Структура програми навчального курсу

Вступ

Вопросы для самопроверки

1. В чем подхода к креативности П. Торенса?

2. Каковы особенности понимания креативности в подходе Дж. Гилфорда?

3. Какие вы знаете способы диагностики кративности?

Динамічні процеси сучасного суперечливого світу ставлять кожну людину в складні умови соціального життя. Зростаюча напруга, пов’язана із зміною ціннісних орієнтацій, необхідність пошуку і швидкого знаходження рішень, стресові ситуації – все це проблеми людського буття, збереження і розвитку особистості, її внутрішнього світу, світоглядної культури.

У сучасних умовах світоглядні уявлення і переконання молоді формуються в контексті переоцінки нашого історичного минулого, утвердження плюралізму, розмаїття думок, поглядів на різні питання суспільного життя.

У більшості країн світу філософія посідає чільне місце в системі гуманітарних дисциплін, які вивчаються у вищій школі. Загальновідомо, що від гуманітарної освіти значною мірою залежить творчий потенціал особистості. Вуз покликаний вчити студента сміливо висловлювати і захищати власну точку зору. Оволодіння основами філософських знань допомагає студенту стати не просто «вузьким спеціалістом» у певній галузі, а фахівцем, який уміє мислити і діяти самостійно.

Дана дисципліна поєднана міжпредметними зв’язками з дисциплінами «Культурологія (культурологія, етика, естетика)», «Соціологія», «Політологія».

Метою вивчення дисципліни є формування системи знань про буття людини, найістотніші взаємовідносини з природою, суспільством і духовним життям у всіх основних формах його існування; про суспільно-історичну природу релігії, закономірності її виникнення і функціонування в сучасному світі; про способи доведення і спростування, що забезпечують досягнення об’єктивної істини.

Завданням вивчення дисципліни євивчення основних досягнень світової та української філософії, ознайомлення з головними філософськими дисциплінами (онтологією, гносеологією, антропологією, соціальною філософією); опанування ключових положень релігієзнавства – генезису, становлення і розвитку релігійних систем, специфіки їх функціонування в сучасному світі; розв’язання проблем свободи совісті й толерантності в міжконфесійному діалозі, процесу пізнання людини і форм правильного мислення.

Предметом вивчення є історично змінні форми співвідношення буття і духовності, матерії та духу, закони і форми мислення.

В результаті вивчення курсу «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)» студент повинен:

Знати:

- роль філософії у житті суспільства, її гуманістичну спрямованість;

- особливості розвитку світової філософської думки на різних етапах її формування;

- особливості розвитку філософії України на різних етапах її становлення;

- предмет філософії, її понятійно-категоріальний апарат у межах програми;

- зміст філософських проблем буття;

- суть пізнавального процесу, його етапи та методи;

- основні проблеми людського існування, їх вплив на розвиток природи людини, суспільства;

- глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення в ім’я майбутнього людства;

- основний зміст усіх розділів, напрямки релігійної думки, її місце в системі духовної культури, у житті суспільства взагалі; вплив її на розвиток суспільних відносин;

- механізми виникнення і функціонування релігії, її основні типи і форми;

- конституційні гарантії та правове регулювання свободи совісті;

- основні поняття і терміни логіки;

- правила побудови умовиводів і суджень;

- основні закони логіки;

- логічні основи теорії аргументації.

Вміти:

- самостійно та аргументовано мислити;

- формувати свою власну активну життєву позицію до проблем людського існування;

- використовувати набуті знання при аналізі проблем сьогодення;

- аналізувати головні проблеми розвитку природи, людини, суспільства;

- опанувати на основі ґрунтовного, фундаментального знання про релігію самостійний стиль мислення;

- засвоїти специфіку предмету навчальної дисципліни, якою є наукові дослідження релігії, тобто знання психологічних, соціологічних, етичних теорій, які з’ясовують природу сутність релігії, специфіку окремих її форм;

- застосовувати набуті знання при аналізі проблем, пов’язаних із релігіями, що поширені на території України;

- правильно будувати думки;

- логічно і аргументовано доводити істину або спростовувати хибні положення;

- використовувати набуті знання у професійній діяльності;

- самостійно мислити, здійснюючи міждисциплінарні зв’язки та використовуючи знання наук, які забезпечують краще засвоєння понять і термінів, законів логіки.

Основними видами аудиторних занять є лекції та семінарські заняття.

Однією із форм організації навчання з навчальної дисципліни є індивідуальні завдання. До індивідуальних завдань відносяться реферати.

Індивідуальні заняття з даного курсу спрямовують здебільшого на поглиблення вивчення студентами навчальної дисципліни, проводяться з одним або декількома студентами. Індивідуальні завдання передбачають створення умов для найповнішої реалізації творчих можливостей студентів, які виявляють особливі здібності в навчанні та нахил до науково-дослідної роботи і творчої діяльності.

Навчальними планом передбачається самостійна робота студентів. Головним при самостійному опрацюванні курсу «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)» повинно бути вивчення літератури, рекомендованої у програмі. Самостійна робота може виконуватися в бібліотеці, навчальному кабінеті, а також в домашніх умовах.

На самостійне вивчення виносяться окремі теми навчальної дисципліни з метою:

1. Закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять; самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом.

2. Формування умінь і навичок самостійної розумової праці.

3. Розвиток самостійного мислення.

В організації навчального процесу з дисципліни «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)» застосовується поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється за результатами роботи студентів на семінарських заняттях, при виконанні самостійної роботи, індивідуальних навчально-дослідних завдань. Підсумковий контроль проводиться у формі ПМК (ІІІ семестр) та письмового екзамену (ІV семестр).

«ФІЛОСОФІЯ (філософія, релігієзнавство, логіка)»

(за вимогами ECTS)

Дата добавления: 2014-12-17