Первинний туберкульозний комплекс з лімфогенною і гематогенною дисемінацією

Клінічні прояви первинного туберкульозного комплексу залежать від фази процесу, особливостей його перебігу та реактивності організму. Його перебіг може бути малосимптомним, але частіше мають місце прояви туберкульозної інтоксикації, особливо при поширенні процесу на серозні оболонки (плеврит, полісерозит) і бронхи, могуть спостерігатись лімфаденіт, гепатолієнальний синдром, параспецифічні реакції(вузловата еритема, тощо). Розвиткупервинного туберкульозного комплексу передує “віраж” туберкулінових проб.

Починається переважно поступово з симптомів інтоксикації, субфебрилітету, в деяких випадках – з гострого підвищення температури до 38-39^оС, яка через 2-3 тижня температура стає субфебрильною. Кашель і виделення харкотиння помірні. Перкуторно над ураженим участком легені відзначається притуплення легеневого звуку, аускультативно – послаблене чи жорстке дихання, сухі чи вологі хрипи. При дослідженні харкотиння або промивних вод бронхів в частині випадків знаходять мікобактерії туберкульозу.

Класичний первинний туберкульозний комплекс складається із трьох основних елементів: легеневого, ураження внутрішьогрудинних залоз і лімфангоїта, який їх з’єднує. Однак перш ніж біполярність стає виразною на дорсо-вентральному рентгенівському знімку легенів, проходить фаза інфільтрації. Інфільтрат являє собою досить інтенсивне затемнення, пов'язане з коренем легені, іноді він нашаровується на корінь. Як правило, інфільтрат не гомогенний. Межі його декілька розмиті. Судини і бронхи просвічують через інфільтрат. Розміри інфільтратів різні і залежать від ступеня ураження легені; вони можуть бути лобарними, сегментарними і бронхолобулярними. Частіше первинний туберкульозний комплекс локалізується у верхніх і середніх сегментах легенів. При розсмоктуванні інфільтрату більш чітко видно його субплевральне розташування.

При первинном туберкульозном комплексі розпізняють 4 стадії розвитку рентгенологічної тіні. Перша – вогнище оточене зоною перифокального запалення, характеризується наявністю гомогенної тіні. Друга – відзначається часткове розсмоктування тіні інфільтрату і поява біполярного ураження (тінь в легені і тінь у збільшених бронхіальних вузлах). Третя – виникають інкрустація та ущільнення. Четверта – петрифікація, характеризується відкладенням солів кальція та ущільненням вогнища в легені і лімфатичних вузлах межистіння. Завапнений первичний афект носить назву вогнища Гона. Завапнені вогнища лімфогенного обсемініння, що частіше спостерігаються на верхівках легені, називають вогнищами Сімонса.

Розрізняють неускладнений і ускладнений перебіг первинного туберкульозного комплексу. При ускладненому перебігу може спостерігатися в специфічному запальному процесі в легенях розпад з виникненням первинної каверни, ураження бронхів, розвиток ателектазу в інших частинах легень, лімфогенна й гематогенна дисемінація, а також перехід у первинний туберкульоз з хронічним перебігом. Можуть виникати параспецифічні алергічні реакції, виявлятися підвищена чутливість до туберкуліну. Диференційну діагностику первинного туберкульозного комплексу, особливо на початковому етапі розвитку, проводять з пневмонією, грипом, гострими респіраторними захворюваннями, диспепсіями, інфекційними хворобами.

Первинний туберкульозний комплекс (вогнище Гона)

У сучасних умовах у більшості хворих первинний туберкульозний комплекс, особливо під впливом хіміотерапії, має малосимптомний перебіг зі схильністю до розсмоктування, ущільнення і звапнення. Звапнення первинного вогнища в легенях і лімфатичних вузлах у дорослих зустрічається як виняток. Рідше спостерігають первинний туберкульозний комплекс з типовою біполярністю.

Контрольні питання:

1. Визначення поняття “первинний туберкульозний комплекс”, його частота серед інших форм

туберкульозу у дітей та підлітків.

2. Патогенез первинного туберкульозного комплексу.

3. Клінічні прояви первинного туберкульозного комплексу.

4. Рентгенологічна і лабораторна діагностика первинного туберкульозного комплексу.

5. Клініко-рентгенологічний перебіг неускладненого первинного туберкульозного комплексу,

його наслідки.

6. Ускладнений перебіг первинного туберкульозного комплексу, клініко-рентгенологічні прояви.

7. Диференційна діагностика первинного туберкульозного комплексу.

8. Методика хіміотерапії дітей і підлітків, хворих на первинний туберкульозний комплекс.

9. Наслідки первинного туберкульозного комплексу.

10. Організація диспансерного нагляду дітей і підлітків з первинним туберкульозним комплексом.

Література:

1. Кшановский С.А. Дифференциальная диагностика заболеваний легких, средостения, плевры у детей и подростков. – Киев, Здоровье, 1978.

2. Грицова Н.А., Усанова В.А. Диагностическое значение и эффективность пробы Манту с 2 ТЕ

ППД-Л для раннего выявления туберкулёза у детей // Украинский пульмонологический журнал.

– 2000. - № 1. – С. 33-36.

3. Організація протитуберкульозних заходів серед дітей в умовах епідемії туберкульозу:

Методичні рекомендації. – К.,2002.

4. Патоморфоз первинних форм туберкульозу у дітей в сучасних умовах / Костроміна В.П. та ін.//

Украинский пульмонологический журнал.– 2002.- № 2.– С.36-39.

5. Туберкулёз у детей / Костромина В.и др.// Доктор.– 2002. - № 4. – С. 41-43.

Дата добавления: 2014-12-10