Принцип оптимізації навчального процесу

Даний принцип освітніх технологій вимагає забезпечення досягнення цілей освіти із мінімальними витратами часу та сил учасників педагогічного процесу. Показником відповідності освітньої технології даному принципу стає економія часу та високі показники якості освіти. У певній мірі даний принцип є тотожним принципу інтенсивності побудови освітнього процесу. Принцип оптимізації навчального процесу має в своїй основі більшу спрямованість на реформування змісту освіти.

Сучасні темпи оновлення змісту освіти дедалі сильніше підвищують цінність часу, що витрачається на навчання. У перспективі обсяги навчального матеріалу розширюватимуться із все більшими темпами, що обов’язково призведе до перевантаження учня. Скорочення програм фахових дисциплін є безперспективним, а тому невідповідність змісту освіти й термінів навчання призведе до кризи, сутністю якої стане неможливість забезпечення сучасного рівня підготовки випускників.

Реалізація принципу оптимальності, що на практиці стосуватиметься перегляду та корекції навчальних планів, призведе до видалення ряду дисциплін, що у певний час були виділені в окремі самостійні змістовні модулі без достатнього теоретичного обґрунтування й врахування їхнього практичного значення, які змушують витрачати час та зусилля, але отримані внаслідок їхнього вивчення знання не несуть практичного значення.

Розглянуті принципи побудування педагогічної технології є особливими й необхідними, обов'язкове дотримання яких забезпечує ефективність функціонування новоствореної педагогічної технології. Воднораз створення будь-якої педагогічної технології має відбуватися з урахуванням загальновідомих перевірених часом і багатьма поколіннями педагогів класичних принципів навчання та виховання, що і містять у собі провідні вимоги щодо організації освітнього процесу з урахування об'єктивних індивідуальних та вікових особливостей учасників освітнього процесу.

Провідною характерною особливістю будь-якої педагогічної технології є конкретизована, чітко сформульована мета. Визначається вона відповідно вимогам чинного законодавства, у якому розкриваються загальні цілі навчання й виховання у вітчизняній системі освіти. Одночасно мета повинна бути вузько спрямованою, цілком досяжною, практично значущою. Слід пам'ятати, що педагогічна технологія покликана забезпечувати високі результати навчального процесу за умов урахування багатьох факторів. На їх основі на наступних етапах розробляється науково обґрунтований комплекс методів, засобів, прийомів організації співпраці вчителя та учня, адекватний об'єктивним умовам.

Визначання мети діагностичним способом відповідає вимогам реалізації системного підходу в навчальному процесі. Акцентування уваги саме на діагностичному характері мети означає, що цілі навчання й виховання мають бути зрозумілими й точними. Висновку про достатність їх точності й визначеності можна дійти тільки на підставі однозначного оцінювання ступеня реалізації. Навчальний процес, під час якого реалізується педагогічна технологія, отримує за умов технологічного підходу певний визначений термін і конкретні завдання, що базуються на діагностично сформульованій меті. Конкретизовані завдання легко можна порівняти з отриманими результатами й дійти відповідних висновків.

Актуальність діагностичного визначення мети посилюється необхідністю забезпечити вирішення цілого ланцюга дидактичних і виховних завдань, що потребують побудови відповідних процесів на основі вибору певних специфічних шляхів, із конкретними очікуваними результатами. Ефективність виховного впливу визначається мірою усвідомлення педагогічним працівником мети своєї роботи. Однак цього замало. Загальна настанова вчителя на продуктивну творчу працю є необхідною складовою досягнення високих результатів. Проте мотивація становить лише частину обов'язкових передумов такого успіху. Важливу роль відіграє сама організація навчального процесу, що має будуватися на основі чітко визначених цілей та об'єктивного обліку отриманих результатів, тобто сучасність вимагає дотримання педагогічними працівниками науково обґрунтованої технології навчального процесу, що будується на основі запровадженням методів діагностичного визначення цілей.

За умов відсутності технологічного підходу деякий час існувала певна невизначеність щодо розуміння конкретних цілей освіти. Загальні цілі освіти, що мали конкретизуватися в окремих цілях навчання, були узагальнено сформульовані, що призводило й до формування загального уявлення про окремі цілі навчання. Це призводило до того, що регулювальна функція в процесі відбору змісту навчання в школі та під час побудови навчально-виховного процесу майже не здійснювалася.

Відсутність істотного впливу регулювальної функції призвело до низки негативних наслідків, провідним із яких стало поширене явище визначення мети освіти, як: "забезпечення учнів знаннями, що необхідні для їхнього розвитку, підготовки до життя, до праці й до продовження своєї освіти". Якщо не конкретизувати цієї загальної мети навчання в окремих цілях у межах вивчення кожного окремого предмета з відповідним добором змісту та обсягів навчального матеріалу, що й відбувалося у школі певний час, цілі навчання залишаться лише декларованими, а їх автори не звертатимуть на них уваги під час організації процесу навчання.

Посилаючись на історію педагогіки, зазначимо, що уявлення про мету навчання формуються під впливом суспільних відносин і залежать від визначеного змісту освіти. Із плином часу обсяги знань, що накопичувались у різних науках, досягли критичних для засвоєння сучасним учнем розмірів. Це сприяло усвідомленню педагогічними працівниками необхідності уточнення цілей навчання по лінії перенесення акцентів зі "здобуття комплексу глибоких і міцних знань, вироблення умінь, навичок" на "формування вмінь і навичок самоосвіти". Поступово уточнення та конкретизація мети навчання привело до того, що сучасний етап розвитку уявлень про цілі навчально-виховного процесу школи характеризується визнанням необхідності розвитку кожної особистості, підготовки її до майбутнього життя та праці на основі розвитку здібностей і нахилів (профільне навчання та допрофесійна підготовка). За професійно орієнтованої освіти здійснюється особистісний підхід і враховуються сучасні досягнення науки й техніки, що дає неабиякі можливості для якісного надання освітніх послуг із застереженням, що діагностичне формулювання загальної мети функціонування педагогічної системи має здійснюватися виключно на підставі особистісного підходу. Завдяки здійсненню особистісного підходу під час визначення загальної мети навчання й окремих її цілей відбувається врахування індивідуальних особистісних рис вихованців, коригування окремих цілей і контроль за їх досягненням, що спирається на об'єктивні реалії й завдяки цьому досягається висока ефективність.

Розглянемо докладніше, як відбувається перевтілення загальної мети навчання в конкретизовану діагностично визначену мету педагогічної технології. На шляху такої трансформації дослідники виокремлюють три рівні визначення мети навчання: глобальний, етапний, оперативний.

Глобальному рівню властиве педагогічне переосмислення соціального замовлення й побудови моделі особистості випускника загальноосвітньої школи. Загальне завдання, що стоїть перед сучасною школою, конкретизується в межах допрофесійної підготовки шляхом визначення комплексу властивостей особистості, що складають систему показників оволодіння майстерністю в певній галузі діяльності, що відбивається у змісті відповідних шкільних предметів. Розробка таких показників може ґрунтуватися на кваліфікаційних характеристиках різних робочих спеціальностей, але однозначно матиме результатом розробку навчальних планів, у яких враховують комплекс означених показників й діагностичну постановку цілей. Основою для діагностичної постановки цілей має бути комплекс загальних соціальних властивостей особистості, який необхідно сформувати. Іншими словами, глобальний рівень визначення мети – це той рівень, на якому створюється модель сучасного випускника навчально-виховного закладу яка утілює в собі разом із комплексом необхідних наукових знань, умінь і навичок ще й низку соціальних характеристик, що необхідні людині для самостійного життя та праці в соціумі.

На рівні етапного визначення мети глобальна мета навчання конкретизується в основних цілях за етапами підготовки (початкова школа, неповна середня освіта, повна загальна освіта). Загальна професійна спрямованість процесу навчання, що складає педагогічну систему, має ґрунтуватися на моделі особистості професійно орієнтованого школяра, що розділена за віковими цілями поетапного процесу формування особистості.

Так, на етапі навчання в початковій школі завданням навчально-виховного процесу є ознайомлення з трудовою діяльністю та її процесами, а також оволодіння навчальними трудовими знаннями, уміннями, що складають основу процесу формування особистості. У цей період традиційними є дії щодо виховання готовності та вироблення первинних умінь школярів самообслуговування, готовності до серйозного навчання, усвідомлення необхідності в майбутньому працювати на благо своєї сім'ї.

На етапі неповної загальної освіти завданням навчально-виховного процесу є забезпечення умов для оволодіння учнем трудовою діяльністю на рівні первинних кваліфікаційних знань і вмінь, а також настановами на виробничу працю як загальну мету навчання й виховання. У цей час уже актуальними є питання підготовки учня до вибору напряму профільного навчання у старшій школі, що пов'язується з вибором майбутньої професії. Логічними є дії педагогічних працівників щодо ознайомлення учня з різними профілями навчання й відповідними наборами навчальних дисциплін, що мають своєю метою формування настанови на свідомий вибір майбутньої професії й відповідного профілю навчання.

Завершальний етап (ІІІ ступінь загальноосвітньої школи) характеризується завершенням базової загальноосвітньої підготовки для оволодіння професійною майстерністю за обраною професійною спрямованістю.

Рівень оперативного формування цілей полягає в постанові мети вивчення окремих навчальних дисциплін, що складають зміст освіти. Сформульовані на етапному рівні цілі конкретизуються на оперативному рівні в конкретизовані навчальні цілі. Вони формулюються на кожному окремому уроці й визначають комплекс знань, умінь і навичок, якими повинен володіти учень після завершення вивчення того чи іншого навчального предмета.

Отже, діагностично визначена мета є одним із провідних факторів, що забезпечують гарантований позитивний результат широкого впровадження в навчальний процес освітніх технологій. Воднораз слід зауважити, що успіх педагогічної технології залежить іще від багатьох факторів, що постійно оцінюються й ураховуються під час визначення методів і способів педагогічного керівництва навчально-пізнавальною діяльністю учня. Ця робота не допускає шаблонів і стереотипних рішень. На цьому ґрунтується успіх педагогічних технологій.

Завдання й запитання для самоконтролю

1. Назвіть основні дидактичні принципи, яких, із вашого погляду, необхідно дотримуватися під час реалізації педагогічної технології.

2. Назвіть особливі принципи педагогічної технології та основні вимоги, що визначаються цими принципами до організації педагогічної технології.

3. Чим обумовлено виокремлення специфічних принципів організації педагогічної технології?

4. Чим обумовлюється необхідність діагностичного визначення мети педагогічної технології?

5. Охарактеризуйте зв'язок між глобальним, етапним та оперативним рівнями визначення мети педагогічної технології.

Дата добавления: 2014-12-10