Структура світового валютного ринку

Види та структура світового валютного ринку.

Валютні ринки - це офіційні центри, де відбувається купівля-продаж іноземної валюти за національну валюту за курсом, що складається на основі попиту і пропозиції. Валютні ринки виникнули в XIX ст.

Основні принципи формування валютних ринків:

- розвиток постійних міжнародних економічних відносин;

- створення світової валютної системи;

- поширення міжнародних розрахунків;

- розвиток фінансових відносин між банками різноманітних країн;

- розвиток інформаційного забезпечення валютних ринків.

Головні особливості функціонування валютного ринку:

- посилення фінансових взаємозв'язків між ринками на основі використання сучасної техніки;

- неперервне здійснення операцій на валютних ринках протягом доби у всіх частинах світу;

- застосування єдиної техніки проведення валютних операцій;

- розвиток валютних операцій, пов'язаних із страхуванням;

- зростання числа спекулятивних валютних операцій;

- нестабільність курсів валют.

Основні напрямки функціонування валютних ринків:

- сучасне здійснення міжнародних розрахунків;

- страхування валютних і кредитних ринків;

- забезпечення взаємозв'язку валютних і кредитних ринків;

- диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав, тобто обмін їхніх ресурсів на різні валюти (долари, СДР, євро);

- одержання спекулятивного прибутку учасниками валютних ринків у виді різниці курсів валют (марж);

- сприяння проведенню валютної політики в окремих країнах і групах країн.

Види валютних ринків за територіальною ознакою:

- світовий;

- регіональний;

- національний.

Світовий (міжнародний) валютний ринок - це система стійких економічних і організаційних відносин з приводу купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів в іноземній валюті, що здійснюються у світових фінансових центрах.

Найважливішою особливістю світового валютного ринку є проведення операцій тільки з валютою, що широко використовується у світовому платіжному обороті (резервні валюти).

Регіональний валютний ринок - це відносини між суб'єктами світового господарства з приводу купівлі-продажу іноземних валют, що діють у регіональних масштабах.

Національний валютний ринок - це відносини, що здійснюються між суб'єктами господарської діяльності з приводу купівлі-продажу окремих конвертованих валют у рамках даної країни.

Таблиця 9.1

Критерій класифікації	Види валютних ринків	Характерні ознаки
Територіальна ознака	Національний	– здійснюється торгівля національною валютою, її конверсія в іноземні валюти;
Регіональний	– здійснюються операції з валютами, на які припадає основний обсяг операцій у межах певних регіонів з особливими фінансовими центрами. (До провідних регіональних ринків належать: європейський, південноамериканський, далекосхідний);
Міжнародний / глобальний (світовий)	– система тісно пов’язаних між собою сучасними високоефективними комунікаціями регіональних ринків. На міжнародних валютних ринках банки проводять операції з ключовими валютами (американський долар, євро, ієна та н..), які широко використовуються у світовому платіжному обігу;
Євроринок	– міжнародний наднаціональний ринок позичкових капіталів, на якому здійснюються операції в євровалютах
Форма торгівлі	Роздрібний	– здійснюються операції між банками та їхніми клієнтами з метою конверсії валют у комерційних цілях;
Оптовий	– ринок міжбанківських операцій з метою корегування валютних позицій, страхування і одержання спекулятивного прибутку.

Продовження таблиці 9.1

Критерій класифікації	Види валютних ринків	Характерні ознаки
Інституційна приналежність	Міжбанківський (позабіржовий) ринок банків кореспондентів	здійснюються основні котирування валют; операції здійснюються безпосередньо з банків за допомогою електронного зв’язку; формується і функціонує на основі взаємодії валютних рахунків комерційних банків; структура ресурсів складається з активів, що належать комерційним банкам та регуляційних активів (валютних ресурсів центральних банків); операції здійснюються безпосередньо між партнерами (прямий валютний ринок) або за допомогою посередників, брокерів, дилерів (брокерський ринок);
Біржовий (1/3 всіх операцій світового валютного ринку	– організований валютний ринок на базі самостійних або контрольованих банками чи товарними фондовими біржами валютних бірж; здійснюється фіксація довідкових валютних курсів.
Термін операцій	Ринки спот	– з поставкою валюти протягом 48 год;
Ринки термінових (форвардних) угод	– поставка валюти на певних умовах, відмінних від спот.

Головні організаційні структури міжнародного валютного ринку - валютні біржі. На них і поза ними здійснюються операції з валютою.

Валютні операції - це вид діяльності підприємств, банків, фінансово-кредитних установ, інших юридичних і фізичних осіб із приводу купівлі-продажу, розрахунків і надання в позику іноземної валюти.

Види валютних операцій:

- валютні операції з негайним постачанням грошей - спот. Сутність спот полягає в купівлі-продажу валюти на умовах її переказу банками на другий робочий день з дня укладення угоди за курсом, зареєстрованим в момент укладення. Спот - найбільше поширені валютні операції (90% валютних операцій на валютних ринках світу);

- термінові угоди з іноземною валютою - форвардні і ф'ючерсні. Термінові валютні операції - це валютні операції, при яких сторони домовляються про перекази передбаченої суми іноземної валюти через визначений термін після укладення угоди за курсом, зареєстрованим в момент її укладення;

- поєднання наявних і термінових валютних операцій - своп. Своп - це валютні операції, при яких поєднується купівля-продаж двох валют на умовах негайного постачання спот і одночасно угода з купівлі-продажу валют у визначені терміни (форвардні і ф'ючерсні операції);

З світовими валютними ринками тісно пов'язані світові ринки золота.

Ринки золота - це спеціальні центри торгівлі золотом, де здійснюється регулярна купівля-продаж золота за ринковою ціною. Основним джерелом пропозиції золота на ринку є його новий видобуток (80%).

Таблиця 9.2

Дата добавления: 2014-12-10