План заняття. 1. Визначення кислотного числа

1. Визначення кислотного числа

2. Визначення перекісного числа

3. Визначення йодного числа

При зберіганні або тепловій обробці жирів відбуваються різні хімічні перетворення (гідроліз, окислення жирних кислот), які викликають зміни фізико-хімічних і органолептичних характеристик жирів. Накопичення в продукті вільних жирних кислот, перекисів, альдегідів і кетонів призводить до погіршення харчових властивостей жирів. На практиці при оцінюванні якості жирів використовуються такі хімічні показники, як кислотне і йодне числа. Для аналізу різних жирів (свіжих, після зберігання або після жаріння у фритюрі, тобто у великій кількості жиру при 150...190^оС) група студентів проводить спільну роботу. Кожен студент проводить дослід з одним із досліджуваних жирів.

Для одержання добрих результатів необхідно акуратно проводити титрування: об’єм розчинів у бюретці відраховувати від нуля, розчини додають краплями при постійному перемішуванні суміші в колбі. Титрування зупиняють при появі забарвлення, яке не зникає після струшування протягом 30 с.

1. Визначення кислотного числа

Об’єкт дослідження: Олія соняшникова після зберігання

Обладнання і посуд: 1. Колби конічні на 50...100 мл з пробками;

2. Бюретки;

3. Піпетки.

Реактиви: 1. Нейтралізована спиртово-ефірна суміш;

2. Гідроокис калію, 0,1 н. розчин;.

3. Фенолфталеїн, 0,1 %-й розчин.

Техніка виконання роботи

В колбу вносять наважку (близько 1 г) досліджуваного матеріалу (за різницею маси колби до і після внесення масла), приливають 10 мл нейтралізованої суміші спирту і ефіру, вміст колби перемішують до розчинення жиру. Додають у колбу 2...3 краплі розчину фенолфталеїну і титрують суміш 0,1 н. розчином КОН до появи рожевого забарвлення.

Кислотне число визначають по формулі:

де В – кількість 0,1 н. спиртового розчину гідроокису калію (мл), витраченого на титрування наважки жиру;

К – поправочний коефіцієнт до титру 0,1 н. розчину КОН;

5,61 – титр точно 0,1 н. розчину КОН;

Н – наважка жиру (г).

2. Визначення перекисного числа

Ненасичені жирні кислоти легко піддаються окисленню під впливом кисню, вологи, світла. Цей процес каталізує фермент ліпооксигеназа.

Кількісне вимірювання перекисей олії, що утворилися, засновано на реакції виділення йоду з йодистого калію в кислому середовищі. Йод потім титрують розчином гіпосульфіту.

Перекисне число – ПЧ – це кількість г йоду, виділене перекисами, що містяться у 100 г олії.

Об’єкт дослідження: Рослинна олія.

Обладнання і посуд: 1. Колби конічні на 200 мл з притертими корками;

2. Бюретки;

3. Піпетки.

Реактиви: 1. Суміш льодяної оцтової кислоти і хлороформу (2:1);

2. Йодистий калій, насичений розчин;

3. Дистильована вода;

4. Гіпосульфіт натрію, 0,002 н. розчин;

5. Крохмаль, 1 %-й розчин.

Техніка виконання роботи

У конічну колбу або склянку з притертою коркою вміщують 2 г рослинної олії,суміш льодяної оцтової кислоти і хлороформу – 20 мл. Додають 5 мл насиченого розчину йодистого калію. Паралельно проводять контрольну пробу з водою

Колби укупорюють і ставлять у темне місце на 10 хв. Потім доливають 50 мл дистильованої води, титрують йод, що виділяється, 0,002 н. розчином гіпосульфіту (індикатор – крохмаль, додають у колбу 1...2 краплини)..

Перекисне число розраховують за формулою:

де

О – кількість 0,002 н. розчину гіпосульфіту натрію (мл), що була витрачена на титрування дослідного зразка;

С – кількість 0,002 н. розчину гіпосульфіту натрію (мл), що була витрачена на контрольне вимірювання;

0,0002538 – титр 0,002 н. розчину гіпосульфату натрію по йоду;

Н – наважка олії.

3. Визначення йодного числа

Об’єкт дослідження: Хлороформні розчини масел.

Обладнання і посуд: 1. Колби конічні на 50...100 мл з пробками;

2. Бюретки;

3. Піпетки.

Реактиви: 1. Хлороформ;

2. Йод, 0,1 н спиртовий розчин;

3. Крохмаль, 1 %-й розчин;

4. Гіпосульфіт натрію, 0,1 н. розчин.

Техніка виконання роботи

В колбу з пробкою вносять близько 5 мл досліджуваного масла. До другої колби (контрольної) вносять рівний об’єм дистильованої води. В обидві додають по 5 мл хлороформу. Колби закривають пробками і струшують. У колби (точно) піпеткою приливають по 10 мл 0,1 н. розчину йоду, закривають пробками, струшують і ставлять у темне місце на 5 хвилин. Потім проби титрують 0,1 н. розчином гіпосульфіту натрію до світло-жовтого кольору, після чого додають 1 мл розчину крохмалю і продовжують титрувати до зникнення синього забарвлення.

Йодне число (ЙЧ, г) визначають за формулою:

де (А-Б) – різниця об’ємів 0,1 н. гіпосульфіту натрію, що витрачається для титрування в контрольній і основній пробах;

К – поправочний коефіцієнт на титр емпіричного 0,1 н. розчину гіпосульфіту натрію;

0,01269 – коефіцієнт перерахунку витраченого розчину гіпосульфіту натрію (1 мл 0,1 н. розчину гіпосульфату натрію еквівалентний 0,01269 г йоду);

С – наважка жиру, г;

100 – коефіцієнт перерахунку на 100 г жиру.

Контрольні запитання

1. Що таке ліпіди і які їхні функції в організмі?
2. У складі свинячого жиру виявлені трипальмітин, триолеїн, пальмітодиолеїн. Напишіть їхні формули.
3. У кокосовій і пальмовій оліях знайдені стеародипальмітин, олеодипальмітин. Напишіть їхні формули.
4. У яєчному жовтку виявлені фосфоліпіди. Напишіть їхні формули і перелічите основні функції.
5. Який стероїд тваринного походження сприяє розвиткові атеросклерозу кровоносних судин?
6. Напишіть формулу холестеролу і вкажіть його значення для організму людини.
7. Назвіть основні функції ліпопротеїдів, гліколіпідів.
8. Які продукти є джерелами поліненасичених жирних кислот?
9. Від чого залежить характер і ступінь зміни жирів при технологічній обробці?
10. Присутність яких речовин каталізує процеси окислення жирів при технологічній обробці?
11. Як відбувається розщеплення ліпідів у шлунково-кишковому тракті людини?
12. Який склад жовчі і її роль у розщепленні ліпідів?
13. Яким перетворенням у клітці піддається гліцерол?
14. Напишіть реакції b-окислювання вищих жирних кислот.
15. Який енергетичний ефект b-окислювання вищих жирних кислот?
16. Які фактори здійснюють регуляцію ліпідного обміну?
17. Охарактеризуйте порушення обміну ліпідів.

Дата добавления: 2014-12-08