КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Питання для обговорення. Питання для повторення
План Питання для повторення
1. У чому особливість міфології як форми світогляду? 2. У чому особливість релігії як форми світогляду? 3. Які Як співвідносяться філософія і наука? 4. Які джерела та особливості філософського знання? 5. Як пов’язані основні рівні світогляду?
Теми для підготовки доповідей та рефератів
1. Філософія в системі культури. 2. Філософія і наука. 3. Філософія і світогляд. 4. Філософія і політика. 5. Людина як вища цінність в системі філософського знання. 6. Людське буття і його основні параметри.
Бібліографічний список Основна література: 3, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17. Додаткова література: 7, 13, 55, 73. Семінарське заняття № 10
Тема 10: Філософія античного світу Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про: - давньокитайську, давньоіндійську, давньогрецьку філософію, їх особливості, напрямки, школи, ціннісні позиції; - еллінсько-римський період античності, звернути особливу увагу на епікурейську, скептичну, стоїчну і неоплатонівську філософські школи.
1. Давньокитайська і давньоіндійська філософія. 2. Давньогрецька (еллінська філософія). 3. Історичне значення античної філософії.
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що філософська думка виникла одночасно в країнах Давнього Сходу і в античній Греції на зламі VІІ-VІ ст. до н.е. Необхідно підкреслити, що особливістю давньоіндійської філософії було знаходження в центрі уваги багатьох філософських течій людини і питання її морального удосконалення. Слід зазначити, що в історії філософської думки Давньої Індії визначаються два періоди: - ведичний, основною пам’яткою якого є Упанішади; - епічний, основними пам’ятками якого є Махабхарата і Рамаяна. Широке розповсюдження в цей період набувають буддизм і джайнізм. Відображаючи філософську думку давнього Китаю, необхідно підкреслити, що характерними для неї є питання взаємовідносин людей у суспільстві – взаємини між старшими і молодшими, стосунки між імператором і підданими, питання управління, а також вчення про небо. З-поміж філософів, які справили найбільший вплив на подальший розвиток філософської думки Китаю, окрему увагу потрібно звернути на Конфуція (VI ст. до н.е.) – творця етико-політичного вчення, в якому знайшли відбиття питання управління. При підготовці другого питання, потрібно загострити увагу на тому, що філософія в Елладі виникає як світогляд промислово-торгівельної частини населення, що почали боротися за владу, відбираючи її в аристократів-землевласників. Необхідно підкреслити, що слід відрізняти такі періоди у розвитку давньогрецької філософії: - Досократичний період (VІІ – початок ІV в. до н.е.) – Фалес, Анаксімандр, Анаксімен, Геракліт, Ксенофан, Піфагор, та його учні Емпедокл, Анаксагор, Левкіп, Демокріт. - Класичний період (490 р. до н.е. – 322 р. до н.е.) – Софісти – Протагор, Горій, Гіпій, Крітій, Гіподам; Сократ, Платон, Аристотель. - Елліністичний період (кінець ІV в. до н.е. – V в. н.е.) – епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм. Однією з головних проблем грецької філософії є проблема буття – онтологія: І період: з чого походить усе суще?; ІІ період: людина – міра усіх речей; ІІІ період: суспільство як засіб для особистого щастя індивіду. Аналізуючи історичне значення античної філософії (третє питання), слід звернути увагу на те, що за часів античності було закладено фундамент майбутніх філософських вчень і дискусій. Філософія стародавнього світу, особливо антична, надала міцного імпульсу розвитку людської думки. Класична антична філософія стала основою розвитку європейської та вітчизняної філософської думки. Пошуками відповідей на питання, що були поставлені в той час, займаються сучасні філософи, використовуючи багату спадщину давньогрецьких мислителів.
1. Чим зумовлена відмінність суспільно-політичних поглядів Конфуція і Сократа? 2. Що означає «розумна насолода» у поглядах Епікура на людське життя? 3. У чому полягає відмінність розуміння смислу життя в неоплатонізмі та християнстві?
Ключові поняття і терміни Упанішади Махабхарата Рамаяна Веди Конфуцій Лао-цзи Мілетська школа Геракліт піфагоризм софісти Сократ Платон Аристотель епікуреїзм стоїцизм скептицизм
Дата добавления: 2014-12-17; Просмотров: 343; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |