Розділ 1 Завдання на проектування

Вступ

«Основи і фундаменти» - це будівельна дисципліна, метою якої є вивчення питань проектування, встановлення фундаментів і їх основ для різних споруд. Які зводяться в різноманітних геологічних і гідрогеологічних умовах. Від правильно вибраних основ і конструкцій фундаментів, а також від якості їх влаштування залежить нормальна експлуатація будівель і споруд.

Проектування основ і фундаментів заключається у виборі основи, типу, конструкції і основних розмірів фундаментів і в спільному розрахунку основи і фундаменту як одної із части споруди. Ця, на перший погляд, проста задача має ряд особливостей, що значно ускладнюють її розв’язання.

Основи, фундаменти й наземна конструкція нерозривно пов’язані міх собою, взаємно впливають одне на одного і повинні розглядатись як єдина система. Деформації і стійкість ґрунтів основи залежать від особливості прикладання загрузки, від розмірів і конструкцій фундаментуі всієї споруди. В свою чергу, основні розміри, конструкція фундаменту і конструктивна схема споруди призначуються в залежності від геологічної будови будівельної площадки, стискуваності складаючи її ґрунтів, а також від тиску, який ґрунти можуть сприйняти. Задача ускладнюється ще тим, що на вибір основ і фундаментів крім конструктивного вирішення будівель і споруд великий вплив надають особливостям будівельного майданчика і умовам виконання робіт по влаштуванню основи і зведенні фундаментів, при чому на одному і тому ж майданчику можуть бути правочинні декілька варіантів проектних вирішень основ і фундаментів.

Проектувальники ведуть авторський нагляд за будівництвом, беруть участь в комісіях по прийому котловану, встановлюють відповідність

природних умов умовам, прийнятим в проекті, дають дозвіл вести подальше будівництво. Якщо в процесі виконання робіт виникають непередбачувані ускладнення і зміни(наприклад, невідповідність природних умов прийнятих в проекті; наявність части старих будівель; прорив підземних вод в котлован; наявність карста; деформації зведених части споруд; інші аварійні ситуації), проектувальник разом із геологами, будівельниками та іншими спеціалістами вияснюють причини, що викликали ускладнення будівництва і розробляють міри для швидкого їх усунення.

Дисципліна «Основи і фундаменти» є ніби зв’язуючим елементом між природними і технічними дисциплінами.

Знання геоморфології, інженерної геології, гідрогеології, кліматології і т. д. дозволяє оцінити існуючі природні умови будівельного майданчика і прогнозувати можливі їх зміни під впливом різних природних процесів і антропогенних впливів. Знання архітектури, будівельної механіки, будівельних конструкцій, технології, організації, економіки будівництва і т. д. дозволить всесторонньо оцінити особливості проектування будівель та споруд, його конструктивні рішення та чутливість до деформацій, намітити міри для зменшення цих деформацій і збільшення стійкості конструкції,

вибрати раціональний спосіб влаштування основи, і будівництва фундаменту, а також найбільш економічне вирішення всієї системи.

Помилки, допущені в оцінці існуючих і можливих змін природніх умов на будівельному майданчику, неправильна загальна оцінка особливосте будівель та споруд і взаємодія їх конструкцій з ґрунтами основ можуть потягнути за собою розвиток недопустимих деформацій окремих частин або всієї будівлі чи споруди і навіть призвести до аварій.

Напруження, деформації, стійкість ґрунтів основ визначаються з використанням закономірностей і теоретичних рішень прикладної механіки ґрунтів.

Курс прикладної механіки ґрунтів являється розділом загальної

механіки, що розглядає механічні властивості ґрунтів як дисперсних тіл і умови їх роботи під впливом різних впливів. Рішення механіки ґрунтів базується на законах теорії пружності, пластичності, текучості і на закономірностях, властивим ґрунтам як дисперсним тілам.

В механіці ґрунтів для вирішення практичних задач, як і в інших розділах механіки, реальні умови роботи ґрунтів заміняють розрахунковими схемами і моделями. В цих схемах і моделях приймають різні припущення, що дозволяють використовувати в рішенні математичний апарат.

Для отримання рішень в замкнутім виді математичні виклади часто вводять додаткові спрощення. В результаті розраховуються не самі конструкції, а їх розрахункові моделі. Правильність рішень залежить від відповідності розрахункових схем чи моделей реальним умовам роботи ґрунтів основ.

В будівельній справі рішення механіки ґрунтів використовується для проектування найрізноманітніших споруд. Вони застосовуються в промисловому і цивільному будівництві, гідротехнічному, залізнодорожньому і автодорожньому будівництві, будівництво аеродромів, космодромів, в гірській справі і т. д.

Використання в курсі «Основи і фундаменти» рішень механіки ґрунтів відповідає простим розрахунковим схемам із порівняно простим заляганням ґрунтув по глибині і довжині. Для більш складних напластувань ґрунтів в розрахункові схеми вводять додаткові спрощення і поправки. Вибір розрахункової схеми чи моделі і уточнення меж їх застосування є важливим етапом проектування.

Не дивлячись на деяку умовність розрахунків, нехтувати рішеннями механіки ґрунтів не слід. З їх допомогою можна, якщо не кількісно, то якісно

оцінити особливості роботи ґрунтів і серій наступних розрахунків з різними даними встановити діапазон можливих змін шуканої величини.

Дата добавления: 2014-12-17