Опис предмета курсу

Предмет: історично змінні форми співвідношення буття і духовності, матерії та духу, закони і форми мислення.

МЕТА: формування системи знань про буття людини, найістотніші взаємовідносини з природою, суспільством і духовним життям у всіх основних формах його існування; про суспільно-історичну природу релігії, закономірності її виникнення і функціонування в сучасному світі; про способи доведення і спростування, що забезпечують досягнення об’єктивної істини.

Курс: Перший	Галузь знань, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів ЕСТS: 4     Модулів: 4   Змістових модулів: 3     Загальна кількість годин: 216     Тижневих годин: 2	0501 – «Економіка і підприємництво»   Економічна освіта   Бакалавр	Нормативний   3-4 семестр   Лекції (теоретична підготовка): 35 год.   Семінари: 52 год.   Самостійна робота: 94 год.   Індивідуальна робота: 32 год.   Вид контролю – ПМК, письмовий екзамен

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Тема	Лекції	Семінарські заняття	Самостійна робота	Індивідуальна робота
МОДУЛЬ 1
Змістовий модульI.Релігієзнавство	Індивідуальне навчально-дослідне завдання
1. Релігія як форма світогляду, її предмет і функції
2. Релігійно-філософські системи Стародавнього світу
3. Етнонаціональні, світові та новітні релігійні системи
4. Свобода совісті та толерантність
Змістовий модуль IІ.Логіка
5. Логіка як основа філософського світогляду
6. Основи понятійного мислення
7. Складові форми мислення, судження та умовиводу
8. Логіка дискурсу
Модульний контроль 1
МОДУЛЬ 2 Індивідуальні навчально-дослідні завдання (реферати)
МОДУЛЬ 3
Змістовий модуль ІІІ. Філософія
9. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві				Індивідуальне навчально-дослідне завдання
10. Філософія античного світу
11. Філософія середньовічного суспільства
12. Філософія Відродження та Реформації
13. Філософія Нового часу та доби Просвітництва
14. Німецька класична філософія та марксизм
15. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
16. Сучасна світова філософія
17. Онтологія
18. Гносеологія
19. Антропологія
20. Соціальна філософія
Модульний контроль 2
МОДУЛЬ 4 Індивідуальні навчально-дослідні завдання (реферати)
Письмовий екзамен
Усього:

2. ПРОГРАМА дисципліни

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО

Тема 1. Релігія як форма світогляду, її предмет і функції

Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань. Предмет, категорії й аспекти релігієзнавства. Релігія як феномен духовної культури.

Тема 2. Релігійно-філософські системи Стародавнього світу

Походження релігії, еволюція релігійних вірувань. Історичні умови виникнення ранніх форм релігійних уявлень: племінних культів і магії, фетишизму, анімізму, тотемізму, землеробських культів, шаманізму. Релігії народів Малої Азії, Східного Середземномор’я і стародавнього Дворіччя. Релігія античного світу: Єгипту, Індії, Греції, Риму.

Тема 3. Етнонаціональні, світові та новітні релігійні системи. Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні

Пізні національні релігії, їх зв’язок з ранніми національними релігіями. Іудаїзм. Індуїзм. Конфуціанство. Даосизм. Синтоїзм. Зороастризм. Джайнізм. Сикхізм.

Буддизм: історія і сучасність. Християнство: витоки, еволюція, сучасний стан. Іслам, основні напрями в ісламі.

Класифікація нових релігійних течій та організацій як продукту сучасного етапу розвитку суспільства. Неохристиянські рухи. Релігії орієнталістського напряму. Синтетичні релігії. Езотеричні об’єднання. Неоязичництво. Сатанізм. Сайєнтологічні рухи.

Дохристиянські вірування українського народу. Християнство в контексті історії і культури українського народу. Становлення християнства на українських землях. Сучасне становище православ’я в Україні. Українська греко-католицька церква: історія і сучасність. Нові релігійні течії та організації в Україні.

Тема 4. Свобода совісті та толерантність

Сутність свободи совісті, її формування та розвиток. Правовий зміст свободи совісті. Конституція і законодавство України про свободу совісті. Міжнародне право про свободу совісті.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

ЛОГІКА

Тема 5. Логіка як основа філософського світогляду

Логіка як наука, основні етапи її розвитку. Формальна логіка і її види. Традиційна формальна логіка. Закони формальної логіки. Формальна і діалектична логіка. Семіотичний характер логіки. Знак і його види. Значення знаку (структура значення, предметне і смислове значення). Виміри і рівні знакового процесу (синтаксис, семантика, прагматика; об’єктивна мова, метамова).

Тема 6. Основи понятійного мислення

Поняття (визначення). Методи утворення понять (аналіз, порівняння, абстрагування, синтез). Поняття і образ. Поняття і ім’я. Взаємозв’язок образу, емоції і поняття в процесі мислення. Зміст і обсяг поняття. Співвідношення між обсягом і змістом поняття. Обмеження обсягу і узагальнення понять. Типи співвідношення обсягів понять. Операції над поняттями. Поділ понять. Визначення понять.

Тема 7. Складові форми мислення, судження та умовиводу

Судження; його структура (суб’єкт, предикат, зв’язка). Основні види суджень. Судження і речення. Поділ суджень.

Види умовиводів. Правильність та істинність міркувань. Поняття силогізму; простий категоричний силогізм; структура простого категоричного силогізму. Безпосередні умовиводи (перетворення, обернення, протиставлення предикату).

Індуктивний умовивід та його структура. Правила індукції. Види індукції. Метод наукової індукції. Аналогія та її види. Моделювання та його види. Мислений експеримент. Гіпотеза та її види.

Тема 8. Логіка дискурсу

Логіка питань та відповідей. Класифікація видів питань та відповідей. Правила формулювання питання і відповіді.

Діалог і його значення. Стратегія і тактика діалогу. Логіка, прагматика і етика діалогу.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IІІ

ФІЛОСОФІЯ

Тема 9. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві

Філософія і життя. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії. Специфіка філософського освоєння дійсності.

Філософія і світогляд. Основні рівні світогляду. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука і філософія. Філософія в системі культури.

Основні функції філософії: світоглядна, пізнавальна, методологічна, соціально-практична, культурно-виховна. Соціальна спрямованість філософського знання. Загальнолюдські цінності у філософії. Гуманістичний зміст філософії.

Тема 10. Філософія античного світу

Становлення філософського знання. Міфоепічні засади філософії. Релігійні основи філософії.

Давньокитайська і давньоіндійська філософія. Грецька антична філософія. Досократична філософія, її універсалістські орієнтації (Мілетська школа, Геракліт, піфагорізм). Класична еллінська філософія (софісти, Сократ, Платон, Аристотель). Елліністичний період (епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм). Історичне значення античної філософії.

Тема 11. Філософія середньовічного суспільства

Передумови виникнення середньовічної філософії. Релігійний характер філософської думки. Виникнення середньовічної парадигми західноєвропейської філософії.

Патристика – перша спроба філософського обґрунтування християнства (Августин Блаженний, Іоанн Дамаскін). Схоластика і екзистенційно-містична лінія середньовічної філософії. Фома Аквінський – великий схоласт середньовіччя. Вчення про людину в філософії Фоми Аквінського. Реалізм і номіналізм. Значення середньовічної філософії.

Тема 12. Філософія відродження і Реформації

Відродження (Ренесанс) епоха найбільших змін соціально-економічного і культурного життя Західної і Центральної Європи. Головні напрями та риси філософії епохи Відродження. Антропоцентризм філософії епохи Відродження, її гуманістичний характер.

Пантеїстична філософія природи Джордано Бруно. Нові концепції держави і права у філософії Н. Макіавеллі, Ж. Бодена, Т. Мора, Т. Кампанелли. Геліоцентрична теорія М. Коперника. Значення філософії епохи Відродження.

Тема 13. Філософія Нового часу та доби Просвітництва

Суспільно-економічні передумови виникнення філософії Нового часу. Характерні риси епохи Нового часу. Філософія Нового часу.

Проблема методу в філософії (Бекон, Декарт). Проблема субстанції у філософії ХVІІ ст. (Спіноза, Лейбніц).

Філософія епохи Просвітництва ХVІІІ ст., її характерні риси (Монтеск’є, Вольтер, Руссо, Ламетрі, Дідро, Гольбах).

Тема 14. Німецька класична філософія та марксизм

Німецька класична філософія – значний етап у розвитку світової філософії. І. Кант – основоположник німецької класичної філософії. Значення філософії І. Канта. Філософія Г. Гегеля – вище досягнення німецької класичної філософії. Антропологічний, метафізичний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

Німецька класична філософія – теоретичний фундамент марксизму. Особливості філософії марксизму.

Тема 15. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні

Джерела української філософської думки. Основні риси філософських поглядів у Київській Русі (Х-ХІІ ст.).

Філософія періоду Відродження (ХVІ-ХVІІ ст.). Філософія в Києво-Могилянській академії.

Г. Сковорода – родоначальник української класичної філософії.Філософські ідеї в Україні в ХІХ-ХХ ст. Значення Кирило-Мефодіївського братства у розвитку філософських ідей (М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко). Філософія серця П.Д. Юркевича. Лейтмотив творчості видатних українських письменників та філософів М. Драгоманова, Л. Українки, І. Франка, М. Грушевського.

Новітня українська філософія, її характерні риси. Екзистенціально-романтична філософська хвиля початку ХХ ст. Культурно-філософський підйом 20-х років і «розстріляне відродження». Філософія українських «шестидесятників» і «друге відродження». Мислителі української діаспори.

Тема 16. Сучасна світова філософія

Некласична філософія кінця ХІХ – початку ХХ ст., її основні напрямки. Ірраціоналістичні вчення німецьких філософів Артура Шопенгауера та Фрідріха Ніцше.

Прагматизм як суб’єктивно-ідеалістичний напрямок у філософії (Ч. Сандерс, В. Джемс, Д. Д’юі).

Екзистенціальна філософія (С. К’єркегор, М. Хайдеггер, К. Ясперс, А. Камю, Ж.-П. Сартр).

Психоаналіз і неофрейдизм (З. Фройд, К. Юнг, Е. Фромм).

Еволюція релігійної філософії ХХ ст. (Е. Жильсон, Ж. Марітен, К. Ранер).

Тема 17. Онтологія

Світ як єдність об’єктивної дійсності і людських сутнісних сил. Філософський зміст категорії «буття». Категорії як структури буття. Єдність матерії, руху, простору, часу. Проблема взаємовідношення буття і духу.

Виникнення і природа свідомості. Структура свідомості. Свідомість і самосвідомість. Проблема свідомості в історії філософії. Співвідношення біологічного і соціального у походженні свідомості. Відображення як всезагальна властивість матерії. Становлення технічного відображення. Відображення та інформація. Проблема діалогу людини і комп’ютерних систем. Проблема ідеального. Свідомість, практика, досвід, пізнання.

Діалектика в історико-філософському аспекті. Поняття закону. Закони діалектики: взаємного переходу кількісних змін у якісні, єдності та боротьби протилежностей, заперечення заперечення. Принципи і категорії діалектики. Діалектична суперечність як джерело розвитку. Основні положення діалектики. Альтернативи діалектики.

Тема 18. Гносеологія

Сутність та структура пізнавального процесу. Єдність чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні. Об’єкти і суб’єкти пізнання. Об’єкт-суб’єктивна і суб’єкт-суб’єктивна пізнавальна ситуація. Творчість та інтуїція у пізнанні. Пізнання і знання. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.

Поняття практики. Форми і рівні практичної діяльності. Функції практики. Діяльність – центральний пункт зв’язку людини і дійсності.

Філософська концепція творчості. Синтезуюча природа творчості. Форми творчого синтезу.

Поняття методу. Методологія як система методів. Загальний характер філософських методів. Сучасні методи пізнання. Логіка наукового дослідження та її етапи (проблема, факт, гіпотеза, теорія, ідея, вищі щаблі систематизації пізнавального процесу). Проблема істини у філософії. Істина об’єктивна, суб’єктивна, абсолютна і відносна. Сутність соціального та економічного пізнання, їх взаємозв’язок.

Тема 19. Антропологія

Сучасні концепції про походження людини. Людина як суб’єкт предметно-практичної діяльності. Цілепокладання як спосіб людської життєдіяльності.

Буття людини. Єдність біологічного і соціального в людині. Людське буття як практично-духовний горизонт світу.

Цінності як ядро світоглядної проблематики. Структура цінностей. Людина в системі цінностей. Компоненти ціннісного вибору: переживання, потреби, емоції, віра, воля, ідеал. Проблема втілення ідеалу.

Філософська проблема взаємовідношення душі і тіла людини. Поняття про духовну досконалість. Цінності і їх роль у житті суспільства. Вищі духовні цінності людського буття.

Тема 20. Соціальна філософія

Основні підходи до розуміння суспільства (М. Вебер, Т. Парсонс, К. Маркс). Форми організації суспільного буття. Соціум як історичний процес. Предметність, діяльність і спілкування – форми існування соціуму. Соціальна спільність. Соціальна група. Суспільство і природа як підсистема об’єктивної реальності. Єдність природи і суспільства. Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система.

Філософія історії: предмет і напрямки. Єдність і багатоманітність історії. Суспільно-економічна формація. Цивілізація – історія поняття. Історичний процес як множина цивілізацій. Монадологічне розуміння цивілізацій.

Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку. Інтереси – спонукальна сила до дії. Народ – творець історії. Особистість в історії. Роль науки у розвитку техніки та суспільства. Філософія техніки. Необхідність змін технологічного світогляду. Соціально-етнічні спільності людей та тенденції їхнього розвитку. Діалектика розвитку процесів етносуспільного буття. Діалектика цілісності і суперечливості сучасного світу. Гуманістична міра прогресу і його незворотність.

Поняття прогресу і регресу. Вплив матеріально-технічної бази на розвиток суспільства. Поняття суспільного виробництва. Взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин як рушійна сила розвитку суспільства. Людина як головна продуктивна сила суспільства. Протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами, їх наслідки та методи розв’язання. НТР та його соціальні наслідки. Глобальні проблеми сучасності як наслідки НТР. Глобальні проблеми і соціальний прогрес. Глобальна загроза. Людство на шляху до нової цивілізації. Ідеї В. Вернадського про ноосферу.

3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Тема 2: Релігійно-філософські системи Стародавнього світу

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

- причини виникнення та специфіку ранніх форм релігійних вірувань;

- особливості релігійних систем стародавнього світу.

Дата добавления: 2014-12-17