Порівняння різних типів організаційної поведінки

Управління змінами в організації.

Формування поведінки певного типу пов’язано з характеристиками оточення організації, внутрішнього середовища і особливо – з типом організаційної культури, що склалася та формується на підприємстві.

Стратегічна поведінка – це поведінка юридичної або фізич­ної особи, яку вона обирає для себе як реакцію на вплив зовнішніх і внутрішніх факторів середовища; вона є проявом стратегічного мислення та знаходить вираження у механізмах розробки та реалізації стратегій.

Стратегічна поведінка – це один із видів організаційної поведінки, в якій переважно відображено підприємницькі характеристики. Однак треба зауважити, що для безприбуткових організацій застосовується також еволюційна стратегічна поведінка, але обидві вони спрямовані на забезпечення існування організації у довгостроковій перспективі.

Стратегічна поведінка організації базується на відповідних навичках, відображається у здійсненні таких заходів у формі:

· проведення аналізу середовища функціонування організації: міжнародного, країни, ринків, галузі – з метою своєчасного виявлення потреб та інтересів споживачів, загроз та можливостей;

· активного реагування за допомогою доступного організації інструментарію на зміни в середовищі та, до деякої міри, формування середовища;

· цілеспрямованої діяльності щодо накопичення стратегічного потенціалу та підвищення конкурентоспроможності;

· формування та ефективного використання виробничого, інноваційного, кадрового потенціалу згідно з обраними цілями та стратегіями;

· забезпечення виготовлення продукції та надання послуг відповідної кількості та якості;

· розробки та впровадження ефективних систем стратегічного управління.

Для опанування «правил ефективної поведінки» у системі СОР слід цілеспрямовано організовувати навчання певного спрямування.

Навчання поведінці досить усталений у часі процес зміни поведінки людини (організації) на основі усвідомленого накопичення досвіду, що знаходить вираз у певних діях людини (організації) та реакції оточення (зовнішнього середовища) на ці дії.

Реакція оточення виступає як механізм коригування цих дій, дозволяє співставляти самооцінку з оцінкою середовища.

Характеристика організації	Прирістна	Підприємницька	Стратегічна
Цілі	Оптимізація прибутковості	Оптимізація потенціалу при­бут­ковості	Оптимізація стратегічного потенціалу, як основа довгострокової прибутковості
Способи досяг­нення цілей	Екстраполяція попередніх підходів	Визначення взаємодією можливостей отримання прибутку та якостей управління	Широкий спектр взаємопов’язаних інструментів щодо використання зовнішніх можливостей та внутрішнього потенціалу
Обмеження	1. За зовнішнім середовищем 2. За внутрішніми можливостями	1. Здатність змінювати зовнішнє середовище 2. Спроможність створювати нові спеціальності 3. Спроможність сприймати різні способи поведін­ки	1. Здатність формувати зовнішнє середовище 2. Здатність вчасно набувати необхідних навичок 3. Спроможність формувати стратегіч­ний тип поведінки
Система винагород та заохочень	1. Заохочення за стабільність та ефективність 2. Винагорода за попередню діяльність	1. Заохочення за творчість, ініціативу 2. Стягнення за відсутність ініціативи	1. Заохочення за творчість, ініціативу, спрямованість на перспективу 2. Стягнення за опір змінам
Інформаційні системи (спрямованість)	1. Внутрішня інформація про поточну діяльність 2. Зовнішня інформація про дов­гостроковий обсяг можливостей 3. Традиційні системи («чиста» система повідомлень)	1. Внутрішня інформація про можливості 2. Зовнішня інформація про гло­бальний обсяг можливостей 3. Системи: довідкова з стандартними запитами з запитами /або по запитах з вільним опитуванням	1. Бази стратегічних данних про взаємозв’язки прошарків середовища 2. Моніторингова система підтримки стратегічних рішень 3. Діалогова система з загальною моделлю балансування стратегічних рішень
Проблеми, які вирішуються	Знайомі, типові	Ті, що не повторюються, нові	Нові, нетрадиційні, потенційні

Характеристика організації	Прирістна	Підприємницька	Стратегічна
Стиль керівництва	1. Популярність, лібералізм 2. Встановлення єдиних підхо­дів	1. Зорієнтований на ризик 2. Такий, що надихає людей на сприйняття змін	1. Оснований на стратегічному мисленні 2. Зорієнтований на ризик, не викликаючи помилок 3. Такий, що надихає людей на участь у змінах
Спосіб вирішен­ня управлінських проблем
а). визначення необхідності дій	1. Реакція на проблему, що вже виникла 2. Запізнення у вирішенні проблеми, що виникла	1. Активний пошук можливостей 2. Передбачення проблем	1. Оцінювання та прогнозування ситуації, визначення чинників можливостей та ризиків 2. Передбачення прояву проблем (уп­равління за слабкими сигналами)
б). пошук альтернативи	1. Орієнтація на попередній досвід 2. Незначні відхилення від «статус-кво» 3. Розглядається єдина альтернатива	1. Творчий пошук 2. Великі відхилення від «статус-кво» 3. Розглядаються багаточисельні альтернативи	1. Творчий пошук 2. Інноваційний підхід 3. Розглядаються багаточисельні альтернативи з орієнтацією на досягнення успіху у довгостроковій перспективі
в). оцінка альтернатив	Приймається перша, що вдовольняє потребам	Обирається краща з набору альтернатив	Обирається декілька альтернатив, ранжуються за можливостями прояву та відповідності встановленим цілям і стратегіям
г). відношення до ризику	1. Мінімізація ризику 2. Відповідність попередньому досвіду	1. Усвідомлений ризик 2. Балансування сукупності ризикованих варіантів	1. Усвідомлений ризик 2. Балансування суку­пності ризикованих варіантів та управління ризиком

Навчання поведінці відбувається на власному досвіді та досвіді оточуючих, стосується змін не лише в поточній поведінці, а й у май­бутніх діях, зміни в поведінці базуються на змінах самої людини.

Варіанти впливу на групу для зміни типу поведінки

Характеристика групи	Спосіб впливу на групу
Спроможна та бажаюча виконати роботу	Передача повноважень
Спроможна, але не бажаюча працювати	Участь у прийнятті рішень, в крайньому випадку – розділення та пер­сональний вплив
Неспроможна, але бажаюча працювати	Навчання, стимулювання, участь в управлінських рішеннях
Неспроможна та не бажаюча працювати	Розділення, навчання примушування

Підсумовуючи підходи, які формують загальний зміст заходів по навчанню стратегічній поведінці можна запропонувати такий її перелік «навчання зверху-донизу», участь у прийнятті стратегіч­них рішень, участь у реалізації стратегічних планів, проектів, програм, участь у нарадах, де обговорюються всі проблеми організації з позицій стратегічної перспективи тощо.

Такі заходи повинні доповнювати існуючі плани розвитку пер­соналу підприємства та забезпечувати СОР.

Дата добавления: 2014-11-29