Зміна Д1 Д2 називається перетворенням

5.Перетворення відбувається внаслідок застосуван­ня певної технології, яка являє собою впорядковану сукупність цілеспрямованих часткових змін.

6. Перетворення здійснюються шляхом матеріаль­ної, енергетичної або інформаційної дії на операнд.

7. Діють три системи-операнди: люди, технічні си­стеми і реальне оточення.

Найбільше значення при функціонуванні таких систем мають дії оператора-людини, здатність техніч­ної системи або системи перетворення до виконання певних технологій та інші показники. Як сама техніч­на система у процесі функціонування може набувати різного стану, так і людина-оператор або люди, що перебувають безпосередньо біля такої системи, та­кож можуть допускати у процесі своєї діяльності по­милки або порушення існуючих правил (технологій) з різних причин. Все це спричиняє виникнення такого стану, який для людини є небезпечним, тобто лю­дині за певних умов виробництва загрожуватиме дія різних виробничих факторів (фізичних, хімічних, біо­логічних тощо).

Найбільш типовою для сільськогосподарського ви­робництва є система «людина — машина—виробниче середовище» (рис. 5), основу класифікації якої становить чо­тири групи ознак — призначення системи, характе­ристика людської ланки і структура машинної ланки та тип взаємодії елементів (компонентів) системи.

За цільовим призначенням система може мати такі класи:

- управляючі, в яких основним завданням людини є керування машиною;

- обслуговуючі, у яких завданням людини є конт­роль за станом технічної системи (машини), пошук несправностей тощо;

- навчальні, що застосовуються для набуття люди­ною певних навичок;

- інформаційні — забезпечують пошук, накопичення або одержання необхідної для людини інформації;

- дослідницькі, що застосовуються для аналізу тих чи інших явищ.

За характеристиками людської ланки ці системи поділяються на:

- моносистеми — складаються з однієї людини та одного або кількох технічних пристроїв;

- полісистеми — складаються з певного колективу людей і взаємодіючого з ними комплексу технічних пристроїв.

Рисунок 5 – Система «людина — машина — виробниче середовище»

Діяльність людини-оператора спрямована на досяг­нення встановленої перед системою «людина — ма­шина» (СЛМ) мети, складається з упорядкованої су­купності виконуваних дій. Саме такі дії людини є фун­кціональними елементами її діяльності, яка має усвідомлену мету.

Ефективність роботи СЛМ залежить від розподілу функцій між людиною і машиною. Такі характеристи­ки людини і машини як передбачення подій зовніш­нього світу, можливість вирішення не чітко сформу­льованих завдань, розпізнання ситуацій зовнішнього світу, здатність орієнтуватися за часом та у просторі, самоспостереження, діапазон гнучкості способів пе­реробки інформації, спроможність працювати у непе­редбачених ситуаціях, тривалість роботи, чутливість, здатність до навчання, узагальнення та інші порівню­ють між собою.

При порівнянні характеристик машини і людини враховують уміння людини об'єднувати різні сигнали в єдину структуру, що допомагає знайти найбільш економічні способи її переробки. Здатність машини до сприйняття інформації обмежена, а методи перероб­ки її фіксовані. Крім того, надійність різних приладів і апаратури з високим рівнем автоматизації може швидко змінюватися в умовах експлуатації. Тому при проектуванні систем «людина — машина» необхідно передбачати додаткові (страхові) функції, що їх ви­конуватиме людина. Загальна схема функціонування системи «людина — машина» зображена на рис. 6.

Рисунок 6 – Схема системи „людина-машина”:

1 – оператор; 2 – приймання інформації (вхід); 3 – представлення інформації (вихід); 4 – управляючі дії (вихід); 5 – органи управління (вхід); 6 – машина.

Сприйняття інформації при управлінні (спостере­женні) виробничим процесом, спостереження за по­казниками контрольно-вимірювальних приладів, уважне стеження за обставинами, що швидко зміню­ються навколо певної системи, здійснюються за до­помогою органів почуття людини: зору, слуху або відчуття. Одержана таким чином інформація пере­дається до центральної нервової системи «людина-оператор». Процеси сприйняття, передачі і аналізу інформації та реакція на них людини належать до сфери фізіологічної і психологічної. Відомо, що спра­цювання аварійних систем сигналізації, виникнення небезпечних ситуацій, різка дія на людину високих рівней звуку та інші ознаки аномальної роботи ме­ханізмів технічної системи призводить до виникнен­ня у людини стресових явищ, які супроводжуються складними біохімічними процесами в її організмі.

Вихід системи, керованою людиною-оператором, із таких ситуацій залежить від типу нервової системи, загаль­ного фізичного і психічного стану людини, справності технічних елементів, рівня професійних навичок опе­ратора та інших характеристик системи. Для більш глибокого розуміння процесів зародження, формуван­ня та виникнення виробничих небезпек інженер-механік, який безпосередньо бере участь у роботі людино-машинних систем у сільському господарстві, повинен знати основні складові психологічної діяль­ності оператора.

Графічне зображення (побудова) системи ЛМС за­лежно від її призначення або характеру дослідження може мати різні форми. На рис. 7 зображена систе­ма «людина—машина—середовище», яка зображує зв'язки між підсистемами і дає можливість вивчити вплив однієї або кількох підсистем на окрему підсистему, а при подальших дослідженнях — визначити рівні надійності або небезпеки кожної з підсистем. Це має важливе значення для розробки заходів щодо удосконалення таких систем. Між підсистемами існу­ють складні взаємовідносини. Так, на підсистему «лю­дина» в процесі функціонування системи діють такі шкідливі виробничі фактори: машинні (шум, вібра­ція, підвищена або понижена температура повітря робочої зони та ін.), технологічні (пил, пари, оброб­люваний матеріал, застосовувані хімічні речовини), природні (температура зовнішнього повітря, вологість, атмосферний тиск та ін.).

Саме ці несприятливі фактори найбільш негатив­но впливають на підсистему «людина», внаслідок чого підсистема може «виходити з ладу», так само як і інші підсистеми. Для людини-оператора характерни­ми є такі види відказів як захворювання, втрата пра­цездатності внаслідок різних травм, психічних та фізіологічних розладів тощо. При цьому вся система втрачає здатність нормально функціонувати.

Навколишнє середовище

Рисунок 7 – Схема дії однієї підсистеми на іншу в системі

„людина-машина-середовище”:

1 – дія людини на органи керування; 2 – шум; 3 – вібрації; 4 – температура повітря; 5 – продукти згоряння у двигуні та інші речовини; 6 – дія машини на оброблюваний матеріал; 7 – виділення шкідливих речовин з оброблюваного матеріалу та їх дія на людину; 8 – дія природних факторів; 9 – дія продуктів життєдіяльності людини.

При дослідженні надійності людино-машинну си­стему та її окремі підсистеми слід зобразити у ви­гляді послідовно розміщених підсистем. При такому розміщенні вихід з ладу будь-якої з підсистем при­зводить до виходу з ладу самої системи. Саме це і відбувається в умовах виробництва.

Дата добавления: 2014-11-29