Контрольні питання

1. Що називають хімічно небезпечним об'єктом?

2. Яку речовину називають ХНР?

3. У чому характерна особливість середньодобовою гранично допустимій концентрації?

4. Які вимоги до гранично допустимої концентрації робочої зони?

5. Дайте визначення токсодозіі всім її підкласам.

6. Що називають хімічним зараженням?

7. У чому полягає різниця між осередком хімічного ураження і зоною хімічного зараження?

8. Що таке глибина зараження і глибина розповсюдження?

9. Що мають на увазі під тривалістю хімічного зараження?

10. Яким чином утворюються первинна і вторинна хмара ХНР?

11. У чому сенс поняття – «еквівалентна кількість ХНР»?

12. Дайте визначення терміну «площа можливого зараження ХНР».

13. Які критерії підбору речовин в групу ХНР?

14. Дайте визначення КМІО і назвіть його підкласи.

15. Опишіть негативні дії ХНР на організм людини.

16 Для яких цілей призначений прилад ГХ-М?

17 Пояснити устрій ГХ-М.

18. Продемонструвати порядок визначення концентрації хімічних речовин у повітрі.

Рис. 1 - Аспіратор типу ГХ-М (АМ-5) (у розрізі)

1 - сильфон; 2 - пружини; 3 - пристосування для обламування кінців індикаторних трубок; 4 - гумова трубка - гніздо для приєднання індикаторної трубки до сильфона; 5 - клапан виходу повітря із сильфона при його стисненні; 6 - решітки обмежники ходу сильфона; 7 - захисний фільтр від засмічення внутрішньої частини сильфона.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

ЗАХИСТ ЛЮДИНИ В ПОБУТОВИХ УМОВАХ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

До небезпечних факторів впливу навколишнього середовища відносяться, насамперед, НС природного і техногенного характеру. З огляду на широке різноманіття вражаючих факторів доцільно зупинитися на методах захисту від тих, які характерні для нашого регіону проживання.

По ступені хімізації промисловості Донецька область посідає перше місце в Україні. Тому небезпека виникнення техногенної НС, у першу чергу, пов'язана з викидом (розливом) хімічно небезпечних речовин (ХНР) у навколишнє середовище. У світі цього потрібно вміти захистити себе й оточення від впливу ХНР. Необхідно прийняти до відома декілька правил.

1. Як підготуватися до хімічної аварії

Уточнити, чи перебуває поблизу місця Вашого проживання або роботи хімічно небезпечний об'єкт (ХНО). Якщо так, то ознайомтеся із властивостями, прикмітними ознаками і потенційною небезпекою ХНР, наявних на даному об'єкті. Запам'ятайте характерні риси сигналу оповіщення населення про аварії «Увага всім!» (виття сирен і переривчасті гудки підприємств), порядок дій при його одержанні, правила герметизації приміщення, захисту продовольства та води. Виготовте і зберігайте в доступному місці ватно-марлеві пов'язки для себе і членів родини, а також пам'ятку про дії населення при аварії на хімічно небезпечному об'єкті. При можливості придбайте протигази з коробками, що захищають від відповідних видів ХНР.

2. Як діяти при хімічній аварії

Населення, що проживає поблизу ХНО, при аваріях з викидом ХНР, почувши сигнали оповіщення по радіо (телебаченню) та іншим способом, повинне надягти протигази. При сигналі «Увага всім!» включити радіоприймач і телевізор для одержання достовірної інформації про аварію та рекомендовані дії. Закрити вікна і кватирки, відключити електронагрівальні та інші побутові прилади за допомогою спільного вимикача (гази й пари можуть виявитися вибухонебезпечними), вимкнути газ, погасити вогонь у печах. Надягти гумові чоботи, плащ, одягти дітей, взяти документи, необхідні теплі речі, тридобовий запас продуктів, що не псуються, сповістити сусідів і швидко, але без паніки виходити із зони можливого зараження перпендикулярно напрямку вітру, на відстань не менш 1,5 км від попереднього місця перебування, до одержання подальших розпоряджень.

Для захисту органів дихання використати протигаз, а при його відсутності - ватно-марлеву пов'язку або підручні вироби із тканини, змочені у воді, 2-5% розчині харчової соди (для захисту від хлору), 2% розчині лимонної або оцтової кислоти (для захисту від аміаку). Для захисту органів дихання можна використати і вироби із тканини, змочені водою, хутряні та ватяні частини одягу. При закритті ними органів дихання, знижується кількість вдихуваних газів, а, отже, і вага ураження. При відсутності засобів захисту, укриттів або якщо немає можливості вийти з району аварії, необхідно залишитися вдома.

Щільно закрити вікна, двері, вентиляційні отвори, димоходи і т.д. Наявні в них щілини заклеїти папером або скотчем. Вхідні двері зашторити, використовуючи щільний матеріал або ковдру. По можливості укритися у ванні або туалеті, тому що ці приміщення не мають зовнішніх стін, завісивши двері вологим простирадлом. Варто також пам'ятати, що при поширенні ХНР легше або важче повітря доцільно перебувати на нижніх або верхніх поверхах будинку відповідно.

У зоні хімічного зараження необхідно строго дотримуватися наступних правил:

- уникати перебування на повітрі;

- при влученні під безпосередній вплив газу або рідини, треба прикрити ніс і рот носовою хусткою, шарфом і т.п., щоб очистити вдихуване повітря;

- якщо неможливо повернутися додому, спробувати знайти яке-небудь закрите або захищене приміщення;

- виходити з району зараження необхідно по підвищених місцях (при ХНР важче повітря, наприклад хлор) або по низинах (при ХНР легше повітря, наприклад аміак) у напрямку, перпендикулярному вітру.

- рухатися швидко, але не бігти та не піднімати пил, не тулитися до будинків і не доторкатися до навколишніх предметів, не наступати на рідини, краплі, або порошкоподібні розсипи невідомих речовин, що зустрічаються на шляху, не знімати, до розпорядження, засобів захисту;

- при виявленні крапель ХНР на шкірі, одязі, взутті, засобах індивідуального захисту зняти їх тампоном вати, папером або носовою хусткою;

- по можливості надати допомогу постраждалим дітям, старим, не здатним рухатися самостійно;

- після виходу із зони зараження необхідно пройти санітарну обробку. Постраждалі звертаються в медичні установи для визначення ступеня поразки та проведення профілактичних і лікувальних заходів.

Про усунення небезпеки хімічної поразки та про порядок подальших дій населення оповіщається штабами ЦЗ або органами міліції. У всіх випадках вхід у житлові, виробничі та інші приміщення дозволяється тільки після контрольної перевірки змісту ХНР у повітрі.

При аваріях на залізничних і автомобільних магістралях, пов'язаних із транспортуванням ХНР, небезпечна зона встановлюється в радіусі 200 м від місця аварії. Наближатися до цієї зони й входити в неї категорично заборонено.

3. Як діяти після хімічної аварії

Вхід у будинки дозволяється тільки після контрольної перевірки змісту в них ХНР. При підозрі на ураження ХНР виключити будь-які фізичні навантаження, прийняти рясне питво (молоко, чай) і негайно звернутися до лікаря. При влученні під безпосередній вплив ХНР з першою нагодою прийняти душ і добре промити частини тіла, найбільш піддані ризику (очі, руки, волосся). Заражений одяг випрати, а при неможливості прання викинути. Зробити ретельне вологе прибирання приміщення.

Утриматися від вживання водопровідної (криничної) води, фруктів і овочів з городу, м'яса худоби і птахів забитих після аварії, до офіційного висновку про їхню безпеку; уникати вживання молока, отриманого після оголошення тривоги, користуватися консервованим або сухим молоком. Безпечно вживати в їжу, консервовані продукти або продукти придбані до початку катастрофи.

Практична частина

1. Виготовлення ВМП

Для виготовлення ватно-марлевої пов'язки прямокутний шматок марлі розміром 100 см х 50 см розкладають на столі. На середину шматка марлі накладається шар вати довжиною 30 см, шириною 20 см і товщиною 1,5 - 2 см. Вільні краї марлі загинають по обидва боки на шар вати, а кінці розрізують приблизно на 30 - 35 см. Надягнута пов'язка повинна добре закривати низ підборіддя, рот і ніс до очних западин. Верхні розрізані кінці пов'язки зав'язують на потилиці, а нижні - на тімені. Нещільності, що утворилися між пов'язкою і обличчям, заставляються ватою.

2. Виготовлення підручних засобів захисту шкірних покривів

Щоб звичайний одяг краще захищав від пари і аерозолів ХНР, його просочують спеціальним розчином. Просоченню підлягає одяг тільки із тканих матеріалів. Для просочення одного комплекту одягу досить 2,5 л розчину.

Для приготування розчину, потрібно взяти 6 л води, нагріти її до 60 – 70⁰С. Потім розчинити в ній 250 - 300 г подрібненого господарського мила, додати 0,5 л мінерального або рослинного масла і розчин знову підігріти. Після цього одяг замочити в розчині, потім несильно вижати і просушити на відкритому повітрі. Просочений в такий спосіб одяг надійно захистить при виході із зараженого району.

Контрольні питання

1. Техногенні аварії, якого характеру найнебезпечніші для населення в Донецькій області?

2. Який сигнал подається при виникненні хімічної небезпеки?

3. Чи необхідно людині знати про ХНО, що перебувають поблизу місця його проживання або роботи?

4. Чи потрібно мати вдома заздалегідь виготовлені ВМП?

5. Чим можливо скористатися для одержання інформації про НС?

6. Яким чином, при одержанні повідомлення про хімічну небезпеку, необхідно підготувати місце свого проживання?

7. У яких випадках, при хімічному зараженні, використовують кисле просочення тканої пов'язки або ВМП, а в яких лужне?

8. На якому поверсі багатоповерхового будинку переважно перебувати людині, залежно від щільності вражаючого ХНР?

9. Де переважніше перебувати при хімічному зараженні - у будинку або на відкритій місцевості й чому?

10. У яку сторону, орієнтуючись на напрямок вітру, необхідно рухатися при виході із зони зараження?

11. Чи потрібно відволікатися на постраждалих людей при виході із зони зараження?

12. Чи повинна санітарна обробка бути обов'язкової при виході із зони зараження?

13. Від кого населення одержує інформацію про відбій хімічної тривоги?

14. Які міри необхідно почати при ураженні ХНР?

15. Яку воду й продукти харчування дозволяється вживати під час і після хімічної аварії?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4

ЗАХИСТ ЛЮДИНИ ВІД ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

НВЧ ДІАПАЗОНУ

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Дія НВЧ випромінювання на навколишнє середовище і організм людини

Характер дії електромагнітного випромінювання НВЧ діапазону визначається різними факторами: щільністю потоку енергії електромагнітного випромінювання (ЕМВ), частотою поля, характером біологічної тканини, які в діапазоні НВЧ поводяться як матеріал з високою провідністю, займаючи проміжне положення між діелектриками і провідниками.

Електромагнітне поле в таких середовищах швидко загасає. У табл. 1 наведені значення глибини проникнення для ряду біологічних тканин.

Таблиця 1. - Глибина проникнення (см) радіохвиль у різні тканини

Довжина хвилі, см							1,23	0,9
Найменування тканини
Шкіра	3,765	2,78	2,18	1,638	0,646	0,189	0, 077
Жир	0,45	12,53	8,52	6,42	2,45	1,1	0,342
М'язи	3,454	2,32	1,84	1,451		0,134
Кришталик ока	9,42	4,39	4,23	2,915	0,50	0,174	0,0706	0,0378
Головний мозок	3,56	4,132	2,072	1,933	0,476	0,168	0,075	0,0378
Кістковий мозок	22,9	20,66	18,73	11,9	9,924	0,34	0,145	0,0730

Діапазон надвисоких частот простирається від 300 МГц до 300 ГГц, включаючи в собі дециметрові, сантиметрові та міліметрові хвилі. Для цього діапазону характерно те, що поле формується досить близько до випромінювача де, як правило, перебуває людина.

НВЧ випромінювання, потрапляючи на людину, частково відбивається від ії поверхні, останнє проникає вглиб тіла і поглинається тканинами. Коефіцієнт відбиття залежить від частоти поля й становить 0,6 - 0,65 на частотах 0,3 - 1,0 ГГц і 0,40 - 0,45 на частотах 30 - 50 ГГц. Глибина проникнення поля в біологічну тканину залежить від частоти поля та характеру тканини. У тканинах з більшим змістом води (м'язи, печінка, шкіра) поглинання поля сильніше і глибина проникнення менша, ніж у тканинах з відносно невеликим змістом води (жир, кістка, кістковий мозок). Випромінювання міліметрового діапазону поглинається в основному поверхневими шарами шкіри; сантиметрового - шкірою і підшкірною клітковиною; дециметрового - внутрішніми органами, де глибина проникнення становить 10 - 15 см.

Розрізняють теплову й інформаційну біологічну дію НВЧ випромінювання на людину.

Теплова дія проявляється в нагріванні тканин. Граничний рівень теплової чутливості людського тіла становить близько 10 мВт/см². При перевищенні цього рівня системи терморегуляції людського організму не повністю виконують свої функції, і відбувається перегрів кліток тканин тіла. При локальному нагріванні окремих частин тіла за рахунок кровотіку тепло відводиться від місця, що нагрівається, і розподіляється по всьому тілу, тим самим трохи нейтралізуючи шкідливу дію НВЧ випромінювання.

Деякі органи мають дуже мало кровоносних судин (кришталик ока, сім’яники) і їхнє ушкодження (наприклад, катаракта ока) може відбутися при щільності потоку енергії, близької до граничного.

Інформаційна дія НВЧ випромінювання спостерігається при потужності нижче теплового порога. Тут механізм визначається дією НВЧ випромінювання на електричну (по своїй природі) нервову сигнальну систему людини.

Електромагнітне поле діє як стресор, викликаючи підвищену стомлюваність, почуття розбитості, головний біль. Спостерігається зменшення частоти серцевих скорочень, підвищення кров'яного тиску. Проявляється синергетична дія НВЧ випромінювання, тобто людина гірше переносить інші несприятливі фактори: шум, вібрацію, підвищену температуру і т.д. Інформаційна дія НВЧ випромінювання на людину проявляється починаючи із щільності потоку енергії десятків мкВт/см².

При імпульсній або переривчастій дії електромагнітних хвиль спостерігається їхня кумулятивна дія, тобто сумарний біологічний ефект виявляється приблизно пропорційним загальної поглиненої енергії за увесь час опромінення.

Гранично допустимі рівні опромінення встановлюються з урахуванням всіх особливостей дії НВЧ випромінювання. Нормуються гранично допустима щільність потоку енергії ЩПЕ_гдр і гранично допустиме енергетичне навантаження ЕН_гдн, що падає на людину за робочий день.

Для безпеки життєдіяльності населення граничний рівень ЩПЕ при безперервному опроміненні становить - 10 мкВт/см².

У кожному разі, навіть при короткочасній дії ЩПЕ не повинна перевищувати 1000 мкВт/см². У противному випадку необхідно користуватися індивідуальними засобами захисту.

Міри захисту від НВЧ випромінювання

Міри захисту від НВЧ випромінювання ділять на організаційні, технічні та індивідуальні. Організаційні міри приймаються при організації виробництва, місця робітника та режиму роботи. Існують "захист відстанню" від джерела випромінювання до робочого місця і "захист часом" перебування людини в електромагнітному полі.

"Захист відстанню" заснований на тім, що ЩПЕ джерела випромінювання в дальній зоні убуває обернено пропорційно квадрату відстані, тобто:

ЩПЕ=Р/4pr², (1)

де Р - випромінювана потужність, Вт.

Для захисту населення від НВЧ випромінювання телецентрів, радіопередаючих центрів, радіолокаційних станцій організуються санітарно - захисні зони.

Захист обмеженням часу перебування людини в робочій зоні використається при відсутності інших можливостей знизити інтенсивність випромінювання до допустимого рівня.

До колективних мір захисту відноситься екранування апаратури, джерел випромінювання і виробничих приміщень, використання радіопоглинаючих покриттів. Конструкція дверей шаф з апаратурою, оглядових і вентиляційних отворів, фланцевих з’єднань хвилевідних ліній передачі НВЧ потужності повинна забезпечувати персонал від випромінювання. У виробничих приміщеннях для захисту персоналу використовуються суцільні екрани, що повністю оточують джерело випромінювання, а також екрани - ширми, що захищають робоче місце. Конструкції екранів і матеріали з яких вони зроблені повинні забезпечувати надійний захист персоналу від опромінення, не порушуючи нормальної роботи апаратури. Ступінь ослаблення екрана визначається матеріалом конструкції та залежить від частоти випромінювання. Екрануюча дія застосовуваних матеріалів заснована на поглинанні частини минаючої через них енергії (композиційні матеріали), або на відбиваючих властивостях (метали).

Найкращі екрануючі властивості мають суцільні металеві екрани з міді, алюмінію, а також металеві сітки (їхня перевага полягає в тому, що вони проглядаються та вентилюються).

Індивідуальні засоби захисту використовуються в тих випадках, коли організаційні та колективні міри захисту виявляються недостатніми. До індивідуальних засобів захисту відносяться: захисний одяг зі спеціальної тканини з металевими нитками і захисні окуляри з металевою сіткою або склом, покритим світлопроводячим шаром металу. Захисний одяг і окуляри повинні забезпечувати ослаблення поля у НВЧ діапазону на 20-30 дБ.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Чим визначається характер дії НВЧ випромінювання?

2. Як впливає НВЧ випромінювання на різні тканини і органи людини?

3. У яких межах знаходиться частотний діапазон НВЧ випромінювання?

4. Яку біологічну дію робить ЕМВ НВЧ діапазону на людину?

5. У чому полягає теплова дія НВЧ випромінювання на біологічні тканини?

6. Які особливості інформаційної дії НВЧ випромінювання на організм людини?

7. Як взагалі впливає електромагнітне поле на організм людини?

8. Назвіть нормовані параметри ЕМВ.

9. Приведіть класифікацію мір захисту від НВЧ випромінювання.

10. Опишіть «захист відстанню» і «захист обмеженням часу».

11. Що відносять до колективних мір захисту від НВЧ?

12. Перелічите індивідуальні засоби захисту від НВЧ випромінювання, і в яких випадках вони застосовуються?

13. Які повинні бути міри безпеки при роботі поблизу джерел НВЧ випромінювання?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5

НІТРАТИ У ПРОДУКТАХ ХАРЧУВАННЯ

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Джерела надходження нітратів у ґрунт

В оброблюваних ґрунтах спостерігається постійне зменшення змісту азоту за рахунок видалення рослин із ґрунту і процесів вилущення. Нітрати та нітрити легко вимиваються водою, тому для одержання високих урожаїв необхідне застосування мінеральний і органічних (гній, компост) добрив або їхніх композицій.

Важливо вносити строго певні дози добрив, при яких нітрати не поглинаються в концентраціях, більших ГДК; застосовувати повільно діючі форми добрив (гранули, покриті захисною плівкою).

Коефіцієнт використання азотних добрив складає 40 – 60 %. Надлишкове вживання добрив не тільки веде до акумуляції нітратів у рослинах, але й приводить до забруднення ними водойм і ґрунтових вод. Ця тенденція відзначається в усьому світі. Антропогенними джерелами забруднення водоймищ нітратами також є металургія, хімічна, целюлозно-паперова та харчова промисловості.

ГДК нітратів регламентується ДСТУ. Для суми нітратів Na, K, Ca, NH⁺₄ у ґрунті прийняте значення 130 мг/кг (клас небезпеки 3), у вододжерелах – 45 мг/л (клас небезпеки 2).

Смертельна для людини доза нітратів - 8 - 15 г, припустиме добове споживання 5 мг/кг.

Накопичення нітратів різними культурами

Існують сортові розходження з акумуляції нітратів, обумовлені різною реакцією на умови навколишнього середовища, тривалістю періоду вегетації сортів, а також генетично закріпленим рівнем нітраторедуктази. Недоспілі овочі (кабачки баклажани і картопля), а також сорти раннього дозрівання містять нітратів більше, ніж ті, що досягли нормальної збиральної зрілості. Найвищий зміст нітратів (мг/кг) відзначається в буряку (200 - 4500), капусті (600 - 3000), салаті (400 - 2900), зеленій цибулі (до 1400). Найбільш низьке - у цибулі ріпчастої (60), томатах (10 - 180), часнику (40).

Для овочів і фруктів встановлені наступні значення гранично допустимих концентрацій нітратів (табл. 1).

Таблиця 1. - Гранично допустимі концентрації нітратів у продуктах рослинництва

Продукт	Зміст, мг/кг
Картопля
Капуста білокачанна рання
Капуста білокачанна пізня
Морква рання
Морква пізня
Томати (ґрунтові/тепличні)	150/300
Огірки (ґрунтові/тепличні)	150/400
Буряк харчовий
Цибуля ріпчаста
Листові овочі (салат, петрушка, кріп)
Перець солодкий
Kабачки
Дині
Кавуни
Виноград
Яблука, груші

Дія нітратів на організм людини

Самі по собі нітрати малотоксичні. При надходженні з їжею в малих кількостях, вони не накопичуються та легко виводяться з організму. У випадку надходження нітратів у більших кількостях відбувається їхнє часткове відновлення до нітритів, токсичність яких у 100 разів більше токсичності нітратів. Крім того, у кишечнику людини нітрати під впливом кишкової мікрофлори також здатні перетворюватися в нітрити.

Всмоктавшись із кишечнику в кров, нітрити взаємодіють із гемоглобіном крові й блокують його дихальну функцію, перетворюючи частину гемоглобіну в метгемоглобін, нездатний переносити кисень від легенів до тканин. При утворенні великої кількості метгемоглобіну (30 – 40 %) виникає кисневе голодування тканин, що може викликати поразку центральної нервової системи. При змісті метгемоглобіну в крові 15 – 20 % виникає легка слабість, запаморочення, ціаноз, головний біль. Метгемоглобін - досить стійка сполука, і він повільно переходить у гемоглобін, тому, щоб прискорити цей процес, потрібно вдихати чистий кисень.

Ознаки отруєння нітратами

Отруєння супроводжується нудотою, задишкою, кашлем, болями в області серця (явище гострої серцево-судинної недостатності), ознаками міокардиту, токсичного нефриту.

Перша допомога при отруєннях

1. Рясне промивання шлунка.

2. Прийом активованого вугілля.

3. Прийом сольових проносних.

4. Свіже повітря.

Шляхи зниження змісту нітратів у продуктах харчування

при готуванні їжі

• Ретельне промивання овочів (знижує зміст нітратів на 10-12 %).

• Теплова кулінарна обробка (варіння) зі зливом первинної, після закипання, води (зниження до 80 %).

• Вибір посуду (не рекомендується готовити їжу в алюмінієвому посуді, тому що алюміній виступає як каталізатор при перетворенні нітратів у нітрити).

• Соління, квашення, маринування (нітрати переходять у розсіл або маринад, що надалі не використовується - зниження в 2,1 - 2,3 рази).

• Тривале зберігання овочів - кілька місяців (зниження на 30 - 50 %).

• Різноманітне харчування.

• Вимочування картоплі в 1%-му розчині повареної солі або аскорбінової кислоти на протязі доби (зниження до 90 %).

• Готування соків, пюре.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. З якою метою нітрати використовуються в сільському господарстві?

2. Які ГДК нітратів у ґрунті й водоймах?

3. Які летальна доза й припустиме добове споживання нітратів для людини?

4. Які фактори впливають на зміст нітратів у сільськогосподарських рослинах?

5. Як розподіляється надходження нітратів до організму людини?

6. Як впливають нітрати та нітрити на організм людини?

7. Перелічити ознаки отруєння нітратами.

8. Назвіть заходи першої допомоги при отруєнні нітратами.

9. Шляхи зниження змісту нітратів у продуктах харчування.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНАХ

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Дата добавления: 2014-12-17