Орієнтовні строки сівби і норми висіву ячменю озимого

Зона вирощування	Строк сівби	Норма висіву, млн./га
Південний Степ	25.09-5.10	3,5-4,5
Східний Степ	20.09-30.09	3,5-4,0
Лісостеп	20.09-30.09	3,5-4,0
Полісся	15.09-25.09	4,0-4,5

Дворучки (можна сіяти восени і навесні), які восени сильно переростають, висівають на 5-7 днів пізніше від типово озимих сортів ячменю. Біологічною особливістю дворучок є те, що восени вони пізніше закінчують вегетацію, а навесні раніше її відновлюють. Це дає їм змогу краще розвинутись при пізніх сходах. Дворучки, що пізно висіяні, можуть зійти навесні і добре розкущитися.

Догляд за посівами. Боротьба з бур'янами. Внаслідок пізніших строків сівби озимого ячменю є можливість проведення додаткового поверхневого обробітку ґрунту для знищення пророслих бур'янів агротехнічним методом. Бур'яни менш розвинені, бо мають коротший період осінньої вегетації. Навесні ячмінь швидко відростає, пригнічуючи бур'яни. Проте ячмінь озимий більш схильний до забур'янення, ніж пшениця і жито, особливо у весняний період. Серед бур'янів однорічні можуть становити до 85-90 %. Це редька дика, суріпиця звичайна, грицики звичайні, хвощ польовий, волошка синя, ромашка непахуча, зірочник середній. Багаторічні бур'яни (10-15 %) пред­ставлені в основному осотом польовим і рожевим, гірчаком рожевим, берізкою польовою. Як і на інших озимих зернових, в останні роки прогресує забур'янення злаковими бур'янами.

Застосовуються ті ж препарати, що й на ячмені ярому, наприклад агрітокс, базагран, гранстар, гроділ, 2,4-Д, діален, дікопур, естерон, ларен, лонтрел, пріма, пума супер (проти злакових бур'янів), старане, хармоні тощо.

Захист від хвороб, боротьба із шкідниками – як для пшениці озимої та ячменю ярого.

Збирання врожаю. Ячмінь озимий, як і жито, важче збирається комбайнами, ніж ячмінь ярий чи пшениця озима. Збирання ускладнюється ламкістю колосся, схильністю до вилягання, коротким оптимальним строком обмолоту.

Ячмінь озимий достигає найшвидше серед зернових І групи (табл. 2). Урожай починають збирати при вологості зерна не більше 16-18 %, але краще це робити при повній стиглості. Візуальні ознаки для початку обмолоту такі: ламкість колосся ще незначна, остюки достигли, але ламаються тільки при обмолоті.

Посівні площі ячменю озимого невеликі, тому його збирають способом прямого комбайнування. І тільки посіви з великою кіль­кістю підгонів доцільно збирати роздільно.

Раціонально використати збиральну техніку і зменшити втрати зерна можна, якщо висівати зернові культури, що мають різні строки достигання. Так, різниця між настанням повної фази стиглості ячменю озимого і пшениці ярої орієнтовно становить три тижні, що дозволяє розтягнути строки збирання на довший період. Якщо ж висівати тільки пшеницю озиму і ячмінь ярий, строки достигання яких майже співпадають, втрати від перестою хлібів можуть зростати.

Крім того, після ячменю озимого можна висівати на сидеральне добриво люпин. При сівбі 10-20 липня коренева система люпину жовтого проникає в ґрунт на таку ж глибину (3,0-3,5 м), як при весняній сівбі. Урожайність зеленої маси на таких літніх посівах досягає 300-500 ц/га. Приорювання її є надзвичайно важливим заходом у технології вирощування інших культур сівозміни.

Дворучки (можна сіяти восени і навесні), які восени сильно переростають, висівають на 5-7 днів пізніше від типово озимих сортів ячменю. Біологічною особливістю дворучок є те, що восени вони пізніше закінчують вегетацію, а навесні раніше її відновлюють. Це дає їм змогу краще розвинутись при пізніх сходах. Дворучки, що пізно висіяні, можуть зійти навесні і добре розкущитися.

Дата добавления: 2014-12-17