Основні бухгалтерські проведення з обліку розрахунків із податку на додану вартість

Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
Придбано за рахунок коштів спеціального фонду необоротні активи (сума без ПДВ)	101—122	364, 675
Сума ПДВ, якщо ПДВ включено до податкового кредиту		364, 675
Якщо ПДВ не включено до податкового кредиту	811-813	364, 675
Здійснено видатки за рахунок коштів, отриманих як плата за послуги (сума без ПДВ)		364, 675
Сума ПДВ, якщо ПДВ включено до податкового кредиту		364, 675
Якщо ПДВ не включено до податкового кредиту		364, 675
Нарахування податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до Державного бюджету України

Розрахунки з бюджетом за податком на додану вартість доцільно вести на трьох субрахунках другого порядку:

· субрахунку 641/1— Розрахунки з бюджетом за ПДВ;

· субрахунку 641/2 — Податковий кредит;

· субрахунку 641/3 — Податкове зобов’язання.

Нарахування податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства проводиться за кредитом субрахунка 641/3 та дебетом субрахунка 811; перерахування суми податку до бюджету відображається за дебетом субрахунка 641/3 та кредитом субрахунків 313, 323.

Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності

Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України, ухвалений Верховною Радою 25.10.2001р. № 2768-ІІІ, а справляння земельного податку здійснюється відповідно до розділу ХІІІ Податкового кодексу.

Платниками податку є:

1) власники земельних ділянок,

2) землекористувачі,

3) орендарі земельних ділянок державної та комунальної власності.

Перші дві групи сплачують земельний податок, а третя — орендну плату.

Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п.282.1.3 статті 282 розділу ХІІІ ПКУ, бюджетні установи, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, звільняються від сплати земельного податку. Проте якщо вона надає в оренду окремі будівлі (споруди) або їх частини (приміщення), то податок за такі земельні ділянки під такими будівлями (приміщеннями) сплачується в установлених розмірах на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території. При цьому податок обчислюється відповідно до п. 287.7 ПКУ з дати укладення договору оренди земельної ділянки або будівель (приміщень).

Якщо бюджетна установа, яка надає будівлю (приміщення) в оренду іншій бюджетній установі, не втрачає пільгу зі сплати земельного податку.

За умови передання в оренду приміщень бюджетна установа сплачує земельний податок за передану частину ділянки під таким приміщенням за рахунок отриманої орендної плати.

Основним Законом, що регулює організаційні відносини, пов’язані з переданням в оренду майна державних підприємств, а також питання справляння до бюджету плати за оренду державного майна, є Закон України від 10.04.1992р. № 2269-ІІ «Про оренду державного та комунального майна». Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р № 786.

Бюджетні установи, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів, при визначенні розмірів орендної плати та порядку її розподілу між бюджетом і установою повинні керуватися методикою, розробленою й затвердженою відповідними органами місцевого самоврядування.

Розрахунки з бюджетом при розподілі орендної плати, отриманої бюджетною установою за надання в оренду державного майна необхідно провадити з урахуванням норм Бюджетного кодексу України та Закону України від 23.12.2010р. № 2857-VІ «Про Державний бюджет України на 2011рік». Так, орендна плата за користування держмайном є доходами загального фонду держбюджету, крім 50% орендної плати, що зараховується до спеціального фонду і є власними надходженнями установи. Відповідно до п.6 ст. 45 Бюджетного кодексу, орендна плата за надання в оренду нерухомого майна бюджетними установами має бути встановлена та отримана тільки у грошовій формі.

Бюджетні установи, які здійснюють:

1) викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

2) скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

3) розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;

4) утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

5) тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробникам понад установлений особливими умовами ліцензії строк,

є платниками екологічного податку, розрахунок і порядок сплати якого регулюється VІІІ розділом ПКУ. У разі здійснення викидів та скидів забруднюючих речовин об’єктами та базою оподаткування є:

· обсяги та види забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

· обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання та заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і проводять статутну діяльність зі збирання й заготівлі таких відходів;

· обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання або тимчасового зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

· обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючим організаціями ядерних установок (атомних електростанцій)

Ставки екологічного податку визначено у ст.243-248 ПКУ. Однак відповідно до п.2 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ зазначені ставки вводитимуться поступово. А саме за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:

з 01.01.2011р. до 31.12.2012р. включно, ставки податку становлять 50% від ставок, передбачених ПКУ;

з 01.01.2013р. до 31.12.2013р. включно – 75% від ставок, передбачених ПКУ;

з 01.01.2014р. ставки податку становитимуть 100% розміру ставок, передбачених ПКУ.

Суми податку обчислюються платниками самостійно щокварталу.

Бюджетні установи складають податкові декларації за формою, затвердженою Наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1010, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу - загальнодержавний збір, який справляється за першу реєстрацію в Україні транспортних засобів.

Перша реєстрація транспортного засобу (ТЗ) - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього ТЗ в Україні вперше.

Перша реєстрація ТЗ може відбуватися у двох випадках:

1) коли реєструють новий, тільки-но придбаний у продавця, ТЗ, виготовлений в Україні,

2) при реєстрації ввезеного з-за кордону ТЗ —як нового, так і вживаного.

Новий транспортний засіб - транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію.

Транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Порядок обліку, звітності та сплати цього збору присвячено розділ VII ПКУ. Основні підзаконні нормативно-правові акти: Наказ ДПА України від 23.12.2010р. №995 «Про затвердження форм повідомлень про зареєстровані та зняті з обліку транспортні засоби, що надаються органами, які здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів» та Наказ ДПА України від 23.12.2010р. №994 «Про затвердження форми Розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів».

Платниками збору є бюджетні установи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що є об'єктами оподаткування.

Об’єкт оподаткування: транспортні засоби, які є об'єктами оподаткування збором:

1) колісні транспортні засоби, крім:

а) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва,

б) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими формуваннями головного органу в системі центральних органів виконавчої влади у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному таким головним органом,

в) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за підрозділами служби цивільного захисту, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення,

г) транспортних засобів вантажних, самохідних, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, - товарна позиція 8709 згідно з УКТ ЗЕД,

ґ) транспортних засобів швидкої медичної допомоги,

д) машин і механізмів для сільськогосподарських робіт - товарні позиції 8432 і 8433 згідно з УКТ ЗЕД,

е) причепів (напівпричепів),

є) мопедів,

ж) велосипедів,

2) судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України,

3) літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України, крім:

а) літаків і вертольотів Збройних Сил України,

б) літаків і вертольотів головного органу у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення, а також органів управління та сил цивільного захисту, що виконують завдання цивільного захисту.

База оподаткування визначається:

1) для колісних транспортних засобів:

а) для мотоциклів, легкових автомобілів (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном), автобусів (у тому числі мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних вантажних транспортних засобів) - за об'ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах,

б) для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, - за потужністю двигуна в кВт,

2) для суден:

а) для суден, обладнаних двигуном, - за потужністю двигуна в кВт,

б) для суден, які не обладнані двигуном, - за довжиною корпусу судна в сантиметрах,

3) для літаків, вертольотів - за максимальною злітною масою.

Збір розраховується як добуток бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта, який залежить від виду та терміну використання транспортного засобу до моменту його першої реєстрації в Україні. Для нових транспортних засобів установлено коефіцієнт – 1; для ТЗ, що використовувалися до 8 років – 3; для тих, що використовувалися понад 8 років – 40. Якщо бюджетна установа має декілька транспортних засобів, то база оподаткування при визначенні збору за першу реєстрацію транспортного засобу для кожного з них визначається окремо.

Сплачується збір до проведення першої реєстрації в Україні. Бюджетні установи одноразово після першої реєстрації транспортного збору подають до органу ДПС за місцем своєї податкової реєстрації та до органу ДПС за місцем реєстрації транспортного засобу Розрахунок суми збору та звірені копії реєстраційних документів на зареєстровані ТЗ.

Ставки збору обирають зі ст. 234 ПКУ залежно від типу транспортних засобів. До того ж для колісних ТЗ як нових, так і тих, що були у вжитку, ставки прописують однакові. Ставки транспортного збору (без коефіцієнтів) наведено у таблиці 5.4.

Таблиця 5.4

Ставки транспортного збору

Транспортний засіб	Ставка збору, грн.
Мотоцикли з об'ємом циліндрів двигуна:
до 500 см^3
501—800 см^3
понад 800 см^3
Легкові авто з об'ємом циліндрів двигуна:
до 1000 см^3
1001—1500 см^3
1501—1800 см^3
1801—2500 см^3
2501—3500 см^3
3501—4500 см^3
4501—5500 см^3
5501—6500 см^3
понад 6500 см^3
Автобуси
Трактори	2,5
Вантажні та вантажопасажирські автомобілі з об'ємом циліндрів двигуна:
до 8200 см^3
8201—15000 см^3
понад 15000 см^3
Сідельні тягачі
Автомобілі спеціального призначення
Легкові авто, обладнані електродвигуном	0,5
Судна, оснащені стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами) з потужністю двигуна, кВт:
до 55 (включно)	2,5
понад 55
Судна, не оснащені двигуном, довжиною корпусу:
до 7,5 (включно)
понад 7,5
Літаки та вертольоти

Збір за спеціальне використання води - загальнодержавний збір, який справляється за спеціальне:

а) використання води водних об'єктів,

б) використання води, отриманої від інших водокористувачів,

в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту,

г) використання води для потреб рибництва.

Справлянню цього збору присвячено розділу XVI ПКУ.

Згідно з листом ДПА України від 11.04.2011р. №10193/7/15-0817:

ü бюджетна установа використовує обсяги води виключно для власних потреб, без отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, не є платником збору;

ü бюджетна установа має договір на поставку води та використовує обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, то збір обчислюється на загальних підставах, виходячи з усього обсягу фактично використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання;

ü бюджетна установа не має договору на поставку води, але використовує обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, то збір за спеціальне використання води сплачує безпосередньо постачальник води для бюджетної установи на загальних підставах, виходячи з усього обсягу фактично використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання;

ü при наданні в оренду приміщень бюджетною установою (орендодавцем) іншій бюджетній установі (орендарю), за умови якщо орендодавець не використовую воду для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі;

ü у разі використання орендарем (бюджетною установою) обсягів води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах та укладання орендарем окремого договору на поставку води, орендар як вторинний водокористувач самостійно сплачує збір за обсяги фактично використаної ним води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання, а бюджетна установа (орендодавець) (за умови не використання обсягів води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах), у такому випадку, збір не сплачує;

ü якщо орендар (бюджетна установа, юридична особа, що не є бюджетною установою; фізична особа-підприємець) використовує обсяги води для здійснення господарської діяльності без укладання окремого договору на поставку води, а договір на поставку води має орендодавець (бюджетна установа), то платником збору буде бюджетна установа, що надала в оренду приміщення та здійснила постачання води за обсяги фактично використаної орендарем води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання (за умови якщо бюджетна установа (орендодавець) не використовувала обсяги води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах).

Для обліку розрахунків за податками і зборами до бюджету застосовують активно-пасивний рахунок 64 «Розрахунки із податків та платежів», який має два субрахунки:

· 641 «Розрахунки за платежами і податками в бюджет»;

· 642 «Інші розрахунки з бюджетом».

За кредитом субрахунків відображаються суми фактично утриманих та нарахованих податків і зборів до бюджету (податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, плата за землю, екологічний податок, збір за першу реєстрацію транспортного засобу, збір за спеціальне використання води). За дебетом відображається факт перерахування податків і зборів у дохід бюджету(табл. 5.5)

Таблиця 5.5

Дата добавления: 2014-12-17