Питання для поточного контролю знань. План практичного заняття

План практичного заняття

МИЙНЕ ТА ОЧИЩУВАЛЬНЕ УСТАТКУВАННЯ

Практичне заняття №2

Питання для самостійного вивчення

1. Обгрунтувати оснащення засобами внутрішнього зв’язку закладів готельного господарства.

2. Застосування сисем локального радіопейджингу для рішення організації мобільного зв’язку в готельно-ресторанному господарстві.

1. Принципи будови, роботи, правила експлуа­тації посудомийних машин, картоплечисток.

2. Методика розрахунку експлуатаційної продуктивності машин та потрібності в них.

3. Методика розрахунку питомих техніко-економічних показників устаткування.

Мета: ознайомлення з принципами роботи, правилами експлуатації посудомийних машин, картоплечисток; засвоєння методики розрахунку експлуатаційної продуктивності, питомих техніко-економічних показників та необхідності в устаткуванні.

Література: [3, 7, 8].

1.Призначення і характеристика процесу миття.

2.Класифікація посудомийних машин.

3.Конструктивні особливості, що впливають на якість миття посуду.

4.Характеристика основних технологічних операцій посудо­мийних машин ММУ-500, МПУ-700.

5. Підготовка посудомийних машин до експлуатації.

6.Призначення сигнальних ламп, кнопок і перемикачів на пульті управління машиною ММУ-500.

7.З яких операцій складається технологічний процес машинної обробки посуду?

8.Чим відрізняються універсальні посудомийні машини від спеціалізованих?

9.У чому принципова відмінність посудомийної машини безперервної дії від машини періодичної дії?

10. Які фактори впливають на споживання електроенергії під час миття посуду у посудомийних машинах?

11. Які параметри впливають на продуктивність посудомийної машини (періодичної та безперервної дії)?

12. Як визначити продуктивність посудомийної машини?

13. Класифікація і характеристика способів очищення овочів.

14. Класифікація овочеочищувальних машин.

15. Правила експлуатації машини М0К-І25.

16. Чому овочі перед очищенням повинні бути відкалібровані та промиті?

17. Які корнебульбоплоди вважаються «повністю» очищеними?

18. За яким способом очищування буває найменша кількість відходів?

Термінологічний словник

Гідромеханічний спосіб миття – спосіб миття, якийзабезпечує одночасну дію води і робочих органів мийних машин.

Гідравлічний спосіб миття – дія струменя води із водопровідної мережі на забруднення.

Питома продуктивність – спроможність машини переробляти певну кількість продукту за одиницю часу на одиницю об’єму робочої камери (робочої довжини або площі).

Питома потужність – величина, щохарактеризує витрати електроенергії за одиницю часу або під час виробництва одиниці продукції на машині.

Методичні рекомендації для підготовки і виконання практичного заняття

У закладах ресторанного господарства процесу миття підлягають овочі, фрукти, м'ясо, столовий та кухонний посуд, столові прибори, інвентар, оборотна та функціональна тара. Процес миття овочів, а також столового посуду, приборів, тари та інвентарю в основному механізований.

Процес миття здійснюється двома засобами: гідравлічним та гідромеханічним

Устаткування для миття овочів за принципом дії основане на механічному переміщенні клубнів з одночасним інтенсивним тертям їх один об один, а також об робочі органи та стінки робочих камер. Для інтенсифікації процесу відокремлення бруду на овочі подається вода із розбризкувальних пристроїв.

Вібраційну овочемийну машину ММКВ - 2000 представлено на рис. 1.

Рис. 1. Вібромийна машина ММКВ-2000:

1 – зливний патрубок; 2 – лоток; 3 – заглушка; 4 – отвір;

5 – дебаланси; 6 – вал; 7 – шнек; 8 – завантажувальний пристрій; 9 – короб; 10 – водопровід; 11 – гнучка муфта;

12 – електродвигун

У закладах ресторанного господарства миття посуду - один із самих трудомістких процесів. Технологічний процес машинної обробки посуду складається з п'яти послідовних операцій: чистка посуду від залишків їжі, миття з додаванням миючих засобів, первинне ополіскування, другоразове ополіскування та обсушування.

Посудомийні машини класифікуються:

– за призначенням: універсальні та спеціалізовані (універсальні машини призначені для обробки декількох видів столового посуду, (тарілки, стакани, столові прибори і т.д.). Спеціалізовані машини призначені для обробки тільки одного виду посуду);

– за структурою циклу є машини періодичної та безперервної дії;

– за будовою робочої камери машини поділяються на камерні та відкриті;

– за будовою робочих органів є машини гідравлічні (з душовими насадками) та механічні (щипкові чи скребачкові).

Висока якість миття залежить від властивостей миючих засобів, змочуваючої здатності, диспергуючої здібності та стабілізації; а також від властивостей миючих струменів: безперервності потоку та швидкісного напору.

Висока якість миття залежить від гідравлічних характеристик насадок та їх шипів: циліндрична, конічна, яка сходиться, конічна, яка розширяється, коноїдальна та гідравлічна Головними конструктивними критеріями, від яких залежить також якість миття є: кут нахилу струму; відстань до насадки; тривалість процесу; тиск рідини біля насадки; оптимальний діаметр отвору насадки; питома робота розлива.

Універсальними посудомийними машинами періодичної дії є машини ММУ-250, ММУ-500, МПУ-350, МПУ-700. Вони мають аналогічну будову, гідравлічні схеми, принципи роботи. Спеціалізованою машиною є ММП-4000, яка миє столові прибори із нержавіючої сталі і має сушку. На рис. 2 представлено машину ММУ-500 та її гідравлічну схему, яка є основою для всіх посудомийних машин, які виробляються у країнаї СНД.

Посудомийні машини безперервної дії ММУ-1000, ММУ-2000, ЛБ-НМТ-1А - це машини конвеєрного тунельного типу. Всі основні технічні операції - миття, подача миючого розчину, регулювання температури, утримання рівня води у ваннах - здійснюються автоматично.

а б

Рис. 2. Посудомийна машина ММУ-500 та її гідравлічна схема:

а - загальний вид, б - гідравлічна схема

Машини ММФЕ, ММКС використовуються для миття функціональних ємностей, машини МКЯ - 600 - для миття котлетних ящиків.

Під час роботи на посудомийних машинах, щоб запобігти опікам гарячою водою й парою, категорично забороняється відкривати дверцята мийної або опополоскувальної камери.

Виймати лотки-фільтри й насадки миючих і опополоскувальних душів для їх очищення можна тільки коли машина вимкнена

Під час початкового запускання посудомийних машин обов'язково необхідно перевірити наявність води у ванні машини, тиск води не повинен перевищувати 0,1...0,15 кПа. Забороняється зливати забруднену воду під час роботи машин.

Категорично забороняється знімати з посудомийної машини щитки, кожухи та огородження, а також працювати з несправними приладами автоматики, запобіжними пусковими клапанами, кінцевими вимикачами. Не дозволяється працювати на машині з вимкненими електродвигунами. Рекомендується перевіряти запобіжний клапан два рази на рік, манометр - один раз на рік. При виявленні несправностей у роботі посудомийної машини електродвигуни негайно відключаються і припиняється подача води.

Посудомийні машини зарубіжного виробництва відрізняються великою різноманітністю моделей періодичної та безперервної дії продуктивністю від 50 до 5000 шт/рік. Це марки INO 18 LA, VR 1500, LU 800, LU 1400, GTY, EC, ESL (Франція), «МЭТОС ВД» та «Мастер» (Фінляндія), ZK-0,53 (Польща). Головна особливість цих машин – це низьке електроспоживання та висока якість миючих засобів.

Очищувальне устаткування

Очищувальне устаткування призначене для видалення з продуктів поверхневого шару (шкірочки з овочів та фруктів, луски з риби та ін.) зі зниженою харчовою цінністю.

Існують три способи очищення картоплі від шкірки: хімічний, термічний та механічний. Ці способи мають свої позитивні якості та недоліки.

Картоплеочищувальні машини поділяються на два види: періодичної дії з конусним робочим органом (МОК-125, МОК-250, MOK-4G0) та з дисковим робочим органом (УММ-5), які мають однакову будову, а різняться габаритами, потужністю електродвигуна та продуктивністю. Для поточно-механізованих ліній випускається машина МОК-1200, машини безперервної дії КНА-600 М.

в

б

а

Рис. 3. Робочі органи картоплеочищувальних машин:

а - конусний; б - дисковий, в - роликовий

У конусних машинах робочий орган має вид усіченого конусу, який обертається, у дискових - диск, а у машин безперервної дії - рухому рольгангову поверхню (рис. 3).

Конструктивне виконання конусних картоплеочищувальних машин одинакове і показано на рис. 4.

Рис. 4. Машина для очищення картоплі МОК-250:

1 – основа, 2 – облицювання, 3, 4 – шківи;

5,6 – абразивний сегмент; 7 – робоча камера; 8 – кришка;

9 – розвантажувальний лоток, 10 – ремінна передача,

11 – електродвигун

На клубні в процесі очищення впливають п'ять сил: тяжіння, центробіжна, тертя, удару та інерції. Сила тертя та центробіжна пов'язані таким чином:

F_ц > F_тep. (1)

Правила безпечної експлуатації.

Перед вмиканням машини необхідно перевірити наявність огороджень, стан заземлення, відсутність сторонніх предметів у машині та поблизу неї, а також попередити персонал цеху про пуск машин. Завантаження продукту у робочу камеру треба здійснювати тільки після того, як двигун почне нормально працювати.

Під час роботи машини її не можна чистити, регулювати, смикати руками продукт, який застряг, тому що це спричиняє серйозну небезпеку для працівника. Під час роботи не можна залишати машину без догляду. Якщо машина зупинилась, необхідно негайно вимкнути двигун. Після закінчення роботи машини одразу припиняють подачу електроенергії на двигун і тільки тоді здійснюють її очищення. Забороняється працювати на картоплечистках, абразиви яких мають дефекти (тріщини, сколи та ін). Завантаження картоплі можна здійснювати тільки при увімкненій машині згідно з нормами завантаження.

Очищувальне устаткування зарубіжного виробництва відрізняється від вітчизняного великою різноманітністю спеціальних змінних очищувальних дисків (ножових, абразивних, миючих), наявністю деяких допоміжних пристосувань (баків-відстійників, фільтрів, корзин, підставок на колесах) та обов'язковою наявністю таймерів.

Це картоплечистки типу VC, М-5, М-10, М-15 (Англія), типу ЕР, Т-5,10,15, S-4 (Франція), П-15Д5, МЕТОС, ИМЦ-5,10,15,25 (Фінляндія).

Для очищення риби від луски на підприємствах харчування застосовуються пристосування для очищення риби РО-1М (рис. 5):

Рис. 5. Пристосування для очищення риби РО-1М:

1 – шкребок; 2 – кожух; 3 – гайка, 4 – вал; 5 – пластмасова ручка, 6 – гнучкий вал; 7 – кожух захисний; 8 – вимикач;

9 – гнучкі муфти; 10 – електродвигун; 11 – кронштейн;

12 - гвинтовий притиск; 13 - вилка

Порядок виконання роботи

Охарактеризувати посудомийні машини ММУ-500, МПУ-700 за структурою робочого циклу, призначенням, будовою робочої каме­ри, будовою робочих органів і навести розшифровку за літерно-цифровою індексацією.

Попередньо ознайомившись з будовою посудомийних машин, стисло описати особливості їх конструкції та принципу роботи (пристрої, що є в миючій, завантажувальній та розвантажувальній секціях машини, ручний душ, збірник грубих залишків їжі, кожух, мийна ванна, перелив­на трубка, миючі та ополіскувальні колектори, фільтр, насос, бачок з миючим засобом, водонагрівач, пульт управління, види касет, послідовність і види виконуваних машиною технологічних операцій в автоматичному режимі).

Навести порівняльну характеристику машини ММУ-500, МПУ-700 (продуктивність, габарити, енергоспоживання).

Описати особливості експлуатації посудомийних машин та техніку безпеки під час роботи на них (порядок виконання операцій за готовності машини до роботи, види автоматичного відключення машини).

Охарактеризувати овочеочищувальну машину МОК-125 за структу­рою робочого циклу та видом робочого органу, розшифрувати літерно-цифрову індексацію.

Попередньо, за допомогою викладача, ознайомившись з будовою машини, стисло описати принцип її будови і роботи (вид джерела руху, передаточного механізму, особливості робочої камери, робочого органу, завантажувального і розвантажувального пристрою, механізм пуску та зупинки).

Охарактеризувати переваги та недоліки машини МОК-125 порівняно з обладнанням, що реалізує термічні та хімічні способи очищення.

Описати правила експлуатації машини МОК-125 і техніки безпеки під час роботи на ній (особливості завантаження, обробки та вивантаження овочів, об’єми завантаження, регулювання подачі води, попередньої підготовки овочів, використання трапів).

Методика розрахунку потреби в устаткуванні

Кількість одиниць механічного обладнання (К, шт.), необхідного для виконання певної технологічної операції, розраховують за формулою:

, (1)

де М – максимальна кількість сировини, що переробляється, кг /шт., м³;

Q_екс – експлуатаційна продуктивність, кг/шт., м³/год;

t – можливий час використання машини протягом робочого дня, год.

Експлуатаційну продуктивність устаткування розраховують за формулою:

Q_екс = Q_H · К _в, (2)

де Q_екс - експлуатаційна продуктивність устаткування, ;

Q_H – номінальна продуктивність машини (зазначається в тех­нічній характеристиці машини), кг /шт., м /год /с/;

К _в – коефіцієнт використання машини в часі (для механічного устаткування, якщо не зазначене в технічній характеристиці, максимальний К _в =0,5).

Значення для розрахунків потребної кількості устаткування брати за таблицею 1, відповідно до індивідуального варіанту, який визначено викладачем.

Таблиця 1. Значення для розрахунків потрібної кількості устаткування

№ з/п	Показник	Одини-ця виміру	Числове значення	Приміт-ка
1.	Номер варіанта
2.	Кількість продукту, що підлягає очищенню (Мо)	кг	100…1000
3.	Кількість посуду, що підлягає миттю протягом дня (Мм)	тис. шт.	5…10
4.	Тривалість використання машини: - посудомийні машини - овочеочишувальні машини	год.	5…10   2…3
5.	Коефіцієнт використання машини (Кв) -посудомийні машини -овочеочищувальні машини		0,5   0,2…0,3

Методика розрахунку питомих техніко-економічних

показників устаткування

Під час підбору устаткування (після визначення потреби в ньому) виникає необхідність вибору конкретної марки машини з декількох однотипних, тобто таких, що мають однакове технічне призначення і схожі технічні характеристики (в основному, номінальну продуктивність).

Особливістю такого вибору фактично є порівняльне визначення «ефективності» або «якості» цих машин. Загальне поняття «ефективність», або «якість», машини включає в себе багато його складових техніко-економічних показників. До них належать:

- технологічні показники (спроможність машин виконувати одну чи декілька технологічних операцій з певними показниками якості продукту, що обробляється, певними збитками та відходами);

- експлуатаційні показники, що визначають трудомісткість вико­нання технологічного процесу на машині (ступінь механізації та автоматизації технологічних операцій, включно із заванта­жувально-розвантажувальними);

- показники техніки безпеки, які визначають імовірність отри­мання травм під час експлуатації машини, наявність механіз­мів захисту, блокування та інших засобів.

Розрахункові значення потрібної кількості устаткування треба оформити у вигляді таблиці наступного зразка:

- екологічні показники (використання певних матеріалів для виготовлення машини, особливо для робочої камери і робочих органів, які безпосередньо контактують з продуктом, зручність конструкції машини для санітарної обробки, забезпечення нормативних характеристик шкідливого впливу машини на людину, що на ній працює, та навколишнє середовище – визначення рівня вібраційних, електромагнітних, хімічних та інших впливів);

- показники ергономіки та естетики (пропорційність розмірів окремих частин машини, її форма й зовнішній вигляд, зручність розміщення механізмів пуску, зупинки і регулювання машини та ін.);

- технічні показники (продуктивність, потужність, надійність, безвідмовність, довговічність, ремонтоздатність, металомісткість та ін,);

- економічні показники (вартість, експлуатаційні витрати енергоносіїв - електроенергії, газу, пари, витрати матеріалів, води, миючих засобів та ін.).

Порівнюючи дві або декілька однотипних машин за всіма переліченими вище показниками, можна визначити, яка з них більш ефективна або більш якісна з того чи іншого показника. Але для споживача, як правило, важливо визначити «ефективність» кожної машини в цілому, за сумою всіх показників. Така оцінка машини в цілому грамотно може бути зроблена тільки фахівцями, що займаються цими питаннями. Керівник підпри­ємства, технолог або менеджер можуть, і не досить точно, але здійснювати порівняльну оцінку «ефективності» машин, що їх хочуть придбати, за такими показниками, як «питома вартість», «питома продуктивність» та «питома потужність».

Показник «питома вартість» (В_пит, ) характеризує вартість виробництва на даній машині одиниці продукції за одиницю часу і визначається за формулою:

, (3)

де В - вартість машини, грн.;

Q_H - номінальна продуктивність машини (паспортна характеристи­ка), кг/шт., м³ /год, с.

Таблиця 2. Техніко-економічні показники машин

№ з/п	Показник	Одиниця виміру	Результат	Примітка
	Експлуатаційна продуктивність машини (Qекс) - ММУ-500 - МПУ-700 - МОК-І25 - МОК-250
	Розрахункова кількість механічного устаткування (К) - ММУ-500 - МПУ-700 - МОК-І25 - МОК-250
	Прийнята кількість устаткування - ММУ-500 - МПУ-700 - МОК-І25 - МОК-250			обґрунтувати

Для машин, у яких продуктивність не може бути точно визначена, але залежить від об’єму робочої камери або площі робочої поверхні (в основному, для машин періодичної дії), показник «питома вартість» можна розрахувати за формулами:

, (4)

, (5)

де В_пит. - питома вартість, або ;

V - об’єм робочої камери (паспортна характеристика), м³ (дм³);

F_P - площа робочої поверхні (паспортна характеристика), м².

Для цієї групи машин, показник «питома вартість» характе­ризує вартість одиниці об’єму робочої камери або площі робо­чої поверхні, від яких залежить продуктивність даної машини.

«Питома продуктивність» характеризує спроможність машини переробляти певну кількість продукту за одиницю часу на оди­ницю об’єму робочої камери (в основному, для машин періодич­ної дії) або на одиницю робочої довжини, або площі (в основно­му, для машин безперервної дії) і розраховується за формулами:

, (6)

, (7)

, (8)

де F - площа перерізу робочої камери, через яку проходить продукт, м;

L - визначальний геометричний розмір робочої камери або робочих органів машин, від якого залежить продуктив­ність машини, м (мм, см).

Якщо в машині зазначено номінальну технічну продуктив­ність, але не наведено дані про об’єм робочої камери або площу (довжину) робочої поверхні, та їх складно самостійно визначити і розрахувати, то «питому продуктивність» таких машин можна оцінювати за співвідношенням їх продуктивності та габаритних розмірів (умовного об’єму машини або площі, яку вона займає) за формулами:

, (9)

, (10)

де а, в, с - відповідно, довжина, ширина і висота машини, м.

За відсутності в технічних характеристиках машини (паспорт, каталог та ін.) показників продуктивності (у деяких машин періодичної дії замість них можуть бути зазначені або об’єм робочої камери, або робоча площа), «ефективність» таких машин можна оцінити опосередковано за показником відношення об’єму робочої камери (площі робочої поверхні) до її габаритних розмірів (умовного її об’єму чи площі), яку займає машина.

Таким чином, для них умовний показник «питома продук­тивність» розраховують за формулами:

, (11)

, (12)

, (13)

. (14)

Показник «питома потужність» (N_пит, ) характеризує витрати електроенергії за одиницю часу під час виробництва одиниці продукції на даній машині та розраховується за формулою:

, (15)

де N_H - номінальна (паспортна) потужність усіх електродвигунів машини, гріючих елементів та ін., кВт.

Для машин, продуктивність яких не може бути точно визначена і не зазначена в технічних характеристиках, а за­лежить від об’єму робочої камери (площі робочої поверхні), показник «питома потужність» розраховують за формулами:

, (16)

, (17)

Ці показники умовно характеризують енергоємність проце­су, що реалізується одиницею об’єму робочої камери або одиницею площі робочої поверхні машини. Їхможна використо­вувати для порівняльної оцінки машин лише в тому випадку, якщо відомо, що продуктивність аналізованих машин залежить тільки від об’єму робочої камери або площі робочої поверхні.

Якщо є розраховані питомі техніко-економічні показники однотипних машин, оцінку їх ефективності, або якості, здійснюють за найбільш важливим для конкретного споживача показником. Якщо машини мають практично однакові значення за вибраним показником, то визначають другий за значимістю по­казник і порівнюють отримані значення цього показника. У разі складності вибору найбільш ефективної машини за двома показ­никами, порівняння проводять за третім показником. Як правило, дати кількісну оцінку «ефективності» або «якості» машин за сумою двох або більше питомих техніко-економічних показників не можна. Тому рішення з вибору найбільш «ефективної» машини приймається інтуїтивно, з урахуванням усіх інших якостей машини, що не піддаються кількісній оцінці, а також з урахуван­ням конкретних специфічних вимог, що ставляться до машини конкретним споживачем. Таким чином, вибір машини завжди має аргументацію, але не завжди може бути обґрунтований розрахунковою порівняльною оцінкою.

Таблиця 3. Питомі техніко-економічні показники однотипних машин

№ з/п	Вид устаткування, марка машини	Вартість одиниці виміру, В	Номіна-льна продуктивність, QH	Номіна-льна потужність, NH	Габаритні розміри (а·в·с)	Примітка
	Посудомийна машина ММУ-500		500тар/год	25,7кВт-х.в.; 13,7кВт-г.в.	1806мм 760мм 144мм	х.в.-роб. на хол. воді г.в.-роб. на гар. воді
	Посудомийна машина МПУ-700		720тар/год	16,3кВт-х.в.; 8,3кВт-г.в.	1900мм 830мм 1500мм
	Овочеочищу-вальна машина МОК-І25		125кг/год.	0,4кВт	455мм 375мм 900мм
	Овочеочищу-вальна машина МОК-250		250кг/год.	0,6кВт	500мм 420мм 945мм

Використовуючи дані техніко-економічних показників устаткування табл. 4, потрібно розрахувати питомі техніко-економічні показники і занести в таблицю наступного зразка:

Таблиця 4. Техніко-економічні показники устаткування

№ з/п	Вид устаткування, марка машини	Питома вартість, Впит	Питома продукту, Qпит	Питома потужність, Nпит	Примітка
	Посудомийна машина ММУ-500 Посудомийна машина МПУ-700 Овочеочищувальна машина МОК-І25 Овочеочищувальна машина МОК-250

Дата добавления: 2014-11-29