Питання 2. Плавальні басейни

Розрізняють наступні плавальні басейни: спортивні, оздоровчі, ліку­вальні та комбіновані. Вони можуть бути відкриті та криті. Ванну відкри­тих басейнів розміщують під відкритим небом, а допоміжні пристрої та спеціальні споруди - в окремій будівлі. Ванну критих басейнів розміщу­ють в одному будинку з допоміжними приміщеннями та обладнанням.

Склад та об'єм споруд залежать від призначення басейну, його про­пускної здатності та технологічних вимог. До санітарно-технічного об­ладнання басейну входять системи холодного та гарячого водопостачан­ня, каналізації, опалення, кондиціювання повітря, вентиляції.

Систему водопостачання басейну проектують роздільною: госпо­дарсько-

питний і технологічний водопроводи. Господарсько-питний во­допровід забезпечує подачу води в санітарні вузли, душові, ванни для миття ніг, буфети, допоміжні приміщення. Технологічний водопровід за­безпечує подачу води у ванну басейну та її водообмін.

Внутрішній протипожежний водопровід у басейнах влаштовують лише у тих випадках, коли басейн призначений для демонстрації спортив­них змагань і об'єм будівлі басейну більший за 5 тис. м³.

Системи внутрішніх водопроводів і каналізації повинні бути запро­ектовані відповідно до вимог СНиП 2.04.01-85 та спеціальної літерату­ри. При цьому враховують, що основні витрати води є в душових уста­новках, і тому в них рекомендується передбачати автоматичне вимикан­ня води.

Для технологічного водопроводу можливо використовувати воду з різних джерел водопостачання. Якість води для наповнення ванн і підживлення свіжою водою повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 та спеціальним додатковим технологічним вимогам, а саме:

1. Прозорість води «по хресту» повинна бути не меншою за макси­мальну глибину води у ванні.

2. Кольоровість - не більше 3 градусів стандартної шкали для спортив­них басейнів і не більше 20 градусів для басейнів іншого призначення.

3. Каламутність (за вмістом завислих речовин) для спортивних критих ванн - не більше 0,3 мг/л, для відкритих ванн - не більше 1,5 мг/л;
для ванн іншого призначення - не більше 3 мг/л.

4. Для ванн будь-якого призначення рН = 7,2-7,8.

5. Вода повинна містити залишковий вміст знезаражуючої речовини
(наприклад, мг/л: залишкового хлору - 0,3-0,5, озону - 0,4-1,0, срібла-0,05-0,1).

6. Титр кишкової палички: 333 мл - для спортивних басейнів; 100мл -
для басейнів іншого призначення.

7. Температура води - 20 - 28°С.

Контроль за якістю води під час експлуатації проводиться регулярно
шляхом відбору проб з ванн.

При проектуванні технологічного водопроводу враховують прийнятий водний режим і систему водообміну, яка може бути:

• рециркуляційною (багаторазове використання води);

• проточною безперервної дії під час експлуатації;

• наливною (одноразового використання).

Найчастіше застосовують рециркуляційну систему з повним очищенням води, в процесі якого видаляють органічні і мінеральні забруднення
та проводять знезараження води.

Схема водопостачання басейну: І - водомір; 2 - ванна басейну; 3 - фільтр грубого очищення; 4 - фільтр; 5 - установка бактерицидного знезараження води; 6 - резервуар; 7 - нагрівник; 8 - насос; 9 - установка для приготування розчинів реагентів; 10 - хлоратор.

Проточна схема водообміну передбачає безперервну подачу у ванну
близько 30 % об'єму води за годину, що дозволяє підтримувати задану
якість води за рахунок розбавлення чистою водою. При необхідності воду
насичують знезаражуючою речовиною. Проточну схему застосовують для
малих ванн об'ємом 20 - 200 м³ оздоровчих басейнів.

Наливна схема водообміну передбачає одноразове використання і
заміну всієї води, що знаходиться у ванні. Воду з ванни зливають в каналізацію, стінки і дно чистять і дезинфікують, після чого ванну наповнюють чистою водою. Цю схему застосовують тільки в басейнах лікувального призначення з ваннами на 20 - 100 м³.

При визначенні діаметрів рециркуляційних і відвідних трубопроводів, діаметрів донних та переливних випусків необхідно користуватися рекоендаціями спеціальної літератури. При проектуванні рециркуляційних та проточних систем слід пам'ятати, що найзабрудненішими є верхній шар води та шар біля дна басейну.

Обладнання для водопідготовки та знезараження води підбирають та розраховують за СНиП 2.04.02-84. Для невеликих басейнів індивіду­альних будинків таке обладнання займає досить мало місця і монтується безпосередньо біля ванни басейну.

ЗАКРИТІ БАСЕЙНИ

Спеціальне обладнання для басейнів:

1. Сходи 2. Насоси 3. Лампи для підводного освітлення

4. Тепловий насос 5. Фільтрація для басейнів 6. Блоки керування 7. Генератор повітря

8. Обладнання для дезінфекції ВІДКРИТІ БАСЕЙНИ

КАРКАСНІ БАСЕЙНИ

КОМПОЗИТНИЙ БАСЕЙН

СПА-БАСЕЙН

1. Плавальний 2. Гідромасажний 3. Міні-спа 4. переливний

ПАНЕЛЬНИЙ

Питання 3. Лікувальні заклади.

В лікувальних закладах поряд зі звичайними встановлюють спеціальні санітарні прилади (медичні умивальники з ліктьовим, педальним або іншим пуском води; спеціальні мийки; лікувальні ванни і басейни; ме­дичні душі; спеціальні пристрої для водної терапії і грязелікування та інші). До всіх спеціальних санітарних приладів, як правило, передбача­ють підведення холодної і гарячої води.

В лікувальних закладах передбачають об'єднаний господарсько-питний і протипожежний водопровід, який подає воду питної якості. В спеці­алізованих лікувальних закладах, крім того, проектують системи техніч­ного водопостачання мінералізованих вод для лікувальних процедур, пристрої для підготовки і транспортування лікувальної грязі та інші. У водолікувальному відділенні встановлюють різні душі: звичайні дощові, циркуляційні, струменеві (Шарко), двоструменеві (шотландські), пилові, голкові.

Дощовий душ має звичайну душову сітку діаметром 10 -15 см, яка встановлюється на висоті 2,2 м. Голковий та пиловий душі відрізняються тим, що замість звичайної встановлюють спеціальні сітки, які утворю­ють факел з гострих струменів, або за рахунок наконечників з сердечни­ками забезпечується дрібне розпилення води.

Конструктивно струменевий душ (Шарко) високого тиску (0,4 МПа) виконаний з гнучкого шлангу з наконечником. Цей душ направляють на пацієнта з віддалі 4-4,5 м.

Шотландський душ перемінної температури виконують у вигляді двох душів Шарко, які працюють самостійно і мають максимальну і мінімаль­ну задані температури. В цьому випадку одночасно здійснюється гідро- і температурний масажі.

Циркуляційний душ складається з 8 - 12-ти вертикально встановле­них по колу труб діаметром 15 - 20 мм з отворами через 10 - 15 мм діа­метру 1 мм.

В кабінетах водної терапії управління душами та іншими водоліку­вальними пристроями здійснюється зі спеціальних пультів управління, які називають кафедрами. Для кафедри влаштовують самостійну, не по­в'язану з іншими водоспоживачами, систему подачі холодної і гарячої води під високим тиском. Крім пускових вентилів і кранів на пульт ка­федри виводять регулятори витрат, тиску і температури води.

У водолікувальних кабінетах, як правило, влаштовують одну загаль­ну каналізацію. Стоки від душових відводять через трапи, що встанов­люються в підлозі або лотках мокрих приміщень. Трапи від душових гря­зелікувальних кабінетів мають спеціальну конструкцію (без гідрозат- ворів). Стічна вода з цих кабінетів подається в грязевідстійники і лише потім може бути скинута в міську каналізацію.

Стоки від інфекційних відділень відводять окремими мережами в збірні

резервуари, де вони знезаражуються і лише після цього скидають­ся в загальну каналізаційну мережу.

Трубопроводи водопроводу та каналізації в лікувальних закладах проладають, як правило, приховано, в стінах, монтажних шахтах, перекрит­тях будинку. Встановлювати відкриті лінії каналізації, прочистки та ревізії в приміщеннях медично-санітарного призначення (палати, перев'язочні тощо) не дозволяється. При проектуванні мереж водопроводу та каналі­зації передбачають заходи проти поширення шуму.

Дата добавления: 2014-11-29