Підлога

Підлога - це багатошарова конструкція, яка скла­дається із ряду послідовно розташованих шарів, що укладають на міжповерхові перекриття, а на перших поверхах та в підвалах - по ґрунту.

Загальні вимоги до підлог залежать від функціональ­ного призначення і характеру приміщень.

Підлоги повинні бути:

> міцними і довговічними (добре чинити опір
стиранню, зминанню або удару);

> жорсткими, нековзкими та безшумними при ходінні
та їзді транспортних засобів;

> гігієнічними (легко очищуватись від пилу та бруду);

> естетичними (гармонійно поєднуватись з
композиційним рішенням інтер'єру);

> зручними в експлуатації (не утворювати пилу, легко
ремонтуватись);

> економічними (мати мінімальні показники
собівартості, трудомісткості та максимальний
термін експлуатації).

Спеціальні вимоги:

> вологостійкість і водонепроникність (для санітарно-
технічних приміщень);

> високий ступінь вогнестійкості та підвищений опір
стиранню (для приміщень з інтенсивним рухом
людей (вестибулі, холи, сходові клітки);

^ еластичність і безшумність (для приміщень лікувальних закладів);

> стійкість до хімічно агресивних речовин (для вироб­
ничих приміщень).

У конструкції підлоги залежно від її призначення та виду виділяють такі основні конструктивні елементи:

покриття, підстильний шар, прошарок, стяжку, гідроізоляцію та основу.

Покриття - це верхній шар, який безпосередньо зазнає експлуатаційних впливів. За видом матеріалу, з якого виготовлено покриття, дають назву підлозі: дощата, паркетна, плиточна тощо.

Залежно від матеріалу покриття розрізняють підлоги:

> безшовні з суцільним покриттям;

> зі штучних матеріалів;

> із рулонних матеріалів;

> з листових матеріалів.

Безшовні підлоги виготовляють з бетону та бетону з різ­ними домішками, асфальтобетону, цементно-піщаного роз­чину, полімерів, ксилоліту тощо. Підлоги з покриттям із штучних матеріалів є більш трудомісткими. Для влаштування таких підлог використовують залізобетонні та металеві плити, керамічні та пластмасові плитки, цеглу, камінь тощо.

Підстильний шар - елемент підлоги, який розподіляє навантаження на грунт. Його виготовляють з бетону, асфальто­бетону, гравію, щебеню, піску та інших матеріалів. Товщину підстильного шару визначають на основі розрахунків залежно від навантажень і приймають із:

> бетонів класів В22,5 і вище - не менше 100 мм;

> піску - не менше 60 мм;

> гравію та щебеню - не менше 80 мм.

У бетонних підстильних шарах підлог, при експлуатації яких можливі перепади температур, роблять деформаційні шви. які розміщують у взаємно перпендикулярних напрямках через 8...12 м.

Прошарок - це проміжний шар, який зв'язує покриття підлоги з нижчерозташованим шаром і виконує функції пружної постелі.

Як прошарки використовують:

> цементно-піщаний розчин товщиною 10... 15 мм:

> рідке скло з ущільнюючою домішкою товщиною
10...12 мм.

*• зв'язуюче па основі бітумних мастик товщиною 2...3 мм і синтетичних смол товминою 3...4 мм;

> дрібнозернистий бетон класу не нижче ВЗО
товщиною 30...35 мм.

У підлогах з металевих та бетонних плит обладнують пі­щані прошарки товщиною 60... 150 мм. Прошарки можуть вико­нувати теплоізоляційні функції. В цьому випадку їх виготов­ляють з теплоізоляційних матеріалів товщиною 60...150 мм.

Стяжка -це шар підлоги, який виконує такі функції:

> вирівнювання поверхні нижчерозташованого шару;

> розподіл навантажень по нежорстких шарах підлоги
на перекритті;

> забезпечення нормованого теплозасвоєння підлоги;

> надання покриттю підлоги заданого ухилу;

> укриття різних трубопроводів.

Стяжки виконують:

> для вирівнювання нижчерозташованого шару і
укриття трубопроводів (з бетону класу не нижче
В 12,5);

> для створення ухилу на перекритті (з бетону В7,5
або цементно-піщаного розчину);

> під наливні полімерні покриття (з бетону класу не
нижче В15 або цементно-піщаного розчину з міцніс­
тю на стиск не нижче 20 МПа).

Легкий бетон у стяжках використовують лише у випад­ках необхідного забезпечення нормативного теплозасвоєння покриття підлоги.

Гідроізоляція - це елемент підлоги, який перешкоджає проникненню через підлогу стічних вод та інших рідин, а також проникненню в підлогу ґрунтових вод. Гідроізоляцію від проникнення стічних вод та інших рідин застосовують при середній і великій інтенсивності впливу на підлогу:

> води і нейтральних розчинів (у підлогах на перек­
ритті, на просадних і набухаючих ґрунтових осно­
вах, а також у підлогах на здимальних ґрунтових
основах підлоги в приміщеннях, які не опалю­
ються);

> органічних розчинників, мінеральних мастил і
емульсій з них (тільки в підлогах на перекритті);

> кислотних та лужних розчинів, а також речовин
тваринного походження (в підлогах на грунті і на
перекритті.

Гідроізоляцію застосовують в основному обклеювальну із гідроізолу, ізолу, брізолу, поліізобутилену, полівінілхло-ридної плівки і поліетилену. При застосуванні гідроізоляції з матеріалів на основі бітуму її виконують в два шари, з полі­мерних матеріалів - в один шар. При великій інтенсивності впливу рідини на підлогу, а також під стічними лотками, каналами і трапами кількість шарів гідроізоляції з вказаних матеріалів збільшують відповідно на два і один шар.

Основи під підлоги. В багатоповерхових будівлях основами під підлоги служать плити міжповерхових перекриттів, а в одноповерхових ■- грунти основ. Підлогу облаштовують тільки на грунтах. я:<сі виключають можливість деформації конструкції від просідання грунтів.

Як основи під підлоги не допускається торф, чорнозем та інші рослинні ґрунти. При використанні під основи підлоги природних ґрунтів з порушеною структурою або насипних ґрунтів їх попередньо ущільнюють. При здимальних ґрунтах в основах підлоги, якщо можливе їх промерзання, підлоги утеплюють, для чого в їх конструкцію вводять утеплювальний шар або здійснюють заміну здиматьного ґрунту нездиматьним. При укладці бетонного підстильного шару на основи з декількох ґрунтів у них заглиблюють щебінь або гравій на глибину не менше 40 мм.

Монолітні підлоги

До монолітних підлог відносять:

> цементні:

♦ цементно-піщаний розчин 1:1...1:3; 8=20...25 мм;
♦> бетонна підготовка.

Ці підлоги холодні, недекоративні, негігієнічні, застосовуються в нежилих приміщеннях.

> мозаїчні:

♦> цементний кольоровий розчин з мармуровою кришкою 1:2, 5=25 мм;

♦ цементна стяжка 8=15...20 мм;
♦♦♦ бетонна основа.

Площу підлоги розділяють смужками зі скла, латуні на різні фігури, щоб не було тріщин і утворився рисунок. Поверхню шліфують. Ці підлоги декоративні, не стираються, водонепроникні, але холодні. Застосовують у вестибулях, торгових залах, санвузлах.

> асфальтові:

♦> асфальтовий розчин 5=20...25 мм; ♦> бетонна або щебенева підготовка 5=100...120 мм, застосовують у підвалах, переходах, гаражах.

> ксилолітові:

♦> каустичний магнезит і тирса:

♦ бетонна підготовка або з/б плита, застосовуються
в нежилих приміщеннях.

> мастикові з синтетичних матеріалів:

♦ пісок + ПВА емульсія 8=2...З мм;

♦> шлакобетонна, цементна або ксилолітова стяжка:

♦ або ДВП чи ДСП, застосовують у різних примі­
щеннях.

> глинобитні:

♦> глина + пісок + щебінь 8=120...150 мм; ♦♦♦ ущільнений ґрунт, застосовують у підсобних приміщеннях.

Рулонні підлоги

Рулонні підлоги влаштовують із синтетичних матеріалів: ГІВХ лінолеуму (основний, безосновний, одно- і багатошаровий); гліфталевого (на тканинній основі); колокси-лінового (безосновного); гумового (реліну); рулонних мате­ріалів на пористій або повстяній основі.

Покриття із рулонних матеріалів влаштовують по основі з дошок, твердих ДСП і ДВП або по цементно-пісчаних стяжках. Приклеюють лінолеум на тканинній основі на синтетичній мастиці «Біскі», «Бустилат», а безосновний лінолеум на мастиці КН-2, КН-3.

Теплі підлоги влаштовують із лінолеуму з теплоізо­ляційною підосновою, або з безосновного лінолеуму і тепло­ізоляційного прошарку.

Підлоги з плиток

Підлоги з плиток влаштовують із керамічних, мозаїчних та полімерних (полівінілхлоридних. фенолітових, гумових) плиток товщиною 10... 13 мм по вирівняній бетонній основі на прошарку з цементно-пісчаного розчину складом 1:3 товщиною 10... 15 мм або мастики. Підлоги з плиток міцні, водостійкі. декоративні. Такі підлоги влаштовують у санітарних вузлах, вестибулях, на сходових площадках тощо. При проектуванні керамічних підлог у мокрих приміщеннях (душові, ванни, туалети, мийні) слід передбачати гідроізоляцію. Особливо це актуально для перекриттів по дерев'яних балках.

Дощаті підлоги

шари

Дощаті підлоги влаштовують по будь-якій основі. При влаштуванні підлоги по ґрунтовій основі шпунтовані дошки товщиною 37 мм прибивають до лаг із дошок або пластин товщиною 60 мм і кроком 400...500 мм. Лаги обпираються на дерев'яні антисептовані прокладки шириною 100... 150 мм, довжиною 200...250 мм і товщиною не менше 25 мм. На

цегляні стовпчики під прокладки слід прокласти

руберойду. Якщо рівень чистої підлоги першого поверху вище рівня землі на 0,8 - 1,0 м, то при влаштуванні підлоги на лагах необхідно виконати підсипку з утрамбованого ґрунту на 0,5-0,7 м.

Паркетні підлоги

Штучні паркетні підлоги настилають по вирівняній стяжці з розчину або бетону. Дощечки укладають у «ялинку», наклеюють на холодній або гарячій мастиці.

Підлоги з паркетних дошок укладають на лаги, щільно з'єднують кромки і забивають цвяхи в кромку паза щита.

Підлоги зі щитового паркету розміром 400x4000 мм укладають по лагах і прибивають їх цвяхами.

Підлоги з мозаїчного паркету. Карти розміром 400x400 або 600x600 мм приклеюють до основи бітумною мастикою, потім з його лицьового боку знімають паперову основу. Паркетні підлоги влаштовують по бетонній або дощатій основі (рис. 5.9).

б)

Дата добавления: 2014-11-29