Міжнародна інформація. Головною метою шостої рамкової програми (РП6) є створен­ня реальнодіючого Європейського наукового простору (ЄШІ)

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Головною метою шостої рамкової програми (РП6) є створен­ня реальнодіючого Європейського наукового простору (ЄШІ).

Європейська стратегічна програма досліджень і розробок в області інформаційних технологій і техніки

Основним інструментом підтримки Європейським Співто­вариством (ЄС) досліджень в Європі є Рамкові Програми з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної ак­тивності. З 2002 по 2006 роки функціонує шоста рамкова програма (http://ip6.cordis.lu).

⁷ Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття». К.: Райдуга, 1994

ЄНП — це майбутнє науки в Європі, внутрішній ринок на­уки та технологій. Такий підхід стимулює науковий по­тенціал країни, його конкурентоспроможність, інноваційну діяльність шляхом сприяння координації та співпраці всіх учасників такого ринку на всіх його рівнях (згідно рішення голів Урядів ЄС на Лісабонському Самміті, березень 2000 р.) РП6 — фінансовий інструмент для здійснення цієї мети. Європейською Комісією (ЄК) був опублікований документ «Міжнародна значимість Європейського наукового просто­ру», який дає повне представлення про ЄНП, практичне створення якого є наскрізним принципом реалізації Шостої Рамкової Програми ЄС з досліджень, технологічного розвит­ку та демонстраційної активності на 2002-2006 роки.

Девіз РПб: «Європейський науковий простір має бути відкритим для всього світу». Виходячи з такого підходу, ос­новні принципи РП6 сформульовані таким чином:

- сконцентрувати зусилля на визначеній (меншій)
кількості пріоритетів, зокрема, на тих сферах, співпраця на
загальноєвропейському рівні в яких вже має чітко виражену
вартість/прибуток;

- просуватися шляхом інтегрування діяльності всіх учас­
ників на всіх рівнях;

- сприяти дослідницькій роботі, яка матиме довгостроко­
вий «структуруючий» характер;

- підтримувати діяльність, що зміцнюватиме європейсь­
кий науковий та технологічний базис;

- використовувати науковий потенціал країн-кандидатів
для підготовки та допомоги їм у вступі до ЄС задля загаль­
ноєвропейської користі науки в Європі.

План здійснення проекту ЄНП, розроблений Європейсь­кою Комісією в січні 2000 p., був затверджений Радою Євро­пи в березні того ж року на зустрічі глав держав і урядів країн ЄС в Лісабоні.

Завдання ЄНП — забезпечити максимально ефективне ви­користання наукового потенціалу та матеріальних ресурсів країн ЄС, з огляду на накопичений ними досвід і наявні досяг­нення, на основі тісного взаємозв'язку європейської і націона-

льної наукової політики, обміну знаннями й інформацією, а та­кож вільного пересування вчених по території країн ЄС.

Однак ЄНП не є замкнутим, його відкрито для всіх країн світу. Цей документ є свого роду докладним посібником з нала­годження, відповідно до нової політики, міжнародного науко­во-технологічного співробітництва, спрямованого на досягнен­ня стратегічних цілей. Особлива роль приділяється країнам, що розвиваються, та країнам з перехідною економікою.

Що стосується Росії і країн СНД, включаючи Україну, то тут переслідується подвійна мета:

- по-перше, стабілізувати науковий потенціал цих держав;

- по-друге, сприяти вирішенню проблем, що являють
взаємний інтерес, в галузі енергетики, нерозповсюдження
озброєнь, поліпшення охорони здоров'я й забезпечення еко­
логічної безпеки, включаючи ядерну.

Величезне значення в ЄНП приділяється зміцненню кад­рового потенціалу й поповненню його молодими вченими. ЄС вкрай заклопотаний проблемою відтоку молодих дослід­ників у США, де вони, здобувши науковий ступень, залиша­ються працювати, тим самим «знекровлюючи» Європу. То­му, відповідно до рішень, прийнятих Радою Європи на Самміті в Лісабоні в березні 2000 р. і резолюції Європейської Ради (червень 2000 р.) Європейська комісія заснувала Групу висококваліфікованих експертів (High-Level Expert Group), перед якою поставлено завдання щодо ліквідації перешкод, які заважають переїзду молодих вчених у країни Європи та їх пересуванню в межах ЄС. Група, що почала роботу влітку 2000 p., визначила чотири основних типи таких перешкод як для дослідників із країн ЄС, так і для вчених із третіх країн (до числа яких, за градацією ЄК, належать держави СНД), а саме: законодавчі й адміністративні, соціальні і культурні, міжгалузеві, пов'язані з кар'єрою.

Зауважимо, що пріоритетними напрямками в політиці інформації та комунікації Європейського співтовариства є:

- Створення інтегрованої кампанії, що покриває фунда­
ментальні основи Європейського Співтовариства.

Дата добавления: 2014-12-16