Остаточне випробування трубопроводів

Кінцеве випробування напірних і безнапірних трубопроводів проводиться будівельною організацією за участю замовника і експ­луатаційної організації після засипання траншеї.

3.4.1. Кінцеве випробування напірних трубопроводів

Склад робіт під час гідравлічного випробування:

– влаштування тимчасових упорів;

– встановлення заглушок манометра і кранів;

– приєднання водопроводу і преса;

– наповнення трубопроводу водою до заданого тиску;

– огляд трубопроводу, виявлення та усунення дефектів;

– повторне випробування та здавання трубопроводу з оформ­ленням акту;

– демонтаж випробувальної установки.

Склад робіт під час пневматичного випробування:

– установлення заглушок і манометра;

– приєднання до трубопроводу компресора або балона з повітрям;

– наповнення трубопроводу повітрям до заданого тиску;

– приготування мильного розчину;

– огляд трубопроводу з промазуванням стиків і з’єднань миль­ним розчином і позначенням дефектних місць;

– усунення дефектів;

– повторне випробування та здавання трубопроводу з оформ­ленням акту;

– демонтаж випробувальної установки.

Величини гідравлічного випробувального тиску при остаточ­ному випробуванні приймаються за табл. 3.4. Остаточне гідравлічне випробування можна розпочинати, якщо з моменту засипання тран­шеї ґрунтом і заповнення трубопроводу водою пройшло для труб ме­талевих, азбестоцементних не менше 24 год, для залізобетонних – не менше 72 год. Якщо трубопровід був заповнений водою до засипання траншеї ґрунтом, то зазначений час встановлюється з моменту засипання.

У процесі проведення остаточного випробування напірних тру­бопроводів повинно бути визначено фактичний витік води з трубо­проводів, при цьому величина витоку не повинна виходити за межі, зазначені в табл. 3.4.

Таблиця 3.4 – Припустима величина витоків з трубопроводу

Внутрішній діаметр трубопроводів, мм	Припустима витрата підкачуваної води на випробувальній ділянці трубопроводу довжиною 1 км і більше при приймальному випробувальному тиску труб, м^3/год	Зовнішній діаметр труб, мм	Припустимі витоки на ділянку трубопроводу довжиною 1 км, л/хв
сталевих	чавунних	азбестоцементних	залізобетонних	для труб з ПВП, ПНП, ПП і ПВХ з нероз’ємними з’єднаннями	для труб з ПВХ з розтрубними з’єднаннями і гумовими кільцями
	0,28 0,35 0,42 0,56 0,70	0,70 0,90 1,05 1,40 1,55	1,40 1,56 1,72 1,98 2,22	- - - 2,0 2,2	63-75 90-100 125-140 160-180	0,20-0,24 0,26-0,28 0,35-0,38 0,42-0,50 0,56	0,30-0,50 0,60-0,70 0,90-0,95 1,05-1,20 1,40

Продовження таблиці 3.4

	0,85 0,90 1,00 1,05 1,10	1,70 1,80 1,95 2,10 2,20	2,42 2,62 2,80 2,96 3,14	2,4 2,6 2,8 3,0 3,2	400-450	0,70 0,80 0,85 0,90 1,00-1,05	1,55 1,60 1,70 1,80 1,95-2,10
	1,20 1,30 - 1,35 1,45	2,40 2,55 2,60 2,70 2,90	3,44 3,70 3,82 3,92 4,20	3,4 3,7 - 3,9 4,2	500-560 - - -	1,10-1,15 1,20 - - -	2,20-2,30 2,40 - - -
	1,50 1,55 1,65 - 1,75	3,00 - - - -	4,42 - - - -	4,4 4,6 4,7 4,9 5,0	- - - - -	- - - - -	- - - - -
	- - - - -	- - - - -	- - - - -	5,2 6,2 6,9 8,4 10,0	- - - - -	- - - - -	- - - - -

Примітки: 1.Для чавунних трубопроводів із стиковими з’єднаннями на гумових ущільнювачах припустима витрата води, що підкачується, прийма­ється з коефіцієнтом 0,7.

2. При довжині випробуваної ділянки менше 1 км дані таблиці для сталевих, чавунних, азбестоцементних, залізобетонних труб множаться на його довжину, виражену в кілометрах.

Величину витоку при випробуванні трубопроводу на щільність визначають випуском води, знижуючи в трубопроводі випробуваль­ний тиск настільки, щоб стрілка манометра знизилася на одну поділку. Цей тиск вважають початком випробування на витік. На початку випробування відзначають рівень води в мірному бачку.

Якщо протягом 10 хв стрілка манометра знизиться не менше ніж на дві поділки його шкали, але показання манометра не буде нижче робочого тиску, то при цьому спостереження за показаннями манометра закінчуються. Якщо протягом 10 хв тиск впаде нижче робочого, то трубопровід вважається таким, що не витримав випробування, і визначення витоку води не проводиться. Якщо протягом 10 хв падіння тиску виявиться недостатнім, слід, скинувши воду з трубопроводу, збільшити падіння тиску до необхідного.

Підкачуванням води з мірного бачка піднімають тиск вище початкового, але більше випробувального, та випуском води назад у бачок встановлюють початковий, відзначаючи час Т ₂. Після цього заміряють рівень води в мірному бачку. Різниця рівнів у моменти Т ₁ і Т ₂ визначає об’єм води V, що необхідний для відновлення тиску в трубопроводі. Величина витоку води q, л/хв, з трубопроводу визначається за формулою

q = V / (b (T ₁ – T ₂)), (3.1)

де b – коефіцієнт, який приймається рівним одиниці при падінні тиску не більше ніж на 20 % від випробувального та дорівнює 0,9 при падінні тиску більше ніж на 20 % від випробувального.

Ділянка трубопроводу вважається такою, що витримала гідрав­лічне випробування, якщо при випробувальному тиску в трубопро­воді не буде знайдено витоків води.

Ділянка трубопроводу вважається такою, що витримала оста­точне випробування, якщо не буде виявлено порушення цілісності трубопроводу і витік не буде перевищувати допустимого.

У зимових умовах при наповненні трубопроводу водою перепад температур між трубою і водою повинен становити не більше 10 °С. Випробування трубопроводу в зимових умовах слід проводити при температурі не нижче 1 °С вище нуля. Передбачене витримування трубопроводу з водою має бути здійснено за наявності потоку, тобто через трубопровід має прокачуватися вода до його прогріву. Випробування трубопроводів взимку можна допустити лише в разі крайньої необхідності введення їх в експлуатацію.

3.4.2. Остаточне випробування безнапірних трубопроводів

Остаточне випробування безнапірних трубопроводів прово­диться тільки на герметичність.

Після витримування в заповненому водою стані залізобетонного тру­бопроводу і колодязів, що мають гідроізоляцію з внутрішнього боку, або водонепроникні стінки, починають випробування, які тривають про­тягом 72 год. Випробування трубопроводів і колодязів з інших матеріалів триває 24 год. Герметичність визначається двома способами:

1. За вимірюваним у верхньому колодязі обсягу води, що додається в стояк або колодязь протягом 30 хв. При цьому зниження рівня води допускається не більше 20 см.

2. За вимірюваним у нижньому колодязі об’ємом води, що притікає.

Трубопровід вважається таким, що витримав випробування, якщо об’єм води, який додається при випробуванні (або приплив води), не буде перевищувати значення, зазначені у табл. 3.5.

Таблиця 3.5 – Припустимий об’єм води, що додається в трубопровід (або прип­лив) V _дод на 10 м довжини трубопроводу, випробуваного протягом 30 хв, л

Умовний діаметр трубопроводу Ду, мм	Труби
залізобетонні й бетонні	керамічні	азбестоцементні
	1,0	1,0	0,3
	1,4	1,4	0,5
	4,2	2,4	1,4
	5,0	3,0	-
	5,4	3,6	1,8
	6,2	4,0	-
	6,7	4,2	2,2
	-	4,4	-
	7,5	4,6	-
	-	4,8	-
	8,3	5,0	-

Примітки: 1. При випробуванні більше 30 хв V _дод збільшується пропор­ційно тривалості випробування.

2. V _дод (л) для залізобетонного трубопроводу Д_у > 600 мм визначається за формулою V _дод = 0,83 (Д_у + 4) на 10 м довжини трубопроводу за час випробування 30 хв.

3. Для залізобетонних трубопроводів зі стиковими з’єднан­ня­ми на гумових ущільнювачах V _дод слід застосовувати з коефіцієнтом 0,7.

4. V _дод для трубопроводів зі збірних залізобетонних елементів і блоків приймається таким же, як і для залізобетонних труб, рівновеликих їм за площею поперечного перерізу.

Дата добавления: 2014-12-16