Українська філософія початку XIX ст

"Сущим є все те, що має буття, або може його мати. Тим самим суще є двояким: дійсністю і можливістю. Дійсність-це те, що справді має буття.... Можливість - це те, що не існує, але може бути... Визнаючи сутність, слід визначити і властивості. Отже, як сутність, так і властивості є логічно необхідні, незмінні, вічні, бо властивості необхідно походять із сутності; оскільки достатня причина міститься у сутності".

(П.Лодій)

Згадайте, ким із німецьких філософів був введений у філософію принцип достатньої причини (підстави)?

Українська університетська філософія XIX ст.

"От усе, якщо філософія силкується витну манити явища світу, що лежать перед нами, або розкриваються в нас самих, через ідею та за допомогою ідеї, якщо вона розглядає явища світу як одкровення або втілення думки, якщо для неї ідея є джерелом, основою, законом і типом діяльності, що являє себе, то в цьому напрямі вона намагається пояснити й обґрунтувати те світоспоглядання, яке з необхідністю передбачається релігійним та моральним життям людства. Питання про основу та мету світу, про ставлення світу та людини до Бога - питання, розв’язання яких передбачає припущення ідеї, бентежать із непереборною енергією загальнолюдську свідомість раніше і перш за будь - яку науку; вони виникають у свідомості з необхідністю не з тимчасового інтересу, а як завдання суто духовні, що торкаються споконвічних потреб людства ".

(П. Юркевич)

Уважно перечитавши наведений фрагмент одного із яскравих представників української філософії XIX ст., визначте: а) чи був П.Юркевич релігійним філософом; б) ідеї яких попередніх філософів проглядають в його міркуваннях?

"В серці людини знаходиться джерело для таких явищ, які наділені особливостями, що не випливають ні з якого загального поняття або закону... Релігійна свідомість найбільш виправдовується природою людського серця, поза яку ми вже не можемо стати, щоби побачити ще інші її складові причини і яка, внаслідок того, володіє всією безпосередністю буття, спричиненого Богом... ".

(П. Юркевич)

До думок якого українського філософа приєднується у даних міркуваннях П.Юркевич? Як він витлумачує природу людського серця? Чи згідні ви із його міркуваннями?

Познайомтесь із цікавими думками О. Потебні, професора Харківського університету.

"Мова - це засіб не стільки виражати готову істину, як відкривати раніше невідому; стосовно того, хто пізнає, вона становить щось об'єктивне, а стосовно світу, що пізнається - суб'єктивне... Дух без мови неможливий, тому що сам створюється за допомогою мови, і мова в цьому є перша в часі подія... Мову і дух, що взяті в розумінні послідовних проявів духовного життя, ми можемо виводити з "глибини індивідуальності", тобто з душі як з начала ".

(О.Потебня)

"Царина мови далеко не збігається з цариною думки. В середині людського розвитку думка може бути пов'язана зі словом, але на початку вона, певно, ще не доросла до нього, а на вищому ступені абстрактності покидає його, як те, що не відповідає її вимогам ".

(О.Потебня)

Як би ви визначили провідну тему наведених міркувань? Наскільки актуальними на сьогодні постають підняті ним проблеми?

Дата добавления: 2014-12-17