Основні функції СФР

Світовий фінансовий ринок та його структура.

ТЕМА 7. СВІТОВИЙ ФІНАНСОВИЙ РИНОК ТА МІЖНАРОДНИЙ РУХ КАПІТАЛУ

Контрольні запитання

1. Структура міжнародної торгівлі

2. Регулювання міжнародної торгівлі

3. Значення ГАТТ / СОТ в регулюванні міжнародної торгівлі

7.1. Світовий фінансовий ринок та його структура.

7.2. Сутність та причини міжнародного руху капіталу.

7.3. Міжнародна інвестиційна діяльність

7.3.1. Прямі інвестиції.

7.3.2. Міжнародне портфельне інвестування.

7.3.3. Транснаціональні корпорації як головні суб'єкти міжнародної виробничої та інвестиційної діяльності.

7.4. Сутність міжнародного кредиту, його види та форми.

Інтернаціоналізація господарської діяльності сприяла формуванню в 70-х роках ХХ ст. єдиного ринку позичкових капіталів і створенню на його основі світового фінансового ринку. Світовий фінансовий ринок виник на основі інтеграційних процесів національних фінансових ринків, зміцнення зв’язків та активного розширення контактів між ними.

Світовий фінансовий ринок (СФР) - це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію і перерозподіл капіталу між кредиторами і позичальниками через посередників на основі попиту і пропозиції на капітал.

Його основна ціль – акумуляція та перерозподіл фінансових ресурсів за допомогою посередників. Посередниками між кредиторами і позичальниками є кредитно-фінансові організації. До них відносяться транснаціональні банки, фінансові компанії, фондові біржі, державні агентства, кредитно-фінансові інститути, фінансові посередники.

Суб’єкти СФР:

– кредитори або первинні інвестори — фізичні та юридичні особи, державні, міждержавні та наддержавні інститути, що мають надлишкові ліквідні активи;

– позичальники та емітенти — фізичні та юридичні особи, державні, міждержавні та наддержавні інститути, що мають дефіцит коштів;

– спеціалізовані фінансові посередники — комерційні банки, інвестиційні компанії, трастові, пенсійні та інвестиційні фонди, ощадно-позичкові асоціації тощо;

– хеджери — страховики ризиків, пов’язаних з валютними кредитними операціями та операціями з цінними паперами;

– органи регулювання і контролю.

Ринок позичкових капіталів складають світовий грошовий ринок та світовий ринок капіталів (рис. 6.1).

Основна функція СФР - забезпечення міжнародної ліквідності (можливості швидко залучати достатню кількість фінансових ресурсів на наднаціональному рівні).

Таблиця 6.1

Функція	Зміст функції
Посередницька	Організація різноманітних форм взаємодії кредиторів та позичальників в глобальному масштабі.
Перерозподільна	Переведення через розгалужену інфраструктуру тимчасово вільних фінансових ресурсів із тих секторів міжнародної економіки, де вони є відносно надлишковими та/ або непродуктивними, у ті сектори, де в них є потреба.
Ціноутворююча	Визначення на підставі взаємодії попиту та пропозиції ціни купівлі/продажу різноманітних фінансових активів та кредитних грошей.
Регулююча	– врівноваження світових інвестицій та світових заощаджень; – перерозподіл іноземних інвестицій по країнах та галузях промисловості, який багато в чому визначає структуру сучасної міжнародної економіки та взаємовідносини між окремими частками світового господарства; – експорт/імпорт капіталів як інструмент регулювання платіжного балансу країн та коригування валютних курсів; – підтримка стабільності національних, регіональних та світової валютних систем.
Інформаційна	Поширення за допомогою цінових сигналів та агрегованих біржових індексів різноманітної інформації, на підставі якої економічні суб’єкти визначають свою поведінку у коротко- та довгостроковому періодах.

Світовий фінансовий ринок
Світовий грошовий ринок	Світовий ринок капіталів
Обліковий ринок	Міжбанківський ринок	Валютний ринок	Кредитний ринок	Ринок цінних паперів	Ринок страхового капіталу

Рис. 6.1. Структура світового фінансового ринку

Світовий грошовий ринок — система відносин попиту і пропозиції фінансових ресурсів, що надаються на короткостроковий термін. Грошовий ринок в свою чергу складається з:

— облікового ринку, на якому основними інструментами є казначейські й комерційні векселі та інші види короткострокових зобов'язань;

— міжбанківського ринку, на якому залучаються тимчасово вільні грошові ресурси кредитних закладів і розміщуються у формі міжбанківських депозитів на короткі строки. Найпоширеніші строки депозитів 1, 3, 6 місяців, а граничні – від 1 дня до 2 років (іноді 5 років);

— валютного ринку, який обслуговує міжнародний платіжний обіг, пов'язаний з оплатою грошових зобов'язань юридичних і фізичних осіб різних країн.

Світовий ринок капіталів — система довгострокових позик на міжнародному рівні, коли капітал використовується позичальниками для фінансування капіталовкладень. Він поділяється на:

– кредитний ринок, де рух капіталу між країнами здійснюється на умовах терміновості, зворотності та платності відсотків (ринок середньо- та довгострокових кредитів);

– ринок цінних паперів - інвестиційний сектор міжнародного фінансового ринку, сфера наднаціонального обігу цінних паперів;

– ринок страхового капіталу — особливий механізм перерозподільчих відносин між суб’єктами міжнародного руху капіталу щодо добровільних або примусових внесків в цільові страхові фонди, призначені для покриття ризиків та понесених збитків за результатами операцій на міжнародному грошовому ринку та ринку капіталів.

Основна частка міжнародних кредитних та інших операцій на світовому ринку капіталів здійснюється в міжнародних фінансових центрах.

Основні міжнародні фінансові центри:

1. Нью-Йорк — діє найбільша фінансова біржа. Основна функція цього центру — реалізація цінних паперів.

2. Лондон — перше місце в світі за обсягом валютних і кредитних операцій.

3. Цюріх, Франкфурт, Люксембург — фінансові центри, які займаються середньостроковими кредитними операціями.

4. Токіо, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн спеціалізуються на кредитних операціях.

5. Латиноамериканські фінансові центри — Панама, Багамські острови, спеціалізація на створенні офшорних компаній.

Передумови функціонування міжнародних фінансових центрів:

– високий рівень економічного розвитку країн, де вони розташовані;

– наявність розвинутих національного ринку капіталів й кредитно-банківської системи;

– відносно ліберальне податкове та валютне законодавство;

– вигідне географічне становище;

– відносна політична та соціальна стабільність тощо.

Дата добавления: 2014-12-10