Україна і міжнародне право в сфері інформаційних технологій

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Міжнародна інформація

> регламент №733/2002 Європейського парламенту і По­
ради від 22 квітня 2002 р. про введення домена верхньо­
го рівня;

> директива 95/46/ЕС Європейського парламенту і Пора­
ди від 24 жовтня 1995 р. про захист фізичних осіб щодо
обробки персональних даних і вільний рух таких да­
них;

> директива 97/5/ЕС Європейського парламенту і По­
ради від 27 січня 1997 р. про трансграничні креди­
тові переклади;

> директива 97/7/ЕС Європейського парламенту і Пора­
ди від 20 травня 1997 р. про захист споживачів щодо
дистанційних договорів (дистанційний продаж);

> директива 97/66/ЕС Європейського парламенту і Пора­
ди від 15 грудня 1997 p., що стосується обробки персо­
нальних даних і охорони таємниці приватного життя в
телекомунікаційному просторі;

> директива Європейського парламенту 1999/93/ЕС від
13 грудня 1999 р. про правові основи Співтовариства
для електронних підписів;

> директива 2000/31/ЕС Європейського парламенту і По­
ради від 8 червня 2000 р. про деякі правові аспекти
послуг інформаційного суспільства, у тому числі елек­
тронної комерції, на внутрішньому ринку (Директива
про електронну комерцію);

> директива 2000/46/ЕС Європейського парламенту і Поради
від 18 вересня 2000 р. про здійснення і нагляд за підприєм­
ницькою діяльністю установ у сфері електронних грошей;

> директива 2001/29/ЕС Європейського парламенту і По­
ради від 22 травня 2001 р. про гармонізацію деяких ас­
пектів авторського права і пов'язаних прав в інфор­
маційному суспільстві;

> директива 2002/58/ЕС Європейського парламенту і По­
ради від 12 липня 2002 p., що стосується обробки персо­
нальних даних і охорони таємниці приватного життя в
секторі електронних комунікацій;

> рекомендація Комісії №94/820/ЕС від 19 жовтня
1994 p., що стосується правових аспектів електрон­
ного обміну даними;

> рекомендація Комісії №97/489/ЕС від ЗО липня 1997 p.,

що стосується операцій, що здійснюються з викорис­танням електронних платіжних інструментів і, зокре­ма, відносин між емітентом і утримувачем.

Сьогодні всі провідні країни прагнуть забезпечити для се­
бе авангардні позиції в інформаційному суспільстві, що фор­
мується. Критичним чинником при цьому є час — відставан­
ня загрожує втратою конкурентоспроможності на світовому
ринку з усіма витікаючими звідси наслідками для*^ко-
номіки, соціальної сфери, науки, культури і освіти.:

Як вже було відзначено вище, Європейський шлях роз­витку інформаційного суспільства визначається прийнятою_: Євросоюзом політикою і реалізується за допомогою виконан­ня і впровадження науково-дослідних проектів Єврокомісії. Конкурентоздатні технології і послуги, що є результатами виконання цих проектів, стають доступними для населення країн Європейського союзу.

З погляду розвитку комунікаційної інфраструктури Ук­раїна зробила великий крок вперед — введені в експлуатацію і продовжують будуватися міжнародні оптоволоконні канали зв'язку, отриманий прямий (минуючи Москву) міжнародний доступ до країн світу, впроваджуються нові цифрові АТС та ін. За останні роки в Україні побудовано багато волоконно-оптич­них ліній. За цей же час великий розвиток отримали радіотех-нології. Впроваджується цифровий мобільний зв'язок. Систе­мою мобільного зв'язку охоплено територію, на якій прожи­ває більше 60% населення України. Таким чином, в Україні сьогодні є інфраструктурі можливості для участі в програмах і проектах Єврокомісії, тим більше, що зовнішньополітичний курс країни направлений» на зближення з ЄС.

Головна роль в організації цього процесу має належати громадським організаціям, суспільній ініціативі й україн­ським органам державного управління.¹⁵* 339

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Дата добавления: 2014-12-16