межах виду. Ознака – елемент фенотипу, будь–який його ідентифікований показник. Популяція – група індивідів, що проживають на певній території, мають спільну мову, спільну історію та культуру і характерний генофонд, що сформований і зберігся в результаті того, що члени цієї популяції вступають в шлюби між собою набагато частіше, ніж з представниками інших груп людей. Психогенетика – галузь знань, яка перебуває на перетині генетики та психології і вивчає взаємодію генетичних (спадкових) і середовищних факторів у формуванні міжіндивідуальної і міжгрупової варіативності психічних, психофізіологічних і деяких поведінкових властивостей людини. Спадкова мінливість – це форма мінливості, викликана змінами генотипу, які можуть бути пов'язані з мутаційною або комбінованою мінливістю. Спадковість – це найважливіша особливість живих організмів, що полягає в здатності передавати свої властивості і функції від батьків до нащадків. Талант – високий рівень розвитку здібностей, що виявляється у творчих досягненнях. Фенотипічна мінливість – мінливість фенотипів в популяції. Виникає за рахунок варіативності генотипів і середовищних умов. Фенотипом – значення ознаки, отримане при вимірюванні конкретного індивіда. Хромосоми – органоїди клітинного ядра, що є носіями генетичної інформації і визначають спадкові властивості клітин та організмів.
ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ
Основна література 1. Александров А.А. Психогенетика: Учеб. пособ. / А.А. Александров. – СПб.: Питер, 2009. – 192 с. 2. Александров А.А. Психогенетика: Учеб. пособ. – СПб.: Питер, 2007. – 3. Атраментова Л.А., Филипцова О.В. Введение в психогенетику: Учеб. пособ. / Л.А. Атраментова, О.В. Филипцова. – М.: Московский психолого–социальный ин–т, 2008. – 472 с. 4. Бочков Н. П. Клиническая генетика / Н.П. Бочков. – М.: Гэотар–Мед, 2002. – 448 с. 5. Егорова М.С., Зырянова Н.М., Паршикова О.В., Пьянкова С.Д., 6. Зырянова Н.М. Близнецы: Учеб. пособ. для высш. учеб. завед. / 7. Зырянова Н.М. Особенности учебной деятельности близнецов: Учеб. пособ. для высш. учеб. завед.– М.: Солитон, 2006. – 40 с. 8. Лучинин А.С. Психогенетика: Учеб. пособ. для студ. высш. мед. учеб. завед. / А.С. Лучинин. – М.: Владос–Пресс, 2005. – 158 с. – [Конспекты лекций для медицинских вузов]. 9. Малых С.Б. Психогенетика: теория, методология, эксперимент. – М.: Эпидавр, 2004. – 414 с. 10. Мешкова Т.А. Спадковість і середовище в міжіндивідуальній варіативності електроенцефалограми / Т.А. Мешкова. – М.: Педагогіка, 1988. – С. 70–107. 11. Психогенетика: Учеб. для высш. учеб. завед. / [сост.: С.Б. Малых, 12. Психогенетика: Учеб. / [сост.: И.В. Равич–Щербо, Т.М. Марютина, 13. Равич–Щербо И.В., Марютина ТМ., Григоренко Е.Л. Психогенетика: Учеб. / Под ред. И.В. Равич–Щербо. – М.; Аспект–Пресс, 2000. 14. Трубников В.И. Психогенетика. Юнита 1. – М.: Современный Гуманитарный Ун–т, 2000. – 71 с. 15. Фогель Ф., Мотульски А. Генетика человека / Ф. Фогель, А. Мотульски. – М.: Мир, 1990. – Т. 2. – 376 с.
Додаткова література 16. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики / Л.П. Гримак – М.: Политиздат, 1989. – 319 с. 17. Дикая Л.Г. Особенности регуляции функционального состояния оператора в процессе адаптации к особым условиям // Психологические проблемы деятельности в особых условиях. – М.: Наука, 1985. – С. 63–89. 18. Дубинин Н.П., Булаева К.Б. Сравнительно–популяционное исследование генетических основ индивидуально–психологических различий // Психологический журнал. – 1984. – № 4. – С. 95–108. 19. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учеб. пособ. для высш. учеб.завед. – М.: Академический проект; Екатеренбург: Деловая книга, 2003. – 336 с. 20. Ильин Е.П. Психофизиология состояний человека. – СПб.: Питер, 2005. – 412 с. 21. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Ельга, Ніка–Центр, 2003. – 400 с. 22. Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Соціально–психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Ніка–Центр, 2006. – 580 с. 23. Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Теорія і практика професійного психологічного відбору: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Ніка–Центр, 2006. – 536 с. 24. Малих С.Б. Генетичні та середовищні детермінанти в мінливості рухових функцій / Роль середовища і спадковості у формуванні індивідуальності людини. – М.: Педагогіка, 1988. – С. 157–179. 25. Андрух П.Г. Характеристика типів відношення до хвороби в осіб, які залежать від психоактивних речовин // Практична психологія та соціальна робота. – 2012. – № 5. – С.5–10. 26. Кузнецов В.М. Питання вияву порушень розвитку психічних функцій у ранньому дитинстві // Практична психологія та соціальна робота. – 2013. – № 2. – С. 39–47. 27. Мединська Ю.Я., Гривул Р.Т. Психоаналітична інтерпретація феномену стигматизації осіб, котрі страждають на психічні розлади // Практична психологія та соціальна робота. – 2012. – № 5. – С.10–17.
Дата добавления: 2014-12-08; Просмотров: 332; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |