Планові показники

Зміст планів інтерпретується в системах відповідних абсолютних і відносних показників, багатоваріантні розрахунки яких дають змогу приймати рішення щодо вибору того чи іншого варіанта розвитку підприємства. Для кожного з планів (розділів стратегічного плану) характерні специфічні показники.

Техніко-економічні показники (ТЕП ) – це система характеристик, що кількісно визначає функціонування та розвиток організації (підприємства, сукупності або частини їх). ТЕП у конкрет­них умовах цифрових значеннях:

· відбивають цілі розвитку;

· характеризують окремі стратегії;

· допомагають досягти забалансованості стратегічного набору;

· встановлюють динамічну взаємодію між окремими розділами документів стратегічного типу (планів, проектів, програм) з по­точними та оперативно-календарними планами;

· дозволяють встановлювати та контролювати конкретні завдання для виконавців;

· є базою для аналізу та оцінки рівня досягнення результату тощо.

Зв’язок між окремими планами (підрозділами стратегічного плану), а також між планами та проектами (програмами) здійснюється через певні показники. Так, досягнення запланованих фінансових показників є результатом діяльності всього підприємства. Для цього треба забезпечити виконання всіх підрозділів плану, досягти кінцевих результатів за окремими видами робіт (завданнями). Наскрізні показники дають змогу встановлювати однозначні для сприймання контрольні точки –певний рівень визначених показників. Це означає, що розрахунок планових та фактичних показників дає кількісне визначення планів, створює умови для організації ефективного контролю за діяльністю як окремих ланок підприємства, так і всього підприємства. Зіставлення планових і фактично досягнутих параметрів системи, відносно якої здійснюється плановий управлінський вплив, допомагає визначити темпи руху у визначеному через стратегічні орієн­тири напрямку.

Основні показники окремих розділів стратегічних планів такі:

· план маркетингу – обсяги і приріст продажу, частка ринку та її зміни, витрати й ефективність роботи служби маркетингу, ціни та їхня динаміка тощо;

· план з виробництва –обсяг продукції у натуральних показ­никах: собівартість, рівень витрат на виробництво, ефективність виробництва, рівень використання виробничих потужностей, рівень якості (зокрема, сертифікації), техніко-організаційний рівень виробництва тощо;

· фінансовий план – прибутковість, рентабельність (у тому числі ROE, ROI, ROA і т. ін.), авансовий капітал в обороті, структура капіталу, коефіцієнти ліквідності, фінансової усталеності тощо;

· план по персоналу – чисельність, структура, плинність кадрів, рівень і динаміка платні, рівень кваліфікації тощо;

· план з НДПКР – науково-технічний рівень розробок, витрати, дослідження та розробки, патентна «чистота» розробок, рівень науково-технічного потенціалу тощо.

Контрольні точки знаходять своє відображення у характеристиках організаційних планів (оргпланів). Організаційні плани міс­тять інформацію:

· зміст роботи (в певному порядку);

· часові характеристики;

· виконавці (співвиконавці);

· механізми та форми контролю;

· механізми внесення коректив.

Оргплани існують у різних формах, в тому числі – сітьових графіків, інструкцій по виконанню тощо.

Наявність оргпланів (як розробки планів, так й їхнього виконання) створює умови для виконання стратегій та досягнення поставлених цілей.

Питання для самоконтролю

1. Пояснити сутність стратегічного плану та окреслити його структуру.

2. Які основні відмінності між стратегічним планом та програмою?

3. У чому полягає сутність та особливості стратегічної програми?

4. Стратетегічний проект: сутність, вимоги до формування, управління проектами.

5. Які проекти може сформувати підприємство?

6. Сутність взаємозв’язку стратегічних і поточних планів підприємства.

7. Характеристики процесу поточного планування та стратегічного планування та складові таких планів.

Дата добавления: 2014-11-29