КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Логічне моделювання процесів формування та виникнення травмонебезпечних і аварійних ситуацій на виробництві
НД НУ НС А, Т За такою схемою може протікати процес перекидання трактора, що працює на транспортних роботах (НС), якщо небезпечною умовою буде вузька колія трактора (НУ), а небезпечною дією (НД) — різкий поворот. Залежно від того, які послідовно небезпечні дії (помилки чи свідомі порушення відповідних правил) буде допускати водій, схема процесу формування та виникнення небезпечної ситуації (перекидання трактора) може мати інший вигляд. Наприклад, при наявності вузької колії (НУ) колісного трактора типу МТЗ, ЮМЗ водій послідовно допускає дві помилки: перевищення швидкості (НД1) і різкий поворот (НД2). Процес виникнення небезпечної ситуації відбуватиметься за такою схемою: НД1
НУ НС А, Т НД2 У наведеній схемі усі небезпечні події (НУ, НД1, і НД2) статистично незалежні між собою. У цьому випадку схема набуває вигляду розгалуження («дерева»). Слід мати на увазі, що кожній з наведених у схемі небезпечній події може передувати ще якась небезпечна умова або небезпечна дія. У формуванні небезпечної ситуації одночасно можуть брати участь кілька небезпечних умов або (та) небезпечних дій. Якщо на транспортних роботах використовується трактор зі спрацьованими понад норму грунтозачепами на шинах (НУ1), на слизькій дорозі (НУ2), при послідовному перевищенні швидкості руху (НД1) і терміновому різкому гальмуванні (НД2) може трапитися занос трактора (НС1), а якщо при цьому на узбіччі дороги буде глибокий кювет або інше заглиблення (НУ3), то станеться перекидання трактора (НС2). Схема процесу формування і виникнення аварії та (або) травми буде мати такий вигляд:
НУ2 НУ3 НУ1 НС1 НС2 А, Т НД1 НД2 Із наведеної схеми видно, що ситуація (небезпечна) «занос трактора» (НС1) переходить у більш небезпечну — «перекидання трактора» (НС2). У реальних умовах виробництва при експлуатації виробничого обладнання одна небезпечна ситуація може послідовно у вигляді кількох ступенів переходити в більш небезпечні аж поки не виникне аварія і разом з нею травма чи інші важкі наслідки. Логічні моделі можна застосовувати при прийнятті рішень про відповідальність осіб, винних у виникненні таких пригод, а також ступінь вини самого потерпілого. У логічній таблиці (табл. 2.1) після кожного описання небезпечних умов (НУ), небезпечних дій (НД), небезпечних ситуацій (НС) та можливих наслідків наводиться і логічна модель процесу можливого виникнення небезпечних ситуацій та їх наслідків. Досвід показує, що глибоке розуміння процесів формування і виникнення небезпечних, аварійних та інших ситуацій має важливе значення для розробки запобіжних заходів. Вивчені, побудовані і систематизовані логічні моделі для окремих виробничих процесів, обладнання та інших об'єктів можна програмувати, а складений з них банк даних може бути використаний для прогнозування виникнення аварій, травм, катастроф та інших небажаних явищ за допомогою ЕОМ. Таблиця 2.1 - Аналіз процесів формування та виникнення травмонебезпечних і аварійних ситуацій при виконанні робіт у сільському господарстві (приклад)
Метод логічного моделювання процесів формування, виникнення небезпечних ситуацій та їх наслідків доцільно застосовувати для аналізу існуючих або потенційних небезпек, що виявлені при обстеженні робочих місць, окремих марок машин, агрегатів, а також різних споруд, будівель, виробничих процесів і технологій. Але, як показали дослідження, будь-яка аварія або катастрофа може бути наслідком однієї з багатьох потенційних небезпечних ситуацій або їх поєднання. Тому метод логічного моделювання не може бути застосований для моделювання складних процесів, що імітують формування і виникнення складних аварій і катастроф. Метод дає можливість шляхом побудови «дерева» відказів і помилок операторів різних систем вести математичну обробку моделі («дерева») з метою одержання ймовірності виникнення таких випадкових подій, як аварія, травма і катастрофа. Обчислення рівня небезпеки можна спрямувати на удосконалення конструкцій технічних засобів, на зниження їх небезпеки, а також вживати термінових заходів для першочергового усунення небезпек з більш високим рівнем. Метод «дерева», «дерева несправностей» або «дерева несправностей і помилок оператора» застосовують для аналізу складних систем. Вперше метод, розроблений X. Уотсоном, застосували для аналізу надійності системи керування запуском ракети «Мінітмен» (Великобританія). Пізніше він був удосконалений Хааслом (США) і набув широкого застосування після симпозіумів з питань безпеки систем, що відбулися у 1965 р. в м. Сієтлі і в Каліфорнійському університеті. Фірма «Боїнг», використовуючи метод «дерева» для аналізу надійності складних систем на базі літаючих апаратів, адаптувала цей метод для широкого застосування ЕОМ, а в 1966 р. Міністерством оборони США був розроблений спеціальний стандарт для застосування методу на всіх стадіях проектування військової техніки. Аналіз умов, обставин та причин різних аварій, виробничих травм та деяких катастроф показав, що процеси формування та виникнення цих явищ можна заздалегідь моделювати, застосовуючи метод побудови «дерева» відказів та помилок оператора людино-ма-шинних систем у сільському господарстві. Так, побудовані операторні або логіко-імітаційні моделі травм при роботі на заточувальних і токарних верстатах, на деревообробних пристроях та верстатах при виконанні газо-, електрозварювальних робіт, моделі дорожньо-транспортних пригод, пожеж на складах і базах паливно-мастильних матеріалів, на підприємствах комбікормової промисловості, птахофабриках, аварій при експлуатації посудин, що працюють під тиском, та багато інших.
Аналіз моделей процесів формування й виникнення, аварій, травм і катастроф показав, що вони повністю імітують усі процеси та явища, що беруть участь у їх зародженні й виникненні. У зв'язку з цим моделі, що одержали назву «дерево відказів» та «дерево відказів техніки і помилок оператора», можна назвати імітаційними. А оскільки виникнення кожної наступної події знаходять шляхом логічного аналізу попередніх, то для кращого розуміння суті таких моделей їх можна назвати логіко-імітаційними. Основні принципи побудови моделі такі. Вивчається виробництво, на якому вже були раніше або можуть статися аварії, виробничі травми чи катастрофи. Наприклад, на складах зберігання вибухових речовин (пестициди, мінеральні добрива, паливо тощо) найнебезпечнішим явищем є вибух або загоряння ре човини. Приймаючи подію «вибух» як головну і зв'язуючи цю подію шляхом логічного аналізу з наступною подією, Що обумовлює її виникнення, за допомогою логічних операторів «І», «АБО» та інших приходимо по кінцевих подій, з яких і починає формуватися головна подія «вибух». За своєю формою така модель нагадує крону дерева, тому вона і одержала назву «дерево відказів і помилок». Кінцеві події називають базовими. Для побудови логіко-імітаційних моделей застосовують різні символи, що характеризують ті чи інші події. Як правило, побудова моделі починається з головної події, а наступні розміщують зверху вниз, аж до базових подій (рис. 21). Кожен блок рисунка, позначений відповідним номером, означає подію (у загальному вигляді) або окремий етап побудови моделі: Різні події моделі («розкрита», «не розкрита», «головна», «базова», «подія-умова» тощо) зображують у вигляді символів: коло — базова подія з відповідними числовими даними; ромб — нерозкрита подія (подія, яка вимагає проведення відповідних досліджень); прямокутник — подія, що виникає як результат дії символа-оператора; овал — подія-умова, що використовується з оператором «ЗАБОРОНА»; хатка (п'ятикутник, в якому один з боків є основою», — подія, яка може відбутися або не відбутися; трикутник (рівнобічний трикутник) — символ перенесення.
1 — послідовність подій, що призводять до відказу 2 — послідовність подій зображується за допомогою
3 — усі вхідні і вихідні події, що входять до моделі, 4 — послідовний підхід до базових подій, частоти
5 — базові події зображують у вигляді кружечків із
Рисунок 21 - Схема принципу побудови логіко-імітаційних моделей 1 — головна подія; 2—5 — проміжні події; 6 — базова подія.
Крім символів-подій, що застосовуються при побудові логіко-імітаційних моделей, конструктивним елементом в них є символи-оператори (табл. 3.1). Вони з'єднують події відповідно до причинних співвідношень між ними і обов'язково повинні мати вхід і вихід. Але якщо оператор може мати кілька вхідних подій, то вихідною може бути лише одна. Оператор «І» при побудові моделі застосовують, коли вихідна подія реалізується, якщо одночасно реалізуються всі вхідні події (рис. 22). Вихідна подія оператора «АБО» реалізується, якщо має місце хоча б одна з вхідних подій (рис. 23). Для відтворення ймовірнісних причинних співвідношень застосовують оператор «ЗАБОРОНА» (рис. 24). Подія, що лежить в основі цього оператора, є його вхідною подією, а подія, зображена праворуч від позначення оператора, — подією-умовою, яка зумовлює дію вхідної події. Вихідна подія відбувається тільки тоді, коли діють і вхідна, і подія-умова. Цей оператор в основному застосовується для зручності, але його можна замінити оператором «І». При побудові логіко-імітаційних моделей для аналізу людино-машинних систем у сільському господарстві були застосовані оператори «І», «АБО» та інші. Таблиця 3.1 – Умовні позначення логічних операторів *
* Умовні позначення логічних операторів наведені у книзі 1. Хенлі і X. Куматого.
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 2332; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |