КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Хід роботи. 1. Побудувати експериментальну картину електростатичного поля за допомогою кривих рівного потенціалу і силових ліній
Завдання 1. Побудувати експериментальну картину електростатичного поля за допомогою кривих рівного потенціалу і силових ліній, а потім порівняти її з розрахунковою, отриманою за допомогою комп’ютера, для зарядженого циліндра і двох точкових зарядів. 2. Перевірити: a) принцип суперпозиції електричних полів;, b) теорему Остроградського - Гаусса; c) чи дорівнює нулю циркуляція вектора напруженості Е по довільному замкненому контуру. 1. Побудувати картину еквіпотенціального поля. Для цього використати вільні вістря, приєднані до гальванометра, зібравши коло за схемою (див. pис. 2.12,а): a) встановити кінець одного вістря на електропровідному папері біля одного з електродів, а другим виявити шість - сім точок рівного потенціалу; b) знайшовши координати цих точок, перенести їх на міліметровий папір; c) з’єднавши ці точки, отримати лінію рівного потенціалу, фіксуючи при цьому його значення; d) аналогічно отримати по п’ять - шість ліній рівного потенціалу по всій площині струмопровідного паперу для обох електродів; e) побудувати картину еквіпотенціального поля, наносячи еквіпотенціальні і силові лінії на міліметровий папір; f) аналогічно побудувати картину еквіпотенціального поля для випадку двох точкових зарядів 5 і 6 (див. рис. 2.12). При цьому ключ К1 замкнутий. 2. Перевірити принцип суперпозиції електричних полів (з даного пункту роботу слід виконувати за допомогою подвійного зонда): a) зібрати схему згідно з рис. 2.13; b) розімкнути ключі К1, К2, К3. В цьому випадку поле створюється зарядами 1 і 2. Розмістити зонд між зарядами 1 і 2 так, щоб його центр знаходився між ними (точка А). Вимірятинапруженість поля Е 1. Виміри провести 3 рази і визначити середнє значення Е 1сер; c) замкнути ключ К2; ключі К1 і К3 розімкнуті. В цьому випадку доле буде створене зарядами 3 і 4. Виміряти напруженість Е 2 в точці А 3 рази і знайти Е 2сер; d) замкнути ключ К3; ключі К1 і К2 розімкнуті. В даному випадку електричне поле буде створюватись одночасно як зарядами 1 і 2, так і 3 і 4. Вирахувати напруженість результуючого поля: ; e) знайти tgα = Е1/Е2, визначивши при цьому, під яким кутом розміщувати зонд для експериментального вимірювання напруженості результуючого поля; f) результати занести в табл.1. Таблиця 1
3. Перевірити теорему Остроградського - Гаусса: a) нарисувати олівцем на електропровідному папері контури,якіохоплюють і не охоплюють внутрішній електрод (див. рис. 3, а); b) кожний контур розбити на ділянки приблизно однакової довжини; c) розмістити зонд так, щоб його центр співпадав в точкою на контурі, а стрілка зонда розміщувалась в напрямі зовнішньої нормалі до контуру і виміряти (в поділках шкали гальванометра) нормальні окладові напруженості поля в кожній відміченій точці контуру Еn i. Одержані дані занести в табл.2;
Таблиця 2
Контур не охоплює електрод. = Контур охоплює електрод. = d) для обох контурів вирахувати алгебраїчні суми складових кожної ділянки; e) порівняти дані для обох контурів. 4. Визначити циркуляцію вектора Е по довільному контуру: a) нарисувати олівцем на провідному папері контур, який не охоплює електрод (див. Рис. 9-10); b) розмістити центр над кожною точкою контуру так, щоб його стрілка була дотичною до ділянки контуру в цій точці; c) обходячи контур за годинниковою стрілкою. d) виміряти в кожній точці дотичної складові напруженості Ек і вирахувати їх суму ; e) дані занести в таблицю З.
Таблиця З
Контур не охоплює електрод. 5. З метою підвищення точності рекомендується проводити кожний вимір по 3 рази і визначатиїх середнє значення. 6. Проаналізувати дані таблиць. 7. Обчислити за допомогою комп’ютера координати точок однакового потенціалу для точкових зарядів: . 8. Обчислити за допомогою комп’ютера координати точок однакового потенціалу для зарядженого циліндра: 9. Проаналізувати і порівняти експериментальні дані з отриманими за допомогою комп’ютера. Пояснити, як експериментально можна підтвердитиосновні закономірності і властивості електростатичного поля.
Контрольні запитання
Лабораторна робота №2 Визначення електроємності конденсаторів і перевірка законів електростатики Мета роботи: провести розрахунок електроємності плоского конденсатора за його лінійними розмірами і заданим значенням діелектричної проникливості середовища між його пластинами за формулою (2.25) і перевірити одержане значення методом порівняння реактивних опорів і дослідних ємностей в колі змінного струму низької частоти.
Теоретичні відомості, що стосуються даної лабораторної роботи приведені в розділі 2.4.
Електричну ємність конденсатора можна визначити, використавши закон Ома для змінного струму. Для ділянки кола, що містить конденсатор з ємністю С, закон Ома, записаний через ефективні значення струму І і напруги U, має вигляд: , (2.45) де - циклічна частота коливань струму у колі. За допомогою цієї формули можна при почерговому під'єднуванні досліджуваних Сх і еталонної С0 ємностей до одного і того ж джерела змінного струму з однією і тією ж напругою U і незмінною частотою const. порівняти величини ємностей за значеннями ефективних струмів Іх і І0, що по них протікають. З (2.45) ; , звідки отримуємо . (2.46) При співставленні вимірюваних ємностей з відомим і невідомим значеннями діелектричних проникливостей матеріалів шарів діелектрика між пластинами конденсатора згідно з (2.25) ; . За цими формулами можна визначити невідому діелектричну проникливість матеріалу : , (2.47) де d і Сх – відповідно значення товщини шару діелектрика і ємності з відомим значенням діелектричної проникливості ; товщина шару діелектрика з невідомим значенням діелектричної проникливості , - відоме значення ємності конденсатора, що містить пластину з діелектрика з невідомою діелектричною проникливістю .
Порядок виконання роботи. 1. Розрахувати значення ємності плоского конденсатора з відомими значеннями діелектричної проникливості шару діелектрика між пластинами: a) виміряти площу пластин конденсатора S = ab. де a і b - сторони прямокутних пластин конденсатора; б) за допомогою мікрометра виміряти товщину d діелектричного шару міжпластинами конденсатора; в) розрахувати значення ємності конденсатора за формулою (2.25).
2. Зібрати схему (див. Рисунок 2.14), де А - мікроамперметр, С0 - еталонна ємність, С х - невідома ємність, виконана у вигляді плоского конденсатора, в конструкції якого передбачено використання різних діелектриків а (скло, ебоніт, пластик та ін.) П - двополюсний перемикач, з допомогою якого до джерела змінної ЕРС по черзі приєднується С0 і Сх. 3. Виміряти за допомогою мікроамперметра значення ефективних струмів I 0 і І х, які проходять через еталонну ємність C0 і невідому ємність Сх з різними діелектриками між пластинами конденсатора. 4. За формулами (2.46) і (2,47) визначити значення невідомих ємностей Сх і невідомих діелектричних проникливостей запропонованих матеріалів. 5. Визначити похибки вимірювань і розрахунків ємностей С0 і Сх і діелектричної проникливості відповідно до використаних формул (2.25) (2.46) і (2.47). Для цього в роботі подано значення еталонних величин ємності С0 і діелектричної проникливості абсолютні С, і їх відносні похибки і . Абсолютні похибки при вимірюванні лінійних розмірів a, b і d необхідно прийняти рівними половині точності вимірювальних приладів (найменшої ціни поділки вимірювальних приладів): мм = 5 10-4 м. ; ; при вимірювані мікрометром величини d 0.025 мм = 2,5 10-5 м; Абсолютні , і відносні , похибки при вимірюванні сили струмів І0, І належить визначити за класом точності мікроамперметра ; Кл. Точн. = , Де Іmax – верхня межа , тоді і відповідно = і . За теорією похибок відповідно до формул (2.25), (2.46) і (2.47)
; (2.48) ; ; (2.49) . . (2.50)
1. Пропонується розрахунки виконувати в системі SІ, а потім виразити їх в дольових одиницях ємності (мкФ, пкФ). Усі вимірювання і розрахунки фізичних величин пропонується внести в табл. 1, 2. 2. Належить порівняти виміряні і розраховані значення ємності і проаналізувати похибки. 3. За рекомендацією викладача студенту може бути запропоновано виміряти електроємності за допомогою вимірювача ємності і індуктивності Е12-1А. Контрольні запитання. 1. Що таке електрична ємність, в яких одиницях вона вимірюється? 2. Чому діелектрик збільшує ємність конденсатора? 3. Який фізичний зміст має відносна діелектрична проникливість? 4. Що таке ефективні значення змінного струму і напруги? 5. Від чого залежить ємнісний реактивний опір у колі змінного струму?
Таблиця 1. Теоретичний розрахунок електроємності плоского конденсатора з відомим
Таблиця № 2 Визначення електроємності плоского конденсатора з різними діелектриками і розрахунок їх діелектричних проникливостей.
(продовження таблиці № 2)
Лабораторна робота № 14
Вивчення процесів заряджання і розряджання конденсатора через опір
Мета роботи: вивчення процесів заряджання і розряджання конденсатора через опір.
Теоретичні відомості і розрахункові формули, що стосуються даної лабораторної роботи приведені в розділах 2.4 – 2.5.
Прилади і обладнання: Конденсатор, опір, мікроамперметр, вольтметр і секундомір. Теоретичні відомості, що стосуються даної роботи можна отримати в розділі 2.5
Схема електричного пристрою.
На рис.2.15 зображена одна з можливих схем установки для визначення залежності струму заряджання (розрядки) конденсатора від часу. Конденсатор С заряджається з моменту увімкнення в коло джерела ЕРС перемикачем П (позиція 1) і розряджається при перемиканні П па землю (позиція 2). Час заряджання або розряджання конденсатора відраховується за електричним секундоміром з контактним пристроєм, що вмикається перемикачем П одночасно з увімкненням конденсатора С в режимі його заряджання. В схемі установки передбачений розряд конденсатора С за допомогою кнопки К, яка шунтує конденсатор С на землю. Зміна струму з часом під час заряджання (розрядки) конденсатора фіксується за допомогою мікроамперметра , рухома частина якого відхиляється в обидві сторони від нульової позначки.
Порядок виконання роботи.
1. Зібрати схему, зображену на рис.2.15. 2. Підготувати мікроамперметр для вимірювань. Для цього перемикач П перевести у позицію 2 і переконатися, що конденсатор повністю розряджений. Якщо необхідно, зняти заряд з обкладок, конденсатора за допомогою розрядної кнопки К. 3. Зняти залежність .Для цього перемикач П переводиться в позицію 1 з одночасним увімкненням електричного секундоміра. Перед початком відліку часу стрілки секундоміра повинні бути повернуті в нульову позицію за допомогою кнопки скидання на корпусі приладу. Стрілка мікроампорметра буде відхилятися спочатку з великою швидкістю, а потім швидкість заряджання конденсатора зменшиться. І тому доцільно фіксувати значення струму через однакові проміжки часу, наприклад, через 2-3 с. 4. Виміряти вольтметром значення напруги на конденсаторі при повному заряджанні конденсатора. 5. Зняти залежність . Для цього після повного заряджання конденсатора, перемикач П перевести в позицію 2. Секундомір теж попередньо повинен бути підготовлений до роботи. І в цьому випадку слід зняти біля 10 показів струму через однакові проміжки часу. 6. Результати вимірювань і внести до таблиці. 7. Виміряли вольтметром ЕРС джерела струму. Для цього треба підє'днати вольтметр до 1 і 2 клем перемикача. 8. Розрахувати на основі (8) і (14) і і побудувати графіки залежності заряду від часу при заряджанні і розряджанні конденсатора. Значення С вказано на панелі пристрою. 9. Побудувати графік заможності і отримати значення часу релаксації. 10. На основі рівняння (18) знайти значення опору. Розрахувати відносну похибку : .
Таблиця результатів.
Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 502; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |