Контроль наявності та збереження запасів

Дієвим методом перевірки правильного збереження матеріальних цінностей є повна (вибіркова) інвентаризація. І саме з інвентаризації слід розпочинати ревізію запасів. Інвентаризацію запасів можуть проводити:

- контролюючі органи та їх підрозділи, що згідно із законодавством мають право контролювати діяльність (контрольно-ревізійна служба, державна податкова інспекція та ін.);

- власники та адміністрація підприємств.

Причому проведення інвентаризації запасів адміністрацією підприємства є обов'язковим і повинно відбуватися не рідше одного разу в рік, а також кожного разу при зміні матеріально відповідальних осіб; при встановленні фактів зловживань, крадіжок або псування цінностей; за приписом судово-слідчих органів; у випадкахтехногенних аварій, пожежі, стихійного лиха; при переданні підприємств та їх структурних підрозділів; у разі ліквідації підприємства.

Об'єктами інвентаризації запасів є:

- сировина, напівфабрикати, комплектуючі, запчастини, основні і допоміжні матеріали, які призначені для виробництва продукції (проведення робіт, надання послуг), обслуговування виробничого процесу, господарських потреб;

- МШП, що використовуються не більше одного року (або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік);

- незавершене виробництво (деталі, вузли чи вироби, які не пройшли повний технологічний процес виробництва, а також не здані замовнику роботи);

- готова продукція, виготовлена на підприємстві, призначена для продажу, яка відповідає технічним та якісним характеристикам, що передбачені стандартами, угодами чи іншими нормативно-правовими актами;

- молодняк тварин і тварини на вирощуванні та відгодівлі, продукція сільського і лісового господарства;

- товари.

Готуючись до інвентаризації, слід визначити кількість основних об'єктів, щодо яких вона буде проведена. Для цього обов'язково необхідно знати технологію виробництва. Інвентаризація проводиться раптово і одночасно на всіх об'єктах із залученням фахівців, які добре знають технологію виробництва на підприємстві, що ревізується, і обов'язково у присутності матеріально відповідальної особи. У приміщення, де проводиться інвентаризація, сторонні особи не допускаються.

Інвентаризація повинна проводитись так, щоб всі запаси були відображені в інвентаризаційних описах і щоб виключалася можливість пред'явлення одних і тих же цінностей повторно.

Дуже важливо ще до початку інвентаризації отримати всі документи з надходження та витрат матеріальних цінностей. Для цього кожен документ підписується членами інвентаризаційної комісії, проставляється дата. Звіт, який складає матеріально відповідальна особа, теж підписується членами комісії. Під час контролю забороняється використовувати первинні документи без позначок ревізора.

Інвентаризацію проводять суцільним або вибірковим методом.

Під час контролю слід брати до уваги факти проведення інвентаризації із зміною матеріально відповідальних осіб. У разі виявлення порушень, коли, наприклад, під час перебування у відпустці однієї матеріально відповідальної особи її заміняла інша без передачі матеріальних цінностей, проводиться суцільна інвентаризація. Суцільна інвентаризація проводиться й тоді, коли матеріальних цінностей небагато.

Якщо інвентаризація проводиться вибірково, доцільно перевіряти кожне п'яте найменування згідно з картотекою та оборотною відомістю.

За проведеною таким методом інвентаризацією не виводяться її результати, а матеріали не скеровуються до слідчих органів. Така інвентаризація проводиться для того, щоб пересвідчитися, чи немає великих відхилень. У тому разі, якщо вибірковою інвентаризацією виявлено значні розбіжності між наявними і обліковими даними, проводиться суцільне переважування.

Оформляючи інвентаризаційні описи, треба точно вказувати назву цінностей, щоб вона збігалася з назвою, яка написана в обліковій картці чи оборотній відомості. Обов'язково мусить бути вказана одиниця виміру і кількість одиниць. Кожна сторінка інвентаризаційного опису має бути підписана всіма членами комісії. Якщо є виправлення, то вони обумовлюються, а потім підписуються всіма членами комісії. Заповнення будь-яких реквізитів в описах до початку інвентаризації не допускається. Інвентаризаційні описи складають тільки на дату початку інвентаризації з подальшим коригуванням фактичної наявності цінностей, у яких був рух у період інвентаризації. Початком інвентаризації вважається час подання матеріально відповідальною особою всіх документів щодо руху цінностей, складання звіту, опечатування і отримання розписки про повноту подання документів.

Усі цінності перераховуються інвентаризаційною комісією у присутності мате­ріально відповідальної особи і заносяться до акта інвентаризації, який складається у двох примірниках і підписується всіма членами інвентаризаційної комісії.

Результати інвентаризації оформляються бухгалтерією підприємства. За ними виводяться наявні лишки або нестача. Бухгалтер складає порівняльну відомість тільки за тими позиціями, де є відхилення.

Усі факти розбіжностей заносяться до відомостей інвентаризаційних різниць. Якщо є розбіжності даних обліку фактичної наявності матеріальних цінностей з бухгалтерськими даними, то лишки оприбутковуються з віднесенням результатів на збільшення доходу підприємств, а недостача цінностей у межах затверджених норм втрат списується на витрати виробництва. Норми природних втрат застосовуються лише у разі виявлення фактичних нестач та після зарахування нестач цінностей над лишками у пересортуванні.

Понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування цінностей відносяться на винних осіб за такими цінами, за якими вираховується обсяг шкоди, заподіяної розкраданням, нестачею, знищенням та псуванням матеріальних цінностей.

Сума до відшкодування розраховується відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116. Згідно з цим Порядком розрахунок повинен здійснюватися за такою формулою

Рз = [Бв · І_інф + ПДВ + А_зб] · 2,

де Рз – розмір збитків та нестач;

Бв– балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей;

І_інф– загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції;

ПДВ– розмір податку на додану вартість;

А_зб– розмір акцизного збору.

Понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей, зокрема й готової продукції, у тому разі, якщо винуватців не встановлено або якщо у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки підприємства.

За відсутності норм втрат нестача розглядається як понаднормова.

Слід пам'ятати, що взаємозарахування лишків і нестач внаслідок пересортування можна здійснити тільки щодо матеріальних цінностей однакового найменування або схожих зовні, чи упакованих тотожною кількістю у одній тарі за умови, що лишки і нестачі виникли протягом одного і того ж періоду, що перевіряється, а також протягом того часу, коли матеріальну відповідальність несла одна матеріально відповідальна особа.

Під час ревізії необхідно проводити інвентаризацію підзвітних сум. Для цього за журналом або іншими бухгалтерськими обліковими регістрами аналітичного обліку треба визначити дебіторську заборгованість підзвітних осіб і провести інвентаризацію наявності готівки чи бухгалтерських документів щодо придбання матеріальних цінностей і здачі їх на склад.

Перевіряючи результати інвентаризації, необхідно пересвідчитися, чи оприбутковано за бухгалтерським обліком виявлені лишки, чи списано, згідно з рішенням керівника підприємства на відповідні рахунки нестачі — за рахунок винних осіб, за рахунок коштів підприємства, що залишаються у розпорядженні підприємства, чи за рахунок природних втрат.

У разі встановлення фактів нестачі великих обсягів цінностей матеріали ревізії передаються слідчим органам.

Дата добавления: 2014-11-29