Структура норм Транспортного права

Ознаки норм Транспортного права

ТЕМА 2.

ТРАНСПОРТНО-ПРАВОВІ НОРМИ

Норми Транспортного права, як і норми інших галузей права, виконують функції регулятора відповідних суспільних відносин. Вони відрізняються від норм інших галузей права тим, що предметом їх регулювання є суспільні відносини, які формуються і відбуваються у сфері транспорту.

1. Формально визначене правило поведінки.

2. Правило поведінки, яке має загальнообов’язковий характер – оскільки формується і встановлюється державою.

3. Нормативність та загальнообов’язковість в суворо встановленому порядку.

4. Забезпеченість державою.

Транспортно-правова норма, як і норми інших галузей права має триелементну побудову правової норми: гіпотеза, диспозиція, санкція (наприклад: ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”. Відповідальність перевізника). Але структура норми припису складається з двох елементів – гіпотези та диспозиції або санкції (наприклад: ч. 2 ст. 2 Закону України “Про транспорт”).

Класифікація транспортно-правових норм

1. За функціональною спрямованістю.

1.1. Регулятивні – як правило, не містять у собі санкції, наприклад: ст. 10 Закону України “Про транспорт” (Вимоги...); ч. 1 ст. 9 Закону України “Про автомобільний транспорт” (Ліцензування).

1.2. Охоронні – передбачають державний припис за вчинення правопорушення і містять відповідні санкції, наприклад: ч. 9 ст. 52 Закону України “Про автомобільний транспорт” (Відшкодувати...).

2. За предметом регулювання.

2.1. Матеріальні – закріплення порядку утворення Транспортних органів, визначення правового статусу, права і обов’язки суб’єктів транспортно-правових відносин, наприклад: ч. 1 ст. 16 Закону України “Про автомобільний транспорт” (Статус...), ст. 27 Закону України “Про автомобільний транспорт” (Замовник...), ст. 40 Закону України “Про автомобільний транспорт” (Водій...).

2.2. Процесуальні – процедура здійснення прав і обов’язків учасників транспортно-правових відносин – державна реєстрація Транспортних. засобів, ліцензування, тендер, страхування.

3. За формою припису.

3.1. Зобов’язуючі – власний припис, наприклад: ст. 26 Закону України “Про автомобільний транспорт” (Виконавець...).

3.2. Забороняючі – владні приписи щодо заборони, наприклад: ч. 3 ст. 40 Закону України “Про автомобільний транспорт” (Водію автобуса забороняється...).

3.3. Дозвольні – має право, наприклад: ч. 4 ст. 40 Закону України “Про автомобільний транспорт” (Водій таксі...).

3.4. Заохочувальні – певна винагорода.

3.5. Рекомендаційні – поради відносно діяльності окремих осіб.

4. За метою дії.

4.1. За простором – загальнодержавні, регіональні, місцеві.

4.2. За часом – безстрокові, строкові, разові.

4.3. За суб’єктами транспортно-правових відносин – Фізичні Особи, Юридичні Особи, соціальні спільноти.

Дата добавления: 2014-12-16