А.И. Гардин, А.А. Петров

.

За формулою рентабельності, її рівень безпосередньо залежить від розміру прибутку і ресурсів, які брали участь у його створенні. Проте, це не означає, що аналіз рентабельності може бути обмежений лише цими факторами. Важливо визначити, відібрати та дослідити також ті фактори, які впливають на складові основних показників, що використовуються для розрахунку рентабельності.

При цьому, виходять із того, що дослідження більшого комплексу факторів забезпечує точніші результати аналізу. Проте необхідно брати до уваги те, що розгляд певного комплексу факторів, як механічної суми, без урахування їхнього взаємозв’язку, без виділення головних, визначальних факторів може призвести тільки до помилкових висновків. У фінансовому аналізі взаємопов’язане дослідження впливу факторів на величину результативного показника досягається за допомогою їх систематизації, що є одним із головних методологічних питань аналізу.

Показник рентабельності має самостійне економічне значення, відображаючи якісну сторону господарювання – ефективність діяльності. Тому й аналіз цього показника повинен бути побудований так, щоб він давав можливість розкрити роль основних факторів покращення господарювання. Якщо перетворити формулу рентабельності активів не змінюючи її величини шляхом підставлення в чисельник і знаменник показника “чистий дохід” (ЧД), то одержане нове співвідношення може бути розкладено на два коефіцієнти, які відображають економічні фактори зміни рівня рентабельності:

Відношення ЧД: СА характеризує суму виручки, яку одержує підприємство з 1 грн. середньорічної вартості активів, які брали участь у його створенні, а ЧП: ЧД – суму чистого прибутку з 1 грн. чистого доходу. Розрахувавши ці відношення для двох періодів часу або двох складових простору, можна встановити, в якій мірі зміни рівня рентабельності пов’язані зі зміною розрахованих співвідношень. Враховуючи, що добуток цих співвідношень дає рівень рентабельності активів відповідного періоду, визначимо допоміжний (умовний) показник рентабельності (Ру), як добуток рівня чистого доходу на 1 грн. активів поточного періоду (який зіставляють) на величину чистого прибутку з 1 грн. чистого доходу минулого періоду (з яким зіставляють). За базу порівняння можна брати попередній період, діяльність підприємств іншої класифікаційної ознаки та показники плану. За таких умов відхилення рентабельності може бути визначено за допомогою наступного розрахунку:

де Р₁ і Р₀ – рентабельність, відповідно, яку зіставляють (поточна) і з якою зіставляють (базисна); Ру – Р₀ – відхилення рентабельності за рахунок зміни розмірів чистого доходу на 1 грн. активів; Р₁ – Ру – відхилення рентабельності за рахунок зміни величини прибутку на 1 грн. чистого доходу.

Пояснимо схему розрахунків на прикладі показників роботи підприємства (табл. 11.3.3).

Таблиця 11.3.3

Аналіз впливу рівня використання ресурсів на зміну рентабельності

(коп.)

Показники	Періоди	Відхилення
минулий	поточний
Чистий дохід на 1 грн. активів	265,95	245,37	-20,58
Чистий прибуток на 1 грн. чистого доходу	6,16	5,16	-1,00
Рівень рентабельності активів*	16,37	12,66	-3,71

*Примітка. Умовний рівень рентабельності за показниками кількісної віддачі активів у поточному періоді (245,37) і якісної у минулому періоді (6,16) становить 15,11 коп.

Як видно з табл. 11.3.3, рівень рентабельності (прибутковості) активів підприємства у поточному періоді порівняно з минулим періодом знизився на 3,71 коп. і становив 12,66 коп. чистого прибутку на 1 грн. активів, що використовувалися в господарській діяльності.

Зниження рівня рентабельності в поточному періоді на 3,71 коп. виникло з наступних причин: зменшення рентабельності на 1,26 коп. відбулося за рахунок зменшення чистого доходу на 1 грн. активів (15,11-16,37) і зменшення на 2,45 коп. – в результаті зменшення чистого прибутку на 1 грн. чистого доходу (12,66-15,11). Загальний результат: -3,71 = -1,26+ (-2,45).

Здійснена оцінка факторів, які вплинули на рівень рентабельності, показала, що на підприємстві існує тенденція до зменшення кількісної віддачі активів за показником обсягів господарювання. Водночас, значно погіршився якісний рівень ефективності господарювання.

Якщо підприємство бажає, щоб той самий обсяг активів забезпечив йому більший чистий дохід, або, щоб такий же чистий дохід забезпечувався меншим обсягом активів, то необхідно з’ясувати, з яких елементів складаються активи. Останнє визначається як співвідношення необоротних і оборотних активів та їх складових. Покращити рівень показника обороту активів можна поєднуючи два фактори: більш ефективно почати використовувати необоротні активи та зменшити потребу в залишках оборотних активів. Загалом, слід постійно здійснювати діагностику, скільки чистого доходу генерує кожна гривня інвестована в активи.

За показником рентабельності активів на її рівень впливають зміни в розмірі окремих об’єктів чистого прибутку і середньорічної вартості активів, які брали участь у його створенні.

У свою чергу кожен з цих факторів залежить від ряду інших. Так, на загальну суму прибутку впливають фінансові результати від окремих видів діяльності, а середньорічна вартість активів складається з окремих їх елементів. При цьому прибуток вважається результативною ознакою, а активи – факторною.

Розрахунок впливу окремих елементів активів на показник рентабельності наведемо в табл. 11.3.4.

Таблиця 11.3.4

Вплив окремих елементів активів на рентабельність підприємства

(тис. грн.)

Показники	Періоди	Відхилення
величини показників	рівня рентабель-ності за рахунок зміни показників, коп.
минулий	поточний
Чистий прибуток	8734,9	8581,5	-153,4	-0,29
Середньорічна вартість активів у т.ч.	53355,4	67773,6	14418,2	-3,42
· необоротні	33284,1	43415,9	10131,8	-2,42
із них: ü основні засоби	29327,8	39626,1	10298,3	-2,47
· оборотні	20071,3	24357,7	4286,4	-1,00
із них: ü запаси	8996,7	9088,0	91,3	-0,01
ü дебіторська заборгованість	10798,1	14876,6	4078,5	-0,98
Рентабельність активів, коп.	16,37	12,66	-3,71	-3,71

Для проведення розрахунків в табл. 11.3.4, насамперед визначимо, яка була б рентабельність за умови зміни результативної ознаки – чистого прибутку і незмінності факторної – активів: 16,08 коп. = 8581,5: 53355,4 х 100. Порівняння цієї величини з рентабельністю у минулому періоді і дасть нам різницю, зумовлену впливом на рентабельність чистого прибутку (16,08-16,37) = -0,29. Збільшення активів на 14418,2 тис. грн. зменшило рентабельність на 3,42 коп. (12,66-16,08).

Отже, підприємство зменшило у поточному періоді рентабельність на 3,71 коп., оскільки чистий прибуток зменшився на 153,4 тис. грн. (-0,29 коп.) і став 8581,5 тис. грн., а середньорічна вартість активів збільшилась на 14418,2 тис. грн. (-3,42 коп.).

Зміна чистого прибутку на 1 тис. грн. змінює (зменшує) рентабельність на 0,00189 коп. (-0,29: 153,4) і, відповідно, активів на 0,00024 коп. (-3,42: 14418,2).

Отже, якщо підприємство збільшило необоротні активи на 10131,8 тис. грн., то це зменшило рентабельність на 2,42 коп. (10131,8 х 0,00024), відповідно збільшення основних засобів зменшило рентабельність на 2,47 коп., оборотних активів – 1,00 коп., запасів на – 0,01 коп., дебіторської заборгованості на – 0,98 коп.

Аналіз показав, що підприємство, збільшивши інвестування фінансових ресурсів в активи, не тільки не збільшило прибуток, а навпаки, збільшена сума активів створила додаткові витрати, які не були відшкодовані відповідними доходами, що призвело до збитків і зменшення величини чистого прибутку від господарської діяльності в поточному періоді.

При цьому необхідно розглянути можливість оптимізації активів, часткового їх вивільнення, створення належних умов для поліпшення рівня використання. Крім цього, це спричинить скорочення експлуатаційних витрат і відповідно збільшення прибутку.

Комплексний підхід при мобілізації резервів збільшення рентабельності повинен передбачати дослідження всіх складових показників, які мають вплив на її рівень. Такі складові можна розглянути за структурою формування активів (табл. 11.3.4), прибутку, чистого доходу, витрат, власного капіталу тощо.

Наприклад, за даними таблиці 11.2.6 можна встановити як змінилась валова рентабельність чистого доходу за рахунок факторів, що впливали на зміну валового прибутку і чистого доходу (табл. 11.3.5).

Таблиця 11.3.5

Вплив факторів на зміну валової рентабельності чистого доходу підприємства

Показники	Відхилення показника у поточному періоді порівняно з минулим періодом, грн.	Зміна рентабельності за рахунок відхилення показника, (процентних пунктів)
Зміна чистого доходу, всього, в т.ч. від реалізації:	(276147-234708)	-6,95
· столів	-24888 (131352-156240)	4,17
· стільців	(144795-78468)	-11,12

Продовження табл. 11.3.5

Зміна валового прибут-ку, всього в т.ч. від реалізації:	(108744-93614)	6,44
· столів	-16046 (49944-65990)	-6,83
· стільців	(58800-27624)	13,27
та / або від зміни:
· цін		5,89
· виробничої собівартості	-6226	-2,65
· обсягів реалізації		4,69
· структурних зрушень в асортименті	-3489	-1,49
Валова рентабельність чистого доходу	х	-0,51 (-6,95+6,44)

Загальна валова рентабельність чистого доходу за даними таблиці 11.3.5 у минулому періоді становила 39,89%, а в поточному – 39,38% і в порівнянні зменшилась на 0,51 пункта.

Розрахунок впливу факторів на зміну валової рентабельності чистого доходу (табл. 11.3.5) за методикою аналізу, яка наведена в табл. 11.3.4 показав, що зниження рівня рентабельності відбулося за рахунок зменшення валового прибутку при реалізації столів, збільшення виробничої собівартості, реалізації менш прибуткової продукції за асортиментом.

Модель аналізу рентабельності активів з урахуванням особливостей формування показників фінансової звітності підприємств України можна також представити наступним чином:

Ра = ЧП: СА = (ЧП: ЧД): (СА: ЧД) = [1- (В: ЧД)]: (СА: ЧД) = [1-(ОП: ЧД) + (МВ: ЧД) + (АМ: ЧД) + (ПП: ЧД)]: (СА: ЧД),

де ЧП – чистий прибуток; СА – середньорічна вартість активів; ЧД – чистий дохід від господарської діяльності; В – витрати підприємства від усіх видів діяльності, які брали участь у створенні чистого доходу (В = ОП + МВ + АМ + ПП); ОП – витрати на оплату праці та соціальні заходи; МВ – матеріальні та прирівняні до них витрати (роботи, послуги тощо); АМ – амортизаційні відрахування; ПП – податкові платежі, крім ПДВ, акцизів та інших платежів з доходу.

За цією моделлю можна здійснити дослідження впливу на показник рентабельності активів не тільки витрат за елементами, але і за видами діяльності.

Взаємозв’язок між показниками для розрахунку рентабельності активів буде мати вигляд:

Ра = [1-(ВС: ЧД) + (АВ: ЧД) + (ВЗ: ЧД) + (ІО: ЧД): (ВІ: ЧД): (ВФ: ЧД) + (НВ: ЧД) + (ПП: ЧД)]: (СА: ЧД),

де ВС – витрати, які формують виробничу собівартість; АВ – адміністративні витрати; ВЗ – витрати на збут; ІО – інші операційні витрати; ВІ – витрати інвестиційної діяльності; ВФ – витрати фінансової діяльності; НВ – витрати, пов’язані з надзвичайними подіями; ПП – податок на прибуток.

Методику аналізу показника рентабельності активів щодо впливу на нього витрат за окремими елементами розглянемо в табл. 11.3.6.

Таблиця 11.3.6

Вплив ефективності використання ресурсів на зміну величини показника рентабельності активів підприємства

(коп.)

Показники (фактори)	Періоди	Відхилення рентабельності за рахунок впливу факторів, коп.
минулий (0)	поточний (1)
Трудомісткість, (Т)	0,05202	0,04678	0,513
Матеріаломісткість, (М)	0,87892	0,89984	-2,050
Капіталомісткість, (К)	0,02666	0,02196	0,461
Податкове навантаження, (П)	0,02720	0,02745	-0,025
Витратомісткість активів, (З)	1,02044	0,82719	0,091
Рентабельність активів, (Ра)	1,490	0,480	-1,010

Числову оцінку впливу окремих факторів на рівень рентабельності визначимо за методом підставлення. Для цього проведемо наступні додаткові розрахунки:

Ра ₍₀₎ = [1-(0,05202+0,87892+0,02666+0,02720)]: 1,02044 = 1,490

Ра (т) = [1-(0,04678+0,87892 + 0,02666+0,02720)]: 1,02044 = 2,003

Ра (м) = [1-(0,04678+0,89984 + 0,02666+0,02720)]: 1,02044 = -0,047

Ра (к) = [1-(0,04678+0,89984+ 0,02196+0,02720)]: 1,02044 = 0,414

Ра (п) = [1-(0,04678+0,89984 + 0,02196+0,02745)]: 1,02044 = 0,389

Ра₍₁₎ = 1-(0,04678+0,89984 + 0,02196+0,02745)]: 0,82719 = 0,480

Зміна показника кожного фактора на 1 грн. вплинула на рентабельність активів наступним чином:

ð трудомісткість (зменшення витрат на оплату праці і соціальні заходи) збільшила рентабельність на 0,513 коп. (2,003-1,490);

ð матеріаломісткість (збільшення матеріальних витрат) зменшила рентабельність на 2,050 коп. [-0,047-(-2,003)];

ð капіталомісткість (зменшення амортизаційних відрахувань) збільшила рентабельність на 0,461 коп. [0,414-(-0,047)];

ð податкове навантаження (збільшення податкових платежів) зменшило рентабельність на 0,025 коп. (0,389-0,414);

ð витратомісткість господарської діяльності за розміщеними фінансовими ресурсами в активах (зниження вартості активів на створення 1 грн. чистого доходу) збільшила рентабельність на 0,091 коп. (0,480-0,389).

Загальна зміна рентабельності активів становить:

-1,010 = (1,490-0,480)=0,513-2,050+0,461-0,025+0,091

Розрахункові показники свідчать, що підприємству для поліпшення рівня рентабельності необхідно значно зменшувати матеріало- і капіталомісткість господарської діяльності та збільшувати завантаженість активів.

За допомогою аналізу можна досліджувати рентабельність і за іншими моделями розрахунку. Наприклад:

,

де П – прибуток; ОВ – операційні витрати; ЧД – чистий дохід; СА – середньорічна вартість активів; СОЗ – середньорічна вартість основних засобів; СП – середньооблікова чисельність працівників; – рентабельність чистого доходу; – рентабельність операційних витрат; – окупність операційних витрат; – рентабельність активів; – фондовіддача; – питома вага основних засобів в активах; – продуктивність праці; – капіталоозброєність працівників.

Аналіз рентабельності дозволяє здійснювати оцінку рівня ефективності господарювання в динаміці, просторі за окремими регіонами, кількісними і якісними характеристиками показників. Розрахунки можна виконати як на рівні окремих підприємств, так і за їх сукупністю. В останньому випадку дається характеристика рівня господарювання окремих підприємств у складі їх сукупності (горизонтальний розріз) і ролі окремих підприємств щодо кількісної характеристики рентабельності як у цілому, та і за рахунок окремих факторів (вертикальний розріз). Показник рентабельності може також бути використаний для моделювання необхідного рівня ефективності з метою формування відповідних показників-факторів. Умовою одержання додаткового ефекту є перевищення темпів зміни інтенсивних факторів порівняно з екстенсивними.

Дата добавления: 2014-11-29