Вказівки до виконання окремих завдань

Загальні вказівки до виконання завдань.

Однотипні завдання ІІ-1а– ІІ-1в спрямовано на опанування основних прийомів функціонального зонування приміщень на основі попередньо засвоєних знань, навичок та вмінь. В роботі використовуються знання про габарити тіла людини, меблів та обладнання, зон процесів, навички самостійного визначення таких габаритів.

На першому етапі виконання роботи слід викреслити за допомогою креслярських інструментів вихідний план приміщення. Цей план входить до складу завдання. Робота виконується в масштабі 1:50.

На другому етапі на основі переліку зон процесів, даного в завданні, складається схема-граф функціонального зонування приміщення. Метою цієї роботи є визначення необхідних зв’язків між зонами процесів. Завдяки ціьому надалі під час розробки функціонально-планувального рішення вирішується питання взаємного розташування окремих зон в просторі (на плані приміщення). Схема-граф виконується з використанням креслярських інструментів.

На третьому етапі досліджуються габарити зон процесів, що входять до завдання. Визначається склад меблів та обладнання, їх робочих зон, приймається взаємне розташування меблів та обладнання та на основі ціх даних з урахуванням необхідних проходів визначаються окремо габарити кожної зони процесу. Результатом роботи є схематичний масштабний рисунок (М1:50) кожної із зон процесів із зазначенням габаритних розмірів. Робота виконується в олівці «від руки», без використання креслярських інструментів. Допускається використання лінійки для розмітки та контролю розмірів рисунку.

На четвертому етапі на основі схеми-графа та габаритних рисунків зон процесів виконується функціонально-планувальна схема приміщення. Для цього окремі зони процесів розміщуються на плані приміщення з урахуванням необхідних проходів. Розміщення зон відносно входу та їх взаємне розташування визначається на основі схеми-графу. Робота виконується в олівці «від руки», без використання креслярських інструментів, в масштабі 1:50. Допускається використання лінійки для розмітки та контролю розмірів рисунку.

Кожне із завдань І-3а - І-3в виконується на одному або, в разі необхідності, на декількох аркушах формату А3.

Завдання ІІ-1а. Інтер'єр офісного приміщення.

Невелике офісне приміщення на 4-5 робочих місць виконується як один простір, без влаштування перегородок. Очевидно, що робоче місце з можливістю приймання відвідувачів слід розташовувати якомога ближче до вхідної зони, тим часом як решту робочих місць раціональніше наблизити до вікон як джерел природнього освітлення. Вхідна зона – це відносно невеликий простір, основне призначення якого – дати відвідувачу можливість зорієнтуватись при вході в приміщення, можливо, зняти верхній одяг, розійтись тим відвідувачам, що входять, з тими, що виходять.

Завдання ІІ-1б. Інтер'єр готельного номеру.

Готельний номер, як правило, складається з кількох приміщень. Наведений в завданні склад зон процесів передбачає, що дане приміщення може бути розділене на декілька, наприклад: передпокій, санвузол, вітальня, спальня. Проте таке розділення не є обов’язковим, номер може бути вирішений також як один цілісний простір, обов’язковим є лише виділення санвузла. Проте важливо зазначити, що на етапі функціонально-планувальної схеми питання виділення приміщень ще не розглядається. В подальшому, під час виконання концептуальної розробки інтер’єру, в приміщенні можна передбачити ті чи інші перегородки між запланованими функціонально-планувальними зонами.

На прикладі цієї роботи можна дослідити, як окремі пов’язані зони процесів утворюють функціонально-планувальні зони. Скажімо, зона сну, зона зберігання плаття та білизни та зона туалету об’єднуються у спальну зону, яка може бути оформленою як окреме приміщення (спальня), а може входити до складу єдиного цілісного простору разом із зоною відпочинку та відеоперегляду.

Завдання ІІ-1в. Інтер'єр буфету.

Буфетна стійка, що входить до цього завдання, є робочим місцем буфетника та включає, з одного боку, власне стійку – двосторонню робочу поверхню для роботи стоячи, на яку буфетник подає замовлення, а з іншого боку – пристінну робочу поверхню з ємностями для зберігання посуду та дрібного товару (пляшки з напоями, готові запаковані страви тощо), обладнанням для миття посуду (раковина), розігрівання страв (мікрохвильова піч) та приготування гарячих напоїв (кавоварка, електрочайник тощо). Обладнання для приготування страв не передбачається. Між цими двома елементами слід передбачити простір для роботи буфетника з урахуванням того, що обидва елементи обладнання (стійка та пристінний блок), як правило, мають ємності також в нижній частині.

Місця для відвідувачів біля стійки влаштовуються додадково за рахунок продовження робочої поверхні стійки. Цю зону слід розробити таким чином, щоб відвідувачі біля стійки не заважали тим відвідувачам, що роблять замовлення та отримують його.

При розміщенні столиків для прийняття їжі в просторі слід враховувати, що проходи між столиками влаштовуються лише там, де вони дійсно потрібні. Якщо розташування пари столиків не передбачає, що між цими двома столиками відвідувач проходить до третього столика, немає необхідності робити прохід, слід лише передбачити достатньо простору для відсування стільців. Таким чином, у приміщенні слід розмістити якомога більшу кількість столиків для прийняття їжі.

Дата добавления: 2014-12-17