Питання для обговорення. Питання для повторення

План

Питання для повторення

1. Що таке поняття?

2. Які бувають види понять?

3. Що таке зміст поняття?

4. Що таке обсяг поняття?

5. Які бувають відношення між сумісними поняттями?

6. Які бувають відношення між несумісними поняттями?

7. Які бувають операції з поняттями?

8. Як ви розумієте операцію узагальнення поняття?

9. Як ви розумієте операцію обмеження понять?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Основні прийоми утворення понять.

2. Типи визначень понять.

3. Визначення як операція розкриття змісту понять.

Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 11, 14, 16.

Додаткова література: 3, 7, 8, 9, 13, 14.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 7-8

Тема 7: Складові форми мислення, судження та умовиводу

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

- структуру і основні види судження;

- простий категоричний силогізм;

- правила термінів і засновків простого категоричного силогізму;

- фігури і модуси простого категоричного силогізму.

1. Структура судження i основні його види.

2. Простий категоричний силогізм.

3. Правила термiнiв i засновків простого категоричного силогізму.

4. Фігури i модуси простого категоричного силогізму.

Методичні рекомендації

Для якісної підготовки відповіді на перше питання студент повинен знати, що судження – форма мислення, в якій засобами ствердження чи заперечення розкриваються зв’язки предметів з їх ознаками або відношення між предметами.

Основними видами судження є:

- просте атрибутивне судження містить суб’єкт, предикат i зв’язку. Суб’єкт судження – поняття про предмет думки. Предикат судження – поняття про ту властивість предмета думки, наявність якої у ньому стверджується чи заперечується.

- загальне судження – судження, в якому за кожним мислимим у суб’єкті елементом множини стверджується чи заперечується певна ознака.

- часткове судження – судження, в якому міститься знання про наявність або вiдсутнiсть певної ознаки у частини предметів, що мисляться в суб’єкті, а про наявність цієї ознаки в решті цих предметів може бути відомо, що вона відсутня, або нічого не відомо.

- стверджувальне судження – судження, в якому констатується наявність ознаки у певного предмета.

- заперечне судження – судження, в якому констатується вiдсутнiсть певної ознаки в предметах, які мисляться в суб’єкті судження.

При підготовки відповіді на друге питання студент повинен вміти пов’язувати в одне ціле знання щодо правильності простого категоричного силогізму. Простий категоричний силогізм – опосередкований дедуктивний умовивід, що складається з двох засновків (посилок) i висновку, які є категоричними судженнями.

Термін, який повторюється в засновках i пов’язує їх між собою, називають серединним, два інших терміни – крайніми.

Ширший за обсягом крайній термін називають більшим (він виконує у висновку роль предиката), а вужчий за обсягом крайній термін – меншим (він виконує у висновку роль суб’єкта).

Щоб вiдповiсти на третє питання треба формулювати правила термiнiв i засновкiв простого категоричного силогiзму. Правила термiнiв:

- термін, який є нерозподілений у засновку, не може бути розподіленим у висновку;

- середній термін неодмінно має бути розподіленим принаймні в одному із засновків.

Правила що до засновків силогізму:

- з двох заперечних засновків неможна зробити ніякого висновку;

- з двох часткових засновків не можна зробити ніякого висновку;

- якщо один із засновків заперечний, то i висновок (якщо він взагалі можливий) теж є заперечним;

- якщо один із засновків частковий, то й висновок (якщо він взагалі можливий) теж є частковим;

- якщо обидва засновки стверджувальні, то й висновок (якщо він взагалі можливий) теж є стверджувальним.

Щоб вiдповiсти на четверте питання треба знати, що таке середній термін. Залежно від місця розташування середнього терміна розрізняють чотири фігури силогізму. Першою називають таку фігуру силогізму, в якій середній термін займає місце суб’єкта в більшому засновку i місце предиката – в меншому. Другою називають таку фігуру силогізму, в якій середній термін займає місце предиката i в більшому, i в меншому засновках. Третьою називають таку фігуру силогізму, в якій середній термін займає місце суб’єкта i в більшому, i в меншому засновках. Четвертою називають таку фігуру силогізму, в якій середній термін займає місце предиката в більшому засновку i суб’єкта – в меншому.

1. Які елементи входять в структуру судження?

2. У чому особливості простого категоричного силогізму?

3. Назвіть правила засновків силогізму.

Ключові терміни та поняття

судження суб’єкт

предикат зв’язка

«логічний квадрат» кон’юнкція

диз’юнкція імплікація

еквіваленція заперечення

умовивід засновок

висновок аналогія

полісилогізм простий категоричний силогізм

ентимема епіхейрема

Дата добавления: 2014-12-17