КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Міжнародне портфельне інвестування
Прямі іноземні інвестиції. Міжнародна інвестиційна діяльність Міжнародні інвестиції — це довгострокові вкладення капіталу закордоном з метою отримання прибутку. Розрізняють дві основних форми іноземних інвестицій: · прямі іноземні інвестиції; · портфельні іноземні інвестиції. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) (foreign direct investment, FDI) — капіталовкладення в іноземні підприємства, які забезпечують контроль над об'єктом розміщення капіталу і відповідний доход. За міжнародними нормами частка іноземної участі в акціонерному капіталі фірми, що дає право такого контролю — 25 %, за американськими — 10 %, австралійськими і канадськими — 50 %. Прямі іноземні інвестиції здійснюються у формі створення дочірніх компаній (subsidiary), асоційованих (змішаних) компаній (associate), відділень (branch), спільних підприємств тощо. Сьогодні найчастіше створюються змішані компанії за участю місцевого капіталу. ПІІ за міжнародною класифікацією поділяються на: а) вкладання компаніями закордон власного капіталу; б) реінвестування прибутку; в) внутрішньокорпоративні переміщення капіталу у формі кредитів і позик між прямим інвестором та дочірніми, асоційованими компаніями і філіями. Від 50 до 70 % ПІІ найбільших країн-інвесторів спрямовано на розвиток сфери послуг — телекомунікацій, фінансових і підприємницьких послуг, оптової і роздрібної торгівлі, туризму, повітряних сполучень, будівництва. Міжнародні інвестори вклали більше грошей у країни, що розвиваються, ніж у розвинуті країни. Однак, головним магнітом для прямих інвестицій залишаються Сполучені Штати. Там інвестиції зростають, незважаючи на складну економічну ситуацію, а от у Європі — навпаки, скорочуються.
Портфельні інвестиції утворюються вкладенням капіталу у цінні папери підприємств у розмірах, які не забезпечують права власності або контролю над ними. Такими цінними паперами можуть бути акціонерні або боргові цінні папери (прості векселі, боргові зобов'язання, інструменти грошового ринку та інші). Таблиця 6.2 Структура іноземних інвестицій, %
Характерною рисою останніх років є переважання портфельних інвестицій. Якщо у 80-х роках прямі іноземні інвестиції складали приблизно 50 % всього міжнародного руху капіталу, то в кінці 90-х — вже 25 %. Частка портфельних інвестицій зросла з 20 % до 60 %. Відбувається активізація міжнародних портфельних інвестицій, що пов'язано з диверсифікацією і лібералізацією світового фінансового ринку, вдосконаленням його інституційної і інформаційної інфраструктури. Потоки циркулюють переважно між розвиненими країнами, а також сферою інвестування стають об'єкти на нових ринках, що розвиваються (Бразилія, Китай, Росія, Чилі, Південна Африка). Порівняльні переваги портфельних іноземних інвестицій над прямими: – більш висока ліквідність — спроможність досить швидко та без значних фінансових втрат перетворитися в готівкові гроші; – порівняно легка керованість (мобільність), зумовлена як швидкістю їх реалізаційної спроможності, так і простотою процедури купівлі-продажу. Порівняльні недоліки: – високий рівень ризику, який поширюється не лише на доход, а й на весь інвестований капітал. – більш низький рівень доходності (як правило, дивіденд, навіть по самих прибуткових простих акціях, в розрахунку на 1 грошову одиницю вкладеного капіталу складає лише 40–50% рентабельності прямих інвестицій у реально працюючі компанії); – відсутність у більшості випадків можливості впливати на рівень доходності цінних паперів та їх ринкову вартість; – створюють додаткову зовнішню заборгованість країни та її резидентів. Таблиця 6.3 Інструменти ринку цінних паперів (РЦП)
Більшість операцій на світову РЦП (85%) здійснюється через фондові біржі — організаційно оформлені регулярні ринки з купівлі-продажу цінних паперів, що утворюються торговцями фондовими цінностями. Зараз в світі нараховується близько 200 фондових бірж, об’єднаних в Міжнародну федерацію фондових бірж. Усі вони поділяються на групи: – найбільш розвинуті — Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська (60% світового обсягу торгівлі акціями), Франкфуртська (10%), Паризька (5%); – розвинуті — Цюріхська (4%), Амстердамська, Міланська, Торонтська, Австралійська; – перспективні — Сінгапурська, Сеульська, Сянганська (2%), Манільська, Бангкокська; – новостворені — Празька, Варшавська, Українська, Будапештська, Російська тощо. Світовий РЦП є надчутливим барометром стану світової економіки, індикаторами якого є агреговані біржові індекси: Dow Jones, NASDAQ, Nikkei225, RTS, FTSE, DAX, Standard & Poor’s500, Russel2000, Hang Seng тощо). Розмір міжнародного РЦП та кожного з його сегментів визначається через показник капіталізації, який дорівнює сукупній вартості цінних паперів, допущених до торгівлі на фондових біржах відповідного ринку.
Дата добавления: 2014-12-10; Просмотров: 728; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |