План заняття. 1. Визначити взаємодію вуглеводів із гідрооксидом міді за допомогою реакції Троммера

1. Визначити взаємодію вуглеводів із гідрооксидом міді за допомогою реакції Троммера.

2.Вивчити взаємодію вуглеводів з реактивом Фелінга.

3. Визначити кетози за допомогою реакції Селіванова.

4. Виявити моносахариди моркви.

5.Виявити редукуючий вуглевод лактозу в молоці.

1. Взаємодія вуглеводів із гідроокисом міді за допомогою реакції Троммера

Всі моносахариди, а також більш складні сахари, що мають вільну карбонільну (альдегідну або кетонну) групу, мають здатність відновлюватися у лужному середовищі.

Реакція Троммера полягає у відновленні окисної міді в закисну. При цій реакції сірчанокисла мідь реагує з лугом, утворюючи блакитний гідрат окису міді. При його нагріванні колір змінюється на жовтий, а потім на червоний.

Об’єкт дослідження: Набір вуглеводів.

Обладнання і посуд: 1. Штатив із пробірками;

2. Нагрівальний прилад.

Реактиви: 1. Глюкоза, 1 %-й розчин;

2. Мальтоза, 1 %-й розчин;

3. Фруктоза, 1 %-й розчин;

4. Лактоза, 1 %-й розчин;

5. Сахароза, 1 %-й розчин;

6. Крохмаль, 1 %-й розчин;

7. Гідроокис натрію, 10 %-й розчин;

8. Сульфат міді, 5 %-й розчин.

Техніка виконання роботи

У пробірки (за кількістю існуючих у лабораторії вуглеводів) наливають по 1 мл глюкози, лактози, мальтози, фруктози, сахарози, крохмалю, добавляють такий же об’єм гідроокису натрію і 0,5 мл сульфату міді до появи блакитного осаду гідроокису міді. Усі пробірки обережно нагрівають. Моносахариди і поновлені дисахариди (лактоза і мальтоза) відновлюють гідроокис міді до закисі міді – осад жовтого кольору, який при тривалому нагріванні перетворюється на оксид міді – осад цеглисто-червоного кольору. Сахароза і крохмаль (необновлені вуглеводи) не змінюють забарвлення гідроокису міді.

Роблять висновок щодо відповідності властивостей вуглеводів у залежності від хімічної будови.

2. Взаємодія вуглеводів з реактивом Фелінга

Механізм реакції з Фелінговою рідиною такий само, як і реакції Троммера. Перевагою Фелінгової рідини є те, що мідь при надлишку реактиву не випадає у вигляді окису міді.

Об’єкт дослідження: Набір вуглеводів.

Обладнання і посуд: 1. Штатив із пробірками;

2. Нагрівальний прилад.

Реактиви: 1. Глюкоза, 1 %-й розчин;

2. Мальтоза, 1 %-й розчин;

3. Фруктоза, 1 %-й розчин;

4. Лактоза, 1 %-й розчин;

5. Сахароза, 1 %-й розчин;

6. Крохмаль, 1 %-й розчин;

7. Реактив Фелінга (Фелінг І + Фелінг ІІ у рівних об’ємах).

Техніка виконання роботи

У пробірки (за кількістю існуючих у лабораторії вуглеводів) наливають по 1 мл глюкози, фруктози, лактози, мальтози, сахарози, крохмалю, додають такий же об’єм реактиву Фелінга (0,5 мл розчину Фелінга І + 0,5 мл розчину Фелінга ІІ). Пробірки обережно нагрівають. Моносахариди, відновлені дисахариди (лактоза і мальтоза), відновлюють реактив Фелінга через гідрооксид міді жовтого кольору до окису міді цеглисто-червоного кольору. Сахароза і крохмаль (невідновлені вуглеводи) не змінюють забарвлення реактиву Фелінга.

Роблять висновок щодо відповідності властивостей вуглеводів у залежності від хімічної будови.

3. Визначення кетоз за допомогою реакції Селіванова

Найважливішою кетозою є фруктоза. Вона зустрічається в природі як у вільному (у складі меду), так і у зв’язаному (у складі сахарози, деяких інших полісахаридів) стані. У живих організмах фруктоза перетворюється на глюкозу.

Характерною реакцією на фруктозу та інші кетози є реакція Селіванова. Суть реакції полягає в тому, що при нагріванні розчину кетози з концентрованою соляною кислотою утворюється оксиметилфурфурол, який із резорцином дає продукт конденсації червоного кольору. Ця реакція дає можливість визначити як вільні, так і зв’язані кетози.

Швидше реакція Селіванова відбувається з фруктозою.

Об’єкт дослідження: Фруктоза, 1 %-й розчин.

Обладнання і посуд: 1. Штатив із пробірками;

2. Водяна баня;

Реактиви: 1. Реактив Селіванова.

Техніка виконання роботи

У пробірку наливають 0,5 мл розчину фруктози, додають 1 мл реактиву Селіванова і кілька хвилин нагрівають на водяній бані. Спостерігають червоне забарвлення розчину.

Роблять висновок щодо значення цієї реакції для визначення фруктози.

4. Виявлення моносахаридів моркви

Об’єкт дослідження: Морква.

Обладнання і посуд: 1. Штатив із пробірками;

2. Нагрівальний прилад.

Реактиви: 1. Реактив Фелінга (Фелінг І+ Фелінг ІІ у рівних об’ємах);

2. Реактив Селіванова.

Техніка виконання роботи

Кладуть у пробірку трохи натертої моркви, додають 5 мл води, струшують 2-3 хвилини, фільтрують і фільтрат ділять на дві частини. В одній пробірці відкривають моносахариди реакцією Фелінга, у другій – фруктозу – реакцією Селіванова.

5. Виявлення редукуючого вуглеводу лактози в молоці

Об’єкт дослідження: Молоко.

Обладнання і посуд: 1. Штатив із пробірками;

2. Фільтри паперові;

3. Нагрівальний прилад.

Реактиви: 1. Реактив Фелінга (Фелінг І + Фелінг ІІ у рівних

об’ємах).

2. КОН, 1 %-й розчин.

Техніка виконання роботи

В мірний циліндр на 50 мл виміряють 2,5 мл молока, додають 40 мл дистильованої води і 1 мл 1 % розчину КОН. Об’єм суміші доводять до 50 мл. Струшують вміст. Фільтрують. Відмірюють в окрему пробірку 2-3 мл фільтрату і проводять реакцію Фелінга.

Контрольні запитання

1. Які функції виконують вуглеводи в організмі?

2. Напишіть формули різних моно- і дисахаридів.

3. Які продукти раціону людини є джерелами моно- і дисахаридів? Яка їхня роль?

4. Яка будова полісахаридів?

5. Назвіть харчові джерела полісахаридів (крохмаль, глікоген, клітковина, пектинові речовини). Яка їхня будова й роль?

6. Включення яких продуктів у раціон буде сприяти зниженню його енергетичної цінності й чому?

7. Яке біологічне значення фотосинтезу?

8. Яке значення реакції меланоїдиноутворення в харчових технологіях?

Дата добавления: 2014-12-08