Загальні засади педагогічних технологій

1.1. Педагогічні технології як наука і навчальна дисципліна

Сучасна педагогіка переживає період переосмислен­ня підходів, відмови від усталених традицій і стереоти­пів. Прагнення оптимізувати навчально-виховний про­цес зумовило появу нових і вдосконалення використо­вуваних педагогічних технологій, подальший розвиток яких пов'язаний із реалізацією сучасної концепції осві­ти і виховання.

Суттєвою ознакою сучасних інноваційних процесів в освітній сфері є їх технологізація — неухильне дотри­мання змісту і послідовності етапів упровадження нововведень. Володіння технологіями стає загальною і пріоритетною потребою ринку, визначає напрями опа­нування професійних умінь, враховується при оціню­ванні якості і вартості освітньо-виховних послуг.

Педагогічна технологія функціонує як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання; як на­вчальна дисципліна; як система способів, принципів та регуляторів, які застосовують у навчанні; як процес навчання.

Педагогічні технології — галузь педагогіки, зосереджена на ви­вченні взаємодії учасників педагогічного процесу і розробленні інструментарію з метою Ті оптимізації.

Педагогічні технології належать до системи педаго­гічних наук. їх об'єктом є взаємодія учасників педа­гогічного процесу, а предметом — прийоми, способи, методи, засоби, закономірності навчально-виховної взаємодії, зумовлені цілями, завданнями та змістом осві­ти і виховання. Метою цієї науки є пошук оптималь­них шляхів якісних соціально-культурних, навчаль­них, розвивальних змін, які прогнозує педагог у розвит­ку особистості учня в процесі навчання та виховання.

Завдання педагогічних технологій спрямовані на розв'язання таких проблем:

— розроблення змісту освіти в різних типах на­вчальних закладів;

— пошук шляхів підвищення якості навчання, ре­зультативності виховання;

— підготовка особистісно орієнтованих навчально-виховних методик;

— популяризація освітніх інновацій у суспільстві;

— пошук оптимальних умов організування праці педагогів.

Навчальна дисципліна «Педагогічні технології» ха­рактеризує практичне впровадження новітніх наукових досягнень у навчально-виховну діяльність сучасних ук­раїнських освітніх закладів. У будь-якій галузі тех­нологія є діяльністю, яка максимально відображає об'єк­тивні закони предметної сфери і тому забезпечує найбіль­шу відповідність результату діяльності поставленим цілям. Педагогічна технологія має містити відповіді на запитання: як навчати, як виховувати, як розвивати.

Розвиток педагогічних технологій у світовому ос­вітньому просторі умовно поділяють на три етапи, ко­жен із яких має певні тенденції в домінуванні і встано­вленні тісних зв'язків педагогічної технології з різни­ми науками:

1) 20—60-ті роки XX ст.: підвищення якості викла­дання шляхом покращення інформаційного рівня на­вчання за використання засобів масової комунікації (ін­форматика як основа технологізації процесу навчання);

2) 60—70-ті роки XX ст.: перенесення акценту на програмоване навчання, яке вимагало суворого врахування вікових та індивідуальних відмінностей учнів (загальна та вікова психологія, фізіологія як передумо­ва якості методики навчання і критерій успіху розвитку особистості загалом);

3) 70-ті роки XX ст. — початок XXI ст.: розширення сфери педагогічної технології, яка претендує на провід­ну роль у плануванні, організації процесу навчання, роз­робленні методів і навчальних засобів (школознавство та сучасний менеджмент освіти як передумова якісного за­безпечення організації навчального процесу).

Інноватика, яка є основою педагогічних технологій, прийшла в педагогіку з культурології, лінгвістики, еко­номіки. У ній закладено впроваджувальний вектор, що характеризує традиційне і часто критиковане співвід­ношення науки та практики (наука розробляє теорії і впроваджує їх у практику).

Існує тісний зв'язок педагогічних технологій із пе­дагогічною майстерністю, оскільки вчитель керує на­вчально-виховним процесом, забезпечує його освітній, виховний і розвивальний характер. Для створення умов цілісного розвитку особистості педагогічні техно­логії мають ґрунтуватися на філософській основі і про­ектувати діяльність на перспективу.

Отже, зміст освіти в межах технологій розглядають із позиції сучасних теорій середньої освіти, принципів системності, ідей розвивального навчання та соціально­го замовлення. У процесуальній характеристиці насам­перед мають бути визначені доцільність та оптимальність окремих елементів, комплексність усіх методич­них засобів, керованість, адекватність змісту освіти і контингенту тих, кого навчають.

Дата добавления: 2014-11-29