Попереднє випробування трубопроводів

Засипання траншей до випробування трубопроводів

ВИПРОБУВАННЯ ВОДОПРОВІДНИХ І КАНАЛІЗАЦІЙНИХ ТРУБОПРОВОДІВ

Контрольні запитання

1. Як визначається глибина закладення інженерних мереж?

2. Наведіть послідовність робіт під час будівництва підземних інженерних мереж при роздільному прокладенні в траншеях.

3. Наведіть послідовність робіт під час будівництва підземних інженерних мереж при суміщеному прокладенні в траншеях.

4. Наведіть послідовність технологічних операцій занурення легких голкофільтрів у ґрунт.

5. Які принципи роботи легких голкофільтрів?

6. Які вимоги висуваються до основ під трубопроводи?

7. Наведіть послідовність робіт з прокладення трубопроводів водопостачання і каналізації.

8. Чим і як закладаються стикові з’єднання чавунних труб?

9. Які вимоги висувають до монтажу трубопроводів із залізо­бетонних труб?

10. Наведіть послідовність технологічних операцій при укла­данні керамічних трубопроводів.

11. Наведіть послідовність збірки і укладення ланок сталевих труб.

12. Які монтажні пристрої застосовуються під час кон­тактного зварювання пластмасових труб?

Література: [1, 2, 4, 7, 11, 12, 16, 18, 19, 25, 27].

Лекція 3.

3.1. Засипання траншей до випробування трубопроводів.

3.2. Попереднє випробування трубопроводів.

3.3. Засипання траншей.

3.4. Остаточне випробування трубопроводів.

3.5. Дезінфекція і промивання трубопроводів водопостачання.

До початку гідравлічного випробування укладений трубопровід присипається м’яким ґрунтом (піщаним, глинистим, за винятком твердих глин, природними піщано-гравійними сумішами без крупних домішок), залишаючи при цьому стики не засипаними. Ґрунт у пазухах ущільнюється одночасно з двох боків трубопроводу не менше ніж на 0,5 діаметра труби.

Ґрунт для підбиття пазух і часткового засипання траншей пода­ється з відвалу екскаватором, розрівнюється вручну й ущільнюється руч­ними й навісними трамбівками. Товщина шарів, що ущільню­ються, не більше 0,2 м.

Для ущільнення ґрунту в пазухах труб рекомендується застосо­вувати електротрамбівки (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 – Технічні характеристики електричних трамбівок

Показники	Марка
ІЕ-4502	ІЕ-4504	ІЕ-4505
Продуктивність, м^3/год	45,0	80,0	13,0
Маса, кг	81,5		27,0
Глибина ущільнення, см
Потужність електродвигуна, кВт	1,4	2,8	0,6
Діаметр трамбувального башмака, мм	350-420	500-480
Габарити, мм:
довжина
ширина
висота

Спосіб випробування трубопроводів встановлюється проектом залежно від кліматичних умов у районі будівництва і наявності води в період випробування. Будівельній організації надається право, за погодженням з проектною організацією та замовником, змінювати прийнятий спосіб випробування залежно від конкретних умов їх проведення. Пневматичні випробування трубопроводів слід прово­дити в тих випадках, коли важко застосувати гідравлічний спосіб. Попереднє випробування трубопроводів, доступних в робочому стані огляду, і трубопроводів, які за умовами виконання робіт повинні бути негайно засипані (виконання робіт узимку, прокладення в обмежених умовах), може не проводитись.

3.2.1. Попереднє випробування напірних трубопроводів

Напірні трубопроводи підлягають випробуванню на міцність і щільність (герметичність).

Попереднє випробування сталевих трубопроводів проводиться при позитивних результатах контролю якості зварювання й ізоляції. Зварні стики і фланцеві з’єднання при випробувальному тиску менше 6 кгс/см² (0,6 МПа) повинні бути не ізольовані на відстані не менше 100 мм від осі стику в кожний бік і доступні для огляду.

Міцність напірних трубопроводів перевіряється внутрішнім розрахунковим тиском Р _р, що дорівнює випробувальному. Величина випробувального гідравлічного тиску встановлюється проектом. Якщо в проекті вказівки про величину гідравлічного тиску на міцність Р_і відсутні, то його слід приймати за табл. 3.2.

Таблиця 3.2 – Величина попереднього випробувального гідравлічного тиску Р_і

Характеристика трубопроводу	Значення Рі на міцність, МПа	Примітка
1. Сталевий 1-го класу зі стиковими з’єднаннями на зварюванні з внутрішнім Р р до 0,75 МПа	1,5	-
2. Те ж 0,75...2,5 МПа	2 Р р	Але не більше заводського Рі

Продовження таблиці 3.2

3. Те ж більше 2,5 МПа	1,5 Р р	Те ж
4. Сталевий, що складається з окремих секцій, з’єднаних на фланцях з Р р до 0,5 МПа	0,6	-
5. Сталевий 2-го і 3-го класів зі стиковими з’єднаннями на зварюванні з Р р до 0,75 МПа	1,0
6. Те ж 0,75...2,5 МПа	1,5 Р р	Але не більше заводського Рі
7. Те ж більше 2,5 МПа	1,25 Р р	Те ж
8. Сталевий самопливний водовід водозабору або каналізаційний випуск	-	Встановлюється проектом
9. Чавунний зі стиковими з’єднан­нями під зачеканювання для труб усіх класів з Р р до 1,0 МПа	Р р + 0,5	Але не менше 1,0 МПа
10. Те ж зі стиковими з’єднаннями на гумових манжетах для труб усіх класів	1,5 Р р	Але не менше 1,5 МПа
11. Залізобетонний	1,3 Р р	Але не більше заводського Рі на водонепроникність
12. Азбестоцементний	1,3 Р р	Але не більше заводського 0,6 Рі на водонепроникність

Випробувальні тиски на герметичність Р _г при попередньому випробуванні напірних трубопроводів наведені в табл. 3.3. Величина Р_і на герметичність Р _г визначається величиною Р _р плюс Δ Р. При цьому значення Р _г не повинні перевищувати величини приймального випробувального тиску трубопроводу на міцність, тобто Р _р ≤ Р _п.

Трубопроводи з чавунних, азбестоцементних та залізобетонних труб випробовуються при довжині менше 1 км – за один прийом, а при більшій довжині – ділянками не більше 1 км. Довжину із стале­вих трубопроводів дозволяється приймати більше 1 км.

Випробування трубопроводів дозволяється проводити після їх закріплення шляхом підбиття пазух ґрунтом, очищення внутрішньої поверхні, закриття кінців трубопроводу заглушками і закріплення їх тимчасовими упорами. За наявності зварних стикових з’єднань тимчасові упори для закріплення заглушок не встановлюються. Бетон і розчин, укладені в процесі монтажу трубопроводу, повинні набрати міцності.

Під час гідравлічного випробування повинні виконуватися такі вимоги: засувки, встановлені на трубопроводі, повинні бути повністю відкритими. Для відключення випробуваної ділянки трубопроводу від діючої повинні встановлюватися глухі фланці або заглушки. Використання заглушок для відключення від діючої мережі не дозволяється.

Таблиця 3.3 – Величини попереднього випробувального тиску на герметичність Р _Г

Величина Р р у трубопро­воді, МПа	Δ Р для різних величин внутрішнього розрахункового тиску Р р у трубопроводі і характеристик використовуваних манометрів
0,4	1,0	1,5
верхня межа вимірювання, МПа	ціна поділки, МПа	ΔР, МПа	верхня межа вимірювання, МПа	ціна поділки, МПа	ΔР, МПа	верхня межа вимірювання, МПа	ціна поділки, МПа	ΔР, МПа
До 0,4	0,6	0,002	0,02	0,6	0,005	0,05	0,6	0,01	0,07
0,41-0,75	1,0	0,005	0,04	1,6	0,010	0,10	1,6	0,02	0,14
0,76-1,20	1,6	0,005	0,05	2,5	0,020	0,14	2,5	0,05	0,25
1,21-2,00	2,5	0,010	0,10	4,0	0,050	0,25	4,0	0,10	0,50
2,01-2,50	4,0	0,020	0,14	4,0	0,050	0,30	6,0	0,10	0,50
2,51-3,00	4,0	0,020	0,16	6,0	0,050	0,35	6,0	0,10	0,60
3,01-4,00	6,0	0,020	0,20	6,0	0,050	0,45	6,0	0,10	0,70
4,01-5,00	6,0	0,020	0,40	10,0	0,010	0,60	10,0	0,20	1,00

Перед початком гідравлічного випробування з трубопроводу при заповненні його водою видаляють повітря через повітроспускні крани, що встановлюються в місцях можливого скупчення повітря. Випробування металевих, азбестоцементних та залізобетонних трубопроводів має продовжуватися під випробувальним тиском не менше 10 хв, після чого тиск знижується до робочого і проводиться огляд трубопроводу. Підтримання випробувального, а також робочого тиску, на період огляду і виявлення дефектів, дозволяється виконувати підкачуванням води.

Напірний трубопровід вважається таким, що витримав гідрав­лічне випробування, якщо в ньому під випробувальним тиском не відбулося розриву труб і фасонних частин, порушення закладення стикових з’єднань, а під робочим тиском – не виявлено витоків води. Виявлені дефекти необхідно усунути, а трубопровід піддати попередньому випробуванню повторно.

Пневматичний спосіб випробування може бути застосований для напірних трубопроводів, призначених для експлуатації під внутрішнім робочим тиском:

– сталевих і поліетиленових до 16 кгс/см² (1,6 МПа);

– чавунних, залізобетонних попередньо-напружених і азбестоце­ментних до 5 кгс/см² (0,5 МПа).

Випробовувати трубопроводи пневматичним методом слід у дві стадії: попереднє і остаточне випробування.

Підземні трубопроводи перед початком випробування слід присипати дрібним, а в зимових умовах талим ґрунтом вище за верхню трубу на висоту не менше 50 см, при цьому стикові з’єднання засипанню ґрунтом не підлягають.

Пневматичні випробування трубопроводів повинні проводитися, як правило, ділянками завдовжки не більше 1 км. Поліетиленові труби випробовують на міцність ділянками завдовжки не більше 500 м. Після наповнення сталевого трубопроводу повітрям до початку його випробування слід вирівняти температуру повітря в трубопроводі з температурою ґрунту.

Мінімальний час витримки залежно від діаметра трубопроводу приймається відповідно до табл. 3.4.

Попереднє пневматичне випробування трубопроводів водопос­тачання і каналізації після їх часткового засипання проводиться таким чином:

– сталевих і поліетиленових трубопроводів – при робочому тиску до 5 кгс/см² (0,5 МПа) випробувальним тиском 6 кгс/см² (0,6 МПа); при робочому тиску понад 5 кгс/см² (0,5 МПа) випробувальним тиском, що дорівнює робочому з коефіцієнтом 1,15;

– чавунних, залізобетонних попередньо-напружених і азбесто­цементних трубопроводів – випробувальним тиском 1,5 кгс/см² (0,15 МПа).

Таблиця 3.4 – Мінімальний час витримки залежно від діаметра трубопроводу

Діаметр, мм	<300	<600	<900	<1200	<1400
Час витримки, год

Під час проведення попереднього пневматичного випробування трубопровід витримують під випробувальним тиском 30 хв.

Оглядати сталеві та поліетиленові трубопроводи дозволено при зниженні тиску в них до 3 кгс/см² (0,3 МПа); чавунні, залізобетонні попередньо-напружені та азбестоцементні – до 1 кгс/см²(0,1 МПа).

Трубопроводи вважаються такими, що витримали попереднє вип­робу­вання, якщо при ретельному огляді труб не знайдено дефек­тів у стиках і зварних швах, порушень цілісності трубопроводів, а також зсуву або деформації упорів.

3.2.2. Попереднє випробування безнапірних трубопроводів

Випробування трубопроводів проводиться тільки на герме­тичність.

Безнапірні трубопроводи випробовують одним із двох способів:

1. Визначенням витоку води з трубопроводів, які прокладаються в сухих, а також вологих ґрунтах, коли горизонт ґрунтових вод у верхньому колодязі розташований на глибині, що дорівнює або перевищує половину відстані між люком і шелигою;

2. Заміром припливу води, якщо горизонт ґрунтових вод розта­шований на глибині, що менша половини відстані між люком і шелигою.

Колодязі можуть бути випробувані на витік або приплив води разом з трубопроводами або окремо. Колодязі, що мають внутрішню гідроізоляцію, випробовуються на щільність шляхом визначення витоку води, а ті, що мають гідроізоляцію із зовнішнього боку – шляхом визначення припливу води в них. Колодязі, що не мають гідроізоляції, випробуванню на щільність не підлягають.

Під час випробування трубопроводу за способом витоку води встановлюється такий порядок робіт: установка заглушок; заповнення трубопроводу водою та витримування протягом 24 год і поповнення води в трубопроводі; огляд його з метою виявлення дефектів.

Під час випробування трубопроводу спільно з колодязями за способом визначення припливу води встановлюється такий порядок робіт: огляд трубопроводу і виявлення дефектів; усунення дефектів.

Трубопроводи і колодязі випробовуються на щільність не раніше 24 год після їх наповнення водою.

Гідростатичний тиск у трубопроводі під час випробування на витік має створюватися заповненням водою стояка, встановленого у верхній його точці або наповненням водою верхнього колодязя, якщо він теж підлягає випробуванню. При цьому величина гідростатичного тиску у верхній точці трубопроводу визначається за величиною перевищення рівня води в стояку або колодязі над шелигою труби, або над горизонтом ґрунтових вод, якщо останній розташований вище шелиги. Величина гідростатичного тиску повинна бути меншою за глибину закладення труби, рахуючи до шелиги у верхньому колодязі. Для трубопроводу діаметром більше 400 мм величину гідростатичного тиску допускається приймати рівним 4 м при глибині закладення труб вище 4 м.

Випробування трубопроводів проводиться при незасипаній траншеї. При огляді тиск в трубопроводі підтримують підкачуванням води в стояк або колодязь.

Трубопровід і колодязь вважають таким, що витримали попе­реднє випробування, якщо під час огляду не виявлено видимих витоків води.

Дата добавления: 2014-12-16