Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Перекриття




Перекриття - це один із основних елементів будівель, внутрішня, горизонтальна або похила, несуча і огороджу-вальна, площинна конструкція, яка розділяє внутрішні об'єми будівлі на поверхи.

Призначення перекриття - сприйняти і передати на вертикальні несучі конструкції (стіни, колони) силові наван­таження, ізолювати приміщення один від одного і забезпечити їх звуко- і теплоізоляцію. Загалом перекриття складаються з підлоги, несучого диска і підвісної стелі. В багатоповерхових будівлях перекриття виконують функцію горизонтальних діафрагм жорсткості, забезпечують підвищену стійкість і міцність будівель.

Перекриття класифікуються:

> за функціональним призначенням:

міжповерхові; горищні; цокольні; надпідвальні;

г- за конструктивним рішенням (за конструкцією несу­чого диску):

♦І» балочні та безбалочні або плитні; ♦> суцільні або роздільні;

> за родом матеріалу:

♦♦♦ з/б (збірні, монолітні); ♦ дерев'яні; ♦*♦ комбіновані. Основні елементи перекриттів:

> несучі конструкції (балки, ригелі, плити);

> щити настилів;


> звуко-, тепло-, гідроізоляційні прошарки;

> конструктивні елементи підлоги.

Вимоги до перекриттів

Вартість перекриттів і підлоги становить 18...20 % від вартості будівлі, трудомісткість - 20...25 %.

До перекриттів висувають такі вимоги:

> міцність (витримувати навантаження);

> жорсткість (прогин повинен бути меншим за
граничний прогин 1/200...1/250);

г> теплоізоляція;

> звукоізоляція;

> водонепроникність;

> вогнестійкість;

> індустріальність;

> економічність.

Несучі конструкції перекриттів за вимогами міцності розраховують за граничними станами першої групи, а за вимогами жорсткості - за граничними станами другої групи. За вимогами міцності, при статичних розрахунках несучих конструкцій перекритгів або при виборі збірних залізо­бетонних плит перекриття, відповідно до СНиП 2.01.07 - 85 «Нагрузки и воздействия» враховують значення нормативних рівномірно-розподілених навантажень. Несучі елементи перекриттів розраховують також на зосереджене вертикальне навантаження величиною 1,5 кН. За вимогами жорсткості гранично допустимий прогин перекриттів не повинен бути більшим, ніж: при прогонах менше 6м - 1/200 довжини прогону, а при прогонах більше 6 м - 30 мм.

Згідно з вимогами пожежної безпеки будівель та споруд СНиП 2.01.02 - 85 «Противопожарньїе нормьі», вогнестій­кість перекриттів залежить від ступеня вогнестійкості будівель: для будівель І ступеня вогнестійкості несучі елементи перекриттів повинні мати мінімальну межу вогне­стійкості не менше 2-х год; для будівель II і III ступеня - не менше 0,75 год; для будівель IV ступеня - не менше 0.25 год: для будівель V ступеня цей показник не нормується.

Звукоізоляційні вимоги перекриттів визначають відповідно до місця розташування перекриття (міжповерхове, горищне, підвальне тощо) і функціональним призначенням суміжних приміщень. Перекриття повинні забезпечити ізоляцію приміщень суміжних поверхів від ударного і повітряного шумів. Ударний (або корпусний) шум від ходіння людей по підлозі, падіння твердих предметів, пересування меблів передається через перекриття в нижні поверхи. Повітряний шум від гучних розмов, гри на музичних інструментах, гучних радіо- і телепередач передається як у верхні, так і нижні поверхи. В середньому побутовий шум складає 40...60 дБ, а в деяких випадках і значно більше.

Залежно від рівня і частотного спектра шуму розріз­няють декілька ступенів впливу шуму на людину: І - шум з рівнем вище 120...140 дБ здатний викликати механічні


пошкодження органів слуху; II - шум з рівнями 100... 120 дБ на низьких частотах і 80...90 дБ на середніх і високих частотах може викликати незворотні зміни в органах слуху; III - шум більш низьких рівнів негативно впливає на нервову систему, особливо людей, зайнятих лише розумовою працею.

Відповідно до цих ступенів впливу шуму на людину здійснюють санітарне нормування індексів ізоляції від шуму міжповерхових перекриттів.

До конструкцій перекриттів, які виконують функції зовнішніх огороджувань, висувають вимоги будівельної теплотехніки (СНиП II—3—86* «Строительная теплотехника»), розрахунковий опір теплопередачі яких повинен бути біль­шим, ніж нормативний опір теплопередачі при розрахунковій температурі внутрішнього повітря 18°С.

Довговічність конструкцій перекриття має відповідати встановленій довговічності будівлі в цілому. її визначають як вибором матеріалу, так і забезпеченням конструктивними заходами збереження міцнісних та ізоляційних властивостей. Вимоги надійної гідроізоляції передусім висувають до приміщень, які під час експлуатації постійно зволожуються, -санітарні вузли, ванни, душові.

Вимоги естетичної виразності відносять до опоряджен­ня поверхні як підлоги, так і стелі. їх фактура і зовнішнє оздоблення відіграють важливу роль в оформленні інтер'єру приміщень. Якість цієї обробки повинна відповідати рівню, встановленому класом капітальності будівлі.

Вимоги економічної доцільності щодо конструкцій пе­рекриттів передбачають зниження матеріаломісткості, собі­вартості, трудомісткості, що насамперед пов'язане із зменшенням сумарної товщини перекриття та його ваги. Велика висота перекриття призводить до збільшення висоти поверхів, а в цілому до збільшення будівельного об'єму будівлі.

Конструктивні рішення перекриттів

Дерев 'яні перекриття

Дерев'яні перекриття застосовують у малоповерхових будівлях і там. де ліс - це місцевий матеріал. Вони міцні, прості у влаштуванні, але недостатньо довговічні, загнивають. Дерев яні перекриття улаштовують:

> несучі елементи - балки, які виготовляють з дошок,
брусів хвойних порід, /г=130, 150, 180, 200
(1/20...1/25/), /до 6,5 м, 6=75... 100 мм;

г між балками влаштовують накат з дощатих щитів, гіпсових плит, фіброліту тощо;

> звукоізоляцію виготовляють з глиняно-піщаного
розчину 5=20...30 мм, шару шлаку або толю.


Залізобетонні перекриття

Залізобетонні перекриття довговічні, вогнестійкі, міцні і прості в улаштуванні. Класифікуються:

> за способом улаштування:

♦ монолітні;

♦ збірні;

♦ збірно-монолітн і;

> за конструктивною схемою:

*** балочні; <♦ безбалочні.




і і

 


Рис. 5.8. Види плит, які застосовуються в збірних балочних

перекриттях:

І - із круглими та овальними порожнинами: II -ребристі; III ~ суцільні; IV - типу «2Т»; V- коробчасті

Збірні балочні виконують з великих плит (рис. 5.8) (настилу), які укладають на ригелі (балки). Ригелі опирають на колони і стіни. Ригелі і колони утворюють рами. Обпирання плит на цегляні стіни 120 мм. на панелі і блоки -100 мм.

Конструктивні схеми плитних перекриттів:

> з повздовжніми лініями опор;
'г- з поперечними лініями опор;
У з обпиранням по контуру;

> з обпиранням по чотирьох кутах.

Плити з'єднуються за допомогою анкерів, шви замоно-лічуються бетоном класу В15. Види плит:

> суцільні;

> ребристі;

> пустотні.

Збірні безбалочні - шатрові перекриття (по контуру ребра) виконують із плит розміром на кімнату.


Монолітні ребристі перекриття складаються з плити і системи балок. Висота головної балки - 1/12... 1/16 довжини. Якщо висота головної і другорядної балок однакова, то таке перекриття називається кесонним.

Монолітне безбалочне покриття складається з плити товщиною 150...200 мм, яка безпосередньо спирається на колони з капітелями. Сітка колон при цьому - 5...6 м.

Збірно-монолітне перекриття складається з ригелів і збірних плит, зверху влаштовується шар монолітного залізо­бетону, або балки - монолітні, плити збірні.

Монолітні та збірно-монолітні перекриття проектують у вигляді багатопрогонної нерозрізної плити суцільного пере­різу із залізобетону. За конструктивним рішенням вони також можуть бути балочними і безбалочними (безригельними). Балочний диск перекриття складається з головних балок-ригелів одного або двох напрямків, з'єднаних із колонами, і залізобетонного настилу, з'єднаного з ригелем. Головні балки або ригелі монолітно з'єднані з диском перекриття, утво­рюють разом з колонами залізобетонні рами. Залізобетонний настил є конструктивним елементом, який установлюють на ригелі, балки, ферми або стіни, і який є основою для підлог і покрівлі. За конструктивними особливостями настили балочного диска поділяють на плитно-балочні, плитні та часторебристі.

Збірні залізобетонні перекриття монтують з панелей розмірами як конструктивно-планувальний елемент, наприк­лад, на кімнату, або з окремих, менших за розміром плит настилів. Збірні перекриття являють собою розрізні одно-прогонні конструкції. Панелі перекриттів, залежно від конструктивної системи і планувальної схеми будівлі, проектують такими, що спираються на два, три, чотири боки, по чотирьох кутах, по боках та двох кутах; плити перекриття (настили) - по двох коротких боках, іноді по двох коротких боках і одному довгому. Для забезпечення просторової жорсткості будівель панелі та плити перекриттів об'єднують електрозваркою закладних деталей і замонолічуванням стиків. Для більшості житлових і нежитлових будівель за гігієніч­ними вимогами наявності гладкої стелі використовують панелі та плити з плоскими горизонтальними поверхнями або шатрові панелі, які мають ребра тільки по контуру, що фіксує розміри приміщення.

У будівлях із цегляними несучими стінами і стінами із крупних блоків як плити перекриттів використовують переважно багатопустотні панелі перекриття товщиною 220 мм. з круглою формою пустот діаметром 159 мм, шири­ною 1200, 1500 та 1800 мм прогоном до 9 м, які спираються по коротких боках. Багатопустотні плити випускають із звичайною ненапруженою арматурою, яку розміщують у ребрах плит між пустотами в повздовжньому напрямку. Якщо необхідно, в багатопустотних плитах передбачають установку


плоских каркасів у ребрах біля опор, а також сіток по верху і по низу плити біля опор і в середині прогону.

Горищні перекриття

У горищних перекриттях на залізобетонну плиту укладають пароізоляцію, на неї шар теплоізоляції (засипної чи плитної) та стяжку. Пароізоляція захищає утеплювач від пари.

Надпідвальні перекриття

У надпідвальних перекриттях пароізоляцію укладають на теплоізоляцію, щоб захистити утеплювач від пари.

Перекриття в санвузлах

Гідроізоляцію перекриття виконують з двох-трьох шарів рулонного матеріалу. В місцях прилягання стін гідроізоляційний килим піднімають на 150...200 мм угору. Гідроізоляцію захищають стяжкою з цементного розчину.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 3958; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.026 сек.