Тематичний план. Начальна дисципліна основи психогенетики вивчає особливості методології і фактології сучасної психогенетики

ОСНОВИ ПСИХОГЕНЕТИКИ

Начальна дисципліна "Основи психогенетики" вивчає особливості методології і фактології сучасної психогенетики, що сприяє формуванню у студентів адекватного світосприймання щодо спадкових і середовищних причин міжіндивідуальних відмінностей.

Метою навчальної дисципліни є:

- ознайомлення з основами однією з фундаментальних природничо–наукових дисциплін психології – генетикою поведінки людини;

- оволодіння студентами базовими знаннями та практичними навичками і вміннями психологічного супроводу і надання психологічної підтримки сприятиме формуванню правильного ставлення до різних індивідуальним варіантів поведінки, з якими психолог стикається в практиці;

- озброєння знаннями про основні закономірності психогенетики, майбутніх фахівців, що дасть можливість краще уявити собі природний процес розвитку та роль різних форм індивідуального досвіду в розвитку. Це дозволить йому більш професійно брати участь в організації процесів навчання і виховання;

- формування у студентів розуміння проте, що без засвоєння основної методології психогенетики неможлива правильна її інтерпретація.

У результаті вивчення дисципліни "Основи психогенетики" студенти повинні:

знати:

- предмет дисципліни, її структуру;

- функції, категоріальний апарат, сутність основних концепцій та основні етапи розвитку психогенетики, а також вміти використовувати отримані знання у практичній діяльності;

уміти:

- використовувати набуті у ході вивчення дисципліни знання на практиці;

- визначати показники середовища і спадковості у формуванні індивідуальності людини сучасним методам математичної обробки даних.

Назви тем	Всього годин	Із них:	Самостійна робота
Лекції	Семінари	Практичні заняття
Тема 1. Психогенетика як наукова дисципліна		–	–	–
Тема 2. Основи загальної генетики				–
Тема 3.Дослідження інтелекту та темпераменту			–
Тема 4.Генотип і середовище в індивідуальному розвитку		–		–
Форма підсумкового контролю – залік		–	–	–	–
Всього годин:

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Ген – це одиниця зберігання, передачі та реалізації спадкової інформації. Ген являє собою специфічний ділянку молекули ДНК, у структурі якого закодована структура певного поліпептиду (білка).

Генеалогічний метод – дослідження подібності між родичами в різних поколіннях. Цей метод можна застосовувати головним чином в медичній генетиці та антропології. Однак подібність поколінь за психологічними ознаками може пояснюватися не тільки генетичною їх передачею, а й соціальної наступністю.

Генетика (від грец. Genesis – походження) – наука про закони спадковості і мінливості організмів і методи керування ними.

Генетичний маркер – ділянка ДНК з відомою локалізацією.

Генотип – це сукупність генів, отриманих організмом від його батьків.

Генофонд – сукупності генів, що зустрічаються в даній популяції.

Диференціальна психологія – розділ психології, що вивчає індивідуальні психологічні відмінності між людьми.

Євгеніка – вчення про спадкове здоров'я людини і шляхи його поліпшення.

Зчеплення генів – явище спільного (зчепленого) успадкування генів, розташованих в одній хромосомі.

Метод прийомних дітей – зіставлення подібності за певною психологічному ознакою між дитиною та її біологічними батьками, з одного боку, дитиною, яка вихована її усиновлювачами – з іншого.

Мінливість – здатність організмів набувати нових ознак – різницю в межах виду.

Ознака – елемент фенотипу, будь–який його ідентифікований показник.

Популяція – група індивідів, що проживають на певній території, мають спільну мову, спільну історію та культуру і характерний генофонд, що сформований і зберігся в результаті того, що члени цієї популяції вступають в шлюби між собою набагато частіше, ніж з представниками інших груп людей.

Психогенетика – галузь знань, яка перебуває на перетині генетики та психології і вивчає взаємодію генетичних (спадкових) і середовищних факторів у формуванні міжіндивідуальної і міжгрупової варіативності психічних, психофізіологічних і деяких поведінкових властивостей людини.

Спадкова мінливість – це форма мінливості, викликана змінами генотипу, які можуть бути пов'язані з мутаційною або комбінованою мінливістю.

Спадковість – це найважливіша особливість живих організмів, що полягає в здатності передавати свої властивості і функції від батьків до нащадків.

Талант – високий рівень розвитку здібностей, що виявляється у творчих досягненнях.

Фенотипічна мінливість – мінливість фенотипів в популяції. Виникає за рахунок варіативності генотипів і середовищних умов.

Фенотипом – значення ознаки, отримане при вимірюванні конкретного індивіда.

Хромосоми – органоїди клітинного ядра, що є носіями генетичної інформації і визначають спадкові властивості клітин та організмів.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

Основна література

1. Александров А.А. Психогенетика: Учеб. пособ. / А.А. Александров. – СПб.: Питер, 2009. – 192 с.

2. Александров А.А. Психогенетика: Учеб. пособ. – СПб.: Питер, 2007. –
192 с.: ил. – [Серия: Учебное пособие].

3. Атраментова Л.А., Филипцова О.В. Введение в психогенетику: Учеб. пособ. / Л.А. Атраментова, О.В. Филипцова. – М.: Московский психолого–социальный ин–т, 2008. – 472 с.

4. Бочков Н. П. Клиническая генетика / Н.П. Бочков. – М.: Гэотар–Мед, 2002. – 448 с.

5. Егорова М.С., Зырянова Н.М., Паршикова О.В., Пьянкова С.Д.,
Черткова Ю.Д. Генотип. Среда. Развитие: Монография. – М.: ОГИ, 2004. – 573 с.

6. Зырянова Н.М. Близнецы: Учеб. пособ. для высш. учеб. завед. /
Н.М. Зырянова. – М.: Солитон, 2006. – 40 с.

7. Зырянова Н.М. Особенности учебной деятельности близнецов: Учеб. пособ. для высш. учеб. завед.– М.: Солитон, 2006. – 40 с.

8. Лучинин А.С. Психогенетика: Учеб. пособ. для студ. высш. мед. учеб. завед. / А.С. Лучинин. – М.: Владос–Пресс, 2005. – 158 с. – [Конспекты лекций для медицинских вузов].

9. Малых С.Б. Психогенетика: теория, методология, эксперимент. – М.: Эпидавр, 2004. – 414 с.

10. Мешкова Т.А. Спадковість і середовище в міжіндивідуальній варіативності електроенцефалограми / Т.А. Мешкова. – М.: Педагогіка, 1988. – С. 70–107.

11. Психогенетика: Учеб. для высш. учеб. завед. / [сост.: С.Б. Малых,
М.С. Егорова, Т.А. Мешкова] – СПб.: Питер, 2008. – Т. 1. – 406 с.; – Т. 2. – 336 с.

12. Психогенетика: Учеб. / [сост.: И.В. Равич–Щербо, Т.М. Марютина,
Е.Л. Григоренко]; под ред. И.В. Равич–Щербо. – М.: Аспект–Пресс, 2000. – 447 с.

13. Равич–Щербо И.В., Марютина ТМ., Григоренко Е.Л. Психогенетика: Учеб. / Под ред. И.В. Равич–Щербо. – М.; Аспект–Пресс, 2000.

14. Трубников В.И. Психогенетика. Юнита 1. – М.: Современный Гуманитарный Ун–т, 2000. – 71 с.

15. Фогель Ф., Мотульски А. Генетика человека / Ф. Фогель, А. Мотульски. – М.: Мир, 1990. – Т. 2. – 376 с.

Додаткова література

16. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики / Л.П. Гримак – М.: Политиздат, 1989. – 319 с.

17. Дикая Л.Г. Особенности регуляции функционального состояния оператора в процессе адаптации к особым условиям // Психологические проблемы деятельности в особых условиях. – М.: Наука, 1985. – С. 63–89.

18. Дубинин Н.П., Булаева К.Б. Сравнительно–популяционное исследование генетических основ индивидуально–психологических различий // Психологический журнал. – 1984. – № 4. – С. 95–108.

19. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учеб. пособ. для высш. учеб.завед. – М.: Академический проект; Екатеренбург: Деловая книга, 2003. – 336 с.

20. Ильин Е.П. Психофизиология состояний человека. – СПб.: Питер, 2005. – 412 с.

21. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Ельга, Ніка–Центр, 2003. – 400 с.

22. Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Соціально–психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Ніка–Центр, 2006. – 580 с.

23. Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Теорія і практика професійного психологічного відбору: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Ніка–Центр, 2006. – 536 с.

24. Малих С.Б. Генетичні та середовищні детермінанти в мінливості рухових функцій / Роль середовища і спадковості у формуванні індивідуальності людини. – М.: Педагогіка, 1988. – С. 157–179.

25. Андрух П.Г. Характеристика типів відношення до хвороби в осіб, які залежать від психоактивних речовин // Практична психологія та соціальна робота. – 2012. – № 5. – С.5–10.

26. Кузнецов В.М. Питання вияву порушень розвитку психічних функцій у ранньому дитинстві // Практична психологія та соціальна робота. – 2013. – № 2. – С. 39–47.

27. Мединська Ю.Я., Гривул Р.Т. Психоаналітична інтерпретація феномену стигматизації осіб, котрі страждають на психічні розлади // Практична психологія та соціальна робота. – 2012. – № 5. – С.10–17.

Дата добавления: 2014-12-08