Перевірка операцій з нематеріальними активами

Напрями та послідовність контролю операцій з нематеріальними активами:

1) перевірка обґрунтованості складу нематеріальних активів на перше число початку ревізованого періоду:

а) за об’єктами, які внесені засновниками підприємства до статутного капіталу;

б) за об’єктами, придбаними за плату;

в) за об’єктами, одержаними безкоштовно від юридичних і фізичних осіб;

2) перевірка операцій із надходжень нематеріальних активів протягом ревізованого періоду;

3) перевірка операцій із реалізації нематеріальних активів і пе­редачі безкоштовно іншим підприємствам;

4) перевірка обґрунтованості нарахування зносу нематеріальних активів та їхнього списання як використаних;

5) контроль правильності та обґрунтованості бухгалтерських записів в облікових реєстрах і фінансовій звітності.

Джерелами інформації для контролю нематеріальних активів є: дані відомості 4.3 аналітичного обліку по об’єктах нематеріальних активів та журналу № 4 за рахунками: 12 «Нематеріальні активи», 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів», 154 «Придбання (ство­рення) нематеріальних активів»; первинні документи (акти прий­мання-передавання, акти про списання, господарські угоди, зас­новницькі документи підприємства), документи на право використання об’єктів нематеріальних активів, майнові права, технічна документація.

Ревізія починається з ознайомлення з даними балансу та Книги головних рахунків про наявність таких об’єктів обліку, як нематеріальні активи, даними наказу про облікову політику, методикою обліку (документацією, обліковими реєстрами синтетич­ного й аналітичного обліку, методами оцінки та нарахування амортизації).

Основними нормативними актами, якими керується ревізор під час здійснення ревізії нематеріальних активів, є: П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» та Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Контроль обґрунтованості складу нематеріальних активів, їхньої оцінки в обліку як об’єктів здійснюється методом нормативно-правової перевірки дотримання вимог П(С)БО 8 відносно критеріїв визнання, класифікації та методики оцінки об’єктів.

Здійснюючи перевірку, ревізор повинен знати, що до нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми і можуть бути ідентифіковані окремо від підприємства та утримуватися для використання протягом періоду більше 1 року чи одного операційного циклу, якщо він більше 1 року, для виробничої діяльності чи здачі в оренду іншим фізичним або юридичним особам, якщо існує ймовірність одержання економічних вигод та вартість об’єкта може бути достовірно визначена. Крім цього, під час перевірки достовірності визначення вартості придбаного нематеріального активу треба враховувати, що оцінка вартості об’єкта залежить від джерела його надходження (придбання за плату або безкоштовно унаслідок обміну одного об’єкта на інший чи як внесок засновниками в статутний капітал, одержані в результаті об’єднання підприємств або розроблені на самому підприємстві).

Неправомірність оприбуткування окремих об’єктів нематеріаль­них активів може бути визначена методом візуальної перевірки наявності належно оформлених первинних документів, технічної документації та аналізу їхніх реквізитів і змісту, перевірки правиль­ності кореспонденції бухгалтерських рахунків, виходячи зі змісту господарських операцій у журналі № 4 за звітний місяць. Водночас ревізор повинен з’ясувати, чи правильно здійснено пере­оцінку нематеріальних активів, відносно яких існує активний ринок як у бік дооцінки, так і уцінки.

Не менш важливою є перевірка правильності нарахування зносу нематеріальних активів і включення його у витрати виробничої діяльності підприємства із застосуванням методів:

а) нормативно-правової перевірки щодо методів і бази нарахування зносу, якою є вартість об’єктів;

б) техніко-економічних розрахунків обсягу нарахування амортизації за звітними періодами та розподілу за витратами підприємницької діяльності;

в) перевірки кореспонденції бухгалтерських рахунків у регістрах поточного бухгалтерського обліку та порівняння даних подат­кового обліку щодо даних у розрахунку податку на прибуток.

Основні типові порушення, які впливають на розрахунки з бюджетом за податком на прибуток і ПДВ:

1) відсутність технічної документації та належно оформлених первинних документів при оприбуткуванні окремих об’єктів нематеріальних активів у бухгалтерському обліку;

2) неправомірне віднесення до складу об’єктів нематеріальних активів, завищення їхньої оцінки, установлення економічно необґрун­тованих норм нарахування амортизації (зносу), заниження бази оподаткування податком на прибуток підприємства;

3) безкоштовне передавання окремих об’єктів нематеріальних активів без нарахування податкового зобов’язання за ПДВ на їхню залишкову вартість;

4) безкоштовне одержання об’єктів нематеріальних активів без включення суми нарахування зносу (амортизації) до оподаткованого податком на прибуток доходу у звітних періодах;

5) порушення методики бухгалтерського та податкового обліку, які впливають на достовірність даних балансу та звітності.

Дата добавления: 2014-11-29