Міжнародна інформація. - ще і сьогодні в Україні є одна з кращих систем загаль­ ної освіти, не цілком загублений науковий потенціал в галузі інформатики

Однак:

- ще і сьогодні в Україні є одна з кращих систем загаль­
ної освіти, не цілком загублений науковий потенціал в галузі
інформатики, є цікаві теоретичні розробки світового рівня;

- Україна володіє великою культурною спадщиною і су­
часною самобутньою багатонаціональною культурою, що
відкриває великі можливості наповнити українським
змістом надані населенню інформаційні продукти і послуги;

- розвиток українських телекомунікацій усіх видів іде
випереджаючими темпами, порівняно з іншими галузями
економічної діяльності, що дозволяє розраховувати на
успішне формування інфраструктури надання населенню
інформаційних і комунікаційних послуг.

Зауважимо, що перехід до інформаційного суспільства будь-якої країни — це процес, що вимагає великих ма­теріальних витрат на формування і розвиток інформаційного середовища, розвиток індустрії інформаційних послуг і «до­ведення» їх до кожного члена суспільства. Сьогодні, напри­клад, США вклали і продовжують вкладати в розвиток цієї індустрії до 10% свого зовнішнього валового продукту, але й одержують за рахунок цього більш 25% свого зовнішнього валового продукту. Приблизно такі ж обсяги характерні і для інших розвинутих країн. Україна навряд чи може бути винятком,

Фахівці прогнозують два варіанти переходу України до інформаційного суспільства.

Перший варіант — повторення того шляху, що вже прой­дений або проходиться іншими країнами, в основному, євро­пейськими. Він вимагає значних капіталовкладень, досить короткий за часом (не більш 7-10 років до виходу на серед­ньоєвропейський рівень інформатизації, за умови 2-3% тем­пу економічного росту). Швидкість руху при такому варіанті буде забезпечуватися виділеними засобами (не менш 5-7% ВВП). Крім того, цей шлях буде вимагати істотної зміни ук­раїнського менталітету і переорієнтації суспільної свідомості на цілі, пріоритети і напрямки розвитку, властиві амери­канському або європейському способові життя. Для ре-

алізації першого шляху потрібно одержати основні обсяги інвестицій із закордонних джерел або від вітчизняних ко­мерційних структур і населення. Це не реально — сьогодні й у доступному для огляду майбутньому ніхто такі засоби не дасть, тому що впевненості в їхньому поверненні в закордон­них кредиторів немає, та й «вирощувати» за власні гроші конкурента ніхто не буде. Дістати кошти від власних ко­мерційних структур і населення в найближчі роки не видається можливим — для цього необхідні істотно більш високий рівень розвитку цих структур, помітне пожвавлен­ня ринкових перетворень і підвищення якості життя насе­лення.

Другий варіант — пошуки шляху, орієнтованого на чисто українські критерії і характеристики якості життя, соціаль­но-культурні особливості і потребуючого в сьогоднішніх соціально-економічних умовах лише мінімальних капітало­вкладень з боку держави. Цей шлях нетрадиційний, не апро­бований. Однак він вимагає хоча б мінімальних темпів еко­номічного росту, політичної стабільності в суспільстві і політичної волі виконавчої і законодавчої влади, що поста­вила перед суспільством завдання переходу до інформаційно­го суспільства, як завдання високого пріоритету. Отже, прийнятний тільки цей шлях.

Основою Українського шляху переходу до інформаційно­го суспільства мають стати:

1. Інформатизація всієї системи загальної і фахової освіти — від дитячого саду до закінчення вищої школи і на­ступних форм підготовки і перепідготовки фахівців; підви­щення ролі кваліфікації, професіоналізму і здібностей до творчості як найважливіших характеристик людського потенціалу.

Інформатизація системи загальної освіти, орієнтованої на виховання нового покоління, що відповідає за своїм рівнем розвитку і способові життя, умовам інформаційного суспільства — основна, перспективна задача переходу до інформаційного суспільства, її всеосяжне рішення зажадає

І5***_ 347

Дата добавления: 2014-12-16