Призначення

Ремонт, регулювання та налаштування апаратури

Загальна перевірка апарату – чищення, протирання, продування, перевірка одночасності торкання багатоголосних контакторів, щільність прилягання контактних поверхонь, значення початкового та кінцевого контактного натискання. Результати порівнюють з паспортними даними. Огляд ізоляції, перевірка мегаометром, сушать електромагнітні проводи, (при вологості ізоляції) шляхом п'ятикратного включення при Uном =0,9 та десятикратного відключення при Uном =0,8.

Щільність прилягання якоря до осердя перевіряють шляхом нанесення на поверхню фарби (або копіркою), відбиток не повинен займати не менш ніж 2/3 поверхні торкання. Зачищення здійснюється вздовж шарів магнітопроводу. Щільність зіткнення контактів – щуп 0,05мм, не більше ніж на 1/3 довжини крапкового контакту. При контакті врубчатого типу –щільність перевіряється щупом 0,05мм та шириною 10мм, який не повинен входити в контакт більш ніж на 6мм.

Точність збігу контактних поверхонь рухомих та нерухомих контактів– не менше 70% поверхонь.

Одночасність замикання багатоголосних контактів перевіряють виміром зазору в момент першого торкання одного з контактів. Допуск – не одночасність замикання до 0,5мм.

Тема 10 Заготівля джгутів. Маркування дротів та кабелів

План:

1. Призначення.

2. Технологія виготовлення джгутів.

3. Маркування.

4. Техніка безпеки.

При виготовленні електронних пристроїв значна частка робіт припадає на комутацію приладів всередині цих пристроїв.

Джгути – дроти, що йдуть в одному потоці паралельно по одній трасі, ув'язані або скріплені між собою, оконечені під'єднання до елементів схем.

Для однотипних пристроїв, для прискорення процесу монтажу, джгути проводів виготовляють окремо.

У джгут об'єднують прямі й зворотні провідники зі струмами промислової частоти згідно з його схемою.

Провід, які використовуються в високочастотній (ВЧ) апаратурі, в джгут не ув'язують (так як при цьому збільшується ємність між провідниками).

Джгути виготовляють з оболонкою для їх кріплення та екранування, а також без оболонок. Провід джгутів скріплюють безперервним бандажем з бавовняно-паперових ниток. Для установок, що працюють в умовах високої температури – скляними нитками з наступним просоченням бандажа воском або парафіном, іноді лаком або клеєм.

Оболонки бувають трубчастими, стрічковими, смугові та плетені. Трубчасті оболонки бувають м'якими та жорсткими.

Для м'яких використовують ПВХ трубки, для жорстких – алюмінієві, які крім захисту від механічних пошкоджень виконують функцію електричного екранування.

Плетену оболонку виготовляють з міді (Cu) або алюмінію (Al), яка легко одягається, забезпечує гарне скріплення, гнучкість й екранування. При монтажі металеву плетінку приєднують до корпусу.

Стрічкові оболонки виконують із синтетичної стрічки або капронової тканини з нітроцілюлозним покриттям. Ця оболонка практична тим, що можна замінити будь-яку пошкоджену ділянку.

Смугові оболонки – чохол, зшитий уздовж джгута.

2. Технологія виготовлення джгутів

1) Підготовка за типом, забарвленням та перетину проводів;

2) зрізів їх;

3) укладання їх в необхідному поєднанні за шаблоном;

4) скріплення їх видною або одяганням оболонки;

5) продзвонювання й маркування;

6) окінцювання та зовнішній контроль. Укладання виробляють на шаблонах.

Шаблон – дерев'яна панель, на якій нанесена конфігурація джгута в натуральну величину. Кінці джгута фіксують кінцевими й поворотними фіксаторами. Напрямок укладання кожного провідника вказується лінією, наміченою фарбою за шаблоном, при невеликій кількості провідників. При великій кількості провідників укладання ведуть за кресленням або за таблицею провідників, що входить до монтажної схеми.

На шаблоні джгут, що складається з окремих провідників пов'язують бандажем. Кінці провідників окінцьовують.

Дата добавления: 2014-12-10