Кудрявцева С.П., Колос В.В. Міжнародна інформація

Міжнародна інформація

Ринок відеоконференцій: минуле і майбутнє

Перші системи сучасних відеоконференцій з'явилися на ринку корпоративних продуктів наприкінці 70-х — початку 80-х pp. Вони були досить дорогим задоволенням, оскільки вимагали виділених високошвидкісних ліній зв'язку, спеціально навчених операторів і визначеним чином обладна­ного приміщення. Сьогодні працювати з засобами відеокон-ференції персонального і навіть групового рівня ненабагато складніше, ніж із системою Windows, і витрати на них цілком прийнятні для великих компаній, що мають розгалужену ме­режу філій. Основні фактори, що дозволили настільки сер­йозно змінити ситуацію, — новітні кодеки (засоби кодуван­ня/декодування сигналів), широке впровадження технологій швидкісної передачі даних і активна робота в галузі стандар­тизації необхідного апаратного і програмного забезпечення.

Кодек є серцем сучасної системи відеоконференції. Перші кодеки з'явилися в 1982 р. Вони являють собою програми або пристрої, що виконують стиснення/декомпресію аудіо- і відео-сигналів, дозволяючи передавати їх середньо- і низько швидкісними каналами зв'язку. Таким чином, кодеки дозволя­ють здійснювати відеокомунікації стандартними мережами. Одночасно з упровадженням кодеків усе більш широке поши­рення одержали різні мережеві технології, а, відповідно, зни­жувалася вартість їхнього застосування. Особливо стимулюва­ло розвиток ринку систем відеоконференцій активне розгортан­ня в багатьох країнах цифрових мереж з інтеграцією послуг — ISDN. Вони дозволяють домогтися передачі відеозображень з високою частотою зміни кадрів (до ЗО кадрів/с) і забезпечити цілком задовільну якість відтворення на дисплеї комп'ютера.

Зрештою, робота зі створення стандартів для інтерактив­ного обміну відео, звуком і даними, що проводиться Міжна­родним союзом електрозв'язку, сприяє більш тісній взаємодії систем різних виробників і, отже, є стимулом для розвитку ринку відеоконференцій. Підвищення продуктив­ності комп'ютерів і розвиток мультимедійних технологій призвели до того, що, починаючи з 1995 p., значно виросла кількість як західних, так і вітчизняних відеоконференцій.

Основні проблеми передачі відеоінформації

Перша проблема полягає в тому, що канал зв'язку, через який передається інформація, має бути досить швидкісний, тобто володіти високою пропускною здатністю. Звичайні те­лефонні канали цілком підходять для передачі аудіо сигна­лу, але якісну передачу відео потоку вони не забезпечують. Ця проблема повільно, поступово, але вирішується. Прига­даємо хоча б те, що локальні обчислювальні мережі років п'ять назад зустрічалися досить рідко. Зараз же рідко в якій установі комп'ютери не поєднуються в мережу, яка цілком придатна для організації високоякісної відеоконференції.

Друга проблема — це проблема швидкості обробки аудіо-і відео потоку, тобто кодування даних, що передаються і де­кодування даних, що надходять. Справа в тому, що у відео-конференціях використовуються спеціальні і досить ефек­тивні алгоритми стиску потоку інформації в десятки (а то і сотні) раз. Можна сказати, що передаються не самі аудіо- і відеосигнали, а тільки їхні найважливіші параметри, що дозволяють відновлювати сигнал з прийнятною якістю. Як­що комп'ютер не встигає обробляти потік, то з'являються пропущені кадри, збої в каналі передачі звуку і т. п.

Комунікативні характеристики служб Інтернету

В табл. 4.1 представлені результати порівняння характе­ристик Інтернету з іншими традиційними засобами масової інформації (ЗМІ). До таблиці увійшли такі характеристики: засіб спілкування (1); можливість інтерактивної взаємодії (2); можливість контролю над отриманням інформації з боку споживачів (3); представлення інформації (4), вид пошуку (5); гнучкість ЗМІ (6), тобто здатність, використовуючи засіб, охопити необхідний об'єм аудиторії (місцевий, регіональ­ний, національний, міжнародний і т. д.); масштабованість (7) — можливість без істотного збільшення засобів, що вкла­даються, значно збільшити аудиторію.

Дата добавления: 2014-12-16