Кодекс з захисту прав користувачів в кіберпросторі

Міжнародна інформація

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

, 311

вказані відносини і практика використання права має яскра­во виражену національну диференціацію, що вступає в супе­речність зі всесвітнім характером мережі Інтернет.

П'ятою групою правовідносин, що відображає спе­цифічність регулювання мережі Інтернет, є багатогранні пи­тання інформаційної безпеки, що включають криптографію, шифрування, забезпечення безпеки доступу до даних, охоро­ну інтересів приватного життя (privacy). До даної групи при­микають питання моральності і цензури (як приватної, так і мережевих соціальних груп, а також держав і організацій).

Таким чином, можна зробити висновок про те, що зараз в Україні і в світі спостерігається становлення нової галузі права — права телекомунікацій.

При розробці норм права телекомунікацій також не­обхідно враховувати унікальний характер соціального сере­довища мережі Інтернет і ті етичні норми, і кодекси етики, які були розроблені мережевим суспільством. Також не­обхідно зважати на звичаї ділового обороту, що належать до розвитку і використання мережі Інтернет. Останніми роками виникла нова галузь науки «інфоетика», в рамках якої роз­робляється кодекс поведінки в інформаційному просторі для тих напрямів, які не були охоплені традиційним правом.

В 1998 році ЮНЕСКО був прийнятий кодекс, який міс­тить положення, щодо напрямів рішення проблеми захисту прав користувачів в кіберпросторі.

Основними положеннями кодексу є:

1. Забезпечити необхідну свободу доступу до інформації і
захист інформації в кіберпросторі на такому ж рівні, як це
здійснюється в традиційних медіа-засобах.

2. Використовувати всілякі зусилля для ліквідації
бар'єрів між інформаційно-багатими і інформаційно-бідни­
ми суспільствами,

3. Забезпечити доступ населення до важливих масивів
інформації і засобів комунікації.

4. Здійснювати підтримку освіти з метою забезпечення
кожному користувачу доступу до засобів Інтернет і інших
інформаційних технологій.

5. Продовжити практику проведення всесвітніх форумів з
питань інфоетики під егідою ЮНЕСКО.

6. Проводити міждисциплінарні дослідження в області
інфоетики і інформаційних технологій.

7. Підтримувати заходи для попередження криміналу в
Інтернеті.

8. Підтримувати культурну різноманітність в кіберпрос­
торі і здійснювати заходи, які дозволяють кожній людині,
культурі, мові мати рівні можливості для виявлення переваг
нової інформаційної ери.

Виникає питання, як захищати права розробників сайтів на свій продукт або на його окремі частини. Необхідно розуміти, що сайт можна розглядати, як сукупність певної інформаційної структури, графічного дизайну і власне інформаційного напов­нення. Веб-сайт є програмою для комп'ютера, що представляє, включену в неї базу даних або іншу інформацію, у вигляді ново­го аудіовізуального або іншого твору, обнародування якого здійснюється шляхом повідомлення (передачі в ефір або по ка­белю) для загальних відомостей за допомогою технічних за­собів, використованих для зв'язку між комп'ютерами.

У наведеному вище тексті, будь-яке слово має цілком пев­ний і закріплений в якому-небудь законі юридичний сенс. Цей сенс з погляду загальноприйнятої комп'ютерної термінології може бути і не цілком точний, зате юридичне правильно визначений об'єкт правовідносин підлягає цілком конкретному правовому захисту.

Таким чином, виходячи з цього визначення, сайт-програ-му слід захищати не як образотворчий, а як літературний твір. А при цьому набагато легше боротися з плагіатом.

14'

Вищенаведені особливості правового регулювання вико­ристання інформаційного простору породжують ряд

Дата добавления: 2014-12-16