КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Модуль 3 Цивільний захист 3 страница
Кізах - коефіцієнт захисту і -го укриття;
У таблицях Ж.1 і К.1 приведені коефіцієнти захищеності людей від ХНР при використанні різних тимчасових укриттів, а також засобів індивідуального захисту. У таблиці Л.1 приведені орієнтовні дані по структурі уражених.
2.4 Порядок нанесення зон зараження на топографічні карти і схеми
Зона можливого зараження хмарою ХНР на картах (схемах) обмежена колом, півколом або сектором, що має кутові розміри φ і радіус, рівний глибині зони зараження Г. Кутові розміри залежно від швидкості вітру за прогнозом приведені в (таблиця 1 п. 2.2.2). Центр кола, півкола або сектора співпадає з джерелом зараження. Зона фактичного зараження, що має форму еліпса, включається в зону можливого зараження. Зважаючи на можливі переміщення хмари ХНР під впливом вітру фіксоване зображення зони фактичного зараження на карти (схеми) не наноситься. На топографічних картах і схемах зона можливого зараження має вигляд кола, півкола або сектора. 1. При швидкості вітру за прогнозом менше 0,5 м/с зона зараження має вигляд кола. Точка "0" відповідає джерелу зараження; кут φ = 3600; радіус кола рівний Г. 2. При швидкості вітру за прогнозом 0,6 - 1 м/с зона зараження має вигляд півкола. Точка "0" відповідає джерелу зараження; кут φ = 1800; радіус півкола дорівнює Г; бісектриса кута співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована по напряму вітру. 3. При швидкості вітру за прогнозом більше 1 м/с зона зараження має вигляд сектора. Точка "0" відповідає джерелу зараження; кут φ = 900 при швидкості вітру від 1,1 до 2 м/с і φ = 450 при швидкості вітру більше 2 м/с; радіус сектора дорівнює Г; бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована по напряму вітру. Площа розливу (джерело зараження) наноситься тільки на великомасштабні схеми або карти синім кольором. У інших випадках джерело зараження береться за точку, з якої походить поширення пари отруйної хмари. З внутрішньої сторони зовнішні межі зони зараження відтіняють жовтим кольором. Поряд з джерелом зараження чорним кольором наносяться наступні дані: в чисельнику показується найменування і кількість викинутого в довкілля ХНР; у знаменнику - дата і час викиду. Вказані вище розміри "зони можливого зараження" наносяться на схеми і карти для вироблення і ухвалення рішення на організацію захисту виробничого персоналу об'єкту і населення.
3 ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКІВ
Початкові дані На хімічно небезпечному об'єкті 15 липня 20.. р. в 2.00 ночі сталося руйнування обвалованої ємності (висота обваловки - 4 м) об'ємом 200 м3, що містила хлористий водень, з нормативним коефіцієнтом заповнення резервуару - 0,8. На відстані 2 км від місця аварії починається житлова забудова площею 18 км2, з щільністю населення 4500 чол/км2. У момент аварії температура повітря складала 20 0С; швидкість вітру - 2 м/с (вітер спрямований у бік житлового масиву); хмарність відсутня. Оцінити хімічну обстановку в житловому районі через 2 години після аварії, якщо прийняти, що уся забудова знаходиться в зоні зараження. Населення не оповіщене про подію.
РІШЕННЯ І. Розрахунок глибини і площі зони зараження, тривалість вражаючої дії ХНР і часу підходу зараженого повітря до житлового масиву
1. По таблиці А.1 визначаємо міру вертикальної стійкості атмосфери при швидкості вітру 2 м/с, ясній погоді і часу 2.00 години ночі. Міра вертикальної стійкості – інверсія (1).
2. Визначимо масу розлитого хлористого водню по формулі:
де Vx - об'єм резервуару (Vx = 200 м3); d - щільність зрідженого хлороводню (d = 1,191 т/м3 по таблиці. В. 1); п - нормативний коефіцієнт заповнення резервуару (п = 0,8). _____________ 1) 15 липня на широті України схід сонця відбувається в 5.03, а захід - в 21.04. У зв'язку з цим час доби 15 липня розподіляється таким чином: - - ніч - 23.05 - 5.02; - - ранок - 5.03 - 7.03; - - день - 7.04 - 21.04; - - вечір - 21.05 - 23.04.
3. По формулі (1) визначаємо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі:
Qэ1 = К1К3К5К7 Q0
По таблиці В. 1 знаходимо коефіцієнти К1 = 0,28; К3 = 0,3; К7 = 1. Коефіцієнт К5 при інверсії дорівнює 1 (пояснення до формули (1)).
4. По рівнянню (13) визначаємо тривалість вражаючої дії (час випару) хлористого водню:
Товщина шару рідини при розливі в піддон рівна h = H - 0,2 (див. п. 2.1). Коефіцієнти: К2 = 0,037 (таблиця В.1); К4 = 1,33 при швидкості вітру 2 м/с (таблиця Г.1).
5. З вираження (5) визначаємо еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі:
Коефіцієнти К1, К2, К3, К4, К5 такі ж як і у формулах (1) і (13). Коефіцієнт К6 визначається з пояснення до формули (5). Коефіцієнт К7 = 1 (таблиця В.1) для вторинної хмари.
.
6. По таблиці Б.1 знаходимо глибину зони зараження для первинної хмари. Для Qэ1 = 16,00 т глибина зони зараження знаходиться методом інтерполяції:
7. Для вторинної хмари для Qэ2 = 0,78 т глибина зони зараження визначається по таблиці Б.1 інтерполяцією:
8. Розраховуємо повну глибину зони зараження (формула (7)):
9. По рівнянню (8) визначаємо гранично можливе значення глибини перенесення повітряних мас:
10. Розрахункова глибина зони зараження приймається рівною Гр = 15,42 км як мінімальна з Г і Гп.
11. Розраховуємо площу зони можливого зараження по (10):
12. Визначаємо по рівнянню (11) площу зони фактичного зараження:
.
13. Визначаємо час підходу зараженого повітря до об'єкту по формулі (12):
ІІ. Розрахунок кількості і структури уражених 14. Проводимо оцінку наслідків аварії в місті: а) по таблиці Д.1 на 2.00 ночі знаходимо середній коефіцієнт захищеності при дії первинної хмари. Оскільки первинна хмара діє нетривало, розрахунок виробляється на мінімальний час, приведений в таблиці, - 15 хвилин після дії отруйної речовини. К'зах = 0,95. По формулі (15) визначаємо кількість уражених:
б) аналогічно, як і для первинної хмари, по таблиці Д.1 визначаємо середній коефіцієнт захищеності при дії вторинної хмари через 2 години після аварії (початкові умові). Д''зах = 0,36. По рівнянню (15) визначаємо кількість уражених (за винятком уражених від первинної хмари):
.
в) сумарна кількість уражених:
15. Відповідно до таблиці Л.1 оцінюємо структуру уражених: - - смертельні - 15 % - 53298 * 0,15 = 7995 чоловік; - - важкій і середній мірі - 10 % - 53298 * 0,1 = 5330 чоловік; - - легкій і середній мірі - 25 % - 53298 * 0,25 = 13324 людини; - - порогові - 50 % - 53298 * 0,5 = 26649 чоловік.
Перевірка: 7995 + 5330 + 13324 + 26649 = 53298 чол.
Таблиця А.1 - Визначення міри вертикальної стійкості атмосфери за прогнозом погоди
_________________________________ Примітки: 1. Позначення: ін - інверсія; із - ізотермія; к - конвекція; букви в дужках - при сніговому покриві. 2. Під терміном "ранок" розуміється період часу протягом 2 годин після сходу сонця; під терміном "вечір" - протягом 2 годин після заходу сонця. Період від сходу до заходу сонця за вирахуванням двох уранішніх годин - день, а період від заходу до сходу сонця за вирахуванням двох вечірніх годин - ніч. 3. Швидкість вітру і міра вертикальної стійкості повітря приймаються в розрахунках на момент аварії. Таблиця Б.1 - Глибина зони зараження (км)
Продовження таблиці Б.1
Таблиця В. 1 - Характеристика ХНР і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
Продовження таблиці В. 1
Продовження таблиці В. 1
Примітки: 1. Щільність газоподібних ХНР в графі 3 приведені для атмосферного тиску. При тиску в місткості, відмінному від атмосферного, щільність визначена шляхом множення графи 3 на значення тиску (у атмосферах). 2. Значення К7 в графах 10 - 14 в чисельнику приведені для первинної хмари, в знаменнику - для вторинної хмари.
Дата добавления: 2014-12-17; Просмотров: 343; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |