КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Корекційні вміння й особистісні якості, необхідні педагогові
Педагог, що працює з дітьми з відхиленнями у розвитку і поведінці, повинен володіти системою загальнотеоретичних і спеціальних професійних знань, сукупність і широта яких формує в нього уявлення про типологію і структуру аномального розвитку, про способи попередження і подолання інтелектуальної або фізичної недостатності, про методи психолого-педагогічного впливу. Педагог повинен уміти розпізнавати фізичні і психічні дисфункції, володіти прийомами і методами їхнього усунення і корекції, спеціальними методами навчання дітей з розладами як у дошкільному, так і в шкільному віці, проводити профілактичну роботу з попередження неуспішності, добре знати психологічні особливості дітей з патологіями, використовувати прийоми і методи виховання. Успіх у виконанні цих завдань залежить від наявності в педагога глибоких професійних знань і навичок, широкої орієнтації в сучасних вітчизняних і закордонних досягненнях суміжних з корекційною педагогікою (дефектологією) наук, а також від його творчої активності й ініціативи. Професійна компетентність такого педагога включає знання програм, шкільних підручників, інструкцій з корекції. Першорядне значення для ефективності роботи з навчання, виховання, корекції і профілактики порушень у розвитку дітей має особистість педагога, що характеризується такими якостями, як гуманістична переконаність, моральна зрілість, пізнавальна і педагогічна спрямованість, захопленість професією, любов до дітей, вимогливість до себе і оточуючих, справедливість, витримка і самокритичність, педагогічна творча уява і спостережливість, щирість, скромність, відповідальність, твердість і послідовність у словах і діях.
Педагог повинен вести постійний найкращих засобів виховання і корекції дітей, вивчаючи й узагальнюючи передовий досвід. Уміння, якими він повинен володіти, широкі і різноманітні: навчально-пізнавальні (робота з літературою, спостереження за дитиною і педагогічним процесом; моделювання педагогічного процесу, вибір оптимальних шляхів корекційно-виховного впливу й ін.); навчально-організаційні (перспективне і календарне планування, проведення індивідуальних і групових занять, створення устаткування, забезпечення комплексності впливу і визначення в цьому комплексі своєї реальної участі); навчально-педагогічні (аналіз кожного випадку, вибір адекватних засобів корекції). Крім того, робота педагога повинна ґрунтуватися на суворому дотриманні принципів деонтології (системи взаємодії з особою, що має розлади певного роду, з її родичами і товаришами). Педагогічна деонтологія містить у собі навчання про педагогічну етику й естетику, педагогічний обов'язок і моральність. Педагог повинен бути терплячим, тактовним і доброзичливим, ставитися до особи з патологією і її батьків так, як ставиться лікар до хворого і його родичів. Професійно-педагогічна діяльність педагога, що працює з дітьми з відхиленнями в розвитку і поведінці, здійснюється стосовно дитини крізь призму поняття «напрямок розвитку особистості». Для здійснення корекційної діяльності учителеві важливо навчитися діагностувати напрямок розвитку особистості, що може бути трояким і містити в собі: 1) правильний розвиток особистості; 2) розвиток особистості по низхідній лінії; 3)випрямлення особистості. У відповідності до цих напрямів розвитку особистості дитини професійно-педагогічна (корекційна) діяльність учителя (вихователя) передбачає два основних види дій: 1)такі, що аналізують; 2)такі, що коригують,
У практичній діяльності педагога ці дві дії постійно переплітаються. Аналіз взаємодії дитини з оточуючим світом доповнюється коригуванням її вчинків. Основні принципи педагога, який працює з важкими дітьми: 1) важкі діти потребують любовної уваги і особливого підходу, але насамперед повинно бути виявлене джерело труднощів виховання; 2)необхідно домагатися гармонійності впливів на дитину з боку батьків, колективу; 3) для дітей з аномаліями інтелекту особливе значення має розумове виховання в процесі оволодіння знаннями; 4)важливими єдність виховання і самовиховання, недопущення стихійності в розвитку особистості дитини; формування почуття колективізму; 5) неприпустимі «сильнодіючі» засоби виховання. Способи виховання повинні бути тонкими, точними, позитивно діючими на нервову систему дитини. 6)у процесі занять з дітьми необхідно розвивати і коректувати їхнє мовлення, формувати планувальну і регулюючу функції мови. 7)корекційна робота повинна бути спрямована на розвиток всієї особистості, а не тільки окремих психічних процесів. Вона повинна включати всі форми середовищного, особистісного і колективного впливу на дитину і може бути представлена такими педагогічними умовами і прийомами: • розвиток інтелекту з опорою на зону найближчого розвитку; • розвиток в адекватному темпі; • розвиток трудових навичок і умінь (прикладних навичок);. • розвиток за індивідуальною (відкоректованою) програмою; • залучення до цікавої діяльності (гри); • усунення некомфортності серед однолітків; • вплив через емоційну сферу (наприклад, музику); • пояснення матеріалу в цікавій формі; • нестандартні форми навчання (різні форми ігор); • гнучка система контролю знань і їхньої оцінки. До прийомів педагогічного впливу відносяться: 1)прийоми, що сприяють поліпшенню взаємовідносин педагога і дитини: прояв доброти, уваги, турботи; прохання; заохочення; довіра; вираження позитивного ставлення; авансування; обхідний рух; прояв засмучення; 2)прийоми, що сприяють підвищенню успішності: організація успіху в навчанні; залучення до цікавої діяльності; 3)прийоми, що залучають вихованця до здійснення моральних учинків: переконання, довіра, моральна підтримка, пробудження гуманних почуттів, моральні вправи.
Дата добавления: 2014-11-28; Просмотров: 643; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |