Вступ у спеціальність

Луцького національного технічного університету

Вступ у спеціальність. Конспект лекцій для студентів напряму підготовки 6.030509 „Облік і аудит” денної і заочної форм навчання / Садовська І.Б. - Луцьк: ЛНТУ, 2012. – 96 с.

Подано конспект лекцій з дисципліни „Вступ у спеціальність”.

Відповідальний за випуск: Садовська І.Б., к.е.н., професор

Затверджено науково-методичною радою ЛНТУ, протокол № 1 від «__» вересня 2012 р.

Рекомендовано до друку науково-методичною радою ЛНТУ, протокол № 1 від «___» вересня 2012 р.

Розглянуто на засіданні кафедри обліку і аудиту ЛНТУ, протокол № 1 від 27 серпня 2012 р.

1. Загальні положення організації вищих, навчальних закладів.

2. Структура та основні завдання вищого навчального закладу.

3. Порядок прийому до вищого навчального закладу.

6. Фінансова і господарська діяльність вищих, навчальних, закладів.

1.1 Загальні положення організації вищих навчальних закладів

Вищий навчальний заклад (ВНЗ) є установою вищої професійної освіти. Засновником державних ВНЗ є Уряд України. Повноваження засновника здійснює Міністерство освіти і науки України. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах базується на Законах України "Про освіту" та "Про вищу освіту". Державних стандартах освіти, інших законодавчих актах України ч питані, освіти..

Вищий навчальний заклад є самостійним суб'єктом з правами юридичної особи, має власну печатку із зображенням герба України, має свою назву, штамп, самостійний баланс, права управління державним майном, що закріплене за ним засновником, офіційну символіку, затверджену Вченою радою, а також може маги філіали.

Відповідність освітніх послуг ВНЗ державним стандартам освіти визначається Міністерством освіти і науки України шляхом ліцензування, атестації та акредитації.

Ліцензування надає ВНЗ право розпочинати діяльність з окремих видів і напрямів (спеціальностей) підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Ліцензування здійснюється шляхом експертного підтвердження спроможності закладу освіти проводити діяльність за заявленими видами, напрямами, спеціальностями і рівнями.

- підготовка спеціалістів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів та перепідготовка з наданням другої вищої освіти за напрямами;

-підвищення кваліфікації керівних кадрів та спеціалістів;

-підготовка до вступу до вищих закладів освіти;

- підготовка кваліфікованих робітників, перепідготовка з наданням другої кваліфікації за напрямом (професією), підвищення кваліфікації робітничих кадрів;

- курсові форми професійного навчання без присвоєння кваліфікації за напрямом (професією).

Ліцензування здійснюється рішенням Державної акредитаційної комісії (ДАК) на підставі експертизи комплекту документів, що надає ВНЗ. За напрямами вищої освіти експертизу проводять фахові ради ДАК.

Одночасно з наданням ліцензії ДАК визначає так званий ліцензований обсяг за спеціальністю, що ліцензується, тобто максимальну кількість студентів, яку навчальний заклад спроможний прийняти на денну та заочну форми навчання з даної спеціальності.

Відкриття нових напрямів підготовки і спеціальностей здійснюється виключно шляхом ліцензування. Питання відкриття нових напрямів підготовки, спеціальностей і спеціалізацій ініціюється випускаючою кафедрою, розглядається Радою факультету, науково-методичною радою та Вченою радою ВНЗ.

Ліцензія на підготовку іноземних громадян, після завершення якої видаються сертифікати чи диплом державного зразка, надається закладам освіти, які підтвердили право видавати такі документи за результатами акредитації чи атестації.

Акредитація вищого навчального закладу — це державне визнання його статусу (рівня акредитації).

Акредитація спеціальності у навчальному закладі з певного напрямку за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем - це державне визнання відповідності рівня підготовки (перепідготовки) фахівців з вищою освітою з цієї спеціальності державним вимогам.

Відповідно до існуючих напрямів освітньої діяльності в Україні діють вищі навчальні заклади таких типів (табл. 1.1).

Тип вищого навчального закладу	Характеристика
Університет	Багатопрофільний вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність. Можуть створюватися класичні та профільні (технічні, технологічні, економічні, педагогічні, медичні, аграрні, мистецькі, культурологічні тощо) університети
Академія	Вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення
Інститут	Вищий навчальний заклад третього або четвертого рівня акредитації або структурний підрозділ університету, академії, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить наукову, науково-методичну та науково-виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення
Консерваторія (музична академія)	Вищий навчальний заклад третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у галузі культури і мистецтва - музичних виконавців, композиторів, музикознавців, викладачів музичних дисциплін проводить наукові дослідження, є провідним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення
Коледж;	Вищий навчальний заклад другого рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у споріднених напрямах підготовки (якщо є структурним підрозділом вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації або входить до навчального чи навчально-науково-виробничого комплексу) або за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення
Технікум (училище)	Вищий навчальний заклад першого рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації за кількома спорідненими спеціальностями, і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення

1. Типи вищих навчальних закладів, що діють в Україні

Законом України "Про вищу освіту" встановлені такі рівні акредитації вищих навчальних закладів:

1) вищий навчальний заклад першого рівня акредитації - вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста;

2) вищий навчальний заклад другого рівня акредитації - вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра;

3) вищий навчальний заклад третього рівня акредитації - вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, а також за окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра;

4) вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації - вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста, магістра.

У ВНЗ можна здобути диплом бакалавра, спеціаліста, магістра. В чому їх різниця?

Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійно-орієнтовані знання та вміння для вирішення типових професійних задач, що передбачені для відповідних посад у певній галузі народного господарства. Термін навчання - 4 роки.

Освітньо-професійна програма (ОПП) підготовки бакалавра забезпечує одночасне здобуття базової вищої освіти (БВО) за напрямом професійного спрямування та кваліфікації бакалавра на базі повної загальної середньої освіти або на базі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, що відповідає напряму професійного спрямування спеціальності за скороченим терміном навчання.

Освітньо-професійні програми підготовки бакалавра складається з двох модулів: освітнього і професійно-орієнтованого. Зміст освітнього модулю визначається циклами загальних фундаментальних, гуманітарних і соціально-економічних дисциплін.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документ про здобуття базової вищої освіти за відповідним напрямом професійного спрямування та кваліфікації бакалавра.

Перехід на навчання за програмами підготовки спеціаліста здійснюється на підставі конкурсного відбору студентів за результатами здачі іспитів та захисту бакалаврської роботи чи атестаційного іспиту.

Спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі отриманої кваліфікації бакалавра здобув спеціальні знання та вміння, має первісний досвід їх застосування для вирішення складних професійних завдань, що передбачені для відповідних посад у певній галузі народного господарства. Термін навчання складає 1-1,5 року.

Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста забезпечує одночасне отримання повної вищої освіти за спеціальністю і кваліфікацією спеціаліста на базі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра відповідного напряму. Зміст ОПП підготовки спеціаліста складають цикли спеціальних дисциплін, в тому числі соціально-економічних, різні види практичної підготовки.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документ про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікацію спеціаліста.

Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі отриманої кваліфікації бакалавра (спеціаліста) здобув поглиблені спеціальні знання та вміння інноваційного характеру, має первісний досвід їх застосування та продукування нового знання для вирішення проблемних професійних задач у певній галузі народного господарства.

Освітньо-професійна програма підготовки магістра забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти та кваліфікації магістра на базі відповідної ОПП підготовки спеціаліста.

Зміст освіти за ОПП підготовки магістра включає поглиблену гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, фундаментальну, спеціальну та науково-практичну підготовку.

Освітній модуль націлений на формування більш цілісного бачення професійної діяльності, на широту і фундаментальність освіти, що отримується, максимально наближеної до сучасного рівня наукового знання у відповідній галузі. Науково-дослідний модуль повинен бути тісно пов'язаний з науковою проблематикою кафедри.

Освітній модуль містить три цикли дисциплін: гуманітарних і соціально-економічних, природничо-наукових, психолого-педагогічних та спеціальних.

Магістр не повинен поступатися в професіоналізмі спеціалісту, тому цикл спеціальних дисциплін включає спеціальні дисципліни підвищеного рівня за програмами інженерної підготовки з відповідної спеціальності. Підвищення наукового рівня дисципліни відбивається в навчальній програмі й повинно полягати в глибшій орієнтації на фундаментальні знання, спрямовані на розвиток навиків самостійного проведення наукових досліджень та отримання нових знань.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документ про здобуття повної вищої освіти та кваліфікацію магістра.

Денна форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва.

Заочна форма навчання є формою отримання певного освітньо-кваліфікаційного рівня без відриву від виробництва осіб, які працюють за обраною або спорідненою спеціальністю. Навчальний процес цих форм навчання організовується з урахуванням практичного досвіду роботи таких студентів і пільг, передбачених Кабінетом Міністрів для осіб, що суміщають роботу з навчанням. Заочне навчання понад держзамовлення здійснюються на договірній основі з підприємствами, установами та фізичними особами.

Екстернат є особливою формою навчання осіб (екстернів), для здобуття певного рівня вищої освіти шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання в університеті заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

Екстернат зі спеціальності відкривається з дозволу МОН України за рішенням Вченої ради університету на підставі позитивної рекомендації Методичної ради університету.

Екстернат відкривається на факультетах, що забезпечують підготовку фахівців необхідного рівня кваліфікації з денної форми навчання за відповідним акредитованим напрямом (спеціальністю).

Дистанційне навчання - форма навчання, рівноцінна з очною, вечірньою, заочною формами, що реалізується в умовах віддаленості слухача і викладача на основі використання сучасних інформаційних і комунікаційних технологій. Технології дистанційного навчання складаються з педагогічних та інформаційних технологій дистанційного навчання.

Педагогічні технології дистанційного навчання - це технології опосередкованого активного спілкування викладачів зі студентами з використанням телекомунікаційного зв'язку та методології індивідуальної роботи студентів з структурованим навчальним матеріалом, представленим у електронному вигляді.

Інформаційні технології дистанційного навчання - це технолога створення, передачі і збереження навчальних матеріалів, організації і супроводу навчального процесу дистанційного навчання за допомогою телекомунікаційного зв'язку.

Незначна за часом та обсягом частина навчального процесу дистанційної освіти може здійснюватись заочною формою (складання іспитів, практичні, лабораторні роботи тощо). Кількісні та змістовні показники цієї частини залежать від напрямку підготовки (спеціальності) та етапу розвитку дистанційної освіти і визначатимуться нормативними документами Міністерства освіти і науки України.

1.2. Структура та основні завдання вищого навчального закладу

Структура вищого навчального закладу затверджується його Вченою радою.

До складу вищого навчального закладу входять: інститути (на правах факультетів), кафедри, наукові структурні підрозділи тощо. Положення про структурні підрозділи приймаються Вченою радою вищого навчального закладу і затверджуються ректором.

Структурні підрозділи ВНЗ можуть частково або повністю за довіреністю наділятися повноваженнями юридичної особи при згоді Вченої ради ВНЗ. Довіреність видається ректором строком до 3 років.

У вищому навчальному закладі не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій, суспільно-політичних, релігійних рухів і організацій.

Головним завданнями вищого навчального закладу є:

- здійснення освітньої діяльності певного напряму, яка забезпечує підготовку фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів і відповідає стандартам вищої освіти;

- здійснення наукової і науково-технічної (для вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації), творчої, мистецької, культурно-виховної, спортивної та оздоровчої діяльності;

- забезпечення виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців з вищою освітою;

- здійснення підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів та їх атестація в акредитованих вищих навчальних закладах третього та четвертого рівнів акредитації;

- вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці і сприяння працевлаштуванню випускників;

- забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, виховання осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, в дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України;

- підвищення освітньо-культурного рівня громадян.