Види перевезень

1. Вантажні (вантажів і вантажобагажів).

2. Пасажирські (пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти).

2.1. Залежно від відстані слідування.

А) Міського сполучення (великі міста та їх агломерації).

Б) Приміського сполучення.

В) Регіонального сполучення (у прямому та міському сполученні).

2.2. Залежно від швидкості.

А) Пасажирські (маршрутна - менше 50 км / год., мах – 140 км / год).

Б) Швидкі (70 – 140 км / год.).

В) Швидкісні (70 - 200 км / год.).

Г) Високошвидкісні (понад 200 км / год.).

2.3. Залежно від часу.

А) Денні поїзди (І-ІІІ клас).

1) Interciti + (швидкісний, 90 - 200 км / год, І-ІІ клас).

2) Interciti (швидкісний, 80 - 160 км / год, І-ІІ клас).

3) Регіональний експрес (швидкісний, 70 - 140 км / год, І-ІІ клас).

4) Регіональний поїзд (швидкий, 50 - 120 км / год, ІІ-ІІІ клас).

5) Приміський поїзд.

6) Міський поїзд.

Б) Нічні поїзди (П., К., СВ.).

1) Нічний експрес (швидкісний, 70 - 200 км / год, К., СВ.).

2) Нічний швидкий (50 - 140 км / год, П., К., СВ.).

3) Нічний пасажирський (50 - 140 км / год, П., К., СВ.).

Повноваження суб’єктів управління Залізничним транспортом

Основою організаційної діяльності Залізничного транспорту є державне управління:

1. Кабінет Міністрів України (далі КМУ) (див. ч. 1-3 ст. 4 Закону України “Про Залізничний транспорт”) – очолює ієрархічну структуру державного управління Залізничним транспортом.

2. Міністерство інфраструктури України (див. ч. 2-3 ст. 4 Закону України “Про Залізничний транспорт”) – оперативний орган державної виконавчої влади.

3. Укрзалізниця (див. ч. 5-6 ст. 4 Закону України “Про Залізничний транспорт”) – орган управління Залізничним транспортом загального користування в складі Міністерства інфраструктури України. Укрзалізницю очолює Генеральний директор, який призначається КМУ. Має першого заступника та заступників, які призначаються КМУ за поданням міністра інфраструктури. В складі Укрзалізниці 16 головних управлінь і 7 управлінь, створена Рада Укрзалізниці. Положення про Укрзалізницю включає наступні пункти: основні завдання; відповідно до покладених на неї завдань; має право.

4. Залізниця (див. ч. 2 ст. 1 та ч. 2-3 ст. 4 Закону України “Про Залізничний транспорт”) – основна організаційна ланка на залізничному транспорті. Це – статутне територіально-галузеве об’єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке при централізованому управлінні здійснює перевезення пасажирів і вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.

4.1. Донецька (Донецьк).

4.2. Львівська (Львів).

4.3. Одеська (Одеса).

4.4. Придніпровська (Дніпропетровськ).

4.5. Південна (Харків).

4.6. Південно-Західна (Київ).

5. Дирекція залізничних перевезень – є відособленим підрозділом залізниці з державною формою власності і не є Юридичною Особою. Основні функції:

А). Здійснює і організовує процес перевезень.

Б). Організовує і забезпечує рух поїздів за графіком.

6. Станції (станом на січень 2012 р. – 1340 шт.).

6.1. Пасажирські – 300 шт.

6.2. Вантажні – 300 шт.

6.3. Сортувальні – 50 шт.

6.4. Дільнічі – 90 шт.

6.5. Проміжні – 1150 шт.

Правові основи діяльності залізничного транспорту

Залізничне транспортне право є однією з складових Транспортного права – це правовий інститут Транспортного права.

Законодавство про Залізничний транспорт (див. ч. 1 ст. 3 Закону України “Про Залізничний транспорт”).

Правове регулювання діяльності Залізничного транспорту здійснюється за допомогою правових норм, що містяться в наступних нормативно-правових актах:

1. Закон України “Про транспорт” (10.11.1994 р.).

Загальні положення про транспорт.

Знайома нам: cт. 22 “Залізничний транспорт і його склад”; cт. 23 “Землі залізничного транспорту”.

2. Закон України “Про Залізничний транспорт” (04.07.1996 р.)

Дата добавления: 2014-12-16