Запитання до поглибленого вивчення теми. 1. Чим відрізняються поняття ресурсного та виробничого потенціалу?

1. Чим відрізняються поняття ресурсного та виробничого потенціалу?

2. Які головні особливості землі, як засобу виробництва?

3. Яким чином земля одночасно є предметом і засобом праці?

4. Що на Вашу думку необхідно зробити, щоб покращити екологічний стан земельних ресурсів?

5. Хто є основними землекористувачами сільськогосподарських угідь в Україні?

6. Які мета і завдання земельної реформи України?

7. Який на Вашу думку може бути результат земельної реформи?

8. Чим відрізняється сучасний етап земельної реформи від попередніх? Його особливості?

9. Яка методика використана для встановлення економічної оцінки землі?

10. Як встановлюється грошова оцінка земель в Україні?

11. Охарактеризуйте складові ринку землі.

12. Назвіть основні показники еколого-економічної ефективності використання земельних ресурсів України. Яка методика їх визначення?

13. Розкрийте суть основних шляхів зростання еколого-економічної ефективності земельних ресурсів.

14. Охарактеризуйте Земельний Кодекс України: його основні частини, особливості 5-го Земельного Кодексу.

15. Що таке іпотека землі? Чи потрібна вона в Україні? Яка існує законодавча база щодо цього питання?

16. Що таке земельний сервітут? Його складові? Якими документами це підтверджується?

17. Вкажіть показники рівня інтенсивності використання земельних ресурсів? Методика їх визначення? Яке значення мають ці показники?

18. Яка на Вашу думку перспектива ринку землі в Україні?

19. Розкрийте суть поняття “оренда землі”. Які законодавчі акти стосуються проблеми оренди землі в Україні?

Практичні завдання

Завдання 7.1. Користуючись річним бухгалтерським звітом конкретного підприємства, визначити склад і структуру земельних та сільськогосподарських угідь.

Вихідна інформація. Дані про земельні площі містяться у формі 9-АПК річного звіту “Виробництво і собівартість продукції рослинництва” – частині 6 “Площа садів, виноградників і інших багаторічних насаджень, валовий збір продукції” та частині 7 “Землекористування на 1 січня……… року”.

Методика виконання. Результати розрахунків доцільно оформити у вигляді таблиці 7.1.

Таблиця 7.1. Склад і структура земельних і сільськогосподарських угідь

Види угідь	Площа, га	Структура, %
загальної земельної площі	Сільськогосподарських угідь
Земельна площа– всього в т.ч.: с.г. угіддя з них: рілля -багаторічні насадження -сіножаті -пасовища -перелоги Площа лісу Ставки і водоймища Інші земельні угіддя (болота, чагарники)			Х   Х Х Х

Площу інших земельних угідь визначаємо відніманням від загальної земельної площі сільськогосподарських угідь, лісу, ставків та водоймищ.

Структура загальної земельної площі визначається діленням площі кожного виду земельних угідь на загальну земельну площу та множенням на 100%. Структуру сільськогосподарських угідь визначаємо діленням площі кожного виду сільськогосподарських угідь на всю площу сільськогосподарських угідь та множенням на 100%.

Оцінка отриманих результатів. У структурі земельної площі важливо проаналізувати питому вагу сільськогосподарських угідь, як найважливішого виду земель, бо саме вони використовуються для виробництва аграрної продукції. Структура ж останніх свідчить про їх інтенсивне чи неінтенсивне використання: чим вища питома вага ріллі та багаторічних насаджень, тим інтенсивніше ведеться сільськогосподарське виробництво. Разом з тим, у кожній природно-кламатичній зоні мають місце свої особливості. Наприклад, у зоні Полісся значно більша порівняно з іншими зонами питома вага пасовищ та сіножатей. І висока їх частка у цій місцевості свідчить про раціональне використання земельних ресурсів, оскільки споконвічно молоко та яловичина, вирощені на пасовищах та сіножатях, були в десятки разів дешевшими порівняно із тваринницькою продукцією, для виробництва якої використовувались корми, отримані з ріллі.

За умови отримання вихідних даних за декілька років доцільно проаналізувати, який характер має трансформація земельного фонду. Наприклад, якщо площа пасовищ зростатиме за рахунок площ боліт або чагарників, то це свідчитиме про позитивну динаміку. Якщо ж площа ріллі буде зменшуватись за рахунок зростання площ чагарників, то, звичайно ж, це означатиме надзвичайно негативну тенденцію трансформації земельних угідь.

Завдання 7.2. Користуючись річним бухгалтерським звітом конкретного підприємства, визначити інтенсивність використання земельних ресурсів.

Вихідна інформація. Дані для виконання цього завдання містяться у тій же формі річного бухгалтерського звіту, що і до завдання 7.1.

Методика виконання Показники інтенсивності використання земельних ресурсів доцільно розмістити у вигляді таблиці 7.2.

Таблиця 7.2. Показники інтенсивності використання земельних

ресурсів підприємства

№	Показники	Значення показника
	Рівень господарського використання земель, %
	Рівень розораності земель, %
	Рівень меліорованості земель, %
	Питома вага інтенсивних культур у загальній посівній площі, %

1. Рівень господарського

використання земель, % = ´ 100%

2. Рівень розораності

земель = ´ 100%

3. Рівень меліорованості

земель = ´ 100%

4. Питома вага інтенсивних культур

у загальній посівній площі = ´ 100%

До інтенсивних культур відносять хміль, льон, цукровий буряк, соняшник, тютюн, картоплю, овочі, коноплю, кормовий буряк, кукурудзу на зерно. Розмір їх площ наведений у формі №9-АПК “Виробництво і собівартість продукції рослинництва” в графі 1. Ці культури потребують значних витрат коштів та праці на їх вирощування і дають (за умови ефективного, некризового господарювання) значні прибутки підприємству.

Для визначення загальної посівної площі необхідно підсумувати площі посіву (у річному звіті – зібрану площу, форма №9–АПК) усіх культур, які вирощуються даним підприємством.

Оцінка отриманих результатів. Чим більше значення усіх наведених вище показників, тим інтенсивніше використовуються земельні ресурси підприємства, що не тотожне зростанню їх ефективності. Наприклад, не можна стверджувати, що високий рівень розораності земель свідчить про їх ефективне використання. Так, в Україні у середньому цей рівень за останні десятиріччя становив 82% і був одним із найвищих у світі. Скоріше, це свідчення надзвичайно інтенсивної, нераціональної експлуатації земель – найбільшого нашого національного багатства, оскільки зростання рівня розораності означає зменшення площ сіножатей та пасовищ, а значить і зменшення можливостей отримати дешеву тваринницьку продукцію.

Завдання 7.3. Користуючись бухгалтерським звітом підприємства, визначити натуральні та вартісні показники ефективності використання земельних ресурсів.

Вихідна інформація. Для визначення урожайності основних сільськогосподарських культур доцільно скористатись ф.№9-АПК річного звіту, графа 2 (“Збір продукції з 1 га, ц”), починаючи з коду 0255. Для визначення валового виробництва основних культур – та ж сама форма річного звіту, графа 1 (“Збір продукції – всього, ц) – по рослинництву та ф.№13-АПК, графа 1, починаючи з коду 230 – по тваринництву. Для визначення об’єму виробництва м’яса усіх видів необхідно додати прирости живої ваги по кожному виду тварин на відгодівлі.

Інформацію про площі ріллі та сільськогосподарських угідь можна взяти із табл.7.1, або з розділу 7 “Землекористування” річного звіту. Дані про валову продукцію у співставних цінах наведені у ф.№6-АПК річного звіту, про валовий дохід у довідці 1 до ф.№6-АПК, про прибуток – у ф.№7-АПК, код. 0510, від графи 4 відняти дані графи 5.

Грошова оцінка земель України у розрізі областей наведена у додатку 3. За відсутності цієї інформації по Вашому господарству можна скористатись даними додатку 3 для приблизного визначення землевіддачі.

Методика виконання. Результати розрахунків доцільно розмістити у таблиці 7.3.

Таблиця 7.3. Ефективність використання земельних ресурсів

№ п/п	Показники	Значення показника
І. 1.     2.   3.   ІІ. 4.     5.	Натуральні: Урожайність з 1 га, ц зернових технічних (вказати яких) картоплі овочів Вироблено на 100 га ріллі, ц зерна картоплі м’яса свиней Вироблено на 100 га сільськогосподарських угідь, ц молока м’яса всіх видів Вартісні: Одержано на 100 га сільськогосподарських угідь, тис.грн. валової продукції чистої продукції (валового дохіду) прибутку (+), збитку (-) Землевіддача

Для визначення урожайності основних сільськогосподарських культур необхідно валове виробництво поділити на площу. Цей розрахунок повинен збігатися з графою 2 “Збір продукції з 1 га, ц” ф.№ 9-АПК річного звіту підприємства.

1. Урожайність, ц/га =

Для визначення другого показника табл. 7.3 необхідно валове виробництво, наприклад, зернових поділити на площу ріллі та помножити на 100 га.

2. Вироблено на

100 га ріллі, зерна, ц = ´100 га

Аналогічно розраховується третій та четвертий показники.

3. Вироблено на

100 га с.г. угідь, молока, ц = ´100 га

4. Одержано на 100 га с.г.угідь

валової продукції, тис.грн. = ´100 га

5. Землевіддача =

Оцінка отриманих результатів. Зростання усіх наведених показників ефективності – натуральних і вартісних свідчить про зростання ефективності використання земельних ресурсів. Для аналізу доцільно порівняти їх у динаміці, з середніми даними по району, області чи України в цілому.

Показник землевіддачі характеризує ефективність використання сільськогосподарських угідь з врахуванням їх якості, оскільки тут присутня їх грошова оцінка. Підприємство може виробляти менше валової продукції на 100 га площі, але мати вищий показник землевіддачі. Це означатиме і вищу ефективність використання земель.

Дата добавления: 2014-12-10