Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Cучасні тенденції розвитку світового і міжнародного фінансового ринку





Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Ланки сфери «міжнародні фінанси» у фінансовій системі країни

Функції міжнародних фінансів

Функції
Розподільна/перерозподільна Об’єктом розподілу/перезподілу виступаєчастина виробленого світового суспільного продукту в грошовій формі. Через механізм міжнародних фінансів здійснюється в грошовій формі розподіл і перерозподіл світового продукту, який визначається: - дією об’єктивних економічних законів; - напрямами руху капіталу та ризиками, пов’язаними з рухом капіталу; - економічними інтересами окремих суб’єктів міжнародних відносин; - стратегією і тактикою окремих суб’єктів міжнародних відносин. Контрольна Відбиває облік і аналіз руху світового суспільного продукту в грошовій формі у будь-який час, на будь-якому етапі. Реалізація функції полягає в прийнятті та/або ухваленні рішень щодо міжнародних фінансів та залежить від: - політики держав; - характеру і рівня економічного розвитку держав; - технічного оснащення процесу збору і обробки інформації.

 

До складу міжнародних фінансів, як однієї з сфер фінансової системи, входить декілька специфічних ланок (табл. 23.3).

 

 

Таблиця 23.3.

Фінанси міжнародних організацій: політичних, економічних, гуманітарних, фінансових Міжнародні фінансові інститути/інституції
Світовий/міжнародний фінансовий ринок

 

Щодо міжнародних розрахунків (основними формами яких виступають інкасо і акредитив), то вони є інструментом реалізації вартості окремими країнами світу.

Розширення контактів та взаємозалежності між національними фінансовими ринками країн внаслідок зростання значення зовнішньої торгівлі, певний рівень використання технологій й розвиток новітніх засобів телекомунікації обумовлює можливість поєднання міжнародних ринків в єдиний світовий ринок (особливість функціонування якого в тому, що операції на ньому не можуть регулювати будь-якою однією країною).

Світовий фінансовий ринок:

- з функціонального погляду – система відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл світових фінансових потоків і міжнародних потоків капіталу;



- з інституціонального погляду-сукупність фінансово-кредитних інституцій, які виконують посередницькі функції у перерозподілі фінансових активів між кредиторами та позичальниками, продавцями та покупцями фінансових ресурсів, забезпечують рух світових фінансових потоків;

- за рівнем організації і функціонування - об’єднання національних фінансових ринків країн та міжнародний фінансовий ринок, що відрізняються умовами емісії, механізмом обігу фінансових активів [6, с. 442-444].

Узагальнення наявних підходів дозволяє позиціонувати світовий фінансовий ринок як систему ринкових відносин, що виникають у процесі обміну економічними благами із застосуванням грошей, який забезпечує накопичення та перерозподіл фінансових ресурсів між країнами, галузями та окремими суб’єктами господарювання.

Суб’єкти/учасники світового фінансового ринку переслідують різні цілі і мають різні наміри і можливості. Такими суб’єктами виступають уряди; центральні банки; національні фінансові інститути; промислові підприємства, корпорації та фізичні особи окремих держав; міжнародні організації; наднаціональні фінансові інститути; ТНБ та ТНК.

За глобальністю світовий фінансовий ринок поділяють на національний фінансовий ринок - обмежений економічним простором конкретної країни – та міжнародний фінансовий ринок - ринок вільних, придатних для інвестування за межами свого утворення та походження, грошових ресурсів, міграція яких знаходиться під впливом попиту та пропозиції, що є в окремих країнах та регіонах, а також під контролем держав та міжнародних валютно-фінансових центрів.

Характеристиками сучасного світового фінансового ринку є:

· значний обсяг фінансових ресурсів та операцій;

· глобальність (відсутність територіальних обмежень);

· цілодобовий режим операцій;

· залучення до операцій суб’єктів/інституцій із високим рейтингом/репутацією;

· широкий діапазон використовуваних фінансових інструментів;

· уніфікація правил та стандартів операцій;

· високий рівень використання інформаційних технологій [11].

Варто коротко сказати про сектор міжнародного фінансового ринку, зважаючи на його функції: валютний, кредитний, цінних паперів, похідних інструментів тощо.

Валютний ринок представляє сектор грошового ринку, на якому урівноважуються попит і пропозиція на валюту. Він охоплює економічні відносини, що виникають при здійсненні операцій купівлі-продажу валюти, як специфічного товару, а також цінних паперів в іноземній валюті та операцій щодо інвестування валютного капіталу. Слід зауважити, що деякі економісти вважають валютний ринок ланкою сфери «міжнародні фінанси» [2].

До основних функцій валютного ринку належать такі:

· здійснення міжнародних розрахунків;

· страхування валютних і кредитних ризиків;

· регулювання валютних курсів;

· диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав;

· отримання спекулятивного прибутку;

· реалізація валютної політики в межах концепції державного регулювання економіки.

Валютні ринки залежно від обсягу і характеру валютних операцій, кількості використовуваних валют, рівня нормативно-правового регулювання поділяються на міжнародні, регіональні та національні (місцеві). Найбільшим міжнародним валютним ринком є лондонський, на якому здійснюється майже половина всіх валютних операцій. У сучасних умовах міжнародні фінансові ринки - це великі фінансові центри, які сформувались в США, Англії, Німеччині, Франції, Сингапурі, Токіо та в інших розвинутих країнах, а також на Багамських островах, Панамі, Бахрейні. Офшорні зони виникли там, де фінансово-кредитні установи здійснюють в основному операції з нерезидентами в іноземній для такої країни валюті. Такі операції не оподатковуються місцевими податками та на них не розповсюджуються валютні обмеження, тому офшори є своєрідним податковим сховищем.

Регіональні валютні ринки створено в рамках європейської валютної системи, що діє на основі регіональної економічної інтеграції європейських країн. Національний (місцевий) валютний ринок - це валютний ринок однієї держави, який охоплює сукупність операцій, що здійснюються банками, розташованими на території цієї країни, зокрема операцій з валютного обслуговування своїх клієнтів, а також власних валютних операцій уповноважених банків. Уповноваженими, девізними або валютними банками називаються банки, які мають право на проведення валютних операцій. На регіональних і національних валютних ринках здійснюються операції з певними конвертованими валютами. Котування валют, що використовуються для валютних операцій в регіоні, досить регулярно здійснюється регіональними банками, а національних валют - банками, в яких ця валюта активно використовується в операціях з місцевими клієнтами. З розвитком банківських технологій поділ валютних ринків на міжнародні, регіональні та національні (місцеві) набуває досить умовного характеру, тобто відбувається глобалізація валютного ринку у світовому масштабі.



Валютний ринок поділяється на біржовий (організований) і позабіржовий або міжбанківський (неорганізований). Валютна біржа - це, як правило, некомерційне підприємство, основною метою якого є не одержання прибутку, а організація торгів валютою і мобілізація тимчасово вільних валютних коштів. Більшість валютних операцій (понад 90%) здійснюється на позабіржовому валютному ринку, на якому дилери проводять операції з використанням електронного і супутникового зв’язку. Більшість валютних операцій здійснюється через банки, які виконують доручення іноземних банків-кореспондентів на договірній основі в безготівковій формі.

Міжнародний ринок кредитних ресурсів - це специфічна сфера руху коштів між країнами. Глобалізація економіки та розвиток міжнародної економічної співпраці зумовили стрімке зростання обсягів банківського кредитування. Кредитні ресурси на міжнародному ринку рухаються за загальновідомими принципами кредитування, а саме: зворотності, терміновості, платності, матеріальної забезпеченості, цільового спрямування коштів. З функціональної точки зору міжнародний ринок кредитних ресурсів - це система своєчасної мобілізації вільних коштів та подальшого їх використання в інших країнах, які їх терміново потребують та дають змогу отримати найвищий дохід. З інституційного погляду, міжнародний ринок кредитних ресурсів - це система установ і організацій, що здійснюють рух капіталів у сфері міжнародних економічних зв’язків. У ролі кредиторів виступають банки, фірми, страхові компанії, трасти, фонди, міжнародні фінансові організації, державні заклади, уряди країн. У ролі позичальників виступають приватні компанії, центральні, регіональні, муніципальні органи влади окремих країн.

Міжнародний кредит виконує такі функції:

· забезпечує перерозподіл фінансових ресурсів;

· прискорює процеси реалізації товарів, робіт та послуг у всесвітньому масштабі;

· посилює процес накопичення у світовому масштабі.

Механізм кредитування на міжнародному ринку кредитних ресурсів передбачає використання класичних боргових інструментів: кредитів і позик.

Міжнародний кредит - це рух позичкового капіталу, пов’язаний з наданням валютних і товарних активів одними суб’єктами світової системи господарства іншим на умовах зворотності, терміновості, платності, матеріальної забезпеченості, цільового спрямування коштів. Міжнародне кредитування здійснюється в різноманітних формах і видах. Класифікацію міжнародних кредитів наведено в таблиці 23.4.

Таблиця 23.4

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2014-12-08; Просмотров: 1187; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.024 сек.