Тема 9

Правовий статус пасажира

(див. п. 14-18 ст. 100, 103-107 ПКУ, Глава У-УІ, ХУ-ХУІ Правил (5.1.).

Відповідальність перевізника (Глава ХХУІІ Правил (5.1.).

Відповідальність за правопорушення законодавства в галузі

цивільної авіації ( ст. 126-130 ПКУ)

Домашнє завдання – Транспортне право України. Навч. посіб. /Демський Е.Ф., Іжевський В.К. та ін: За заг. ред. В.К. Іжевського, Е.Ф Демського. – К.: Атіка. 2008. - с. 195-212; Булгакова І.В., Клепікова О.В. Транспортне право України: Академічний курс: підруч. Для студ. Юр. Спец. Вищ. закл. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”. 2008. - с. 416-518.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІСЬКОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

Історична довідка

Тривалий історичний період розвитку людства (до XVI сторіччя) переміщення людей у містах поселення відбувалося без використання транспортних засобів. Їх переміщення здійснювалися пішки. З розвитком економічних відносин між людьми, виробництва, обміну різними товарами, зростанням міських поселень гостро постає потреба людей у використанні транспортних засобів. Історично в розвитку міського пасажирського транспорту можна виділити наступні періоди: кінної, парової, електричної тяги, період автомобілізації і сучасний період впровадження в перевізний процес новітньої техніки і технології.

Період кінної тяги (почався в останній чверті XVII сторіччя, закінчився в середині XIX сторіччя) характеризується, перш за все, рухом кінних візків в міжміському сполученні. На початку XVIII сторічча перевозили кіньми пасажирів, багаж і пошту диліжансами (французьке слово: dili-gence-велика крита карета для перевезень пасажирів, багажу та пошти), які вперше з’явилися в Англії в XVI сторіччі, і омнібусами (латинське слово: omnibus – для всіх – багатомісна кінна карета для проведення регулярних міських перевезень і в міжміському сполученні), які вперше з’явилися в Парижі в 1662 р. Потім здійснилась заміна звичайних карет на більш зручні для пасажирів вагони з кінною тягою, які рухалися не по звичайному шляху, а по рейках. Така форма перевезень пасажирів отримала назву конки.

Парова тяга (з’явилась в перше в Нью-Йорку в 1837 р.) мала більшу економічність і провізну спроможність. Вона забезпечувала переміщення разом декількох вагонів. Але паровики забруднювали навколишнє середовище і були дуже пожежно небезпечні. В 1863 р. в Лондоні вперше залізничні колії з паровою тягою було покладено під землею в тунелях, які стали називатися метрополітеном (Metropolitan-Way – столична залізниця). Але через значне задимлення тунелів вони спочатку не користувалися великим попитом. Потім метрополітен було побудовано в 1872 році в Берліні. Всі вуличні міські залізниці стали називатися трамваєм.

Електрична тяга з’явилась після винаходу електродвигуна. Вперше в Берліні у 1879 році було використано для електричного трамвая невелику дільницю колії, на якій було укладено між двома ходовими коліями третю додаткову колію для передачі електроенергії. В Росії вперше електричний трамвай з’явився у 1892 р. в Києві. В Німеччині у 1882 р. було випробувано зразок безрейкового транспортного засобу з електродвигуном, схожим на сучасний тролейбус. Перший в нашій державі тролейбус з’явився в Москві в 1933 р. Завдяки наявності безперечних переваг міський електричний транспорт буде використовуватися і в перспективі.

Дата добавления: 2014-12-16