Загальні положення щодо виконання курсової роботи

Для систематизації, закріплення, поглиблення та розширення теоретичних знань, здобутих студентами з дисципліни «Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес», навчальним планом підготовки бакалаврів за напрямом підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка» передбачена курсова робота, яка є важливим видом самостійної роботи студентів та дозволяє отримати навички вирішення конкретних задач щодо оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємств різних галузей.

Процес виконання курсової роботи складається з декількох етапів:

1. Вибір теми курсової роботи, визначення її структури та об’єкту дослідження.

2. Добір та опрацювання фахової наукової та навчальної літератури з проблем організації та управління інноваційною діяльністю, стратегічного планування діяльності суб'єктів економіки.

3. Вивчення об'єкта дослідження, добір фактичного матеріалу, проведення аналітичних розрахунків.

4. Розробка практичних рекомендацій у відповідності до теми курсової роботи на основі результатів аналітичних розрахунків.

5. Написання курсової роботи.

6. Захист курсової роботи на кафедрі.

Курсова робота з дисципліни "Глобалізація економіки та міжнародний інноваційний процес" має бути практично зорієнтована. Це означає, що її головне завдання полягає у формуванні навичок вирішення практичних завдань у сфері економічного та інноваційного розвитку та стратегічного управління ним.

Загальними вимогами до курсової роботи є:

- актуальність;

- високий теоретичний рівень роботи;

- комплексність дослідження;

- логічність побудови, доказовість аргументації, повнота і точність формулювань;

- точність, грамотність оформлення текстової та графічної частини роботи;

- практична значущість результатів, обґрунтованість висновків та пропозицій.

2. СТРУКТУРА І ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна відповідати певним вимогам за змістом та стилем викладення матеріалу. Формулювання назви теми, розділів і підрозділів має бути чітким, лаконічним та у той же час повно відображати сутність і зміст питань, що розглядаються у курсовій роботі.

Матеріал необхідно викладати науковим стилем, грамотно, простою та зрозумілою мовою. Текст повинен не містити повторів і не бути перевантаженим цитатами. Не допускається просте переписування будь-яких джерел наукової чи публіцистичної інформації, а також наведення цитат без посилань на першоджерела.

Особливу увагу слід приділяти стилістиці висловів. У тексті курсової роботи не повинно бути виразів на кшталт «я вважаю», «мені здається», «у нас прийнято» тощо. Замість них рекомендується використовувати вирази, що відповідають науковому стилю мовлення, наприклад: «на думку автора», «вважається доцільним», «як свідчить проведений аналіз» тощо.

Структура курсової роботи – це послідовність розташування її основних частин, до яких належить основний текст (тобто глави і параграфи), а також елементи довідково-супровідної частини. Структура курсової роботи має будуватися у відповідності до завдань, на вирішення яких спрямовано дослідження. Традиційно склалася певна композиційна структура курсової роботи, основними елементами якої є:

1. Титульний аркуш.

2. Реферат.

3. Зміст.

4. Вступ.

5. Розділи основної частини (що закінчуються висновками до розділів).

6. Висновки.

7. Список використаних джерел.

8. Додатки.

Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи і виступає основним джерелом бібліографічної інформації, яка необхідна для обробки та ідентифікації документів. Приклад оформлення титульного аркуша наведено у додатку А.

Реферат призначений для ознайомлення з курсовою роботою і містить коротку інформацію, яка розкриває сутність і зміст роботи. Приклад оформлення реферату наведений у додатку Б.

Зміст подають на початку роботи на окремому аркуші, з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх елементів структури курсової роботи, зокрема: вступу, розділів і підрозділів, висновків до розділів, висновків до роботи, списку використаних джерел, додатків.

Вступ до курсової роботи містить:

- обґрунтування актуальності обраної теми;

- стислу інформацію щодо ступеня дослідження окремих питань теми курсової роботи українськими та зарубіжними вченими;

- мету і завдання роботи;

- об’єкт і предмет дослідження;

- методи дослідження, що використані у роботі;

- інформаційну базу дослідження;

- стислу інформацію щодо структури і обсягу курсової роботи.

Актуальність теми – обов'язкова вимога до будь-якої курсової роботи. Висвітлення актуальності має бути стислим (у межах 1/3–2/3 сторінки), конкретним і лаконічним, з вказівкою основних проблемних питань, яких торкається тема роботи. Має бути обґрунтована своєчасність дослідження (сучасний аспект) і важливість проблем, яких торкається тема.

Для повідомлення про стан розробки даної проблеми у науці та практиці складаєтьсякороткий огляд літератури, який має визначити ступінь вирішення проблеми (із зазначенням вчених, які мають найбільш визначні результати), наукові здобутки (що вплинули на розвиток теорії та практичну діяльності у певній галузі), а також привести до висновку про існування невирішених або частково вирішених проблем теоретичного та прикладного характеру. На цій основі робиться висновок про необхідність подальшого вивчення теми та проведення спеціальних досліджень.

Огляд літератури повинен продемонструвати ґрунтовну ознайомленість студента з фаховою науковою літературою, першоджерелами, авторськими розробками, а також його вміння систематизувати джерела, критично їх оцінювати і виділяти найбільші здобутки.

На основі визначення ступеню вирішення науково-практичної проблеми і доведення того, що її певна частина, яка охоплена темою курсової роботи, ще не одержала достатнього рівня розробки і висвітлення у фаховій літературі, формулюється мета дослідження, а також визначаються конкретні завдання курсової роботи, вирішення яких має забезпечити повне досягнення поставленої мети. Це зазвичай робиться у формі переліку напрямів вирішення науково-практичної проблеми чи проблем (формулюються як: вивчити, розглянути, систематизувати, встановити, виявити, розробити і т.п.). Завдання мають бути взаємопов’язаними та випливати одне з одного. Перелік завдань роботи необхідно робити якомога ретельніше, оскільки від них залежить логічність структури та змісту роботи.

Обов'язковим елементом вступу є визначення об'єкту та предмету дослідження. Об'єкт дослідження – це обраний для вивчення процес чи явище, що породжують певну науково-практичну проблему у відповідності до теми роботи. Предмет дослідження – це те, що знаходиться у межах об'єкта, конкретизує його та має розглядатися у відповідності до поставленої мети дослідження.

Обов'язковим елементом вступу до курсової роботи є також перелікметодів, які використані у процесі дослідження. Використання загальнонаукових і спеціальних методів дослідження є необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети, забезпечення логічності та обґрунтованості її положень і результатів. Вирішення поставлених у курсовій роботі завдань необхідно здійснювати за допомогою таких методів: 1) загальнонаукові методи: аналогія, системний аналіз, формалізація, індукція, дедукція, порівняння тощо; 2) методи економіко-статистичного аналізу: табличний, графічний, порівняння, групування тощо; 3) методи економіко-математичного моделювання тощо.

Інформаційна база дослідження повинна містити наведення типу джерел інформації, яка використана у роботі. Джерелами інформації мають бути: звіти і аналітичні публікації міжнародних організацій, статистичні дані спеціальних державних установ країн світу (наприклад, Державної служби статистики України), міжнародні нормативно-правові акти, нормативно-правові акти різних країн, дво- і багатосторонні міжнародні угоди, наукові праці провідних вітчизняних і закордонних учених.

Стисла інформація щодо структури і обсягу курсової роботи має містити перелік основних елементів структури роботи, кількість розділів, додатків (із вказівкою щодо кількості додатків). Необхідно вказати обсяг основного тексту роботи (кількість сторінок без урахування обсягу переліку використаних джерел і додатків), кількість таблиць і рисунків (з вказівкою кількості сторінок, які вони займають).

Обсяг вступу становить 1,5-2,5 сторінки.

Розділи основної частини. У розділах основної частини курсової роботи докладно викладається методика і техніка дослідження, наводяться його результати та відповідні пропозиції і рекомендації. Усі матеріали, що не є принципово важливими, виносяться в додатки.

Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі курсової роботи та її завданням. Ці розділи повинні показати уміння студента стисло, логічно й аргументовано викладати матеріал (у відповідності з вимогами до оформлення).

Курсова робота складається з трьох розділів, які формуються через групування завдань роботи, що забезпечує їх вирішення та досягнення мети. Кожний розділ може містити підрозділи, але їхня наявність і кількість може варіюватися у залежності від особливостей теми роботи, її мети і завдань. У кожному розділі курсової роботи слід робити самостійні узагальнення і висновки, які мають бути спрямовані на вирішення поставлених завдань і роз’яснювати основні результати дослідження та авторські розробки.

У першому розділі, обсяг якого має становити не більше 10-12 сторінок, викладаються основні теоретичні основи дослідження тієї науково-практичної проблеми, яка означена у темі. Особливу увагу слід приділяти: 1) визначенню сутності основних понять теми (з аналізом різних підходів); 2) розгляду загальновизнаних методичних підходів та класифікацій (чинників, ефектів, видів товарів, послуг, технологій, організацій, компаній, тощо); 3) аналізу досягнень різноманітних теорій і розгляду наукових концепцій, присвячених даній проблематиці (наводяться та пояснюються основні положення теорій і концепцій, внесені ними наукові пропозиції); 4) систематизації загальних міжнародно-правових норм, які забезпечують процеси та відносини у відповідній сфері; 5) за необхідності – характеристиці діяльності міжнародних структур, компетенції яких пов’язані із вирішення проблем, яких торкається дана робота.

Теоретичні положення необхідно проаналізувати критично та систематизувати у відповідності з завданнями другого і третього розділів.

У другому розділі, обсяг якого має становити не більше 15-20 сторінок, проводиться аналіз і оцінка практичних проблем, яких торкається обрана тема курсової роботи.

В рамках другого розділу курсової роботи треба провести комплексну оцінку економічної ефективності реалізації двох інноваційних проектів. Вихідні дані, що характеризують конкретні інноваційні проекти, визначаються за варіантами (табл. 2.1). Номер варіанту відповідає порядковому номеру прізвища студента у списку академічної групи за українським алфавітом.

Таблиця 2.1 – Вихідні дані для оцінки ефективності інноваційного проекту (тривалість реалізації проекту – 5 років, надходження доходів – щорічно, у кінці розрахункового періоду))

Номер варіанту	Інноваційний проект 1	Інноваційний проект 2
Обсяг початкових інвестицій, ІС, тис. дол. США	Грошові потоки, генеровані даним інноваційним проектом (базова величина), Р, тис. дол. США на рік	Норма дисконту, r, %	Обсяг початкових інвестицій, ІС, тис. дол. США	Грошові потоки, генеровані даним інноваційним проектом (базова величина), Р, тис. дол. США на рік	Норма дисконту, r, %

Передумовою якісного виконання аналітичної частини курсової роботи є використання різноманітних методів аналізу, які за своїми характеристиками мають забезпечити вирішення поставлених завдань. Акцент необхідно робити на використанні математичних методів і методів статистичного аналізу.

Перед проведенням аналізу треба дати коротку характеристику галузі, у якій реалізується інноваційний проект (галузі визначаються згідно з Класифікацією видів економічної діяльності КВЕД-2010). Особливу увагу при цьому треба приділити значущості даної галузі для національної економіки, її міжнародній конкурентоспроможності та галузевим особливостям ведення інноваційної діяльності.

Для оцінки ефективності реалізації інноваційного проекту треба використати такі методи:

- метод чистого приведеного доходу;

- метод індексу рентабельності інвестицій;

- метод внутрішньої ставки доходності проекту;

- метод терміну (простого та дисконтованого) окупності інвестицій.

Усі розрахунки, що проводяться в процесі оцінки ефективності інноваційного проекту, повинні бути детально викладені у тексті курсової роботи, супроводжуватися відповідними формулами з експлікацією умовних позначень, а також тлумаченням економічної сутності розрахункових показників із зазначенням їхніх переваг та недоліків.

Результати розрахунків, проведених з використанням кожного з методів оцінки ефективності інноваційних проектів, повинні бути належним чином інтерпретовані та маэ бути зроблено підсумковий висновок щодо ефективності оцінюваних інноваційних проектів та щодо обґрунтованого вибору певного інноваційного проекту, який доцільно рекомендувати до реалізації.

У третьому розділі, обсяг якого має становити не більше 10-15 сторінок, студент повинен надати обґрунтовані пропозиції і рекомендації щодо стратегічних альтернатив реалізації інноваційного проекту, який на основі проведеної у другому розділі оцінки ефективності був рекомендований до реалізації.

Пропозиції і рекомендації повинні базуватися на виконаних аналітичних та прогностичних оцінках, ретельних техніко-економічних розрахунках. Вони мають викладатися зрозуміло, логічно та послідовно.

При аналітичній оцінці стратегічних альтернатив реалізації інноваційного проекту треба дотримуватися такої послідовності дій:

1) охарактеризувати основні стратегії інноваційної діяльності підприємств і, зокрема, стратегії впровадження та адаптації інновацій;

2) запропонувати альтернативні стратегії одночасного або послідовного виведення інноваційного продукту на ринок з урахуванням можливості виробництва на основі впровадженої інновації продукту, що є модернізованим або цілковито новим;

3) побудувати матрицю стратегічних альтернатив із зазначенням наявних вихідних даних;

4) розрахувати показники чистого приведеного доходу за кожною з альтернатив (див. табл. 2.2);

5) охарактеризувати метод дерева прийняття рішень в інноваційному менеджменті та побудувати "дерево прийняття рішень" за кожною з альтернатив (див. табл. 2.3);

6) обрати найбільш прийнятну стратегічну альтернативу (з обов'язковим обґрунтуванням вибору).

Таблиця 2.2 – Значення коригувальних коефіцієнтів для аналітичної оцінки стратегічних альтернатив реалізації інноваційного проекту

α1	α2	α3	α4	β1	β2	β3	Β4
1,8		0,9	0,85	2,2		1,3	1,25

Таблиця 2.3 – Вірогідність стратегічних альтернатив реалізації інноваційного проекту

№ стратегічної альтернативи	Вірогідність
підвищеної величини попиту на продукцію	очікуваної величини попиту на продукцію	зниженої величини попиту на продукцію
	0,5	0,4	0,1
	0,1	0,8	0,1
	0,5	0,4	0,1
	0,1	0,8	0,1

Кожен розділ курсової роботи має закінчуватися короткими висновками (обсягом – 0,5-1 сторінка).

Висновки. Ця частина роботи виконує завершальну, підсумовуючу, яка обумовлена логікою проведення дослідження, та має форму синтезу накопиченої в основній частині інформації. У висновках необхідно узагальнити хід проведеного теоретичного і емпіричного аналізу, стисло представити результати дослідження, пропозиції і рекомендації автора. Обсяг загальних висновків – 1-1,5 сторінки.

Висновки до курсової роботи повинні не підмінюватися механічним підсумовуванням висновків до розділів, а бути коротким резюмуванням певних основних тез. Вони мають представляти творчу обробку автором результатів дослідження, представлену у лаконічній формі, містити найбільш вагомі підсумки курсової роботи. Висновки оформлюються у вигляді пронумерованих абзаців. Їхня послідовність визначається завданнями роботи та загальною логікою побудови курсової роботи.

Список використаних джерел. Він оформлюється після висновків та має містити тільки джерела, що використані у роботі. При виборі джерел слід орієнтуватися на роботи найбільш відомих вчених, офіційні видання, першоджерела. Більшу частину літературних джерел мають складати роботи останніх років, де представлені результати сучасних досліджень у цьому напрямі.

Кожне включене у такий список літературне джерело повинне мати відображення в рукописі курсової роботи. Якщо автор робить посилання на які-небудь запозичені факти чи цитує роботи інших авторів, то він повинний обов'язково вказати в підрядковому посиланні, звідки узяті наведені матеріали. Таким чином, не слід включати в бібліографічний список ті роботи, на які немає посилань у тексті курсової роботи і які фактично не були використані.

Додатки. Допоміжні чи додаткові матеріали, що переобтяжують текст курсової роботи (наприклад, таблиці зі статистичними даними обсягом 1 і більше сторінок або рисунки обсягом 1 сторінка), розміщуються у додатках з обов’язковим посиланням на них у тексті. Додатки оформлюються згідно з правилами, які описані у розділі 3.

Дата добавления: 2014-12-16